Ухвала

від 09.02.2023 по справі 569/12826/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2023 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42022181110000046за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Рівненськог о міського суду Рівненської області від 10 січня 2023 рок задоволено клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

Накладено арешт на майно, вилучене 02.01.2023 в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), а саме на мобільний телефон марки Xiaomi з сім-карткою , два флеш носії, банківські картки, гроші у сумі 1150 доларів США, чорновий документ на 1 арк.

Мотивував своє рішення слідчий суддя тим, що зазначене майно є речовим доказом, а тому на нього слід накласти арешт з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

При цьому, адвокат заявила клопотання про допит ОСОБА_12 та дослідження долучених документів.

На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що розгляд даного клопотання здійснювався без участі ОСОБА_7 , а тому вона була позбавлена можливості надати свої пояснення стосовно даного клопотання. Вважає, що вилучені речі не стосуються розслідування даного кримінального провадження, адже кошти у розмірі 1150 доларів США є особистими заощадженнями чоловіка ОСОБА_7 , банківські картки - це пенсійна картка, зарплатні картки та кредитні картки, та вони не містять жодної доказової інформації, а їх відібрання позбавило ОСОБА_7 та ОСОБА_12 засобів до існування. Адвокат зазначила, що ОСОБА_7 не має ніякого відношення до порушень, що розслідуються, її участь у реалізації грантового проекту полягала у здійсненні бухгалтерського супроводу проекту, сума її винагороди становила 33 000 грн. за три місяці, а вилучений мобільний телефон їй подарували діти.

Також апелянт покликалась на те, що обшук, проведений за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Заслухавши суддю-доповідача, думку володільця майна ОСОБА_7 та її представника - адвоката ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_4 , який визнав доводи апеляційної скарги обгрунтованими та не заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.

Згідно приписів ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021811110000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Так, частина 1 ст.170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, частина 1 ст.98 КПК визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_11 від 02.01.2023 вилучені в ході проведення обшуку речі та документи було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Водночас, ні вказана ухвала, ні клопотання слідчого, не містять обґрунтування, яким саме критеріям, передбаченим ст.98 КПК, відповідає вище перераховане майно.

Також у клопотанні не доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК, що є однією з обов`язкових умов накладення арешту на майно. Не було встановлено даної обставини і під час розгляду клопотання слідчим суддею.

Водночас, за результатами апеляційного розгляду було встановлено, що відсутні будь-які підстави вважати, що вилучене в ході обшук за місцем проживання ОСОБА_7 майно є доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, обставини вчинення якого встановлюються у межах даного кримінального провадження. Вказані обставини були підтверджені і прокурором під час судового розгляду.

Згідно з приписами ч.1 ст.173 КПК, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що на даний час стороною обвинувачення не доведено, що накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно, відповідає потребам кримінального провадження, як і наявності ризиків, а тому у клопотанні слідчого про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах володільця майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2023 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №42022181110000046, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022181110000046.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3