Постанова

від 15.02.2023 по справі 638/11530/15-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 р.Справа № 638/11530/15-аДругий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представник позивача Беспалов В.Г.

представник відповідача Буряковська О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2019, головуючий суддя І інстанції: Омельченко К.О., м. Харків, повний текст складено 28.01.19 року по справі № 638/11530/15-а

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"

до Харківської міської ради

про скасування актів ненормативного характеру,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003 року № 102/03 «Про надання дозволів на розміщення об`єктів в частині, а саме: п.38 додатку до п.1 Рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003року № 102/03;

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004 року № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» в частині, а саме: п.1.79 додатку до Рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004року № 153/04;

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , розпорядження Харківського міського голови від 22.07.2003року № 1758 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно»;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.07.2003р., яким посвідчено право власності приватного підприємця ОСОБА_1 на магазин-пиріжкову по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2014 року СТВО «Маяк» 07.11.2014 року зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,7кв.м. Проте, відповідачем помилково були прийняті ненормативні акти, які порушують право власності СТВО « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та які на даний час не скасовані у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» до Харківської міської ради про скасування актів ненормативного характеру - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003року № 102/03 «Про надання дозволів на розміщення об`єктів в частині, а саме: п.38 додатку до п.1 Рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003року № 102/03.

Визнано протиправним та скасовано в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004 року № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» в частині, а саме: п.1.79 додатку до Рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004року № 153/04.

Визнано протиправним та скасовано в частині, що стосується ОСОБА_1 , розпорядження Харківського міського голови від 22.07.2003 року № 1758 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.07.2003 р., яким посвідчено право власності приватного підприємця ОСОБА_1 на магазин-пиріжкову по АДРЕСА_1 .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що на його думку, даний спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача з Міськрадою та ОСОБА_2 щодо права на спірну нежитлову будівлю. Отже, вищезазначений спір має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нежитлову будівлю іншою особою. Участь Харківської міської ради в якості відповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Оскарження рішень Харківської міської ради, розпорядження Міського голови та свідоцтва про право власності безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна. Такий спір має приватноправовий характер. Залежно від суб`єктного складу сторін спору і тих осіб, на чиї інтереси впливає таке рішення, він має вирішуватися за правилами господарського або цивільного судочинства.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року по справі № 638/11530/15-а скасовано.

Провадження у справі № 638/11530/15-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" до Харківської міської ради про скасування актів ненормативного характеру закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2022 касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Беспалова В.Г. задоволено частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №638/11530/15-а скасовано.

Справу №638/11530/15-а направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 по справі № 638/11530/15-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" до Харківської міської ради про скасування актів ненормативного характеру.

Розгляд справи призначено на 15.02.2023 на 13:00 год.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 31.10.2002 ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з заявою про надання дозволу на розміщення збудованого ним у 2000-2001 р.р. магазину за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Харківської міської Ради XIII сесії XXIV скликання від 30.04.2003 № 102/03 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розміщення самовільно побудованого магазину-пиріжкової за вказаною адресою.

Рішенням Харківської міської Ради XXV сесії IV скликання від 06.10.2004 № 153/04 ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку для обслуговування та експлуатації вказаного магазину.

Відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 22.07.2003 № 1758 ОСОБА_1 було надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.07.2003, яким посвідчено його право власності на магазин-пиріжкову по АДРЕСА_1 .

09.02.2005 р. між Харківською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком до 01.10.2005 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазин-пиріжкова) по АДРЕСА_1 .

СТОВ „Маяк", яке займалось оформленням документів на право власності магазину за адресою АДРЕСА_1 , звернулось до Харківської міської ради, до прокуратури та комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» із заявами, щодо незаконності дій ОСОБА_1 , який обманним шляхом отримав документи на право власності на приміщення, яке фактично належить СТОВ «Маяк».

Непогодившись із діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, під час апеляційного розгляду судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2014 по справі № 42/86-09 було визнано за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (61052, м. Харків, провул. Пискунівський, 4, код 30713226) право власності на магазин, розташований за адресою : АДРЕСА_1 загальною площею 135,7 кв.м.

Виселено фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з магазину, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 загальною площею 135,7 кв.м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2014 року по справі № 42/86-09 ( 29/421-07) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 рішення господарського суду Харківської області від 25.06.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 зі справи № 42/86-09 (29/421-07) залишено без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

В даній справі, позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк", звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003 року № 102/03 «Про надання дозволів на розміщення об`єктів в частині, а саме: п.38 додатку до п.1 Рішення Харківської міської ради ХІІІ сесії ХХІV скликання від 30.04.2003 року № 102/03;

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004 року № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» в частині, а саме: п.1.79 додатку до Рішення Харківської міської ради ХХV сесії ІV скликання від 06.10.2004року № 153/04;

- визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , розпорядження Харківського міського голови від 22.07.2003 року № 1758 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно»;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.07.2003р., яким посвідчено право власності приватного підприємця ОСОБА_1 на магазин-пиріжкову по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2014 року СТВО «Маяк» 07.11.2014 року зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 135,7кв.м. Проте, відповідачем помилково були прийняті ненормативні акти, які порушують право власності СТВО «Маяк» та які на даний час не скасовані у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями пункту 1 ч. 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ним публічно - владних функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції. При цьому, ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Водночас, публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов`язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16 , від 01.02.2022 у справі №200/10592/20-а та інших.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2014 по справі № 42/86-09, на яке посилається позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги у даній справі, було вирішено спір про право на об`єкт нерухомості (магазин-пиріжкова).

Між тим, спір про право користування земельною ділянкою та дійсність виданих правовстановлюючих документів на нерухоме майно не вирішувався. Право користування земельною ділянкою та свідоцтво про право власності на нерухоме майно залишилися не скасованими.

Враховуючи, що позивач оспорює дійсність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, видане приватному підприємцю ОСОБА_1 , та право користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване, які залишились не скасованими, суд апеляційної інстанції зауважує, що даний спір носить приватноправовий характер, оскільки пов`язаний із захистом позивачем свого майнового права, та виник не тільки між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" та Харківською міською радою, а і між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .

Зміст статті 19 Кодексу України про адміністративне правопорушення дає підстави дійти висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори між юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, які не є суб`єктами владних повноважень. Також юрисдикція адміністративних судів не поширюється і на спори про дійсність правовстановлюючих документів на нерухоме майно та спори про право користування земельною ділянкою.

Участь Харківської міської ради в якості відповідача у спорі не змінює його приватноправового характеру.

Таким чином, суд, враховуючи суть спірних відносин та їх суб`єктний склад, дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративного суду та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства, що виключає розгляд цієї справи у порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «...» поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом», у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року, постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року та ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № К/800/68333/14, постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року.

В ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та помилково дійшов висновку, що даний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому, апеляційну скаргу слід задовольнити частково та закрити провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 по справі № 638/11530/15-а скасувати.

Провадження у справі № 638/11530/15-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" до Харківської міської ради про скасування актів ненормативного характеру закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 17.02.2023 року