Рішення

від 16.02.2023 по справі 552/7235/22

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/7235/22

Провадження №2-др/552/6/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Куліш О.Г.,

учасники справи та їх представники:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Нескородь Віталій Іванович,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт»,

представник відповідача адвокат Книш Сергій Іванович,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» Книша Сергія Івановича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Київського районного суду м.Полтави перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 16 січня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

31 січня 2023 року до суду надійшла заява представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» Книша Сергія Івановича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій він просив суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Сілур Пласт» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 не з`явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд заяви за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти стягнення з неї судових витрат заперечила. Зазначила, що вона не згодна з судовим рішенням, яким їй відмовлено в позові. Нею подано апеляційну скаргу на це рішення. Заяви відповідача про стягнення з неї судових витрат вона не одержувала. Крім того, в судовому рішенні зазначено, що судові витрати у справі відносяться за рахунок держави. Розмір витрат відповідача на правничу допомогу вважає необґрунтованим. Тому просила відмовити в стягненні з неї судових витрат.

Заслухавши позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 січня 2023 року у справі № 552/7235/22, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вирішувалось також питання щодо розподілу таких судових витрат як судових збір.

При цьому судом зазначені судові витрати віднесено за рахунок держави.

Питання щодо розподілу інших судових витрат сторін судом при ухваленні рішення не вирішувалось.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У відзиві на позов відповідач просив суд в разі відмови в задоволенні позову стягнути з позивача на його користь витрати на правову допомогу.

Під час розгляду справи представник відповідача ОСОБА_2 відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України повідомив суду, що протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення відповідачем будуть надані докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, вимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Цивільна справа №552/7235/22 розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. Рішення у справі ухвалено судом 16 січня 2023 року.

Заяву про розподіл судових витрат разом з доказами судових витрат відповідача представник відповідача подав у встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк, оскільки на поштове відділення здав 20 січня 2023 року (а.с.86, зворот).

Встановлено, що судові витрати відповідача складають 8000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами:

договором № ЮА-0000019 про надання послуг з адвокатської діяльності, що укладений 25 серпня 2022 року Адвокатським об`єднанням «Юридичний Альянс» в особі голови Книша Сергія Івановича, та ТОВ «Сілур Пласт» в особі директора Гутирі Сергія Олексійовича, згідно пункту 4.1. якого розмір гонорару адвоката становить 8000 грн. (а.с. 81-82);

актом № 1/1 про прийняття-передачу наданих послуг від 17 січня 2023 року, підписаного АО «Юридичний Альянс», в особі голови Книша С.І., та ТОВ «Сілур Пласт» в особі директора Гутирі С.О., згідно якого вартість наданих послуг становить 8000 грн. (а.с.83);

платіжною інструкцією №119 від 09 грудня 2022 року, згідно якої ТОВ «Сілур Пласт» сплачено АО «»Юридичний Альянс» за надані послуги 8000 грн. (а.с. 84).

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц роз`яснила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом ізтим,чинне цивільно-процесуальнезаконодавство визначилокритерії,які слідзастосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (Постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Згідно долученого до матеріалів справи акту №1/1 про прийняття-передачу наданих ТОВ «Сілур Пласт» послуг, адвокатом відповідачу надані послуги, які відповідач прийняв:

збір інформації, необхідної для підготовки відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 6 год., вартість 1000 грн.,

підготовка та складення відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 9 год., вартість 4000 грн.,

участь в судовому засіданні 3000 грн.

Позивач проти розміру витрат на правову допомогу заперечувала, вважаючи їх необґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу, що згідно наданого в акті приймання-передачі наданих послуг розрахунку адвокатом витрачено 15 годин часу для підготовки та подання відзиву на позов.

При цьому послуга «збір інформації для підготовки відзиву на позовну заяву», яка згідно розрахунку надавалась протягом 6 годин і коштувала 1000 грн. є неконкретною (не конкретизовано що мається на увазі під терміном «збір інформації»), та фактично дублюється іншим пунктом «підготовка та складення відзиву», який в себе включає як аналіз українського законодавства, аналіз судової практики, так і підготовку додатків до відзиву.

Трудове законодавство України, в тому числі з оплати праці, не є об`ємним, а судова практика в даній категорії справ є сталою. Тому суд критично оцінює тривалість аналізу українського законодавства та судової практики, здійснені представником відповідача при підготовці відзиву.

Також суд звертає увагу на те, що спір між сторонами виник з трудових правовідносин. Вказана справа є справою незначної складності. Позивачем було заявлено лише вимоги про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У справі судом було проведено лише два судових засідання з розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний крім іншого підвищувати свій професійний рівень.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно ізЗаконом України"Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд погоджується, що підготовка до будь-якої справи вимагає вивчення в тому числі судової практики. Проте, з огляду на те, що дана справа виникла з трудових правовідносин, є справою незначної складності, суд не вважає обґрунтованим включення в розрахунок вартості наданих послуг аналізу судової практики.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. не є співмірними категорії справи, її незначній складності, обсягу виконаної у справі адвокатом роботи, та вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню відповідачу, до 3000 грн.

Суд відхиляє доводи позивача щодо віднесення судових витрат за рахунок держави, оскільки в рішенні суду від 16 січня 2023 року за рахунок держави віднесено судові витрати зі сплати судового збору.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Згідно п.3ч.1ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось, в цій частині необхідно ухвалити додаткове рішення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт» 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень нуль копійок) на відшкодування витрат з оплати правничої допомоги.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілур Пласт», місцезнаходження: м. Полтава, вул. Федора Моргуна, буд. 6а, код ЄДРПОУ 35926516.

Повне судове рішення виготовлено 16 лютого 2023 року.

Головуючий О.А.Самсонова