Постанова

від 14.02.2023 по справі 906/7/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Справа № 906/7/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Олійник Т.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача 1,2: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/7/22

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 06.10.22р. суддею Кравець С.Г. о 15:49 у м.Житомирі, повний текст складено 17.10.22р. та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 31.10.22р. суддею Кравець С.Г. у м.Житомирі, повний текст складено 09.11.22р. у справі №906/7/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

до Приватного багатопрофільного малого підприємства "КЛИМ"

до Закритого акціонерного товариства "Спіка"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на рішення Господарського суду Житомирської області 06.10.22 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.22 у справі №906/7/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області 06.10.22 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.22 у справі №906/7/22 залишено без змін.

06.02.23 на адресу суду від Закритого акціонерного товариства "Спіка" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі №906/7/22.

Так, з посиланням на ст. ст. 123, 129 ГПК України, постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, докази надані в матеріали справи, вказує, на правомірність нарахування 25000,00 грн витрат за надані послуги адвоката, 1900,00 грн витрат на проїзд та 1300 грн добових витрат.

Ухвалою суду від 07.02.2023 заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/7/22 призначено на "14" лютого 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися заздалегідь та належним чином, про, що свідчать довідка про доставку електронного листа на електронні адреси сторін.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/7/22 ЗАТ "Спіка" просило здійснювати її розгляд без участі їхнього представника.

14.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому просить зменшити заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу адвоката до 2000,00 грн. Відмовити в повному обсязі у стягненні на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" витрат на відрядження керівника у сумі 3200,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглядаючи заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка" про ухвалення додаткового рішення по справі №906/7/22 колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Як убачається із матеріалів справи, факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду даної справи підтверджується наданими документами, а саме: угодою про надання правової допомоги №3/5-2022 від 03.05.2022, копією додаткової угоди №3 від 20.12.2022 до угоди про надання правової допомоги №3/5-2022, копією Акту виконаних робіт від 26.12.2022, квитанцією до прибуткового касового ордера на суму 25000,00 грн від 20.12.2022, копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 355 від 26 лютого 2004 року, копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 20.12.2022.

Так, відповідно до угоди про надання правової допомоги №3/5-2022 від 03.05.2022, вона укладена між Закритим акціонерним товариством "Спіка" та адвокатом Кравчуком В.І, за умовами пункту 1.1 якої, ЗАТ "Спіка" доручає, а адвокат Кравчук В.І. погоджується представляти його інтереси у відповідних судах по справі №906/7/22 за позовом ТОВ "Лабрадорит" до Закритого акціонерного товариства "Спіка" та Приватного багатопрофільного малого підприємства "Клим" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (т.1, а.с.68).

Відповідно до пункту 4.1 угоди №3/5-2022 від 03.05.2022, замовник зобов`язується провести попередню виплату виконавцю гонорар відповідно до розрахунків, погоджених цим договором.

За умовами пункту 4.2 угоди №3/5-2022 від 03.05.2022, вартість робіт по цьому договору становить 60000,00 грн. 00 коп.

Термін дії даної Угоди встановлюється на весь період дії договору по наданню послуг і діє з моменту її підписання до закінчення розгляду справи в суді та повному розрахунку за нею (пункт 5.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 20.12.2022 до Угоди про надання правової допомоги №3/5-2022 сторони погодили, що виконавець представить інтереси замовника в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №906/7/22 шляхом підготовки відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" від 07.11.2022 та відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" від 29.11.2022

Розмір винагороди за вищезазначені послуги адвоката становить 25000,00 грн, які оплачуються невідкладно при підписанні цієї додаткової угоди.

Вказаний договір та Додаткова угода підписані та скріплені печатками сторін.

У Акті виконаних робіт від 26.12.2022 за угодою про надання правової допомоги №3/5-2022 сторони погодили, що виконавець виконав обсяг робіт визначених угодою про надання правової допомоги №3/5-2022 та представив інтереси замовника у повному обсязі. Сума винагороди становить 25000,00 грн, яка фактично сплачена, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №26 від 20.12.2022. Даний акт є підтвердженням факту надання послуг та проведених фінансових розрахунків на умовах, визначених угодою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують факт понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

Разом з тим, частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч.5 ст. 126 ГПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Так, в матеріалах справи міститься клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу з 25000,00грн до 2000,00грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

Крім того у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Таким чином, подані відповідачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про зменшення суми заявлених ЗАТ "Спіка" витрат на професійну правничу допомогу адвоката Кравчука В.І. на суму 23000,00грн з огляду на наступне.

Так, за імперативною нормою ч.1 ст.124 ГПК України, відповідач зобов`язаний разом з першою заявою по суті спору, а такою є відзив на апеляційну скаргу, подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Правові наслідки недотримання цієї норми визначені у ч.2 ст. 124 Кодексу: у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат (постанова ВПВС від 12.11.19р. у справі №904/4494/18).

Так, у відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ "Спіка" вказує, що витрати на оплату послуг адвоката, відрядження та транспортні витрати складають 25 000,00 грн.

В подальшому ЗАТ "Спіка" подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій вказує про стягнення 25 000,00 грн - витрат на оплату послуг адвоката, 3200 грн - витрат на відрядження, з яких 1900 грн - витрати на проїзд та 1300 грн - добові витрати.

Слід зазначити, що під співмірністю витрат у Кодексі йдеться про низку критеріїв, яких насамперед зобов`язаний дотримуватись той учасник справи, який поніс такі витрати або очікує ще понести, і зокрема, йдеться про складність справи, яка зумовлює більший обсяг виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг) щодо вивчення обставин спору, підготовку доказів та їх витребування, вивчення судової практики тощо.

Зважаючи на викладене, вирішуючи чи є розміри витрат відповідача на професійну правничу допомогу обґрунтованими, співмірними і пропорційними до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що відзиви на апеляційні скарги підписані безпосередньо керівником ЗАТ "Спіка" , ним і засвідчені копії документів, які подавались до відзивів. Представник відповідача - адвокат Кравчук В.І. не був присутній в судових засідання у суді апеляційної інстанції. При цьому, суд бере до уваги і те, що представник відповідача був обізнаний із відносинами позивача та відповідачів зважаючи на те, що між сторонами існували та продовжують існувати довготривалі спірні відносини (справи №2/870-НМ, 4/5007/37/12, №906/324/18), в яких представництво інтересів ЗАТ "Спіка" здійснювалося тим самим адвокатом, що і у даній справі. З огляду на це, значного часу для додаткового комплексного вивчення обставин та юридичної природи спірних правовідносин представнику відповідача не потребувалось.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи подане позивачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, принципи співмірності та розумності судових витрат, рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, апеляційний господарський суд вважає справедливим та розумним зменшити витрати на професійну правничу допомогу ЗАТ "Спіка" на 23000,00грн, стягнувши з ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "Спіка" 2000,00грн.

Також, колегія суддів зауважує, що відповідачем - ЗАТ "Спіка" було заявлено вимоги щодо стягнення 3200,00 грн витрат на проїзд для участі представника в судових засіданнях та витрати на відрядження, з приводу чого слід вказати таке.

На підтвердження понесених витрат на проїзд та відрядження відповідачем подано: посвідчення про відрядження Данильчука М.Я. копії квитків на автобус №004559, №005882, 003794, №005844, №003321, №0000037539.

Також відповідачем заявлено до стягнення добові витрати, пов`язані з прибуттям керівника до суду для участі у судових засіданнях: ЗАТ "Спіка": 17.01.2023 та 31.01.2023 в розмірі 650,00грн добові за кожен день судового засідання. На підтвердження чого долучає видаткові касові ордери №16/1-в від 16.01.2023, №30/1-в від 30.01.2023.

З посвідчень про відрядження Данильчука М.Я. вбачається, що він прибував з Києва до Рівного 17.01.2023 та 31.01.2023 для участі у судових засіданнях.

Разом з тим, на підтвердження понесення добових витрат долучає видаткові касові ордери №16/1-в від 16.01.2023, №30/1-в від 30.01.2023.

У статті 121 КЗпП встановлені гарантії та компенсації при службових відрядженнях. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

При цьому слід вказати, що заявником до заяви не долучено наказ на відрядження.

Враховуючи недоведеність витрат на відрядження Данильчука М.Я., вимоги відповідача в частині стягнення з позивача на користь відповідача добових витрат задоволенню не підлягають.

Окрім того, відповідач ЗАТ "Спіка" просить стягнути з позивача витрати, пов`язані з прибуттям до Північно-західного апеляційного господарського суду в сумі 1900,00грн, яка складається з вартості квитків Київ-Рівне та Рівне-Київ: 17.01.2023 (туди і назад 1000 грн), 31.01.2023 (туди і назад 900 грн) = 1900,00грн.

Витрати представника ЗАТ "Спіка" в загальній сумі 1900,00грн на проїзд підтверджуються копіями квитків на автобус Київ-Рівне та Рівне-Київ №004559, №005882, 003794, №005844, №003321, №0000037539.

Вказані витрати ЗАТ "Спіка" пов`язані з прибуттям керівника ЗАТ "Спіка" для представництва інтересів відповідача-1 шляхом прийняття участі в судових засіданнях по справі та підтверджені належними доказами (автобусними квитками), а тому суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню позивачем на користь відповідача-1.

Зважаючи на вищевикладене, клопотання Закритого акціонерного товариства "Спіка" про відшкодування витрат на правничу допомогу та інших витрат підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Керуючись ст. ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка" про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/7/22 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (12511, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Кам`яний Брід, вул. Зарічна, 6, код ЄДРПОУ 32356128) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 19-а, код ЄДРПОУ 13677750) 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (12511, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Кам`яний Брід, вул. Зарічна, 6, код ЄДРПОУ 32356128) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, буд. 19-а, код ЄДРПОУ 13677750) 1 900 грн витрат на проїзд.

У задоволенні решти вимог заяви Закритого акціонерного товариства "Спіка" про відшкодування витрат на правничу допомогу та інших витрат відмовити.

3. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №906/7/22 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "16" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.