Ухвала

від 29.03.2023 по справі 260/6701/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 260/6701/21

адміністративне провадження № К/990/8908/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А, Стародуба О.П.,

перевірив касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2022 року (суддя Гаврилка С.Є.) та

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (колегія у складі суддів Довга О.І., Запотічний І.І., Хобор Р.Б.)

у справі № 260/6701/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росинка 5»

до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці

про визнання дій та бездіяльності протиправними.

УСТАНОВИВ

18.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росинка 5» (далі - ТОВ «Росинка 5») звернулося до суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати попередження № ЗК 331/292/АВ/ПО, складене 29.07.2021 уповноваженими посадовими особами Держпраці у Закарпатській області;

- визнати протиправними та скасувати припис № ЗК 331/292/АВ/П, складений 29.07.2021 уповноваженими посадовими особами Держпраці у Закарпатській області на підставі акту інспекційного відвідування від 29.07.2021 за № ЗК 331/292/АВ.

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 02.10.2022 задовольнив позов.

16.01.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання від відповідача про заміну Управління Держпраці у Закарпатській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Восьмий апеляційний адміністративний суд протокольною ухвалою від 16.02.2023 замінив відповідача на правонаступника, постановою від 16.02.2023 залишив без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2022.

13.03.2023 Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.02.2023 у справі № 260/6701/21 щодо застосування порядку п. 6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок), та правову позицію, сформульовану Верховним Судом у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18. Також покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання, чи є попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю індивідуальним актом у розумінні п. 16 Порядку.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

У справі, що розглядається, оскаржується попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що ч. 6 ст. 12 КАС України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження.

Подібний правовий підхід до застосування положень ч. 6 ст. 12 КАС України у питанні визначення малозначних справ викладений Верховним Судом в ухвалах від 04.05.2022 у справі № 160/9687/21, від 06.01.2023 у справі № 380/17454/21.

З огляду на предмет та підстави позову, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, Суд дійшов висновку, що ця справа є малозначною.

У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці покликається на наявність у цій справі обставин, передбачених пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Проте не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Порядку, інших норм матеріального та / чи процесуального права.

Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці покликається на неврахування судами попередніх інстанцій постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у цій справі (№ 260/6701/21), яка не переглядалася у касаційному порядку та, відповідно, ніяких висновків щодо застосування порядку п. 6 Порядку Суд не формулював.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 виклав висновок щодо істотних процедурних порушень щодо повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд питання щодо накладення на нього фінансових санкцій, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень трудового законодавства, а не процедурні порушення органу контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 260/6701/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб