Ухвала

від 09.05.2023 по справі 638/6067/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Харків

справа № 638/6067/22

провадження № 1-кс/638/790/23

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Харкова клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120222212000001349 від 01 вересня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, -

установив:

16 лютого 2023 року старший слідчий СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2023 року клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 120222212000001349 від 01 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, про арешт майна, повернуто прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі, та приведення у відповідність з вимогами КПК України, протягом сімдесяти двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2023 року, яка надійшла до Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова 04 травня 2023 року, прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 направлено клопотання про арешт майна. Недоліки усунуто.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120222212000001349, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 листопада 2022 року до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 , про те, що 19 червня 2022 невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 у розмірі 2200 гривень, чим своїми діями завдала матеріальну шкоду останній.

Клопотання обгрунтовано тим, що 21 липня 2022 до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 19 червня 2022 невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 у розмірі 2200 гривень, чим своїми діями завдала матеріальну шкоду останній.

15 лютого 2023 в період часу з 09 год. 42 хв. до 14 год. 40 хв. було проведено обшук в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харків, в результаті якого було виявлено та вилучено наступні предмети:

- банківські картки: 1) «Монобанк» НОМЕР_1 , 2) «Спортбанк» НОМЕР_2 ;

- сім-холдери без сім-карток: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 ;

- грошові кошти, купюри номіналом 500 гривень: ЛЗ2153758, ЄБ4923810, ЛГ2378516, ЄИ8741970, УД1560922, ХЕ1350611, ЛИ6328479, СД1257392, ЛЗ3664781, АР3940986, ЕГ9162081, ХА0603266, ХЄ7739883, ЗБ4921238, СБ1203791, ЦА8217174. Грошові кошти, купюри номіналом 200 гривень: УВ6254302, ХГ2098663, ВШ3424063, СН4376910, ВГ2914389, ПЗ9866437, ВИ8613253, ТА6358277, СК4912254, СН5753789;

- мобільні телефони: «SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 без сім-картки всередині, «NOKIA» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , без сім-картки всередині, ««SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 без сім-картки всередині, «CUBOT» LTD518055 без сім-картки всередині, «OPPO» ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-картками всередині: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , «Iphone 7 Plus» ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою всередині НОМЕР_15 ;

-планшет : «Ipad Model A2602», Serial: НОМЕР_16 ;

-п`ять аркушів паперу з інструкцією шахрайства.

Відповідне майно належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від давання показань посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених предметів можуть бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливить встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані предмети.

На підставі викладеного, відповідно до вимог статей 36, 131, 132, 170, 171 КПК України прокурор просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме, на виявлені та вилучені :

- банківські картки: 1) «Монобанк» НОМЕР_1 , 2) «Спортбанк» НОМЕР_2 ;

- сім-холдери без сім-карток: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 ;

- грошові кошти, купюри номіналом 500 гривень: ЛЗ2153758, ЄБ4923810, ЛГ2378516, ЄИ8741970, УД1560922, ХЕ1350611, ЛИ6328479, СД1257392, ЛЗ3664781, АР3940986, ЕГ9162081, ХА0603266, ХЄ7739883, ЗБ4921238, СБ1203791, ЦА8217174. Грошові кошти, купюри номіналом 200 гривень: УВ6254302, ХГ2098663, ВШ3424063, СН4376910, ВГ2914389, ПЗ9866437, ВИ8613253, ТА6358277, СК4912254, СН5753789;

- мобільні телефони: «SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 без сім-картки всередині, «NOKIA» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , без сім-картки всередині, ««SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 без сім-картки всередині, «CUBOT» LTD518055 без сім-картки всередині, «OPPO» ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-картками всередині: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , «Iphone 7 Plus» ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою всередині НОМЕР_15 ;

-планшет : «Ipad Model A2602», Serial: НОМЕР_16 ;

-п`ять аркушів паперу з інструкцією шахрайства.

Прокурор подала через канцелярію суду заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі, підтримала клопотання, з підстав, зазначених у ньому, та просила його задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Власник майна, потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про день, місце та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина друга статті 131 КПК України).

Як визначено частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди .

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 КПК України).

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до статей 168, 236, 237КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (частина перша статті 167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до частини третьої статті 170КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відповідно до частини п`ятої статті 9КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Лемуан проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд зауважує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Судом встановлено, що до Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 19 червня 2022 року невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 у розмірі 2200 гривень, чим своїми діями завдала матеріальну шкоду останній.

15 лютого 2023 в період часу з 09 год. 42 хв. до 14 год. 40 хв. було проведено обшук в приміщенні кв. АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова, в результаті якого було виявлено та вилучено наступні предмети: а саме:

- банківські картки: 1) «Монобанк» НОМЕР_1 , 2) «Спортбанк» НОМЕР_2 ;

- сім-холдери без сім-карток: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 ;

- грошові кошти, купюри номіналом 500 гривень: ЛЗ2153758, ЄБ4923810, ЛГ2378516, ЄИ8741970, УД1560922, ХЕ1350611, ЛИ6328479, СД1257392, ЛЗ3664781, АР3940986, ЕГ9162081, ХА0603266, ХЄ7739883, ЗБ4921238, СБ1203791, ЦА8217174. Грошові кошти, купюри номіналом 200 гривень: УВ6254302, ХГ2098663, ВШ3424063, СН4376910, ВГ2914389, ПЗ9866437, ВИ8613253, ТА6358277, СК4912254, СН5753789;

- мобільні телефони: «SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 без сім-картки всередині, «NOKIA» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , без сім-картки всередині, ««SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 без сім-картки всередині, «CUBOT» LTD518055 без сім-картки всередині, «OPPO» ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-картками всередині: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , «Iphone 7 Plus» ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою всередині НОМЕР_15 ;

-планшет : «Ipad Model A2602», Serial: НОМЕР_16 ;

-п`ять аркушів паперу з інструкцією шахрайства.

Вищевказані предмети 16 лютого 2023 року постановою слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , визнано в якості речових доказів.

Вилучене майно в ході огляду місця події 16 лютого 2023 року у період часу з 09 год. 42 хв. до 14 год. 40 хв. в приміщенні кв. АДРЕСА_3 майно належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Вилучення майна відбувалось в ході обшуку, тому вилучені речі та документи є тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 237 КПК України).

Крім того, вилучені предмети мають доказове значення та самі по собі або у сукупності можуть бути використанні як докази у кримінальному провадженні.

Необхідність застосування арешту майна полягає у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів.

Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні, та осіб, які причетні до вчинення правопорушення.

Вилучене під час огляду місця події майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у зв`язку повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, є необхідним накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів, оскільки його незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного майна.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зважаючи на можливість використання його як доказів у даному кримінальному провадженні та як об`єктів кримінально протиправних дій, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, а також, що прокурором наведено обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, разом із цим, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, суд вважає, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставів вищевикладеного слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна.

Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120222212000001349 від 01 вересня 2022 року, за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на виявлені та вилучені, на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харківа, під час проведення огляду місця події від 16 лютого 2023 року, у період часу з 09 год. 42 хв. до 14 год. 40 хв., в приміщенні кв. АДРЕСА_3 предмети, а саме:

- банківські картки: 1) «Монобанк» НОМЕР_1 , 2) «Спортбанк» НОМЕР_2 ;

- сім-холдери без сім-карток: 1) НОМЕР_3 , 2) НОМЕР_4 ;

- грошові кошти, купюри номіналом 500 гривень: ЛЗ2153758, ЄБ4923810, ЛГ2378516, ЄИ8741970, УД1560922, ХЕ1350611, ЛИ6328479, СД1257392, ЛЗ3664781, АР3940986, ЕГ9162081, ХА0603266, ХЄ7739883, ЗБ4921238, СБ1203791, ЦА8217174. Грошові кошти, купюри номіналом 200 гривень: УВ6254302, ХГ2098663, ВШ3424063, СН4376910, ВГ2914389, ПЗ9866437, ВИ8613253, ТА6358277, СК4912254, СН5753789;

- мобільні телефони: «SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 без сім-картки всередині, «NOKIA» ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , без сім-картки всередині, ««SUMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_9 без сім-картки всередині, «CUBOT» LTD518055 без сім-картки всередині, «OPPO» ІМЕІ 1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 із сім-картками всередині: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , «Iphone 7 Plus» ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою всередині НОМЕР_15 ;

-планшет : «Ipad Model A2602», Serial: НОМЕР_16 ;

-п`ять аркушів паперу з інструкцією шахрайства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 09 травня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1