Рішення

від 17.02.2023 по справі 904/1843/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023м. ДніпроСправа № 904/1843/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юран Торг", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СнекДніпро", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юран Торг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СнекДніпро" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 248 936,33 грн., пеню у розмірі 20 269,47 грн., 3% річних у розмірі 2 504,29 грн., інфляційні втрати у розмірі 26 877,01 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 22 від 20.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

Ухвалою суду від 12.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.07.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначає, що Позивач надав йому Експертний висновок № 003331 п/21 від 14.07.2021, який підтверджував належну якість продукції, що поставлялась. Але в момент отримання продукції Відповідачем були складені акти про невідповідність, в яких зазначено, що в наданому Експертному висновку відсутні результати досліджень на показники безпеки, що унеможливлює використання придбаної продукції. Відповідач стверджує, що копії актів були надані представникам Позивача і в подальшому велись телефонні переговори про надання Позивачем документації, яка підтверджує безпечність продукції, що була поставлена. Однак Відповідач так і не отримав необхідні документи, які підтверджують безпечність продукції. Придбана продукція знаходиться на складі і не використовується у виробничому процесі, що призводить до досить великих збитків. Крім того, поставка відбулась 11, 14 та 15 лютого 2022 року, тобто напередодні повномасштабної збройної агресії Росії проти України. В економіці держави відразу проявилась криза неплатежів та підприємства, які закуповували продукцію Відповідача, вкрай погано розраховувались. Відповідач підтвердив, що не припиняв діяльність за таких обставин. За найменшої можливості Відповідач проводив розрахунки з постачальниками та намагався всіляко мінімізувати втрати його партнерів. Затримка оплати не є навмисними діями, а всього лише результат ситуації, що склалась в економіці всієї держави. Однак, у разі неприйняття судом доводів Відповідача про відсутність підстав для задоволення позову він просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

23.08.2022 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти доводів Відповідача про поставку неякісної продукції (відсутність документів, які б підтверджували якість продукції), зазначає, що з актів про невідповідність не вбачається, що представник Позивача викликався Відповідачем для складання цих актів та взагалі був повідомлений про нібито виявлені Відповідачем недоліки продукції. Тому акти про невідповідність є неналежними доказами у справі. Крім того, Відповідач сам підтверджує, що протягом усього часу воєнного стану він працює, а отже перепони у виконанні зобов`язань перед постачальниками відсутні. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалась протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СнекДніпро" (далі Відповідач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юран Торг" (далі Позивач, Постачальник) укладено Договір поставки № 22 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар: сировину для харчової промисловості та інші товари (надалі продукція), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору конкретний перелік продукції, строки та умови постачання згідно з Інкотермс-2010, а також її вартість встановлюється сторонами на підставі заявок Покупця у рахунках або специфікаціях до Договору, які є його невід`ємною частиною.

За умовами пп. 2.1.2 п. 2.1 Договору Покупець зобов`язується повністю та своєчасно оплачувати поставлену продукцію.

Згідно з пп. 2.1.3 п. 2.1 Договору Покупець зобов`язується підписувати та повертати Постачальнику акти приймання-передачі продукції (видаткові накладні) або надавати Постачальнику у письмовому вигляді мотивовані заперечення щодо акту приймання-передачі продукції (видаткових накладних) не пізніше 5 днів з моменту отримання.

Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору Постачальник зобов`язується передати продукцію Покупцю у відповідній кількості, якості та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно з пп. 2.2.5 п. 2.2 Договору Постачальник зобов`язується надати на кожну поставку продукції супровідну документацію:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- документ, що підтверджує якість продукції відповідно до законодавства.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що вартість продукції встановлюється сторонами у специфікаціях або рахунках-фактурах до Договору.

За умовами п. 3.3 Договору загальна вартість продукції згідно з Договором дорівнює загальній фактичній вартості продукції, що поставлена Постачальником Покупцю за весь час дії Договору, та складається із сум видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.4 Договору Покупець здійснює оплату продукції у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту поставки продукції.

Згідно з п. 3.5 Договору за необхідності сторони здійснюють звірку взаєморозрахунків.

За умовами п. 3.6 Договору фактичною датою виконання грошових зобов`язань Покупця перед Постачальником є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони домовились, що при прийманні продукції за кількістю та якістю будуть керуватись положеннями Договору.

За умовами п. 4.2 Договору приймання продукції здійснюється за кількістю згідно видаткових накладних або актів приймання-передачі, за якістю відповідно до документу, що посвідчує якість, наданого під час відвантаження продукції і шляхом співставлення фактичної якості продукції та якісних показників продукції, погоджених відповідними специфікаціями на продукцію.

Видаткові накладні та/або акти прийому-передачі повинні бути підписані уповноваженими особами обох сторін і скріплені круглими печатками сторін.

Відповідно до п. 4.4 Договору Покупець протягом 5 календарних днів від дати поставки відповідної продукції здійснює візуальну перевірку відповідності якості продукції умовам Договору. У разі виявлення невідповідності якості продукції вимогам, встановленим Договором, Покупець протягом 5 календарних днів з моменту виявлення неякісної продукції повідомляє про це Постачальника за допомогою факсимільного зв`язку, або електронної пошти або іншим чином на власний розсуд. Постачальник зобов`язаний протягом 20 календарних днів розглянути таке повідомлення і надати відповідь. У випадку ненадходження до Покупця такої відповіді вимоги у повідомленні Покупця вважаються прийнятими та мають юридичну силу.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі виявлення невідповідності щодо якості продукції Постачальник зобов`язується протягом 5 календарних днів з моменту отримання від Покупця повідомлення, направленого відповідно до п. 4.4 Договору, направити свого представника для сумісного складання акту виявлення неякісної продукції. У разі, якщо Постачальник у вказаний термін не направить свого представника акт виявлення неякісної продукції, складений без представника Постачальника, буде мати повну юридичну силу.

За умовами п. 4.6 Договору заміна неякісної продукції на продукцію відповідної якості, а також заміна продукції, пакування та маркування якої здійснені з порушенням вимог Договору, здійснюються власними силами Постачальника та за його рахунок протягом 20 календарних днів з моменту складання акту виявлення неякісної продукції відповідно до п. 4.5 Договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору датою виконання Постачальником зобов`язань щодо передачі (поставки) продукції Покупцю є дата підписання Покупцем відповідного документу, що підтверджує передачу (видаткова накладна, акт прийому-передачі).

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що моментом переходу до Покупця права власності на продукцію, яка постачається за Договором та відповідною Специфікацією до нього, є підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної під час приймання продукції у погодженому сторонами місці, що вказується у Специфікаціях до Договору або заявці. Датою поставки продукції є дата підписання представником Покупця видаткової накладної або акту прийому-передачі продукції.

Згідно з п. 5.1 Договору якість продукції, що поставляється за Договором, повинна відповідати умовам, погодженим сторонами цим Договором, додатками та доповненнями до нього.

За умовами п. 5.2 Договору походження продукції в обов`язковому порядку підтверджується сертифікатом якості, які надає Постачальник, або іншим документом, що посвідчує якість на таку продукцію відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 5.3 Договору у разі невідповідності упаковки продукції умовам Договору Покупець має право відмовитись від прийняття продукції. У такому разі відповідна продукція вважається такою, що не поставлена.

Сторони можуть погодити додаткові вимоги до упаковки продукції у відповідній Специфікації або іншому документі, що оформлюється між сторонами стосовно конкретної продукції.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку прострочення Покупцем здійснення остаточного розрахунку за продукцію Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків до їх повного здійснення. Якщо жодна зі сторін не повідомила іншу письмово про намір його розірвання за тиждень до закінчення вказаного строку, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 256 284,33 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 230 від 11.02.2022 на суму 102 816,00 грн.;

- № 241 від 14.02.2022 на суму 51 156,11 грн.;

- № 255 від 15.02.2022 на суму 102 312,22 грн.;

а також товарно-транспортними накладними:

- № Р230 від 11.02.2022;

- № Р241 від 14.02.2022;

- № Р255 від 15.02.2022,

які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 19, 20, 23, 24, 27, 28).

Позивач зазначає, що сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 22.02.2022, згідно з яким заборгованість Відповідача станом на 22.02.2022 складала 418 068,33 грн., у т.ч. за видатковими накладними № 230 від 11.02.2022, № 241 від 14.02.2022, № 255 від 15.02.2022 у розмірі 256 284,33 грн. (а.с. 31)

12.04.2022 Позивач надіслав Відповідачу на електронну пошту вимогу за № 11/04 від 11.04.2022 про оплату заборгованості (а.с. 33-35).

Після отримання вимоги Позивача Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію у розмірі 58 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.04.2022, 29.04.2022, 05.05.2022 (а.с. 36-38).

Позивач зазначає, що зарахував суму часткової оплати, яка була здійснена 05.05.2022, у розмірі 7 348,00 грн. в якості погашення заборгованості за видатковою накладною № 230 від 11.02.2022, у зв`язку з чим залишок боргу за цією накладною складає 95 468,00 грн. Інші видаткові накладні Відповідачем не оплачені.

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем за видатковими накладними № 230 від 11.02.2022, № 241 від 14.02.2022, № 255 від 15.02.2022, складає 248 936,33 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 3.4 Договору, строк оплати поставленої продукцію настав:

- за видатковою накладною № 230 від 11.02.2022 18.02.2022;

- за видатковою накладною № 241 від 14.02.2022 21.02.2022;

- за видатковою накладною № 255 від 15.02.2022 22.02.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем за вказаними видатковими накладними, складає 248 936,33 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 248 936,33 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, відповідно до п. 6.2 Договору у випадку прострочення Покупцем здійснення остаточного розрахунку за продукцію Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 19.02.2022 по 21.06.2022 у розмірі 20 269,47 грн.

Суд, перерахувавши пеню, встановив, що вона розрахована Позивачем невірно в частині нарахування пені за видатковою накладною № 230 від 11.02.2022 на суму 102 816,00 грн., оскільки Позивачем взято період з 19.02.2022 по 05.05.2022, однак, враховуючи часткову оплату цієї суми 05.05.2022, правильним періодом є з 19.02.2022 по 04.05.2022, що складає 4 225,32 грн. В решті розрахунок пені зроблено вірно.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 20 213,14 грн. В решті суми пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 18.02.2022 по 20.06.2022 у розмірі 2 504,29 грн. та інфляційні втрати за загальний період з березня по травень 2022 року у розмірі 26 877,01 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено невірно в частині нарахування 3% річних за видатковою накладною № 230 від 11.02.2022 на суму 102 816,00 грн., оскільки Позивачем взято період з 18.02.2022 по 05.05.2022, однак, враховуючи кінцевий строк для оплати за цією накладною (18.02.2022) та часткову оплату цієї суми 05.05.2022, правильним періодом є з 19.02.2022 по 04.05.2022, що складає 633,80 грн. В решті розрахунок 3% річних зроблено вірно.

Отже, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 2 487,39 грн. В решті суми 3% річних слід відмовити.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 26 877,01 грн. підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 248 936,33 грн., пені у розмірі 20 213,14 грн., 3% річних у розмірі 2 487,39 грн., інфляційних втрат у розмірі 26 877,01 грн. В решті позову слід відмовити.

Посилання Відповідача на акти про невідповідність від 11.02.2022, від 14.02.2022, від 15.02.2022 суд вважає безпідставними, оскільки вказані акти складені Відповідачем одноособово, доказів направлення Позивачу повідомлення про виявлення невідповідності щодо якості продукції та отримання останнім такого повідомлення, як передбачено п.п. 4.4, 4.5 Договору, Відповідач до матеріалів справи не надав.

Натомість, Відповідач підписав видаткові накладні без будь-яких зауважень і заперечень, продукцію не повернув та частково оплатив її.

Щодо зменшення суми пені.

Вирішуючи заявлене Відповідачем клопотання про зменшення суми пені, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд констатує недоведеність з боку Відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення пені, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як Відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір за подання позовної заяви відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СнекДніпро" (49006, м. Дніпро, вул. Будівельників, 34, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42673009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юран Торг" (49057, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 156 К, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39554487) основний борг у розмірі 248 936,33 грн., пеню у розмірі 20 213,14 грн., 3% річних у розмірі 2 487,39 грн., інфляційні втрати у розмірі 26 877,01 грн., судовий збір у розмірі 4 477,71 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

17.02.2023