Ухвала

від 15.02.2023 по справі 554/3946/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 15.02.2023Справа № 554/3946/22 Провадження № 2/554/770/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Г.В.Андрієнко,

за участю секретаря-О.Ю.Звігольської,

розглянувши взалі судув м.Полтаві цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне підприємство «Полтавський гостинний двір», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дилерська компанія «Автосервіс-Альянс» про визнання договорів частково недійсними,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходиться справа за вказаним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

При цьому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18. У відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України дана позиція має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже, однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Як вже зазначалося, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як було встановлено, позивач та його представник на призначені судові засідання неодноразово не з`являються. Про дату та час слухання справи повідомлені належним чином. Прохали відкласти розгляд даної справи на період дії в Україні воєнного стану, однак їм було роз`яснено, що чинним законодавством України не передбачено відкладення розгляду справи на невизначений термін. Крім того, позивачу було роз`яснено право брати участь у судових засіданнях дистанційно, поза межами суду, в режимі відеоконференції, за допомогою використання власних технічних засобів, однак така можливість залишена без реагування з боку останніх.

Заяв про розгляд справи без їх участі до суду також не надходило.

Крім прав у сторін також існують обов`язки, передбачені чинним процесуальним законодавством.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач ОСОБА_1 , який належним чином був повідомлений про призначення, дату та час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. 128, п. 3 ч. 1 ст. 257, 259, 260 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне підприємство «Полтавський гостинний двір», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дилерська компанія «Автосервіс-Альянс» про визнання договорів частково недійсними,-залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з моменту її отримання апеляційної скарги.

Суддя Г.В.Андрієнко