Ухвала

від 13.03.2023 по справі 290/998/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 290/998/21 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М. М.

Категорія 8 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

13 березня 2023 р. Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.,

Трояновської Г.С.

вирішуючи питання відповідно до вимог ст.359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на рішення Романівського районного судуЖитомирської областівід 10листопада 2022року

у цивільнійсправі запозовом Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІНЬСЬКЕ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-РЕК», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІНЬСЬКЕ АГРО», ОСОБА_3 про визнання недійсним і скасування наказу, та витребування земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 6 травня 2019 року №6-1388/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0864, для ведення особистого селянського господарства.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь Романівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481500:04:000:0864, розташовану на території Романівської селищної ради Житомирської області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1513,34 грн з кожного.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, 01 грудня 2022 року Головне управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області через засоби поштового зв`язку подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Житомирськогоапеляційного судувід 26грудня 2022року апеляційну скаргу Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області залишено без руху та надано строк для сплати судового збору в сумі 3405,00 грн.

06 січня 2023 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду Головне управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області через офіційнуелектронну адресуЖитомирського апеляційногосуду подало клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та продовження строку для усунення недоліків. Клопотання мотивованетим,що нарахунках Головногоуправління Держгеокадаструу Житомирськійобласті за напрямом їх використання-на сплату судового збору відсутні кошти.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2023 року скаржнику продовжено строк, встановлений ухвалою апеляційного суду від 26 грудня 2022 року для сплати судового збору, до десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

02лютого 2023року скаржникомподано досуду клопотаннявизнання причинщодо несплатисудового зборуповажними тавідстрочення сплати судовогозбору наоскарження рішенняРоманівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2022 року, в обґрунтування якого зазначено, що обставини, на які посилався скаржник у клопотанні від 06 січня 2023 року, не змінилися. Просить врахувати майновий стан сторони та наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року відмовлено Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області на рішенняРоманівського районного судуЖитомирської областівід 10листопада 2022року додесяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 17.02.2023 отримано скаржником 28 лютого 2023 року.

09 березня 2023 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду Головне управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області через офіційнуелектронну адресуЖитомирського апеляційногосуду подало клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та продовження строку для усунення недоліків. Клопотання мотивоване тим, щовраховуючи наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади, відсутністю коштів для сплати судового збору на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області є поважними причинами для продовження строку для виконання ухвали та усунення недоліків.

Вирішуючи заявлене клопотання про визнання причин щодо несплати судового збору поважними та чергового продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів виходить із того, що інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності у відповідних правових відносинах.

Так, відповідно до вимог ч.2, 6 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 3 ст.185 ЦПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 380/8364/20 констатував наступне : «Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідає правильному застосуванню норми пункту 4 частини першої статті 299 КАС, оскільки зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, так як стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарги, що стало підставою для її повернення, не є об`єктивною та непереборною обставиною, з якою стаття 121 КАС (аналогічно ст.127 ЦПК України) пов`язує можливість поновлення процесуального строку. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених на нього завдань.

Крім того, метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.»

Зазначені мотиви узгоджуються із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, який зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те що, відповідно доч.2ст.185ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не можеперевищувати десятиднів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, в даному випадку загальний строк для усунення недоліків не можеперевищувати десятиднів та такий доступ до суду обмежений Законом.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Пунктом 2 частини 3 статті 2 ЦПК України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частина 1 статті 44 ЦПК України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Отже, обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для безмежного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява N 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

В даному випадку строк для усунення недоліків в 10 днів був встановлений судом в ухвалі від 26 грудня 2022 року, а також двічі продовжувався судом при вирішенні клопотань відповідача ухвалами від 10 січня 2023 року та 17 лютого 2023 року.

У ч.1.2 ст.127 ЦПК України законодавцем визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак саме цей строк тривалістю в 10 днів є процесуальним строком, який встановлений законом. Тому, з огляду на положення частини 1 статті 127 ЦПК України, яка не передбачає продовження процесуального строку встановленого законом, підстав для задоволення повторного клопотання відповідача з тих само підстав, що вже були вирішені судом, яке, в т.ч., не містить конкретно визначених строків можливого фінансового забезпечення відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для повторного задоволення клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Керуючись статтями 127, 185,357 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішенняРоманівського районного судуЖитомирської областівід 10листопада 2022року - вважати неподаною та повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: