Постанова

від 07.02.2023 по справі 906/179/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 906/179/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Краснова Є. В., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши заяву Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс"

до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 04.01.2022,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" (далі - ТОВ "Блек Айс") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - Хорошівська селищна рада) про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 04.01.2022 між ТОВ "Блек Айс" та Хорошівською селищною радою в редакції позивача.

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 906/179/22 у задоволенні позову ТОВ "Блек Айс" відмовлено.

1.3. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 заяву представника Хорошівської селищної ради про ухвалення додаткового рішення задоволено. Вирішено стягнути з ТОВ "Блек Айс" на користь Хорошівської селищної ради 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі № 906/179/22 рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 у справі № 906/179/22 залишено без змін.

1.5. Постановою Верховного Суду від 24.01.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 і рішення Господарського суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 906/179/22 залишено без змін.

2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткової постанови та заперечень на неї

2.1. 31.01.2023 до Верховного Суду надійшла заява Хорошівської селищної ради з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/179/22, надіслана 26.01.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Подана заява мотивована необхідністю вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 906/179/22 у суді касаційної інстанції.

2.2. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2023 призначено розгляд заяви Хорошівської селищної ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/179/22 у відкритому судовому засіданні на 07.02.2023.

2.3. 01.02.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Блек Айс" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. ТОВ "Блек Айс" у клопотанні просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, оскільки вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним та несправедливим, зважаючи на обсяг наданої правової допомоги в цій справі під час касаційного провадження.

3. Розгляд заяви та позиція Верховного Суду

3.1. Розглянувши заяву Хорошівської селищної ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/179/22, Верховний Суд вважає, що зазначену заяву необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

3.2. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

3.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

3.4. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

3.5. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

3.6. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

3.7. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3.8. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.9. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

3.10. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

3.11. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

3.12. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).

3.13. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

3.14. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

3.15. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, на яку посилається Хорошівська селищна рада.

3.16. Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

3.17. За змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

3.18. Колегія суддів зазначає, що до відзиву на касаційну скаргу Хорошівською селищною радою було включено заяву про те, що орієнтовний розмір понесених відповідачем судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції становить 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката в фіксованому розмірі; докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані суду з відповідним клопотанням у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

3.19. У порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, до Верховного Суду подано заяву Хорошівської селищної ради про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/179/22, в якій позивач просив стягнути з ТОВ "Блек Айс" на користь Хорошівської селищної ради понесені витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

3.20. До цієї заяви Хорошівська селищна рада долучила: копію договору про надання правової допомоги від 18.01.2023 № 12, копію акта приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 25.01.2023, розрахунок (опис робіт/наданих послуг).

3.21. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.01.2023 № 12, укладеного між Хорошівською селищною радою як клієнтом та адвокатом Ващук Юлією Сергіївною, адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги клієнту у справі № 906/179/22 в суді касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги в суді касаційної інстанції становитиме 15 000,00 грн.

3.22. За змістом акта приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 25.01.2023 та розрахунку (опису робіт/наданих послуг) за договором від 18.01.2023 адвокат здав, а клієнт прийняв правову допомогу, надану згідно з договором від 18.01.2023 № 12, яка полягала у вивченні матеріалів касаційної скарги у справі № 906/179/22, підготовці відзиву на касаційну скаргу у справі № 906/179/22, надсиланні копії відзиву касаційної скарги скаржнику, підготовці заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/179/22 та участі адвоката в судовому засіданні 24.01.2023 в режимі відеоконференції.

3.23. Дослідивши надану Хорошівською селищною радою заяву, колегія суддів встановила, що відзив на касаційну скаргу, підписаний представником Хорошівської селищної ради адвокатом Ващук Ю. С., був поданий поза межами строку, встановленого Верховним Судом для подання відзиву, доводи відповідача щодо поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву визнані Судом необґрунтованими, тому аргументи Хорошівської селищної ради, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не були враховані Судом.

3.24. Отже, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Ващук Ю. С. послуг відповідачу у суді касаційної інстанції (зокрема, підготовку та подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 906/179/22 та участь адвоката в судовому засіданні 24.01.2023 в режимі відеоконференції), зважаючи на доводи ТОВ "Блек Айс", викладені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Хорошівської селищної ради та стягнення з ТОВ "Блек Айс" на користь Хорошівської селищної ради 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Айс" на користь Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Є. В. Краснов

Ю. Я. Чумак