Рішення

від 14.02.2023 по справі 947/14919/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14919/22

Провадження № 2-др/947/16/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023 року

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

секретсря - Солтановської Ю.О.

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Богданової-Пуфф Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданової-Пуфф Тетяни Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2023 року представник відповідача звернувся до суду з заявою, в якій просить: ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 947/14919/22 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (Код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме витрати пов`язані з розглядом справи - витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 200 000 грн. 00 коп. (двісті тисяч гривень, 00 коп.), витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду відповідно до квитанцій, наявних в матеріалах справи, в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 коп.).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням від 25.01.2023 року по справі № 947/14919/22 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено та до судових дебатів представником відповідача було зроблено відповідну заяву.

Представник заявника стверджує, що в ході виконання доручення адвокат систематично знайомилася із матеріалами справи, готувала велику кількість клопотань та процесуальних документів, брала участь у судових засіданнях, у зв`язку з чим вважає необхідним звернутися до суду з даною заявою про ухвалення додаткового рішення.

07 лютого 2023 року представник позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвокат Байрамов Олександр Володимирович надіслав на адресу суду заперечення проти заявлених витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу за недоведеністю або зменшити їх розмір.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник заявника/відповідача ОСОБА_1 - адвокат Богданова-Пуфф Тетяна Дмитрівна у судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвокат Байрамов Олександр Володимирович у судове засідання не з`явився, до канцелярії суду надав заяву, в якій просив судове засідання провести за його відсутністю, свіої заперечення підтримав у повному обсязі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 13 липня 2022 року позивач ТОВ "Альфа-Банк" звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому було зменьшено, та згідно з останньої редакціі від 28.10.2022 року, просив ухвалити рішення, яким: звернути стягнення на предмет іпотекм, а саме, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 30/22-322/2012 від 29.03.2012 року, у сумі 205 804,96 грн. (Двісті п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 96 копійок) з яких: - за кредитом: 1 411,96 (Одна тисяча чотириста одинадцять гривень 96 копійок) - по відсотках: 204 393,00 (Двісті чотири тисячі триста дев`яносто три гривні 00 копійок) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності. Стягнути з Відповідача, яким (якою) є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 - на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_3 - витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2023 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали доказі і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми/ присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.І ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: І) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2022 року Адвокат Богданова-Пуфф Тетяна Дмитрівна, свідоцтво право на заняття адвокатською діяльністю Серія ОД № 004246, видане 19 сеір 2020 року Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 19 серпня 2020 року № 42, (надалі - Адвокат), з однієї сторони, і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у подальшому «Клієнт», з іншої сторони, уклали Договір про надання правової допомоги № 30.

15 липня 2022 року між Адвокатом Богдановою-Пуфф Тетяною Дмитрівною, з однієї сторони, і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з іншої сторони, було укладено Додаткову угоду Договору про надання правової допомоги № 30 від 01 лютого 2022 року.

Предметом Додаткової угоди № 2 від 15 липня 2022 року є оплата послуг Адвоката при наданні професійної правової допомоги Клієнту по цивільній справі № 947/14919/22 у Київському районному суді міста Одеси, (п. 1.10. додаткової угоди).

Сторонами визначена фіксована ціна в розмірі 200 000 гривень (двісті гривень, 00 коп.) за надання правової допомоги Адвокатом Клієнту по циві справі № 947/14919/22 в Київському районному суді міста Одеси (п. 1.2 Додаткової угоди).

Сума вказана в п. 1.3 є гонораром Адвоката та поверненню не підлягає.

Фактичні витрати Адвоката, пов`язані з наданням правової допомоги (транспо розходи, відрядження, роздрукування та сканування матеріалів, інше) оплачую додатково.

Клієнт повинен був здійснити оплату послуг Адвокату за даною Додатковою угодою шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката до 06 серпня 2022 року: Установа банку: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», Южне ГРУ, 65125, м.Одеса, вул,Успенська, 22-а, МФО 328704, код ЄДРПОУ 14360570, клієнт БОГДАНОВА-ПУФФ Т.Д. адвокат, ЄДРПОУ/ ДРФО 3138413647, рахунок: № НОМЕР_4 , валюта UAH (Українська гривня), відкритий 02.09.2020 р..

Однак, відомості щодо оплати зазначених послуг в матеріалах справи відсутні.

Так, заявляючи до стягнення суми витрат у розмірі 200 000 гривень, представник відповідача посилалася на ціну позову в розмірі 1 354 400, 00 гривень, а також те, що справа мала суттєве значення для відповідача.

Однак, у повній мірі погодитись з вказаними твердженнями представника відповідача неможливо, оскільки вимоги позову в подальшому було зменшено, та згідно з останньої редакціі від 28.10.2022 року, позивач просив ухвалити рішення, яким: звернути стягнення на предмет іпотекм, а саме, двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 30/22-322/2012 від 29.03.2012 року, у сумі 205 804,96 грн.

Разом з цим, представник відповідача посилається на складання низки клопотаннь в ході розгляду справи.

Так, дійсно, в ході розгляду справи, представником відповідача надавались до суду клопотання, а саме: клопотання від 11 серпня 2022 року про залишення без розгляду позовної заяви, клопотання від 14 серпня 2022 року про відвід судді, клопотання від 15.08.2022 року про перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, клопотання клопотання від 16 серпня 2022 року про здійснення відеофіксації та онлайн трансляцій судових засідань по справі на офіційному каналі Yotube.

Однак, судом вказані клопотання були визнані необгрунтованими та у їх задоволенні відмовлено.

Разом з тим, представником відповідача було підготовлено відзив на поданий позов з додатками (т.1, а.с. 162-223), який був прийнятий судом, клопотання про витребування доказів (т.1, а.с.225-231), яке було задоволено ухвалою від 20.09.2022 року, клопотання про повернення заяви представника позивача про роз`яснення судового рішення без розгляду (т.2, а.с. 18-20), заперечення на заяву представника позивача (т.2, а.с. 21-27), заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог (т.2, а.с. 113-139), заява про виправлення опмисок (т.2, а.с. 142-152).

Вирішуючи питання по суті, суд також бере до уваги висновки КГС ВС від 30 січня 2023 року у справі №910/7032/17, при цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ("Iatridis v. Greece", заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" ("Pakdemirli v. Turkey", заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником відповідача до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн є непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

При визначенні розміру витрат, суд також враховує те, що по справі було призначено шість судових засідань, з яких відбулось лише три, та загальний час тривалості судових засідань складав приблизно три години.

Таким чином, враховуючи виконані роботи, складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 50 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 261, 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданової-Пуфф Тетяни Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі № 947/14919/22 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (Код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з розглядом справи - витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч гривень, 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.