Ухвала

від 13.02.2023 по справі 947/26509/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/26509/22

Провадження № 2/947/761/23

УХВАЛА

13.02.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Обслуговуючого кооперативу«Житловий кооператив«89и КО»про поновлення процесуального строку на подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2022 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди в загальному розмірі 87738,00 грн., у відшкодування моральної шкоди 42000,00 грн., а також судові витрати, що складаються з витрат на судовий збір та отримання професійної правничої допомоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 21.11.2022 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

20.12.2022 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

13.02.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО», разом з вимогою про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії з подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.02.2023 року представник відповідача Костинюк Ю.Д. підтримав вказане клопотання та просив суд поновити пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву, з посиланням на існування поважних причин.

Так, представник стверджує, що ним пропущено строк на вчинення дій з подання відзиву через те, що попереднім представником відповідача по справі ОСОБА_2 , було отримано лише копію позову, без додатків наданих до нього. Крім того, через те, що минулий представник відповідача не є фахівцем в галузі права, відповідач був вимушений звернутись за правничою допомогою зокрема до нього ОСОБА_3 . Представник зазначав, що його колегою, адвокатом Мартинчуком В.В., який також є представником відповідача, було здійснено ознайомлення з матеріалами справи лише 09.02.2023 року, що обумовлено умовами воєнного стану, святковими днями і вихідними у грудні-січні року, перебування головуючого по справі у щорічній відпустці. Зазначені обставини, з пояснень представника, перешкоджали останньому у встановлений процесуальний строк здійснити дії з подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаного клопотання, з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно частин 7, 8ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцятиднів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі судді Київського районного суду міста Одеси про відкриття провадження по справі від 21.11.2022 року, судом визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Копію позовної заяви з додатками до нього, судову повістку та копію ухвали суду про відкриття провадження по справі отримано в приміщенні суду 23.11.2022 року - ОСОБА_2 , як представником відповідача ОК «ЖК «89 И КО», який діяв на підставі довіреності від 22.12.2021 року, що підтверджується відповідною розпискою наявною в матеріалах справи.

Отже, п`ятнадцятиденний термін визначений судом для подання відзиву на позовну заяву розпочався з наступного дня після отримання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви по справі 24.11.2022 року та закінчився 08.12.2022 року включно.

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку, що поданий представником відповідача 13.02.2023 року відзив на позовну заяву, подано до суду з пропуском процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до ст. 126 ЦПК України, право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також статтею 222 ЦПК України також передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Статтею 127 ЦПК України встановлено, що суд зазаявою учасникасправи поновлюєпропущений процесуальнийстрок,встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними,крім випадків,коли цимКодексом встановленонеможливість такогопоновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновленняабо продовженняпроцесуального строкусуд постановляєухвалу. Провідмову упоновленні абопродовженні процесуальногостроку судпостановляє ухвалу,яка непізніше наступногодня здня їїпостановлення надсилаєтьсяособі,яка звернуласяіз відповідноюзаявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом враховується, що встановленнястроків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихЦПК України, певних процесуальних дій.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на подання до суду заявлених доказів, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59).

Суд вважає, що представником відповідача жодним чином не обґрунтовано саме поважність причин пропуску строку з подання відзиву на позовну заяву до суду.

Щодо доводів про пропуск процесуальних строків з підстав того, що ОСОБА_2 не є фахівцем в галузі права, суд вважає безпідставними, оскільки не підтверджені жодним належним і допустимим доказом в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України.

Не отримання копії позовної заяви з додатками по справі стороною відповідача спростовуються наявною в матеріалах справи копією розписки про особисте отримання ОСОБА_2 матеріалів в приміщенні суду, що мало місце 23.11.2022 року, тобто через два дні після відкриття провадження по справі.

Також, як вбачається, адвокат Костинюк Ю.Д., діє як представник відповідача на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги за №б/н від 29.11.2022 року.

Отже, адвокат Костинюк Ю.Д. набув повноважень на представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО» в цій справі в межах процесуальних строків на подання відзиву на позовну заяву, який в свою чергу закінчився 08.12.2022 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, іншим адвокатом відповідача Мартинчуком В.В.,який набувповноваження напредставництво 19.12.2022року,булоподано досуду заявупро ознайомленняз матеріаламисправи 20.12.2022року, на підставі якої останній ознайомився з матеріалами справи через майже два місяці 09.02.2023 року.

Отже, з процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача ОСОБА_3 починаючи з моменту набуття повноважень на представництво інтересів відповідача, не реалізував.

Доказів на підтвердження наявності перешкод у адвоката Костинюка Ю.Д. для подання відзиву на позовну заяву в межах процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, а саме до 08.12.2022 року та/або у п`ятнадцятиденний термін з дня набуття повноважень на представництво інтересів відповідача по справі, до суду не надано.

Стосовно доводів відповідача, що тривалий проміжок часу між поданням заяви та ознайомленням з матеріалами справи пов`язані через святкові дні та перебування головуючого у щорічній відпустці, суд також вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом№ 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно допункту 20частини першої статті 106 Конституції України,Закону України"Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено і діє по цей час.

У відповідності до статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану не застосовуються нормистатті 53 (Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів),частини першоїстатті 65 (Граничні норми застосування надурочних робіт), частинтретьої - п`ятоїстатті 67 (Вихідні дні),статей 71 (заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи),73 (святкові і неробочі дні),78-1 (неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток)Кодексу законів про працю України тачастини другоїстатті 5 Закону України "Про відпустки".

На підставі вищевикладеного суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про існування вихідних днів, у святкові дні у грудні 2022 року та січні 2023 року, як на причину перешкод для ознайомлення з матеріалами справи у вказаний період.

Також суд зазначає, що дійсно головуючий в цій справі - суддя Калініченко Любов Василівна перебувала у щорічній основній відпустці у період з 11.01.2023 року по 13.01.2023 року включно.

Однак, суд вважає, що вказаний період перебування головуючого у відпустці в три робочі дні, не може слугувати в якості поважної причини і перешкоди представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи у період на протязі майже двох місяців.

Будь-яких доказів на підтвердження існування причин, які б ускладнювали та значно перешкоджали представникові реалізувати процесуальні права визначені ЦПК України, а саме з ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву, у встановлений законом процесуальний строк, до суду не надано.

Одночасно судом приймається, що представництво відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО» здійснюється в цій справі трьома представниками, двоє з яких є фаховими адвокатами, а відтак особами обізнаними з процесуальним порядком подання до суду відзиву на позовну заяву та обов`язком підтвердження належними доказами викладених пояснень, вимог чи заперечень.

Разом з тим, у відповідності до ч.3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Уст. 129 Конституції України,однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, щоКонвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що представником відповідача подано відзив на позовну заяву з пропуском встановленого процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій, та необґрунтовано поважність пропуску такого строку, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви представника про поновлення процесуального строку для вчинення процесуальної дії, у зв`язку з чим відзив на позовну заяву, слід залишити без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.126, 127,178, 191, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовитиу задоволенні клопотання представника відповідача Обслуговуючогокооперативу «Житловийкооператив «89и КО»про поновлення процесуального строку на подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «89 и КО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відзив представника відповідача Обслуговуючого кооперативу«Житловий кооператив«89и КО»від 13.02.2023 року за вх. №7244 в рамках цивільної справи №947/26509/22 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у поновленні процесуальних строків шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 17.02.2023 року.

Головуючий Калініченко Л. В.