Ухвала

від 16.02.2023 по справі 638/6067/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Харків

Справа № 638/6067/22

Провадження № 1-кс/638/363/23

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , вивчивши клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №120222212000001349 від 01 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, про арешт майна,-

у с т а н о в и в:

16 лютого 2023 року старший слідчий СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна.

Клопотання обгрунтовано тим, що 21 липня 2022 до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 19 червня 2022 невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 2200 гривень, чим своїми діями завдала матеріальну шкоду останній.

15 лютого 2023 в період часу з 09 год. 42 хв. до 14 год. 40 хв. було проведено обшук в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харків, в результаті якого було виявлено та вилучено наступні предмети:

- банківські картки: 1) «Монобанк» НОМЕР_1 , 2) «Спортбанк» НОМЕР_2 ;

- сім-холдери без сім-карток: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 ;

- грошові кошти, купюри номіналом 500 гривень: ЛЗ2153758, ЄБ4923810, ЛГ2378516, ЄИ8741970, УД1560922, ХЕ1350611, ЛИ6328479, СД1257392, ЛЗ3664781, АР3940986, ЕГ9162081, ХА0603266, ХЄ7739883, ЗБ4921238, СБ1203791, ЦА8217174. Грошові кошти, купюри номіналом 200 гривень: УВ6254302, ХГ2098663, ВШ3424063, СН4376910, ВГ2914389, ПЗ9866437, ВИ8613253, ТА6358277, СК4912254, СН5753789;

- мобільні телефони: «SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 без сім-картки всередині, «NOKIA» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , без сім-картки всередині, ««SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 без сім-картки всередині, «CUBOT» LTD518055 без сім-картки всередині, «OPPO» ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-картками всередині: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , «Iphone 7 Plus» ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою всередині НОМЕР_15 ;

-планшет : «Ipad Model A2602», Serial: H1W2W9P6N;

-п`ять аркушів паперу з інструкцією шахрайства.

Відповідне майно належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від давання показань посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Слідчий вказує на те, що повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, доходить висновку про необхідність повернути клопотання слідчому, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, відповідно до вимог частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Статтею 172 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про арешт майна, який передбачає, що клопотання розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Також статтею64-2КПК України,передбачено,що третьоюособою щодомайна якоївирішується питанняпро арешт,може бутибудь-якафізична абоюридична особи. Зі змісту частини другої статті 64-2 КПК України випливає, що із клопотанням про арешт щодо майна третьої особи звертається до суду прокурор.

Подане слідчим клопотання не відповідає вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Так, слідчим у клопотанні зазначено, що майно, яке було вилучено, належить ОСОБА_6 , який має статус свідка.

П. п. 19) статті 3 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;

16-1) інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить, як зазначив слідчий, свідку, який не є стороною кримінального провадження, з даним клопотанням про накладення арешту на майно уповноважений звернутися до суду прокурор в силу приписів статті 64-2 КПК України.

Однак, із вказаним клопотанням про арешт майна звернувся старший слідчий слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором.

Також в порушення п. 3 частини другої статті 171 КПК України слідчим не зазначено конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ОСОБА_5 таким майном.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Однак клопотання не містить конкретний спосіб забезпечення кримінального провадження, а саме спосіб арешту майна, який орган досудового розслідування вважає необхідним застосувати.

Згідно з частиною третьою статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні слід повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі, та приведення у відповідність з вимогами КПК України, протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 170-172 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання старшогослідчого СВХарківського районногоуправління поліції№ 3Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті ОСОБА_2 ,погоджене зпрокурором Шевченківськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3 ,у кримінальномупровадженні №120222212000001349від 01вересня 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого частиноютретьою статті190КК України,про арештмайна, повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі, та приведення у відповідність з вимогами КПК України, протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1