Постанова

від 16.02.2023 по справі 917/243/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 917/243/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Щебінь-Торг-Україна" - не з`яв., відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл-Транс Груп" - не з`яв.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Щебінь-Торг-Україна" (далі - ТОВ "Щебінь-Торг-Україна")

на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 29.07.2022

(суддя Бойко Р.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022

(головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді Тищенко А.І. і Шаптала Є.Ю.)

зі справи № 917/243/22

за позовом ТОВ "Щебінь-Торг-Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл-Транс Груп" (далі - ТОВ "Рейл-Транс Груп")

про стягнення 253 640,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Позов подано про стягнення перерахованої на виконання умов договору поставки від 15.10.2019 № 2/15/10/19 попередньої оплати в сумі 204 800 грн. і нарахованих 3 % річних у сумі 13 982,67 грн. та "інфляційних втрат" у сумі 34 857,76 грн.

2. У позові ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло та очікує понести і які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 3 805 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 25 000 грн., і просило стягнути їх з відповідача.

3. ТОВ "Рейл-Транс Груп" у відзиві також було викладено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, відповідно до якого відповідач очікував понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10 000 грн.

ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" подано письмові заперечення по суті даної заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій вказувало, зокрема, на відсутність необґрунтованих дій позивача, оскільки право на звернення з позовом до суду, як і з заявою про залишення його без розгляду, є правом позивача, що належним чином реалізоване останнім у визначеному процесуальним законодавством порядку; визначені відповідачем витрати є явно завищеними, у зв`язку з чим просило: залишити без розгляду заяву ТОВ "Рейл-Транс Груп" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі; у разі, якщо суд дійде висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу з 9 800 грн. до 1 000 грн.

4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2022 позовну заяву ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" до ТОВ "Рейл-Транс Груп" про стягнення 253 640,43 грн. залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Додатковою ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022: заяву позивача про розподіл судових витрат залишено без розгляду; заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" на користь ТОВ "Рейл-Транс Груп" 6 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині у задоволенні заяви ТОВ "Рейл-Транс Груп" відмовлено.

6. У касаційній скарзі ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" просить: скасувати додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у частині задоволення заяви ТОВ "Рейл-Транс Груп" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" 6 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Рейл-Транс Груп" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №917/243/22 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Так, за доводами касаційної скарги:

- саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача;

- "Рейл-Транс Груп" не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено приписами частини дев`ятої статті 129 ГПК України;

- подання ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" клопотання про залишення позову без розгляду зумовлене пред`явленням нового позову до цього самого відповідача та зміною одночасно предмета та підстави позову у зв`язку з обставинами, які стали відомі позивачу вже після пред`явлення ним первісного позову;

- судами попередніх інстанцій було порушено норм процесуального права, а саме приписи статей 43, 129, 130, 226 ГПК України.

ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

8. Суди попередніх інстанцій, залишаючи заяву ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" без розгляду з посиланням на частину п`яту статті 130 ГПК України, зазначили, що чинним процесуальним законодавством України не передбачено можливості компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача у випадку залишення позову без розгляду.

У даній частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються жодним учасником справи.

9. Задовольняючи частково заяву ТОВ "Рейл-Транс Груп", суди попередніх інстанцій виходили з такого.

9.1. ТОВ "Рейл-Транс Груп" просило покласти на ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 9 800 грн.

9.2. Відповідачем у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 ГПК України, подано копію договору про надання правничої допомоги від 12.04.2022 (далі - Договір), укладеного між адвокатським об`єднанням "Бітраж" та ТОВ "Рейл-Транс Груп" (клієнт), відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати правову допомогу клієнту по справі №917/243/22 на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язався оплачувати правову допомогу.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 додаткової угоди №1 від 12.04.2022 до Договору було погоджено, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати таку правову допомогу в судовій справі №917/243/22: вивчити матеріали позовної заяви та сформувати правову позицію; підготувати відзив на позовну заяву, за що клієнт має оплатити кошти в розмірі 1 500 грн. та 2 500 грн. відповідно.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 додаткової угоди №2 від 27.06.2022 до Договору було погоджено, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати таку правову допомогу в судовій справі №917/243/22: підготувати заперечення на відповідь на відзив; взяти участь у судовому засіданні 05.07.2022; підготувати заяву про ухвалення додаткового рішення, за що клієнт має оплатити кошти в розмірі 2 500 грн., 1 800 грн. та 1 500 грн. відповідно.

На підтвердження виконання адвокатським об`єднанням зобов`язань за Договором відповідачем надано: акт про надання правової допомоги згідно з договором б/н від 12.04.2022 та додатковими угодами від 12.04.2022 №1 та від 27.06.2022 №2; платіжні доручення: від 12.04.2022 №10 на суму 4 000 грн., від 27.06.2022 №16 на суму 4 300 грн., від 07.07.2022 №20 на суму 1 500 грн.

Відповідно до акта про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням у даній справі було надано таку правову допомогу на загальну суму 9 800 грн.:

- вивчення матеріалів позовної заяви та формування правової позиції, вартість - 1 500 грн.;

- підготовка відзиву на позовну заяву, вартість - 2 500 грн.;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив, вартість - 2 500 грн.;

- участь у судовому засіданні 05.07.2022, вартість - 1 800 грн.;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, вартість - 1 500 грн.

9.3. Матеріалами справи підтверджується дотримання відповідачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунка суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

9.4. Підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення не стосується безпосередньо вирішення спору (розгляду справи), а тому її вартість не може бути включена до суми витрат, пов`язаних із розглядом справи.

9.5. З ухвали господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №917/243/22 про призначення судового засідання на 05.07.2022 вбачається, що відповідач у повній мірі міг бути обізнаний щодо відсутності фактичної необхідності направлення свого представника для участі в ньому з огляду на відображення в її тексті надходження від позивача заяви про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України, вирішення питання з приводу чого не залежить від волі чи присутності відповідача.

Тому суди попередніх інстанцій не вбачали за обґрунтоване витрачання коштів на забезпечення явки представника в судове засідання 05.07.2022, адже з мотивування заяви позивача про залишення позову без розгляду випливала відсутність фактичної необхідності у цьому.

9.6. Суди попередніх інстанцій, здійснюючи розподіл понесених відповідачем витрат на оплату професійної правничої допомоги, вбачали за обґрунтований розмір витрат у сумі 6 500 грн., тобто на оплату правової допомоги адвокатського об`єднання з приводу вивчення матеріалів позовної заяви та формування правової позиції, підготовки відзиву на позовну заяву та підготовки заперечення на відповідь на відзив.

9.7. Заперечення позивача щодо надмірного розміру визначених відповідачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги судами попередніх інстанцій було відхилено, адже такий розмір є значно меншим за визначений позивачем розмір його витрат, понесених у межах розгляду даної справи (25 000 грн.), що саме по собі нівелює його доводи щодо цього.

Крім того, у запереченнях проти такої заяви позивач вказує на відсутність в його діях протиправної поведінки, що унеможливлює покладення на нього обов`язку з відшкодування витрат позивача.

10. Причиною подання касаційної скарги стала незгода ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" з частковим задоволенням заяви ТОВ "Рейл-Транс Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 917/243/22 та стягненням з ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.

11. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

12. Оскільки наведена норма ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то такі слід встановлювати суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 905/460/21.

13. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20, які хоч і стосуються дещо іншого випадку (розподілу судових витрат за наслідками закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги) і здійснені в межах іншого судочинства (цивільного), однак за своєю суттю є близькими до вирішення спірного питання і стосуються застосування аналогічних за своїм змістом норм процесуального права, вирішуючи таке питання, Велика Палата вказала на те, що:

- "подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо. Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України";

- "подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому і у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження. У такому випадку в апеляційного суду немає необхідності обґрунтовувати добросовісність чи недобросовісність особи, яка подала апеляційну скаргу, оскільки така особа реалізує своє право на апеляційний перегляд судового рішення, однак самостійно прийняла рішення в межах принципу диспозитивності (пункт 5 частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) про відмову від апеляційної скарги, усвідомлюючи наслідки такої відмови, а саме згідно з частиною п`ятою статті 364 ЦПК України унеможливлення для цієї особи апеляційного перегляду судового рішення. Отже, у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою особи, яка падала апеляційну скаргу, від такої, унеможливлюється повторне звернення цієї особи з апеляційною скаргою на оскарження судового рішення, однак інші учасники справи, які добросовісно реагували на відкриття апеляційного провадження поданням відзиву на апеляційну скаргу, понесли судові витрати, оскільки, у цьому випадку, звернулися за правничою допомогою до адвоката (стаття 15 ЦПК України), а відтак могли розраховувати на відшкодування вказаних витрат у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги";

- "тому у випадку закриття апеляційного провадження відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)".

Суд касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ситуація, за якої є неможливими оцінка та фактичне існування ознак недобросовісності, зловживання чи незаконності в діях позивача, що зумовили залишення позову без розгляду, не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору. У даному випадку (залишення позову без розгляду з підстави, встановленої пунктом 5 частини першої статті 226 ГПК України) не є необхідними такі ознаки, як недобросовісність, зловживання чи незаконність, оскільки законодавець у такому випадку чітко визначив інший термін - "необґрунтованість", який є відмінним від наведених, а, заявляючи про залишення позову без розгляду із зазначеної підстави, позивач усвідомлює ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням ним таких процесуальних дій, в т.ч. передбачених частиною п`ятою статті 130 названого Кодексу.

14. Подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач не міг передбачити, і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем правової допомоги адвоката, яка потребує оплати. При цьому самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред`явлення позову до відповідача, а, отже, необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Суд касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в межах даної справи при вирішенні питання розподілу судових витрат у порядку частини п`ятої статті 130 ГПК України за наслідками залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 цього Кодексу буде доречним врахувати наведену правову позицію Верховного Суду.

15. У межах даної справи Суд вбачає наявність правових підстав для покладення на позивача обов`язку в порядку частини п`ятої статті 130 ГПК України з компенсації понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

16. Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

17. Норми ГПК України передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

стаття 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;

частини п`ята та восьма статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

18. Верховний Суд наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

19. Суди попередніх інстанцій, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, за встановленими обставинами справи на підставі оцінених доказів, які наведені у підпункті 9.2 пункту 9 даної постанови, дійшли вірного висновку про підтвердження надання адвокатським об`єднанням відповідачу професійної правничої допомоги у сумі 6 500 грн. у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та недоведеністю позивачем належними доказами та обґрунтуваннями неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката щодо складності цієї справи.

20. Посилання ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" на те, що подання клопотання про залишення позову без розгляду зумовлене пред`явленням нового позову та позивач діяв виключно в межах частини четвертої статті 226 ГПК України, якою прямо передбачено право на повторне звернення позивача до суду у разі залишення його позову без розгляду, не може нівелювати права відповідача на отримання компенсації понесених ним судових витрат, необхідність чого була породжена реалізацією своїх прав на судовий захист у рамках ініційованого позивачем судового спору.

21. Водночас суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

22. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ними судових рішень.

23. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Щебінь-Торг-Україна" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанції- без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Щебінь-Торг-Україна" залишити без задоволення, а додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 29.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 зі справи № 917/243/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова