Ухвала

від 16.02.2023 по справі 949/1559/22

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1559/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Самардак К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дубровицяв режимівідеоконференції зПівнічно-західнимапеляційним господарськимсудом матеріалицивільної справиза позовомРелігійної організації"Релігійнагромада Свято-Преображенськоїпарафії Рівненськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви(ПравославноїЦеркви України)села Кураш,Дубровицького районуРівненської області" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У провадженніДубровицького районногосуду Рівненськоїобласті перебуваєцивільна справаза позовомРелігійної організації"Релігійнагромада Свято-Преображенськоїпарафії Рівненськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви(ПравославноїЦеркви України)села Кураш,Дубровицького районуРівненської області" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

26 грудня 2022 року на адресу суду надійшла заява голови парафіяльної ради Кореня І.П. про відвід судді, яка мотивована тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 червня 2011 року, було задоволено позов ОСОБА_4 до Соломіївської сільськоїради Дубровицькогорайону про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за набувальною давністю. Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 12 червня 2020 року, апеляційну скаргу Релігійної громади задоволено та скасовано рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 25 червня 2011 року, відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до Соломіївської сільськоїради Дубровицькогорайону про визнанняправа власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямиі спорудамиза набувальноюдавністю.У вересні2020року Релігійнаорганізація "Релігійнагромада Свято-Преображенськоїпарафії Рівненськоїєпархії УкраїнськоїПравославної Церкви(ПравославноїЦеркви України)села Кураш,Дубровицького районуРівненської області"звернулася ізпозовом доСоломіївської сільськоїради, ОСОБА_4 про визнанняправа власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямиі спорудамита скасуваннядержавної реєстрації.14вересня 2020року ухвалоюсудді Дубровицькогорайонного судуРівненської областіОтупор К.М.було відкритоспрощене позовнепровадження уцій справі.18вересня 2020року суддяОтупор К.М.винесла ухвалупро задоволеннясамовідводу усправі 949/1037/20,обгрунтувавши їїтим,що суддеюОтупор К.М.вирішувалась справаза позовом ОСОБА_4 до Соломіївської сільськоїради Дубровицькогорайону про визнанняправа власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямиі спорудамиза набувальноюдавністю,рішення поякій скасоване,а такожте,що ОСОБА_4 був певнийчас їїдуховним наставником,вона відвідувалайого богослужінняв храміс.Кураш,зокрема щомало місцеу 2013-2015роках. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.Не зважаючина те,що підставадля набуттяправа власності ОСОБА_4 на житловийбудинок буласкасована,його спадкоємці,які євідповідачами уданій справі,звернулися донотаріуса тазареєстрували правовласності наспірний житловийбудинок впорядку спадкуванняпісля смерті ОСОБА_4 .Це сталопідставою длязвернення досуду зданим позовом.Оскільки підставипозову уданій справівипливають втому числііз незаконностірішення усправі №2-568/11за позовом ОСОБА_4 до Соломіївської сільськоїради Дубровицькогорайону про визнанняправа власностіна житловийбудинок згосподарськими будівлямиі спорудамиза набувальноюдавністю,винесеного суддеюОтупор К.М.,яке вподальшому булоскасоване,беручи доуваги ставленнясудді ОтупорК.М.до померлого ОСОБА_4 як досвого наставника,вважає,що їїучасть урозгляді даноїсправи викликатимесумніви вїї неупередженостіта об`єктивності, а тому просить відвести суддю Отупор К.М. від розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Самардак К.В. заяву про відвід судді підтримала та просила суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Богельський І.В. в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи за станом здоров`я.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Частиною 2 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно частини 5 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Положеннями статей 36, 37, 39 Цивільного процесуального кодексу України передбачені підстави для відводу та самовідводу суддів.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України"). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року у справі №5-15п12).

Отже, за нормами статті 39 Цивільного процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 4 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на те, що суддя Отупор К.М. заявляла самовідвід ще за життя ОСОБА_4 , однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та беручи до уваги те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Отупор К.М. є необґрунтованою та безпідставною, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Окрім того, суд вважає додаткові підстави відводу судді від 14.02.2023 року надуманими, оскільки суд вважав за необхідне заслухати думку сторін (зокрема відповідачів) безпосередньо в судовому засіданні.

Керуючись статтями 36, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви голови парафіяльноїради КореняІ.П. про відвід судді Отупор К.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.