Ухвала

від 17.02.2023 по справі 290/998/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 290/998/21 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Категорія 8 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

17 лютого 2023 р. м. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миніч Т.І., розглянувши клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року

у цивільній справі за позовом Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІНЬСЬКЕ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-РЕК», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІНЬСЬКЕ АГРО», ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування наказу, та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 6 травня 2019 року №6-1388/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0864, для ведення особистого селянського господарства.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь Романівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0864, розташовану на території Романівської селищної ради Житомирської області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1513,34 грн з кожного.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, 01 грудня 2022 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області через засоби поштового зв`язку подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишено без руху та надано строк для сплати судового збору в сумі 3405,00 грн.

06 січня 2023 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області через офіційну електронну адресу Житомирського апеляційного суду подало клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та продовження строку для усунення недоліків. Клопотання мотивоване тим, що на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за напрямом їх використання-на сплату судового збору відсутні кошти.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2023 року скаржнику продовжено строк, встановлений ухвалою апеляційного суду від 26 грудня 2022 року для сплати судового збору, до десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

02 лютого 2023 року скаржником подано до суду клопотання визнання причин щодо несплати судового збору поважними та відстрочення сплати судового збору на оскарження рішення Романівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року, в обґрунтування якого зазначено, що обставини, на які посилався скаржник у клопотанні від 06 січня 2023 року, не змінилися. Просить врахувати майновий стан сторони та наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно, у клопотанні про відстрочення або звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Положеннямст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2).

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами від 25.09.2015 року) роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Апеляційний суд звертає увагу, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28.04.2021у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, Велика Палата Верховного Суду в цій справі наголошує, що частина перша статті 136 ЦПК України визначає право суду на відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки зазначена Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області підстава не є особливою і непереборною обставиною для несплати судового збору. Окрім того, на підтвердження свої пояснень не надано суду жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору, та підтверджували неможливість сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.6 ст.127 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що строк, раніше установлений судом (ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року) підлягає продовженню.

Керуючись ст.ст. 127, 136, 185, 357 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Відмовити Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року до десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: