Постанова

від 07.02.2023 по справі 161/4899/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/4899/22 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/137/23 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Савчук Т. Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Карпука А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою відповідача Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась 26 квітня 2022 року в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до відповідача Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» (далі - КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», Палац) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Позов мотивовано тим, що наказом директора КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» №82-к/тр від 21 березня 2022 року її звільнено з роботи на посаді заступника директора з організаційно-творчої роботи закладу з 22 березня 2022 року у зв`язку з внесенням змін до штатного розпису (скорочення штатної одиниці) на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що звільнення відбулось з порушенням її конституційних і трудових прав, встановленого законом порядку звільнення. В день звільнення з нею не проведено розрахунок, вихідна допомога не виплачена. Вона має переважне право на залишення на роботі у разі скорочення штату працівників, оскільки на її утриманні знаходиться неповнолітній син та чоловік, який є особою з інвалідністю І групи по зору, в сім`ї немає інших працівників з самостійним заробітком, стаж роботи в закладі становить 16 років, крім того, вона закінчила без відриву від виробництва навчання у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки та отримала диплом магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Інша робота при звільненні відповідачем їй не пропонувалась. Спірний наказ виданий на підставі наказу Департаменту освіти Луцької міської ради №420-од від 31 грудня 2021 року про внесення змін у штатний розпис КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», відповідно до якого разом зі скороченням штатної одиниці заступника директора з організаційно-творчої роботи введено1 штатну одиницю посади завідувача відділенням з 01 січня 2022 року; 1,5 штатної одиниці посади методиста з 01 січня 2022 року; 6,5 штатної одиниці посади керівника гуртка з 01 січня 2022 року. З трьох заступників директора скорочено лише її посаду, при цьому штат працівників збільшено. Вважає такі зміни до штатного розпису неправомірними, оскільки за затвердженим рішенням Луцької міської ради №24/81 від 22 грудня 2022 року Статутом КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» передбачені посади директора та його заступників. Пізніше відповідач перерахував на її рахунок 10 662 грн з призначенням платежу «зарплата», вихідна допомога не нарахована і не виплачена. Їй було надіслано копію наказу №85-к/тр від 22 березня 2022 року «Про внесення змін до наказу від 21 березня 2022 року», який видано у зв`язку із допущенням технічної помилки, а саме щодо дати наказу Департаменту освіти Луцької міської ради від 31 грудня 2021 року №420-д, який відповідачем обґрунтовано наказ про звільнення, але зазначено, що останній ніби-то видано 31 листопада 2021 року. На день її звільнення 22 березня 2022 року наказу №82-к/тр не існувало. У жодному з наказів не вказано, що її звільнено з ініціативи відповідача у зв`язку з тим, що вона відмовилася від переведення на іншу роботу що така робота їй пропонувалась у встановленому порядку. Виключно начальник Департаменту освіти Луцької міської ради, а не директор КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» має право звільняти працівників. Просила визнати звільнення з роботи за наказом директора Палацу учнівської молоді Луцької міської ради №82-к/тр від 21 березня 2022 року незаконним та поновити її на роботі цього закладу на посаді заступника директора з організаційно-творчої роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заплату за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення в справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора з організаційно-творчої роботи КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», яке здійснено наказом від 21 березня 2022 року №82-к/тр. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника директора з організаційно-творчої роботи КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» з 22 березня 2022 року. Стягнуто з КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2022 року по 27 жовтня 2022 року у розмірі 96 420,80 грн. Стягнуто з КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника директора з організаційно-творчої роботи Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» з 22 березня 2022 року, - допущено до негайного виконання.

Відповідач КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду, мотивуючи її невідповідністю висновків суду обставинам справи. Судом фактично позбавлено сторону відповідача права подати нові заперечення на позицію позивача, яка виникла під час розгляду справи по суті, як наслідок допущено неповноту судового розгляду, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення. Зазначено, що основою для винесення наказу Департаменту освіти Луцької міської ради №420-од від 31 грудня 2021 року «Про внесення змін у штатний розпис комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» були Типові штатні нормативи позашкільних навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1230 від 31 жовтня 2012 року. Пунктом 3 Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів не передбачена посада, яку займала ОСОБА_2 - «заступник директора з організаційно-творчої роботи». Приведення штатних нормативів комунального закладу у відповідність до нормативно-правових актів є правом органу управління майном. Скорочувалась лише посада позивача. Дійсність проведення скорочення чисельності та штату працівників підтверджується Штатним розписом комунального закладу на 2022 рік, згідно з яким посада, яку займала ОСОБА_2 відсутня. Позивача попереджено про звільнення у зв`язку із скороченням 04 січня 2022 року, одночасно їй було запропоновано єдину вакантну посаду водія. Станом на 04 січня 2022 року не було жодних інших вакантних посад, хоча суд першої інстанції дійшов протилежного висновку. Після ознайомлення з відзивом 28 жовтня 2022 року представник позивача змінив позицію та почав стверджувати, що позивачу не запропоновано конкретних посад: завідувача відділення, методиста, керівника гуртка. Представника відповідача позбавлено можливості пояснити усю суть дій зі скорочення позивача. Проведенню кадрових змін передувала ліквідація КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради» з подальшим переведенням усіх педагогів до КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради». Наказом від 10 грудня 2021 року та наказами від 20 грудня 2021 року з КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради» звільнено від виконання обов`язків працівників відповідно до п.5 ст.36 КЗпП (переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію). Станом на 31 грудня 2021 року, коли Департамент освіти Луцької міської ради вводив штатні одиниці до Штатного розпису КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», то ці штатні одиниці уже були зайняті і вводились спеціально для працівників ліквідованого закладу, рішення про переведення яких уже було прийнято. Наказами КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» від 01 січня 2022 року заповнені вакантні посади, у зв`язку з переведенням з ліквідованого КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради» на підставі п.5 ст.36 КЗпП. Відповідачем дотримано процедуру скорочення. Просив скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати, пов`язані з наданням відповідачу професійної правничої допомоги.

Від представника позивача ОСОБА_1 до апеляційного суду 09 січня 2023 року надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначає, що наказ по КЗ «Палац Учнівської молоді Луцької міської ради» про внесення змін у штатний розпис Закладу не видавався. Надані апеляційному суду накази від 01 січня 2022 року про прийняття на роботу інших осіб винесені в суботу, що є вихідним та святковим днем (Новий рік). Згідно штатного розпису КЗ «Палац Учнівської молоді Луцької міської ради», затвердженого керівником закладу 01 березня 2022 року, на час дії попередження позивача про звільнення вищевказані посади були вакантними і не були запропоновані позивачу. Питання про звільнення позивача відповідач міг вирішувати тільки після затвердження штатного розпису з відповідними змінами, в тому числі вручати попередження про звільнення. До затвердження нового штатного розпису інші особи не могли бути прийняті на вищевказані посади 01 січня 2022 року. ОСОБА_2 мала перевагу перед іншими працівниками на зайняття нововведених посад. Наказ про звільнення винесено під час перебування позивача у відпустці та під час воєнного стану, а профспілковий комітет погоджував звільнення на засіданні, про яке її повідомлено не було. Відповідач також не вніс у накази розпорядження про здійснення розрахунку з позивачкою у день її звільнення та про виплату їй вихідної допомоги. Станом на день звернення відповідача з цією апеляційною скаргою спір врегульовано: позивача поновлено на роботі з 22 березня 2022 року та наказом від 02 листопада 2022 року вона звільнена із займаної посади з 02 листопада 2022 року за угодою сторін за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.

07 лютого 2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача ОСОБА_2 , відповідно до змісту яких остання підтримала відзив свого представника на апеляційну скаргу. Додатково зазначила, що вважає її звільнення незаконним та таким, що здійснене з порушення її конституційних та трудових прав. Просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача Карпук А. С. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити з підстав у ній викладених. Представник позивача ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» при звільненні ОСОБА_2 із посади заступника директора з організаційно-творчої роботи, з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст. 40 КЗпП України, допущено порушенням вимог чинного законодавства, а тому заявлені останнім позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

З таким висновком не можна погодитись.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 01 вересня 2006 року працювала в КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», а з 08 вересня 2016 року на посаді заступника директора з організаційно-творчої роботи.

Наказом відповідача КЗ "Палац учнівської молоді Луцької міської ради" від 21 березня 2022 року №82-к/тр звільнено ОСОБА_2 з посади заступника директора з організаційно-творчої роботи з 22 березня 2022 року в зв`язку із внесенням змін до штатного розпису (скорочення штатної одиниці) на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказом від 22 березня 2022 року №85-к/тр у зв`язку із допущенням технічної помилки преамбулу наказу від 21 березня 2022 року №82-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » викладено у новій редакції: «У зв`язку із внесенням змін до штатного розпису КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» згідно наказу департаменту освіти Луцької міської ради від 31 грудня 2021 року №420-од. Доповнено наказ пунктом 2 «Виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати», і відповідно пункт 2 наказу від 22 березня 2022 року №85-к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » вважати пунктом 3, а пункт 3 пунктом 4.

Департаментом освіти Луцької міської ради від 31 грудня 2021 року №420-од видано наказ, яким унесено зміни до штатного розпису КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради»: виведено 1 штатну одиницю посади заступника директора з організаційно-творчої роботи з 04 березня 2022 року; введено 1 штатну одиницю посади завідувача відділенням з 01 січня 2022 року; введено 1,5 штатної одиниці посади методиста з 01 січня 2022 року; введено 6,5 штатних одиниць посади керівника гуртка з 01 січня 2022 року. Провідному економісту, керівнику відділу економіки та прогнозування О. Цьок доручено ввести в штатний розпис КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» та подати на погодження в департамент освіти. Відповідальність за організацію виконання наказу покладено на провідного економіста, керівника відділу економіки та прогнозування централізованої бухгалтерії департаменту освіти О. Цьок і директора КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» ОСОБА_4.

Цей наказ було видано відповідно до рішення Луцької міської ради від 22 грудня 2021 року №24/81 «Про перейменування Палацу учнівської молоді Луцької міської ради та затвердження його Статуту у новій редакції», Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 жовтня 2012 року №1230 у зв`язку із розширенням напрямків діяльності ПУМу.

Відповідач 04 січня 2022 року ознайомив позивача з наказом Департаменту освіти Луцької міської ради №420-од від 31 грудня 2021 року «Про внесення змін у штатний розпис КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» та вручено їй повідомлення про зміни в штатному розписі з послідуючим звільненням ОСОБА_2 не раніше 04 березня 2022 року згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП. При цьому їй було запропоновано єдину вакантну на той час посаду - водія автобуса. Позивач відмовилась від підпису такого повідомлення, про що складено акт №1 від 04 січня 2022 року.

Рішенням профспілкового комітету відповідача від 15 березня 2022 року №13 надано згоду на звільнення позивача із займаної посади.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17 зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Порушення зазначеного порядку щодо пропонування працівнику іншої роботи є підставою для поновлення працівника на роботі.

В оскаржуваному судовому рішенні вказано, що всупереч вимогам ст.49-2 КЗпП України, відповідач здійснюючи процедуру вивільнення працівника з посади за п.1 ст.40 КЗпП України, не запропонував їй посаду завідувача відділення, методиста або керівника гуртка, які були введені у закладі наказом Департаменту освіти Луцької міської ради від 31 грудня 2021 року №420-од «Про внесення змін у штатний розпис», одночасно із виведенням зі штату посади позивача.

Натомість така обставина не могла бути встановлена судом з матеріалів справи, оскільки в них на час розгляду справи судом першої інстанції були відсутні будь-які документи, які б свідчили про заповнення чи вакантність вищевказаних посад станом на 04 січня 2022 року, коли позивача було попереджено про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідача. У зв`язку із наведеним, висновок суду про вакантність посад, введених до штату відповідача з 01 січня 2022 року наказом Департаменту освіти Луцької міської ради №420-од від 31 грудня 2021 року, станом на 04 січня 2022 року є передчасним.

Згідно штатного розпису КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради Волинської області» станом на 01 березня 2022 року, затвердженого директором Департаменту освіти Луцької міської ради 01 березня 2022 року, в штаті Палацу передбачено 5,5 штатних одиниць посади методиста (п.п.7-10, 24.1, 24.2), 5 штатних одиниць посади завідувача кафедрою/відділом (п.п.14-17), 6,5 штатних одиниць посади керівника гуртка (п.п.13, 24.3-7). З даного документа неможливо встановити заповненість таких штатних одиниць, а тому апеляційний суд відхиляє заперечення представника позивача в частині підтвердження цим штатним розписом наявності вакантних посад.

З технічного звукозаписів судового засідання суду першої інстанції від 27 жовтня 2022 року встановлено, що під час судового розгляду представник відповідача стверджував про те, що станом на день ознайомлення позивача з наказом Департаменту освіти Луцької міської ради та повідомленням про виведення займаної нею посади зі штату Палацу з 04 березня 2022 року, посади, які вводились до штату цим же наказом, були зайняті іншими працівниками з 01 січня 2022 року. Зауважував, що у разі оголошення перерви в судовому засіданні, він має намір подати копії відповідних документів, які підтверджують заповнення посад, які були введені цим же наказом з 01 січня 2022 року, оскільки суд, зокрема, зобов`язаний перевірити чи дійсно існували вакантні посади станом на день, коли позивача було ознайомлено із наказом про скорочення її посади.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача надав копії наказів КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради» №13/1 - 04 від 10 грудня 2021 року «Про звільнення сумісників» (у зв`язку із ліквідацією закладу), №3-к, №14/01-04, №4-к, №15/01-04, 16/01-04 про звільнення з посад методистів, керівників гуртків з переводом в КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради». Також до апеляційної скарги приєднано копії наказів КП «Палац учнівської молоді Департаменту освіти Луцької міської ради» від 01 січня 2022 року №04-к/тр, №05-к/тр, №06-к/тр, №07-к/тр, №08-к/тр, №09-к/тр про призначення з 01 січня 2022 року по переводу з КЗ «Міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Луцької міської ради» осіб на посаду методиста (1 ставка) та на посаду керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду керівника гуртка (1,5 ставки), на посаду завідувача відділом (1 ставка) та керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду методиста (0,5 ставки) та керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду керівника гуртка (1 ставка), та копії наказів цього ж закладу від 01 січня 2022 року №10-к/тр, №11-к/тр, №12-к/тр, №13-к/тр, №14-к/тр про призначення за сумісництвом на посаду керівника гуртка (0,17 ставки), на посаду керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду керівника гуртка (0, 33 ставки), на посаду керівника гуртка (0,5 ставки), на посаду керівника гуртка (0,5 ставки).

Апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. І?в разі надання для дослідження таких нових доказів інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо них як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції (постанови Верховного Суду від 5 жовтня 2020 року у справі № 607/2905/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 608/687/19).

Згідно висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 липня 2020 року у справі № 378/305/18, дослідження нових доказів здійснюється, зокрема, якщо: докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції та учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які було витребувано раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (в призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для учасника становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для неподання доказів до суду першої інстанції в разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або якщо суд їх не дослідив унаслідок інших процесуальних порушень.

Колегією встановлено, що сторона позивача не обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що відповідач не запропонував їй саме посади, які були введені наказом Департаментом освіти Луцької міської ради №420-од від 31 грудня 2021 року. Інформація про зайнятість посад була озвучена в судовому засіданні в суді першої інстанції, проте суд не звернув на це увагу, не оголосив перерву, як про це просив представник відповідача для надання доказів. Судом апеляційної інстанції проаналізовано посади, на які посилається суд першої інстанції та які останній вважав вільними і такими, що не були запропоновані позивачу. Суд приймає ці докази, оскільки таке питання виникло вже в ході розгляду справи і відповідач надав ці докази до апеляційної інстанції для заперечення висновків рішення суду.

Колегією суддів встановлено, що посади, введені з 01 січня 2022 року наказом №420-од від 31 грудня 2021 року були заповнені станом на 04 січня 2022 року таким чином:

-1 штатна одиниця посади завідувача відділенням заповнена за наказом №06-к/тр від 01 січня 2022 року (у зв`язку із переводом з КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради»);

-1,5 штатної одиниці посади методиста заповнені за наказами № 04-к/тр від 01 січня 2022 року, №07-к/тр від 01 січня 2022 року (у зв`язку із переводом з КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради»);

-6,5 штатних одиниць посади керівника гуртка заповнені за наказами № 04-к/тр від 01 січня 2022 року №05-к/тр від 01 січня 2022 року, №06-к/тр від 01 січня 2022, №07-к/тр від 01 січня 2022 року, №08-к/тр від 01 січня 2022 року, №09-к/тр від 01 січня 2022 року (у зв`язку із переводом з КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради»); за сумісництвом за наказами від 01 січня 2022 року №10-к/тр, №11-к/тр, №12-к/тр, №13-к/тр, №14-к/тр (щодо осіб, які раніше були звільнені з 31 грудня 2021 року за наказом №13/01-04 від 10 грудня 2021 року в зв`язку із ліквідацією КЗ «Міський центр туризму, спорту і краєзнавства учнівської молоді Луцької міської ради»).

Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно не запропонував позивачу ОСОБА_2 посади методиста, керівника відділу чи керівника гуртка, у день коли повідомляв її про майбутнє звільнення у зв`язку зі змінами у штатному розписі є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки такі посади були зайняті з 01 січня 2022 року та не були вакантними на час попередження про наступне звільнення 04 січня 2022 року.

Відповідач КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради Волинської області» 04 січня 2022 року запропонував позивачу ОСОБА_2 вакантну посаду водія. Згідно штатного розпису Палацу (п.45) така посада є технічною. Відмова позивача від переведення на посаду водія сторонами не заперечується.

В матеріалах справи також міститься та не враховано судом першої інстанції відповідь Виконавчого комітету Луцької міської ради №6.8/1017/2022 від 24 квітня 2022 року на скаргу ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої можна встановити, що 04 січня 2022 року директором Палацу учнівської молоді позивачу також було запропоновано перевестися на посаду соціального педагога, або з серпня 2022 року - на посаду завідувача відділом організаційно-масової роботи, яку вона обіймала раніше, проте позивач відмовилась (згідно відповіді така обставина стверджується також доповідною запискою ОСОБА_4 від 25 березня 2011 року, відкритим листом педагогічного колективу ПУМу від 30 березня 2022 року).

Колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17, відповідно до якої оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Хибним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу всі посади, які були вакантними у закладі в період з 01 січня 2022 року по дату звільнення, оскільки ст.49-2 КЗпП України чітко визначено межі такого періоду - із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору. У цій справі цей період обмежується строками з 04 січня 2022 року по 22 березня 2022 року.

Суд не вирішує питання доцільності скорочення працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури чисельності та штатів працівників, ці питання належать до виключної компетенції роботодавця.

Колегією суддів встановлено, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату КЗ «Палац учнівської молоді Луцької міської ради», а саме скорочення посади заступника директора з організаційно-творчої роботи.

Таким чином спростовуються доводи позивача про те, що їй не пропонувались посади, на які вона могла б бути переведена, в тому числі такі, що відповідали б її кваліфікації, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач не виконав покладений на нього ч.3 ст.49-2 КЗпП України обов`язок.

Твердження представника позивача про існування в ОСОБА_2 переважного права на залишення на займаній посаді при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці також не заслуговує на увагу, оскільки положення ч.1 ст.42 КЗпП України застосовуються виключно у випадку одночасного вивільнення кількох працівників. У випадку, що розглядається, наказом №420-од від 31 грудня 2021 року відбулось виведення лише однієї штатної одиниці - посади заступника директора з організаційно-творчої роботи, яку і займала позивач. Така обставина виключає вирішення судом питання про існування в ОСОБА_2 переважного права на залишення на роботі перед будь-якими іншими працівниками закладу.

Відповідно до п. 4.4 ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 затверджено наказом Держспоживстандарту від 07.04.03 р. № 55), обов`язковими реквізитами наказу є: найменування установи; назва виду документа (у нашому випадку - наказ); дата складання; реєстраційний індекс (номер). Указується порядковий номер, який може бути доповнений індексом справи за номенклатурою справ (наприклад, «Наказ № 32-к», де «к» означає, що це кадровий наказ); заголовок документа, з якого повинно бути зрозуміло, про що наказ (наприклад, «Про звільнення»); текст наказу з повним формулюванням підстави для звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП; підпис. Наказ складається у двох примірниках і підписується керівником установи. Один примірник наказу передається до відділу кадрів для оформлення трудової книжки працівника, другий - до бухгалтерії для проведення остаточного розрахунку зі звільнюваним. Працівник повинен бути ознайомлений із таким наказом під підпис.

Як наказ про звільнення, так і запис в трудовій книжці позивача містить усі необхідні реквізити та відповідає вимогам чинного законодавства. Тому колегія суддів відхиляє доводи представника позивача про те, що наказ не містить зазначення підстави звільнення «у зв`язку із відмовою від переведення на іншу роботу та що така робота їй пропонувалась у встановленому порядку», оскільки в п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України такого формулювання не має.

Таким чином оцінка, надана судом першої інстанції щодо недотримання закладом порядку звільнення позивача на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, суперечить фактичним обставинам справи.

Апеляційним судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача про звільнення позивача та поновлення його на роботі, оскільки звільнення позивача з роботи здійснено з дотриманням трудового законодавства.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення на роботі, а тому не підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, оскаржуване судове рішення у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно підлягають новому розподілу судові витрати у цій справі.

Згідно ч. 1, 7, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За вимогами п. 7, 13 ст. 141 ЦПК України необхідно компенсувати відповідачу КЗ "Палац учнівської молоді Луцької міської ради" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2978 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 жовтня 2022 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Компенсувати відповідачу Комунальному закладу «Палац учнівської молоді Луцької міської ради» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2978 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді