Рішення

від 09.01.2023 по справі 911/917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2023 р. Справа № 911/917/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства

2. Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство»

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1»;

2. Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанні»;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті»

про визнання недійсними державного акту на право власності та договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання відсутнім права на земельну ділянку

за участю представників

прокуратури: Філіпенко О.І. службове посвідчення № 067570 видане 21.07.2022;

позивачів: не з`явились;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: Вавдійчик Б.П. адвокат за довіреністю від 15.06.2022 № ДП24701/22-0209;

третіх осіб: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернувся керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі прокурор) із позовною заявою № 34-4328вих-19 від 02.04.2019 в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» (далі ДП «Бориспільський лісгосп») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс 1» (далі відповідач 1, ТОВ «Логістик-Сервіс 1») та Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі відповідач 2, банк, АТ «Укрексімбанк»), в якому просив суд:

- визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнати недійсним договір іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладений між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Логістик-Сервіс 1», в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- витребувати на користь держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп» з чужого незаконного володіння ТОВ «Логістик-Сервіс 1» земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- визнати відсутнім право ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка державної форми власності, згідно матеріалів лісовпорядкування, перебувала у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» та незаконно вибула з державної власності. Крім того, оскільки, як вважає прокурор, при набутті права приватної власності на вказану земельну ділянку лісового фонду допущено суттєві порушення вимог законодавства, ТОВ «Логістик-Сервіс 1», яке в подальшому передало її банку в іпотеку, на момент укладення оспорюваного іпотечного договору не мало права власника на розпорядження землею.

Обгрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Бориспільський лісгосп», прокурор вказує на те, що останніми не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, незважаючи на виявлення порушень лісового та земельного законодавства Державним підприємством «Бориспільське лісове господарство» у 2017 році.

Господарський суд Київської області ухвалою від 02.05.2019 відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; також суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ТОВ «Логістик-Сервіс 1» Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанні».

Через канцелярію суду 21.06.2019 від АТ «Укрексімбанк» надійшов відзив № 010-01248 від 14.06.2019 на позовну заяву, у якому відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову прокурора у повному обсязі.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач 2 зауважує на те, що відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2012, яке набрало законної сили у справі № 14/009-12 за позовом банку, зокрема до ТОВ «Логістик-Сервіс 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» про звернення стягнення на нерухоме майно (земельні ділянки) установлено та перевірено наявність правових підстав для укладення спірного іпотечного договору, що, на думку відповідача 2, свідчить про його обґрунтованість та законність.

Також відповідач 2 звертає увагу на те, що предметом доказування у справі є вимоги про визнання недійсним (в частині) нотаріально посвідченого іпотечного договору. Відповідач 2 вважає, що з огляду на факт нотаріального посвідчення іпотечного договору є підстави для висновків про те, що нотаріусу були надані усі документи, достатні для вчинення цієї нотаріальної дії та що в матеріалах відповідної нотаріальної справи наявні достатні докази наявності відповідних прав (у тому числі і права власності на земельну ділянку) у відповідного іпотекодавця.

Крім того АТ «Укрексімбанк» просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним іпотечного договору в частині включення до предмета іпотеки земельної ділянки площею 26,3665 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0164, яка розташована на території Бориспільського району Київської області, Гірської ради, та належить на праві власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1».

Відповідач 2 вказує на те, що іпотечний договір, до якого включено спірну земельну ділянку, укладений 15.02.2010, судове рішення про звернення стягнення на земельну ділянку ухвалено 26.12.2012. Отже інформація щодо укладеного іпотечного договору, а також, зокрема, щодо спірної земельної ділянки знаходиться у загальному доступі (Єдиному державному реєстрі судових рішень, сайті судової влади, Державному реєстрі іпотек Міністерства юстиції України) з 2010 та 2012 років. До суду із позовом прокурор звернувся лише у 2019 році, що, на переконання відповідача 2, свідчить про сплив позовної давності.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.07.2019, зокрема, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» (далі ТОВ «Алта Проперті»).

Через канцелярію суду 04.07.2019 від Бориспільської місцевої прокуратури надійшла відповідь № 34-7748вих-19 від 26.06.2019 на відзив.

Спростовуючи аргументи відповідача 2 в частині посилання на рішення Господарського суду Київської області у справі № 14/009-12, під час розгляду якої, на думку відповідача 2, установлено та перевірено наявність правових підстав для укладення спірного іпотечного договору, прокурор зауважує на те, що до відома суду на момент розгляду справи № 14/009-12 не було доведено факт належності, зокрема, земельної ділянки із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 до земель лісового фонду України. Предметом розгляду вказаної справи не була законність відведення у приватну власність ТОВ «Логістик-Сервіс 1» земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

Окремо прокурор зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі № 911/1045/16 за позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області повернуто у державну власність незаконно відчужену зі складу державного лісового фонду земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132 та визнано недійсним укладений між ТОВ «Логістік-Сервіс 1» та АТ «Укрексімбанк» іпотечний договір № 151410Z26 від 15.02.2010 в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 9,5871 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132, розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області. Право власності на вказану ділянку, за твердженнями прокурора, оформлено ТОВ «Логістик-Сервіс 1» з такими ж порушеннями вимог земельного та лісового законодавства, як і при оформленні права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка наразі є предметом спору у справі № 911/917/19.

Заперечуючи проти доводів відповідача 2 щодо спливу позовної давності, прокурор стверджує, що про порушення вимог законодавства, а саме про факт протиправного вибуття спірної земельної ділянки із постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» прокуратурі стало відомо у 2017 році, під час опрацювання інформації ДП «Бориспільський лісгосп», наданої листом № 406 від 04.09.2017. У подальшому, шляхом аналізу документів та інформації, отриманої органами прокуратури відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від органів влади, установ та організацій, за твердженнями прокурора, встановлено факт порушень вимог земельного та лісового законодавства під час набуття права власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на спірну земельну ділянку.

В рамках підготовчого провадження суд неодноразово зупиняв провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах.

Після поновлення ухвалою суду від 29.06.2022 провадження у справі суд продовжив розгляд справи на стадії підготовчого провадження.

Зокрема, у підготовчому засіданні 05.09.2022 суд розглядав клопотання АТ «Укрексімбанк» від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання, у пункті 1 якого відповідач 2 просив суд залишити без розгляду позовну заяву прокурора. Також АТ «Укрексімбанк» просило суд у випадку продовження розгляду справи: застосувати обов`язкові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 11.08.2021 у справі № 523/7609/17, від 16.07.2020 у справі № 372/266/15-ц та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц пункт 2 клопотання); витребувати та оглянути в судовому засіданні оригінали письмових доказів, доданих прокурором до позову (пункт 3 клопотання); запропонувати прокурору надати суду та сторонам докази повноважень підписантів письмових доказів, доданих до позову; надати первинні докази у вигляді землевпорядної документації та державних експертиз щодо первинного виділення земельних ділянок у приватну власність,наступні їх об`єднання/поділи до формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, або надати належні первинні докази фактів відсутності такої документації, у тому числі вироки судів та матеріали кримінальних проваджень щодо підроблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 (пункт 4 клопотання); застосувати строк позовної давності до позовних вимог (пункт 5 клопотання).

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.09.2022 задовольнив частково клопотання АТ «Укрексімбанк» про залишення без розгляду позовної заяви прокурора, викладене у пункті 1 клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання; суд залишив без розгляду позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Бориспільський лісгосп»; клопотання АТ «Укрексімбанк» про витребування доказів, викладене у пункті 4 клопотання від 25.07.2022 (вх. № 9248/22) про залишення позовної заяви без розгляду та з інших питань підготовчого засідання суд залишив без задоволення та відклав підготовче засідання на 26.09.2022.

На електронну адресу суду 19.09.2022 від АТ «Укрексімбанк» надійшло клопотання за вих. № 0000606/29991-22 від 16.09.2022 про витребування судом доказів, приєднання письмових доказів до матеріалів справи, у якому відповідач 2 просив суд, зокрема:

- витребувати у Бориспільської районної військової (державної) адміністрації Київської області завірені копії розпорядження та інших документів про надання дозволу на розроблення та про затвердження землевпорядної документації щодо виділення у приватну власність земельної(их) ділянки(ок), що відповідають земельній ділянці з кадастровим номером 3220883200:03:001:00164 площею 26,3665 для ведення підсобного сільського господарства в межах Гірської сільської ради, належній на праві приватної власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» згідно з державним актом серії ЯГ № 779378, виданого 02.02.2010 управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі;

- витребувати у Відділі у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у письмовій формі в завірених копіях: землевпорядну документацію щодо виготовлення та видачі державного акту серії ЯГ № 779378, виданого 02.02.2010 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі ТОВ «Логістик-Сервіс 1 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:00164 площею 26,3665 для ведення підсобного сільського господарства в межах Гірської сільської ради; землевпорядну документацію щодо утворення земельних ділянок, на основі яких шляхом об`єднання/поділу було сформовано земельну ділянку з кадастровим № 3220883200:03:001:0006, право власності на яку за ТОВ «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» підтверджувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348164, виданим Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі; землевпорядну документацію на земельну(і) ділянку(и) та висновок(и) державної експертизи землевпорядної документації щодо первинного безоплатного виділення у приватну власність громадянам земельної(их) ділянки(ок), що у даний час відповідають земельній ділянці з кадастровим номером 3220883200:03:001:00164 площею 26,3665 для ведення підсобного сільського господарства в межах Гірської сільської ради, належній на праві приватної власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» згідно з державним актом серії ЯГ № 779378, виданим 02.02.2010 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області.

На думку відповідача 2, для спростування обставин позовної заяви прокурора та перевірки обставин справи, необхідним є дослідження у цій справі матеріалів про первинне об`єднання та поділи земельної(их) ділянки(ок), що у кінцевому результаті призвели до формування земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

Зміст клопотання АТ «Укрексімбанк» за вих. № 0000606/29991-22 від 16.09.2022 та доданих до нього документів свідчить про те, що представник відповідача 2 звертався до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації, Гірської сільської ради Бориспільського району, Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із адвокатським запитом за вих. № 911/917/19-2 від 11.07.2022 про надання інформації та документів.

У відповідь на вказаний адвокатський запит, зокрема, Бориспільська районна державна адміністрація Київської області листом № 48/07-46/1171 від 18.07.2022 повідомила про те, що адміністрація не веде облік рішень чи розпоряджень за кадастровими номерами земельних ділянок та вказала, що інформацію про рішення або розпорядження, що стали підставою для набуття права власності на земельні ділянки за вказаними у запиті кадастровими номерами, можна отримати у Державному реєстрі прав. Також райдержадміністрація зазначила, що відповідні копії рішень чи розпоряджень можуть бути надані на запит у разі зазначення номеру рішення чи розпорядження.

У відповідь на адвокатський запит представника АТ «Укрексімбанк» Головне управління Держгеокадастру у Київській області у листі від 18.07.2022 № 29-10-0.331-2960/2-22 повідомило про те, що за інформацією Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0006 відсутні у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру. Також зазначено, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель цього ж Відділу документація із землеустрою щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220883200:03:001:0006 і 3220883200:03:001:0164 не виявлена.

У підготовчому засіданні 24.10.2022 суд розглянув клопотання АТ «Укрексімбанк» за вих. № 0000606/29991-22 від 16.09.2022 в частині про витребування судом доказів та відмовив у задоволенні цього клопотання, виходячи із такого.

За приписами статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Клопотання АТ «Укрексімбанк» про витребування доказів свідчить про те, що відповідач 2 вжив заходів щодо отримання доказів самостійно. Водночас зміст відповіді Бориспільської районної державної адміністрації Київської області у листі № 48/07-46/1171 від 18.07.2022 вказує на те, що райдержадміністрація може надати необхідні документи лише у разі зазначення у запиті конкретних реквізитів таких документів (номер, дата розпоряджень/рішень), чого відповідачем 2 у своєму адвокатському запиті зроблено не було. Також відповідач 2 не ідентифікував належним чином таких документів і у клопотанні про витребування доказів.

Що стосується вимог в частині витребування доказів від Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, суд врахував, що у матеріалах справи наявні копії відповідей Головного управління Держгеокадастру у Київській області, наданих на запити прокуратури, в яких повідомлено, що другий примірник державного акту серії ЯГ № 779378 в архіві Відділу не виявлено (лист № 10-10-0.223-17600/2-18 від 19.11.2018), у місцевому фонді документації із землеустрою, який зберігається у Відділі, відсутні другі (архівні) примірники правовстановлюючих документів та відповідні документації із землеустрою, які стали підставою для формування земельних ділянок за кадастровими номерами 3220883200:03:001:0164 та 3220883200:03:001:0166 (лист № 10-15700/0-18883/6-17 від 27.11.2017).

Таким чином, зважаючи на зміст відповідей Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання документів, про витребування яких заявив відповідач 2 у цій справі, суд дійшов висновку про недоцільність задоволення клопотання АТ «Укрексімбанк» за вих. № 0000606/29991-22 від 16.09.2022 в частині заявлення про витребування судом доказів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.10.2022 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.11.2022.

У судовому засіданні 21.11.2022 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.12.2022.

У судовому засіданні 12.12.2022 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова прокурора і представника відповідача 2 щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 09.01.2023.

У судовому засіданні 09.01.2023, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, прокурор і представник відповідача 2 виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Слід зазначити, що інші учасники справи, які належним чином повідомлені про розгляд цієї справи, в жодне судове засідання не направили своїх повноважних представників, заяв по суті справи до суду не подали.

Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже у випадку, коли представники сторін чи інші учасники справи не з`явились у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 09.01.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» (продавець) та ТОВ «Шанні» (покупець) 13.12.2009 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого продавець продав та передав у власність, а покупець купив та прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3220883200:03:001:0006, площею 79,8690 га, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Згідно з пунктом 2 договору земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348164, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі на підставі Протоколу Загальних зборів засновників № 18 від 02.12.2008, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020932300003 від 12.03.2009. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення підсобного сільського господарства.

Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, право власності у покупця щодо згаданої земельної ділянки виникає після його державної реєстрації відповідно до статті 125 Земельного кодексу У країни. Додатком до договору є державний акт на право власності на земельну ділянку (пункт 12 договору).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2009 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3662.

На державному акті серії ЯЗ № 348164 наявна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0006 до ТОВ «Шанні» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2009 № 3662 (ВММ 077353), укладеного між ТОВ «ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ» та ТОВ «Шанні».

Між ТОВ «Шанні» (продавець) та ТОВ «Логістик-Сервіс 1» (покупець) 23.12.2009 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність та зобов`язується оплатити земельну ділянку площею 79,8690 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0006, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348164, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 12.03.2009 на підставі протоколу загальних зборів засновників № 18 від 02.12.2008, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020932300003. Відповідно до відмітки на державному акті на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку перейшло до продавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Мургою С.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 13.12.2009 за реєстровим номером 3662 та зареєстрованого в Поземельній книзі 15.12.2009, за реєстровим номером 938030010006001 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі (далі за текстом «Земельна ділянка»).

Цільове призначення земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства (пункт 1.2 договору).

За умовами пункту 1.4 договору земельна ділянка передається продавцем та приймається покупцем у момент укладення цього договору, шляхом підписання акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Розділом 4 договору передбачено, що останній є підставою для передачі покупцю державного акту на право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору. Право власності на земельну ділянку виникає у покупця на підставі цього договору, згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України з моменту державної реєстрації цього права.

Цей договір вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 7.1 договору).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2009 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3896.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2009 № 3896 Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі 02.02.2010 видало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 779378, згідно з яким ТОВ «Логістик-Сервіс 1» є власником земельної ділянки площею 26,3665 га з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення підсобного сільського господарства.

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021093800205.

Між АТ «Укрексімбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Логістик-Сервіс 1» (іпотекодавець) 15.02.2010 укладено іпотечний договір № 151410Z26 (далі іпотечний договір), відповідно до пункту 1.1 якого, зокрема, іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 13.02.2007 № 15107К13, укладеного між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Алта Проперті», як позичальником.

Пунктом 1.3 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно земельні ділянки, загальною площею 35,9536 га, які належать ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на праві власності, та розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, у тому числі земельна ділянка площею 26,3665 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0164.

Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 908.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек (інформаційна довідка № 160545717 сформована 21.03.2019) земельна ділянка площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 є об`єктом обтяження на підставі іпотечного договору № 151410Z26, 908, від 15.02.2010. ТОВ «Логістик-Сервіс 1» є майновим поручителем ТОВ «Алта Проперті», як боржника за основним зобов`язанням перед АТ «Укрексімбанк», як іпотекодержателем за вказаним договором. Строк виконання основного зобов`язання до 31.12.2014.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014, у справі № 14/009-12 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Алта Проперті» перед АТ «Укрексімбанк» за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007, укладеним між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Алта Проперті», звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки), зокрема, земельну ділянку, площею 26,3665 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0164, належну на праві власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1», розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 21.03.2019 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 належить ТОВ «Логістик-Сервіс 1».

У листі від 04.09.2017 № 406, адресованому Бориспільській місцевій прокуратурі, ДП «Бориспільський лісгосп» повідомило, що у Публічній кадастровій карті України на земельній ділянці лісгоспу, з кадастровим номером 3220883200:03:001:0002, лісгосп виявив дві земельні ділянки з присвоєними відповідними кадастровими номерами, на вилучення яких з держлісфонду лісгосп не надавав погодження, зокрема земельна ділянка площею 26,3665 га з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

З метою повернення земельних ділянок з незаконного володіння, ДП «Бориспільський лісгосп» просило прокуратуру провести перевірку законності вилучення без погодження ДП «Бориспільський лісгосп», зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

У відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 13.12.2018 № 34-16738вих-18 щодо надання інформації та засвідчених копій документів про погодження на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп», Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства у своєму листі від 17.12.2018 № 04-48/2821 повідомило, що Управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення із зазначеним кадастровим номером для її використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Листом № 5244/0/2-19 від 12.03.2019, який адресований Бориспільській місцевій прокуратурі у відповідь на запит від 04.03.2019 № 34-2889вих-19, Кабінет Міністрів України повідомив, що не приймав рішень про вилучення та/або погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, розташованої на території Гірської сільської ради Бориспільського району, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп».

У листі № 10-15700/0-18883/6-17 від 27.11.2017, адресованому у відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 17.11.2017 № 34-16401вих-17, Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що відповідно до наданої інформації Відділом у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у місцевому фонді документації із землеустрою, який зберігається у Відділі, відсутні другі (архівні) примірники правовстановлюючих документів та відповідні документації із землеустрою, які стали підставою для формування, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області, викладеною у листі № 10-10-0.223-17600/2-18 від 19.11.2018 у відповідь на запит Бориспільської місцевої прокуратури від 07.11.2018 № 34-14906вих-18, в архіві Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не виявлено другий примірник державного акту серії ЯГ № 779378. Також зазначено, що відповідно до наявних у Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, запис щодо реєстрації державного акту серії ЯГ № 779378 відсутній.

Аналогічного змісту інформацію надало Головне управління Держгеокадастру у Київській області у своєму листі № 10-10-0.222-2338/2-19 від 19.02.2019 у відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 08.02.2019 № 34-1875вих-19 щодо державного акту серії ЯЗ № 348164.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) (пункт 98).

У цій справі прокурор пред`явив позов в інтересах держави у зв`язку з незаконним, на його думку, заволодінням земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення відповідачем 1 на підставі державного акту серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 та подальшим переданням спірної земельної ділянки в іпотеку АТ «Укрексімбанк» на підставі оспорюваного договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, укладеного між відповідачами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94)).

Враховуючи викладене, заявлені у цій справі прокурором позовні вимоги про визнання недійсним державного акта серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також про визнання недійсним договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладеного між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Логістик-Сервіс 1», в частині передачі в іпотеку спірної земельної ділянки не відповідають належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Отже суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним державного акта серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також про визнання недійсним договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладеного між АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Логістик-Сервіс 1», в частині передачі в іпотеку спірної земельної ділянки, оскільки обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.

Також прокурор заявив вимогу про визнання відсутнім права ТОВ «Логістик-Сервіс 1» на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В цій частині обраний спосіб захисту прокурор обґрунтовує посиланнями на приписи частини другої статті 20 ГПК України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги прокурора, оскільки така не є самостійним способом захисту, а є похідною від вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності, висновки про відмову в задоволенні якої викладено вище.

Щодо позовної вимоги прокурора про витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ТОВ «Логістик-Сервіс 1» земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 слід зазначити таке.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами частини першої статті 55 Земельного кодексу України, яка кореспондує зі статтею 5 Лісового кодексу України (тут і далі нормативно-правові акти у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до частини першої статті 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно з положеннями статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Статтею 17 Лісового кодексу України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За твердженнями прокурора, які ґрунтуються на інформації з листа ДП «Бориспільський лісгосп» № 406 від 04.09.2017, спірна земельна ділянка повністю накладається на землі державної власності, які належать ДП «Бориспільський лісгосп» на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003003 від 04.06.2004 у кварталах 4, 6 Вишенськівського лісництва.

Крім того, як зазначає прокурор, за інформацією Українського державного проектного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», що надана листом № 28 від 18.01.2019, згідно із фрагментами з Публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталів № 4 та № 6 Вишеньківського лісництва ДП «Бориспільське лісове господарство» та межами земельної ділянки із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, вказана ділянка за даними матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років накладається на землі лісогосподарського призначення.

Суд, надаючи оцінку листу ДП «Бориспільський лісгосп» № 406 від 04.09.2017, установив, що такий лист надано прокурором з додатками у вигляді листа Гірської сільської ради № 1367-02-20-17 від 16.08.2017, листа Київської обласної державної адміністрації № 01.1-43/1683 від 05.08.2016, викопіювання з планшетів, що також зазначено у пункті 8 переліку додатків до позовної заяви.

Інформація у зазначених листах Гірської сільської ради та Київської обласної державної стосується вирішення питання, пов`язаного із вилученням земельної ділянки під розміщення кладовища за рахунок земель ДП «Бориспільський лісгосп».

Додаток під назвою «Викопіювання із планшету № 1 Вишеньківського лісництва ДП «Бориспільський лісгосп» Лісовпорядкування 2014 р.» містить схему розміщення лісової ділянки, що передбачається під розширення кладовища (площа 5 га), на якій від руки зроблено письмові доповнення про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 площею 26,3665 га накладається на землі лісового фонду. Схему виконав інженер л/к Ф.Х. Анісімов та підписав директор ДП «Бориспільський лісгосп» О.В. Коренєв.

Водночас з такої схеми неможливо установити в який спосіб були встановлені ці обставини, які правовстановлюючі документи та вихідні дані були використані, а тому такий доказ суд визнає недопустимим.

Також з наданого додатку під назвою «Викопіювання із планшету Вишеньківського лісництва ДП «Бориспільський лісгосп» територія Гірської сільської ради», у якому наведена «Схема земельних ділянок з кадастровими номерами, які розміщені в Публічній кадастровій карті України, на які лісгосп не надавав погодження про вилучення», взагалі неможливо установити будь-які фактичні дані, що мають значення для встановлення обставин накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду.

Зрештою у матеріалах справи відсутній документ, яким посвідчується право постійного користування ДП «Бориспільський лісгосп» земельними ділянками лісового фонду, а саме державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003003 від 04.06.2004, на який лісгосп посилався у своєму листі № 406 від 04.09.2017.

Твердження прокурора про перебування у користуванні ДП «Бориспільський лісгосп» спірної земельної ділянки на момент її відчуження у приватну власність відповідача 1 з посиланням на лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» № 28 від 18.01.2019 також є необгрунтованими.

У зазначеному листі ВО «Укрдержліспроект» повідомило про надання прокуратурі в додатку на 4 аркушах фрагментів з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів і меж їх таксаційних виділів Вишеньківського і Кийлівського лісництв ДП «Бориспільський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років та межами земельних ділянок згідно з кадастровими номерами.

Водночас до матеріалів справи прокурор надав лише лист ВО «Укрдержліспроект» № 28 від 18.01.2019 без додатків, з огляду на що цей лист суд не може взяти до уваги.

За висновками суду, позовні вимоги прокурора у цій справі обгрунтовані здебільшого посиланнями на інформацію у листах державних органів та установ, які надані у відповідь на запити прокуратури, та не можуть беззаперечно свідчити про те, що спірна земельна ділянка повністю накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які належать ДП «Бориспільський лісгосп» на праві постійного користування.

Також суд не бере до уваги посилання прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі № 911/1045/16, відповідно до якого за позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області повернуто у державну власність незаконно відчужену зі складу державного лісового фонду земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132 та визнано недійсним укладений між ТОВ «Логістік-Сервіс 1» та АТ «Укрексімбанк» іпотечний договір № 151410Z26 від 15.02.2010 в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 9,5871 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132, розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Прокурор зауважував, що право власності на вказану ділянку оформлено ТОВ «Логістик-Сервіс 1» з такими ж порушеннями вимог земельного та лісового законодавства, як і при оформленні права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка наразі є предметом спору у справі № 911/917/19.

Суд, дослідивши зміст зазначеного судового рішення, установив, що спір у справі № 911/1045/16 вирішувався на підставі іншої доказової бази ніж у цій справі.

Зокрема, у справі № 911/1045/16 суд дослідив державний акт на право постійного користування землею II-КВ № 003003 від 04.06.2004, виданого ДП «Бориспільський лісгосп», який до матеріалів справи № 911/917/19 надано не було, а також висновок судової експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, згідно з яким установлено факт підроблення іншого державного акта серії ПЛ №233287 від 12.03.2009 на право власності на земельну ділянку.

За висновками суду, установлені у справі № 911/1045/16 факти жодним чином не підтверджують доводи прокурора у цій справі про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 площею 26,3665 га на землі лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бориспільський лісгосп».

Статтями 2, 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76 ГПК України).

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладені вище обставини, а також ненадання прокурором належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги, зокрема недоведеність під час судового розгляду обставин незаконного вибуття із власності держави земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 площею 26,3665 га, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог про витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ТОВ «Логістик-Сервіс 1» вказаної земельної ділянки.

Щодо викладеної у відзиві АТ «Укрексімбанк» заяви про застосування строку позовної давності господарський суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки за наслідками розгляду спору не встановлено достатніх підстав для задоволення позовних вимог, що в свою чергу виключає підстави необхідності дослідження питання для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд залишає без розгляду заяву відповідача 2 про застосування строків позовної давності.

Беручи до уваги викладене вище в сукупності, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку, відтак суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.02.2023.

Суддя О.В. Щоткін