Постанова

від 30.08.2023 по справі 911/917/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. Справа№ 911/917/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 30.08.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 (повний текст складено 17.02.2023)

у справі № 911/917/19 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства

2. Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс 1"

відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ"

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанні"

за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта Проперті"

про визнання недійсними державного акту на право власності та договору, витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки та визнання відсутнім права на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" (далі - ДП "Бориспільський лісгосп") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс 1" (далі - відповідач 1, ТОВ "Логістик-Сервіс 1") та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - відповідач 2, банк, АТ "Укрексімбанк"), в якому просив суд:

- визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнати недійсним договір іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладений між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Логістик-Сервіс 1", в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- витребувати на користь держави в особі ДП "Бориспільський лісгосп" з чужого незаконного володіння ТОВ "Логістик-Сервіс 1" земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164;

- визнати відсутнім право ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.01.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, 08.03.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19, та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що долученими до матеріалів справи доказами повністю підтверджено те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 відноситься до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бориспільське лісове господарство». Натомість, судом не прийнято y якості доказу інформацію ВО «Укрдержліспроект» від 18.01.2019 № 28 з посиланням на відсутність додатків до неї.

Апелянт у скарзі також просить суд долучити до матеріалів справи належним чином завірені фрагменти з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами Вишеньківського лісництва ДПІ «Бориспільське лісове господарство» за даними лісовпорядкування 2003 і 2014 років у їх співвідношенні зі спірною земельною ділянкою, які надійшли з листом ВО «Укрдержліспроект» від 18.01.2019 № 28 та врахувати їх під час розгляду даної апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині та попереджено заступника керівника Київської обласної прокуратури, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 повернуто. Матеріали справи № 911/917/19 повернуто до Господарського суду Київської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із прийнятим рішенням, 09.05.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області у справі № 911/917/19 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/917/19 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області .

25.05.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/917/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 залишено без руху та роз`яснено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

09.06.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Київської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023, а саме докази доплати судового збору у вигляді платіжної інструкції №1393 на суму 0,91 грн та подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 та повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 12.07.2023.

11.07.2023 (згідно дати звернення на електрону адресу суду) від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли заперечення на долучення доказів до справи, яке обґрунтоване тим, що в якості обґрунтування необхідності долучення зазначеного документу до справи прокурор зазначає, що судом попередньої інстанції не прийнято в якості доказу інформацію з листа ВО «Укрдержліспроект» № 28 від 18.01.2019 з посиланням на відсутність до нього.

3 обґрунтування прокурора вбачається, що у переліку додатків до позовної заяви під десятим порядковим номером вказано - «належним чином завірена копія листа ВО «Укрдержліспроект» N.28 від 19.01.2019 з додатками.

Жодних зауважень на невідповідність пакету поданих документів їх переліку, зазначеному в додатках до позовної заяви не надходило і в судових засіданнях не висловлювалося, з огляду на що прокурор просить долучити зазначені документи до справи судом апеляційної інстанції.

Тобто, обґрунтовуючи наявність підстав для долучення цього доказу, прокурор по суті стверджує про те, що в дійсності цей доказ вже міститься в матеріалах справи, а суд його не врахував, однак за таких умов, потреби в його долучені немає, прокурор би мав зазначити про обставини неврахування судом цього доказу під час розгляду справи. Натомість прокурор просить саме долучити зазначений документ, тобто, прокурор подає новий доказ вже на стадії апеляційного перегляду справи, при чому робить це з порушенням вимог процесуального законодавства.

11.07.2023 (згідно дати звернення на електрону адресу суду) від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 заперечив проти доводів апеляційної скарги та зазначив, що вважає рішення обґрунтованим, законним та таким, що прийнято з додержанням вимог закону, а тому просить суд залишити апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 без змін.

Зокрема, відповідач-2 у відзиві вказує, що матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б свідчили про факт підробки згадуваних прокурором державних актів, а самі по собі матеріали листування прокурора з установами та організаціями, не можуть слугувати належним підтвердженням юридичних фактів, а тим більше слугувати обґрунтуванням підстав для визнання недійсним правочинів, правомірність яких, в силу приписів ст.204 ЦК України презюмується.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 відкладено розгляд апеляційної Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 на 30.08.2023

Щодо долучення прокурором додатків до листа ВО «Укрдержліспроект» від 18.01.2019 № 28. Так судом апеляційної інстанції досліджено, що додатки до позовної заяви та матеріали справи не містять вказаних додатків (тільки копію листа ВО «Укрдержліспроект» від 18.01.2019 № 28 , таким чином апелянтом подано до суду апеляційної інстанції новий доказ по справі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник не надав суду апеляційної інстанції докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому суд апеляційної інстанції відмовляє в долучені нових доказів по справі та розглядає справу за наявними у справі доказами.

В судове засіданні 30.08.2023 з`явились прокурор та представники відповідача-2 та надали свої пояснення стосовно обставин справи. Позивачі, відповідач-1 та треті особи про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується: Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (трек-номер 04116 3900374 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта Проперті" (трек-номер 04116 3900379 5), Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанні" (трек-номер 04116 3900377 9), Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс 1" (трек-номер 04116 3900375 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ" (трек-номер 04116 3900378 7), Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" (14.07.2023 згідно інформації з системи «Електронний суд»).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.12.2009 між ТОВ "ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ" (продавець) та ТОВ "Шанні" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого продавець продав та передав у власність, а покупець купив та прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер: 3220883200:03:001:0006, площею - 79,8690 га, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Згідно з пунктом 2 договору земельна ділянка належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348164, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі на підставі Протоколу Загальних зборів засновників № 18 від 02.12.2008, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020932300003 від 12.03.2009. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення підсобного сільського господарства.

Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, право власності у покупця щодо згаданої земельної ділянки виникає після його державної реєстрації відповідно до статті 125 Земельного кодексу України. Додатком до договору є державний акт на право власності на земельну ділянку (пункт 12 договору).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2009 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3662.

На державному акті серії ЯЗ № 348164 наявна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0006 до ТОВ "Шанні" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2009 № 3662 (ВММ 077353), укладеного між ТОВ "ГРЄАДА-ІНВЕСТМЕНТ" та ТОВ "Шанні".

Між ТОВ "Шанні" (продавець) та ТОВ "Логістик-Сервіс 1" (покупець) 23.12.2009 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність та зобов`язується оплатити земельну ділянку площею 79,8690 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0006, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348164, виданого управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 12.03.2009 на підставі протоколу загальних зборів засновників № 18 від 02.12.2008, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020932300003. Відповідно до відмітки на державному акті на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку перейшло до продавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Мургою С.Г., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області 13.12.2009 за реєстровим номером 3662 та зареєстрованого в Поземельній книзі 15.12.2009, за реєстровим номером 938030010006001 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі (далі за текстом - "Земельна ділянка").

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства (пункт 1.2 договору).

За умовами пункту 1.4 договору земельна ділянка передається продавцем та приймається покупцем у момент укладення цього договору, шляхом підписання акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Розділом 4 договору передбачено, що останній є підставою для передачі покупцю державного акту на право власності на земельну ділянку, що є предметом цього договору. Право власності на земельну ділянку виникає у покупця на підставі цього договору, згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України з моменту державної реєстрації цього права.

Цей договір вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 7.1 договору).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2009 посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 3896.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2009 № 3896 Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі 02.02.2010 видало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 779378, згідно з яким ТОВ "Логістик-Сервіс 1" є власником земельної ділянки площею 26,3665 га з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства.

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021093800205.

Між АТ "Укрексімбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Логістик-Сервіс 1" (іпотекодавець) 15.02.2010 укладено іпотечний договір № 151410Z26 (далі - іпотечний договір), відповідно до пункту 1.1 якого, зокрема, іпотекою забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 13.02.2007 № 15107К13, укладеного між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Алта Проперті", як позичальником.

Пунктом 1.3 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - земельні ділянки, загальною площею 35,9536 га, які належать ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на праві власності, та розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, у тому числі земельна ділянка площею 26,3665 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0164.

Іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 908.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек (інформаційна довідка № 160545717 сформована 21.03.2019) земельна ділянка площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 є об`єктом обтяження на підставі іпотечного договору № 151410Z26, 908, від 15.02.2010. ТОВ "Логістик-Сервіс 1" є майновим поручителем ТОВ "Алта Проперті", як боржника за основним зобов`язанням перед АТ "Укрексімбанк", як іпотекодержателем за вказаним договором. Строк виконання основного зобов`язання - до 31.12.2014.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014, у справі № 14/009-12 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Алта Проперті" перед АТ "Укрексімбанк" за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007, укладеним між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Алта Проперті", звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки), зокрема, земельну ділянку, площею 26,3665 га, кадастровий номер 3220883200:03:001:0164, належну на праві власності ТОВ "Логістик-Сервіс 1", розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 21.03.2019 право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 належить ТОВ "Логістик-Сервіс 1".

У листі від 04.09.2017 № 406, адресованому Бориспільській місцевій прокуратурі, ДП "Бориспільський лісгосп" повідомило, що у Публічній кадастровій карті України на земельній ділянці лісгоспу, з кадастровим номером 3220883200:03:001:0002, лісгосп виявив дві земельні ділянки з присвоєними відповідними кадастровими номерами, на вилучення яких з держлісфонду лісгосп не надавав погодження, зокрема земельна ділянка площею 26,3665 га з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

З метою повернення земельних ділянок з незаконного володіння, ДП "Бориспільський лісгосп" просило прокуратуру провести перевірку законності вилучення без погодження ДП "Бориспільський лісгосп", зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

У відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 13.12.2018 № 34-16738вих-18 щодо надання інформації та засвідчених копій документів про погодження на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Бориспільський лісгосп", Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства у своєму листі від 17.12.2018 № 04-48/2821 повідомило, що Управління не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення із зазначеним кадастровим номером для її використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства.

Листом № 5244/0/2-19 від 12.03.2019, який адресований Бориспільській місцевій прокуратурі у відповідь на запит від 04.03.2019 № 34-2889вих-19, Кабінет Міністрів України повідомив, що не приймав рішень про вилучення та/або погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, розташованої на території Гірської сільської ради Бориспільського району, яка перебувала у постійному користуванні ДП "Бориспільський лісгосп".

У листі № 10-15700/0-18883/6-17 від 27.11.2017, адресованому у відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 17.11.2017 № 34-16401вих-17, Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що відповідно до наданої інформації Відділом у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області у місцевому фонді документації із землеустрою, який зберігається у Відділі, відсутні другі (архівні) примірники правовстановлюючих документів та відповідні документації із землеустрою, які стали підставою для формування, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області, викладеною у листі № 10-10-0.223-17600/2-18 від 19.11.2018 у відповідь на запит Бориспільської місцевої прокуратури від 07.11.2018 № 34-14906вих-18, в архіві Відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не виявлено другий примірник державного акту серії ЯГ № 779378. Також зазначено, що відповідно до наявних у Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, запис щодо реєстрації державного акту серії ЯГ № 779378 відсутній.

Аналогічного змісту інформацію надало Головне управління Держгеокадастру у Київській області у своєму листі № 10-10-0.222-2338/2-19 від 19.02.2019 у відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури від 08.02.2019 № 34-1875вих-19 щодо державного акту серії ЯЗ № 348164.

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка державної форми власності, згідно матеріалів лісовпорядкування, перебувала у постійному користуванні ДП "Бориспільський лісгосп" та незаконно вибула з державної власності.

Крім того, оскільки, як вважає прокурор, при набутті права приватної власності на вказану земельну ділянку лісового фонду допущено суттєві порушення вимог законодавства, ТОВ "Логістик-Сервіс 1", яке в подальшому передало її банку в іпотеку, на момент укладення оспорюваного іпотечного договору не мало права власника на розпорядження землею.

Обгрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП "Бориспільський лісгосп", прокурор вказує на те, що останніми не вживаються заходи для захисту інтересів держави протягом тривалого часу, незважаючи на виявлення порушень лісового та земельного законодавства Державним підприємством "Бориспільське лісове господарство" у 2017 році.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) (пункт 98).

У цій справі прокурор пред`явив позов в інтересах держави у зв`язку з незаконним, на його думку, заволодінням земельною ділянкою державної власності лісогосподарського призначення відповідачем 1 на підставі державного акту серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 та подальшим переданням спірної земельної ділянки в іпотеку АТ "Укрексімбанк" на підставі оспорюваного договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, укладеного між відповідачами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 94)).

Враховуючи викладене, заявлені у цій справі прокурором позовні вимоги про визнання недійсним державного акта серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також про визнання недійсним договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладеного між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Логістик-Сервіс 1", в частині передачі в іпотеку спірної земельної ділянки - не відповідають належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним державного акта серії ЯГ № 779378 від 02.02.2010 на право власності ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 загальною площею 26,3665 га для ведення підсобного сільського господарства, розташовану в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, а також про визнання недійсним договору іпотеки від 15.02.2010 № 151410Z26, 908, укладеного між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Логістик-Сервіс 1", в частині передачі в іпотеку спірної земельної ділянки, оскільки обраний прокурором спосіб захисту є неефективним.

Також прокурор заявив вимогу про визнання відсутнім права ТОВ "Логістик-Сервіс 1" на земельну ділянку площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка розташована в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

В цій частині обраний спосіб захисту прокурор обґрунтовує посиланнями на приписи частини другої статті 20 ГПК України, якою передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Суд першої інстанції дійшов правомірно відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги прокурора, оскільки така не є самостійним способом захисту, а є похідною від вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності, висновки про відмову в задоволенні якої викладено вище.

Щодо позовної вимоги прокурора про витребування на користь держави з чужого незаконного володіння ТОВ "Логістик-Сервіс 1" земельної ділянки площею 26,3665 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 слід колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами частини першої статті 55 Земельного кодексу України, яка кореспондує зі статтею 5 Лісового кодексу України (тут і далі - нормативно-правові акти у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до частини першої статті 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно з положеннями статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Статтею 17 Лісового кодексу України визначено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За твердженнями прокурора, які ґрунтуються на інформації з листа ДП "Бориспільський лісгосп" № 406 від 04.09.2017, спірна земельна ділянка повністю накладається на землі державної власності, які належать ДП "Бориспільський лісгосп" на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003003 від 04.06.2004 у кварталах 4, 6 Вишенськівського лісництва.

Крім того, як зазначає прокурор, за інформацією Українського державного проектного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект", що надана листом № 28 від 18.01.2019, згідно із фрагментами з Публічної кадастрової карти з нанесеними межами кварталів № 4 та № 6 Вишеньківського лісництва ДП "Бориспільське лісове господарство" та межами земельної ділянки із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, вказана ділянка за даними матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років накладається на землі лісогосподарського призначення.

Надаючи оцінку листу ДП "Бориспільський лісгосп" № 406 від 04.09.2017, суд першої інстанції вірно встановив, що такий лист надано прокурором з додатками у вигляді листа Гірської сільської ради № 1367-02-20-17 від 16.08.2017, листа Київської обласної державної адміністрації № 01.1-43/1683 від 05.08.2016, викопіювання з планшетів, що також зазначено у пункті 8 переліку додатків до позовної заяви.

Інформація у зазначених листах Гірської сільської ради та Київської обласної державної стосується вирішення питання, пов`язаного із вилученням земельної ділянки під розміщення кладовища за рахунок земель ДП "Бориспільський лісгосп".

Додаток під назвою "Викопіювання із планшету № 1 Вишеньківського лісництва ДП "Бориспільський лісгосп" Лісовпорядкування 2014 р." містить схему розміщення лісової ділянки, що передбачається під розширення кладовища (площа 5 га), на якій від руки зроблено письмові доповнення про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 площею 26,3665 га накладається на землі лісового фонду. Схему виконав інженер л/к Ф.Х. Анісімов та підписав директор ДП "Бориспільський лісгосп" О.В. Коренєв.

Водночас з такої схеми неможливо установити в який спосіб були встановлені ці обставини, які правовстановлюючі документи та вихідні дані були використані, а тому такий доказ є недопустимим.

Також з наданого додатку під назвою "Викопіювання із планшету Вишеньківського лісництва ДП "Бориспільський лісгосп" територія Гірської сільської ради", у якому наведена "Схема земельних ділянок з кадастровими номерами, які розміщені в Публічній кадастровій карті України, на які лісгосп не надавав погодження про вилучення", взагалі неможливо установити будь-які фактичні дані, що мають значення для встановлення обставин накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду.

Зрештою у матеріалах справи відсутній документ, яким посвідчується право постійного користування ДП "Бориспільський лісгосп" земельними ділянками лісового фонду, а саме державного акту на право постійного користування серії ІІ-КВ № 003003 від 04.06.2004, на який лісгосп посилався у своєму листі № 406 від 04.09.2017.

Твердження прокурора про перебування у користуванні ДП "Бориспільський лісгосп" спірної земельної ділянки на момент її відчуження у приватну власність відповідача 1 з посиланням на лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" № 28 від 18.01.2019 також є необгрунтованими.

У зазначеному листі ВО "Укрдержліспроект" повідомило про надання прокуратурі в додатку на 4 аркушах фрагментів з Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів і меж їх таксаційних виділів Вишеньківського і Кийлівського лісництв ДП "Бориспільський лісгосп" відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років та межами земельних ділянок згідно з кадастровими номерами.

Матеріали справи прокурор надав лист ВО "Укрдержліспроект" № 28 від 18.01.2019 без додатків, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції, з огляду на що цей лист судами не береться до уваги.

За висновками суду, позовні вимоги прокурора у цій справі обґрунтовані здебільшого посиланнями на інформацію у листах державних органів та установ, які надані у відповідь на запити прокуратури, та не можуть беззаперечно свідчити про те, що спірна земельна ділянка повністю накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення, які належать ДП "Бориспільський лісгосп" на праві постійного користування.

Також, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги посилання прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2016 у справі № 911/1045/16, відповідно до якого за позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області повернуто у державну власність незаконно відчужену зі складу державного лісового фонду земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132 та визнано недійсним укладений між ТОВ "Логістік-Сервіс 1" та АТ "Укрексімбанк" іпотечний договір № 151410Z26 від 15.02.2010 в частині передачі в іпотеку земельної ділянки площею 9,5871 га із кадастровим номером 3220883200:03:001:0132, розташованої в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Прокурор зауважував, що право власності на вказану ділянку оформлено ТОВ "Логістик-Сервіс 1" з такими ж порушеннями вимог земельного та лісового законодавства, як і при оформленні права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220883200:03:001:0164, яка наразі є предметом спору у справі № 911/917/19.

Дослідивши зміст зазначеного судового рішення, судами встановлено, що спір у справі № 911/1045/16 вирішувався на підставі іншої доказової бази ніж у цій справі.

Зокрема, у справі № 911/1045/16 суд дослідив державний акт на право постійного користування землею II-КВ № 003003 від 04.06.2004, виданого ДП "Бориспільський лісгосп", який до матеріалів справи № 911/917/19 надано не було, а також висновок судової експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, згідно з яким установлено факт підроблення іншого державного акта серії ПЛ №233287 від 12.03.2009 на право власності на земельну ділянку.

Установлені у справі № 911/1045/16 факти жодним чином не підтверджують доводи прокурора у цій справі про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0164 площею 26,3665 га на землі лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП "Бориспільський лісгосп".

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІС" до Обухівської міської ради Київської області про визнання договору оренди землі укладеним.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури -залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.01.2023 у справі № 911/917/19 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 11.09.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала