Рішення

від 07.02.2023 по справі 910/2576/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2023Справа № 910/2576/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіовимірювач"</a>;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a>;

про стягнення 358 004,52 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І. П.

Представники:

Від позивача: Спиридонов О.В., адвокат, довіреність № 293 від 06.09.2022;

Від позивача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Радіовимірювач" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a> про стягнення 358 004,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості продукції на підставі договору №16/14 від 04.07.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 205 749,72 грн, 41 149,95 грн штрафу, 111 104,85 грн неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/2576/22 та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/2576/22 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a>: м. Київ, 04210, вул. Маршала Малиновського, буд. 25, кв. 392, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1-2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2022.

Вказана ухвала суду направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a>: м. Київ, 04210, вул. Маршала Малиновського, буд. 25, кв. 392 та була отримана останнім 30.08.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, яке міститься у матеріалах справи.

До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a> надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Враховуючи наведене, у підготовчому засіданні 11.10.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву та долучав вказаний відзив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2576/22 до судового розгляду по суті на 29.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 клопотання представника позивача про заміну сторони в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України задоволено та замінено у справі № 910/2576/22 Державне підприємство "Радіовимірювач" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіовимірювач"</a> (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 24/26, код ЄДРПОУ 14308109).

У судовому засіданні 10.01.2023 було оголошено перерву до 07.02.2023.

Під час розгляду спору по суті 07.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 07.02.2023 свого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/2576/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

07.02.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2018 між Державним підприємством "Радіовимірювач", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіовимірювач"</a> (далі - позивач, покупець, ДП "Радіовимірювач") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гурвекс" (далі - відповідач, постачальник, ТОВ "Гурвекс") укладений договір поставки № 16/14 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, передбачених даним договором, передати покупцю зазначену в специфікаціях (додатках до договору) продукцію, а покупець зобов`язується, також в порядку та на умовах договору прийняти та сплатити вказану продукцію.

Пунктами 2.1.-2.3. договору визначено, що найменування продукції, її кількість, термін поставки, ціна та загальна вартість продукції вказується в специфікаціях (додатках до договору), як невід`ємною частиною договору. Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, сертифікатам виробника, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції, а також спеціальним вимогам, відображеним у специфікаціях. Підтвердженням належної якості продукції, що поставляється, є сертифікат якості, виданий постачальником або підприємством-виробником продукції, або технічний паспорт, або інші документи, що засвідчують якість продукції, які надаються покупцю разом з продукцією. Вид підтверджуючого документу вказується у специфікаціях.

Відповідно до п. 2.4. договору, у разі виявлення під час гарантійного строку дефекту продукції, що виник з вини виробника чи постачальника. Постачальник зобов`язаний протягом місяця усунути дефект або замінити продукцію.

У розділі 3 договору сторони встановили, що постачальник зобов`язується поставити продукцію на умова DDP м. Київ відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року (п. 3.1. договору). Строки поставки продукції визначаються у специфікаціях. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (п. 3.2. договору). Постачальник забезпечує надання з продукцією наступних документів: рахунок-фактуру; накладну на відпуск ТМЦ; податкові накладні в електронній формі з обов`язковим зазначенням коду УКТ ЗЕД товару; документ, підтверджуючий якість продукції (п. 3.5. договору).

Як встановлено п. 4.1.- 4.3. договору, поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у специфікаціях і включають всі податки, збори і інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції. Загальна сума договору на момент підписання орієнтовно складає 900 000,00 грн з урахуванням ПДВ. Ціна на продукцію може бути змінена лише за взаємною згодою сторін. Зміна ціни після повної оплати продукції не допускається.

Порядок розрахунків сторони погоджено у розділі 5 договору та встановлено, оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (п. 5.1. договору). Покупець розраховується за продукцію на підставі рахунків постачальника шляхом: 100% попередньої оплати; за домовленістю сторін оплата окремої партії продукції може здійснюватися на умовах часткової попередньої оплати та остаточного розрахунку після поставки продукції протягом 15 календарних днів; 100% оплати після поставки продукції протягом 15 календарних днів. Розмір попередньої оплати та форма оплати погоджується сторонами письмово та вказується в специфікації (п. 5.2. договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 6.1. договору, після прибуття поставленої партії продукції у кінцевий пункт призначення (чи інше місце, погоджене сторонами) сторони зобов`язуються провести приймання продукції за кількістю і якістю, забезпечивши при цьому при необхідності участь своїх уповноважених представників. У разі відсутності такої необхідності приймання продукції відбувається на вхідному контролі покупця.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що до відносин за договором застосовуються інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Відповідно до п. 6.4. договору, приймання покупцем продукції за кількістю і якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред`явити постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше (протягом гарантійного строку) та не могли бути виявлені при зовнішньому огляді під час приймання партії продукції за кількістю та якістю.

Як передбачено п. 7.4., 7.5. договору, у разі виявлення неякісної продукції покупець письмово повідомляє про це продавця та сторони складають двосторонній рекламаційний акт, в якому викладаються виявлені недоліки, можливі причини виникнення виявлених недоліків, кількість неякісної продукції та її вартість. Продавець зобов`язаний в строк 3 календарні дні після отримання письмового повідомлення направити свого уповноваженого представника для складання двостороннього рекламаційного акту.

У п. 7.6. договору, сторони встановили право покупця на складання рекламаційного акту в односторонньому порядку, у разі неявки представника постачальника в узгоджений з покупцем час і місце для складання акту за фактом браку. Доставка продукції по рекламації постачальнику здійснюється покупцем. Транспортні та інші документально підтверджені витрати, пов`язані з поверненням або заміною дефектної продукції, відносяться на винну сторону. Постачальник зобов`язується у місячний термін з моменту одержання обґрунтованої претензії усунути виявлені дефекти (замінив або доукомплектував продукцію).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за договором (п. 10.4. договору).

У додатковій угоді № 1 від 21.01.2018 до договору, сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії договору поставки № 16/14 від 04.07.2018, а саме викласти п. 10.4 у новій редакції: Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками сторін і діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за договором.

Специфікацією № 2 (додаток № 1 до договору) сторони встановили, що відповідач повинен здійснити поставку аттенюарів AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. за ціною 51 152,70 грн за одиницю, що загалом з урахуванням ПДВ становить 205 749,72 грн; умови поставки: DDP - склад покупця; порядок оплати: 50% - попередня оплата, решта 50% - по факту постачання протягом 15 календарних днів; термін постачання: 30 календарних днів; документ, підтверджуючий якість продукції - сертифікат (інструкція); строк гарантії на продукцію - 12 місяців.

Як вказує позивач, на виконання умов договору і сертифікату та за домовленістю сторін, відповідачем, на підставі видаткової накладної від 27.08.2018 № 312, було здійснено поставку аттенюарів AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт., а в свою чергу позивачем, на підставі рахунку на оплату від 02.07.2018 № 259, здійснено повну оплату поставленої ТОВ "Гурвекс" продукції, що підтверджується платіжним дорученням АТ "УКРЕКСІМБАНК" від 07.09.2018 № 700 на суму 205 749,72 грн.

Однак, 24.07.2019 в роботі продукції були виявленні якісні недоліки, які унеможливлювали її подальше використання за призначенням, що вимагало або проведення гарантійного ремонту або заміні згідно з умовами договору, про що позивачем був складений відповідний комісійний протокол перевірки ПВЧ аттенюарів за № 56.

Як вказує позивач, листом від 24.07.2019 № 835/1-3 до відповідача було доведено інформацію про несправності в роботі продукції та невідповідності прикладеної в упаковках документації на атенюатори моделі 150T-75, а також одночасно вимагалося направити на адресу позивача уповноваженого представника для прийняття претензії, складання двостороннього рекламаційного акту і заміни дефектної продукції.

Відповідач листом від 29.07.2019 № 136 висловив прохання направити аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. за адресою: Нова пошта, м. Київ, відділення № 39, отримувач ТОВ "Гурвекс", через представника тел. (063) 833-20-31, оплата доставки зазначити - отримувач по безготівковому розрахунку; та водночас повідомлялося, що по факту діагностування буде прийнято рішення по гарантійному ремонту або по заміні продукції.

Листом від 30.07.2019 № 8/38 позивач повідомив відповідача про направлення для діагностування, гарантійного ремонту або заміні затребуваної продукції разом з рекламаційним актом № 11/30.07.19 на вказану адресу Нової пошти.

ТОВ "Гурвекс" своїм листом від 27.08.2019 № 144 повідомило позивача про те, що аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. направлені в сервісний центр виробника поза межами України, та наразі очікують від виробника підтвердження завершення гарантійного ремонту або заміни продукції.

Як зазначає позивач, листом від 31.10.2019 № 201 відповідач повідомив ДП "Радіовимірювач", що аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. після ремонту спрямовані виробником продукції на адресу ТОВ "Гурвекс", термін доставки - 04.11.2019. Про готовність відвантаження продукції на адресу позивача, буде проінформовано додатково.

В подальшому, за відсутності жодної інформації від відповідача щодо відвантаження продукції на адресу позивача, 10.12.2019 ДП "Радіовимірювач", у порядку визначеному ст. 222 Господарського кодексу України, було спрямовано відповідачу претензію № 4, якою вимагалося від останнього повернути підприємству відремонтовані (або нові) атенюатори до 31.12.2019 та сплатити згідно п. 7.7. договору неустойку у розмірі 61 725,00 грн на банківський рахунок позивача.

Вказана претензія залишилася без відповідного реагування з боку відповідача, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що під час приймання продукції питань та зауважень від позивача не було.

Також відповідач стверджує, що не отримував від позивача аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт., довіреності, акти-прийому-передачі, квитанції на отримання для гарантійного ремонту відповідачем не надавалися. Листи ТОВ "Гурвекс" № 136 від 28.07.2019, № 144 від 27.08.2019, № 196 від 16.10.2019 та № 201 від 31.10.2019 керівником відповідача не підписувалися та на адресу позивача не направлялися.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами договору відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію, а саме, за видатковою накладною від 27.08.2018 № 312 аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт.

У свою чергу позивачем, на підставі рахунку на оплату від 02.07.2018 № 259, здійснено повну оплату поставленої відповідачем продукції, що підтверджується платіжним дорученням АТ "УКРЕКСІМБАНК" від 07.09.2018 № 700 на суму 205 749,72 грн.

Укладаючи договір поставки від 04.07.2018 № 16/14, позивач мав на меті та розраховував отримати продукцію, погоджену у специфікації № 2 до договору, а саме аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За змістом статті 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 676 Цивільного кодексу України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Як визначено сторонами у специфікації № 2 (додаток № 1 до договору), відповідач повинен здійснити поставку атенюарів AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. за ціною 51 152,70 грн за одиницю, що загалом з урахуванням ПДВ становить 205 749,72 грн; умови поставки: DDP - склад покупця; порядок оплати: 50% - попередня оплата, решта 50% - по факту постачання протягом 15 календарних днів; термін постачання: 30 календарних днів; документ, підтверджуючий якість продукції - сертифікат (інструкція); строк гарантії на продукцію - 12 місяців.

Частинами 1-2 статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

24.07.2019 в роботі продукції позивачем були виявленні якісні недоліки, які унеможливлювали її подальше використання за призначенням, що вимагало або проведення гарантійного ремонту або заміні згідно з умовами договору, про що позивачем був складений відповідний комісійний протокол перевірки ПВЧ аттенюарів за № 56.

Відповідно до частин 1, 3 статті 680 Цивільного кодексу, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Листом від 24.07.2019 № 835/1-3 позивачем повідомлено відповідача про несправності в роботі продукції та невідповідності прикладеної в упаковках документації на атенюатори моделі 150T-75, та одночасно вимагалося направити на адресу позивача уповноваженого представника для прийняття претензії, складання двостороннього рекламаційного акту і заміни дефектної продукції.

Тобто, пред`явлення позивачем вимогу у зв`язку з недоліками товару відбулося в межах гарантійного строку, передбаченого договором та специфікацією № 2 до договору.

Відповідач листом від 29.07.2019 № 136 висловив прохання направити аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. за адресою: Нова пошта, м. Київ, відділення № 39, отримувач ТОВ "Гурвекс", через представника тел. (063) 833-20-31, оплата доставки зазначити - отримувач по безготівковому розрахунку; та водночас повідомлялося, що по факту діагностування буде прийнято рішення по гарантійному ремонту або по заміні продукції.

У зв`язку з наведеним та керуючись п. 7.6. договору, позивачем 30.07.2019 було складено рекламаційний акт № 11/30.07.19.

Також позивач супровідним листом від 30.07.2019 № 8/38 направив аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. для діагностування, гарантійного ремонту або заміні затребуваної продукції разом з рекламаційним актом № 11/30.07.19 на вказану відповідачем у листі № 136 від 29.07.2019 адресу Нової пошти.

Відповідач отримав вказаний лист 05.08.2019, що підтверджується електронною випискою з трекінгу Нової пошти щодо відправлення № 59000438164061.

Отже відлік місячного терміну, визначений п. 2.4. договору для гарантійного ремонту або заміні продукції, розпочався 05.08.2019 та закінчився 05.09.2019.

ТОВ "Гурвекс" своїм листом від 27.08.2019 № 144 повідомило позивача про те, що аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. направлені в сервісний центр виробника поза межами України, та наразі відповідач очікує від виробника підтвердження завершення гарантійного ремонту або заміни продукції.

22.08.2019 у зв`язку з відсутністю інформації від відповідача щодо відповідного реагування на рекламаційний акт № 11/30.07.19 позивачем на адресу ТОВ "Гурвекс" було направлено листа за № 32/8, яким було повідомлено, що у разі невиконання до 06.09.2019 взятих на себе зобов`язань за договором від 04.07.2018 № 16/14, а саме п.п. 2.4., 6.4. та 7.6., ДП "Радіовимірювач" буде змушене звернутися до Господарського суду м. Києва за примусовим задоволенням вимог рекламаційного акту та стягнення з ТОВ "Гурвекс" неустойки відповідно до п. 7.7. договору.

Листом від 27.08.2019 № 144 відповідач повідомив позивача про те, що аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. направлені в сервісний центр виробника поза межами України, та наразі очікують від виробника підтвердження завершення гарантійного ремонту або заміни продукції.

Листом від 16.10.2019 № 196 відповідач повідомив позивача про очікування надходження продукції протягом 7-10 днів, а про готовність відвантаження буде проінформовано окремо.

Листом від 31.10.2019 № 201 відповідач повідомив ДП "Радіовимірювач", що аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. після ремонту спрямовані виробником продукції на адресу ТОВ "Гурвекс", термін доставки - 04.11.2019. Про готовність відвантаження продукції на адресу позивача, буде проінформовано додатково.

В подальшому, 10.12.2019 ДП "Радіовимірювач" направило відповідачу претензію № 4, якою вимагало від останнього повернути підприємству відремонтовані (або нові) атенюатори до 31.12.2019 та сплатити згідно п. 7.7. договору неустойку у розмірі 61 725,00 грн на банківський рахунок позивача.

14.02.2020 позивач повторно направив претензію відповідачу, в якій висунув вимоги про повернення підприємству відремонтованих або нових атенюаторів до 25.02.2020 та сплату неустойку у розмірі 92 587,00 грн.

Однак у вказаний строк відповідач повернення підприємству відремонтованих або нових аттенюарів AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. та оплату неустойки не здійснив. Доказів протилежного відповідачем не надано.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору та позбавлення позивача таким порушенням того, на що він розраховував при його укладенні, у позивача, як покупця обґрунтовано виникло право у відповідності до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України вимагати від відповідача, зокрема, повернення сплаченої за товар грошової суми.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення позивачу відремонтованих або нових атенюаторів AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт., станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, позовні вимоги покупця про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 205 749,72 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про те, що ТОВ "Гурвекс" не отримувало від позивача аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт., довіреності, акти-прийому-передачі, квитанції на отримання для гарантійного ремонту відповідачем не надавалися. Листи ТОВ "Гурвекс" № 136 від 28.07.2019, № 144 від 27.08.2019, № 196 від 16.10.2019 та № 201 від 31.10.2019 керівником відповідача не підписувалися та на адресу позивача не направлялися суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи супровідний лист від 30.07.2019 № 8/38, яким направлено аттенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. для діагностування, гарантійного ремонту або заміні затребуваної продукції разом з рекламаційним актом № 11/30.07.19 на вказану відповідачем у листі № 136 від 29.07.2019 адресу Нової пошти.

Відповідач отримав вказаний лист 05.08.2019, що підтверджується електронною випискою з трекінгу Нової пошти щодо відправлення № 59000438164061.

Суд звертає увагу відповідача, що ним не надано жодного доказу, який би спростовував чи ставив під сумнів те, що саме відправленням № 59000438164061 позивачем направлено ТОВ "Гурвекс" щось інше, аніж супровідний лист від 30.07.2019 № 8/38 разом з аттенюарами AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. та рекламаційним актом № 11/30.07.19.

Самого відправлення № 59000438164061, яке ним було отримано 05.08.2019 відповідачем до суду не надано.

Також суд зазначає, що листи ТОВ "Гурвекс" № 136 від 28.07.2019, № 144 від 27.08.2019, № 196 від 16.10.2019 та № 201 від 31.10.2019 були підписані директором відповідача Бакаєвою О. В., яка на час складання вказаних листів обіймала посаду директора.

Спростовуючи достеменність вказаних листів, відповідачем не надано жодного доказу, який би доводив, що листи № 136 від 28.07.2019, № 144 від 27.08.2019, № 196 від 16.10.2019 та № 201 від 31.10.2019 не підписувалися, не складалися ТОВ "Гурвекс" та не направлялися на адресу позивача таких, наприклад, як журнал вихідної кореспонденції, де було б вказано, що листи з вказаними реквізитами не складалися, чи були направлені на адресу іншої особи і мали інший зміст.

Таким чином суд відхиляє твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки відремонтовані або нові атенюари AEROFLEX WEINSCHEL 150T-75 у кількості 3-х шт. позивачеві не повернув, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.7., 7.8. договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання постачальником вимог покупця про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, про до поставку, доукомплектування, заміну продукції, постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,3 % від вартості невідповідної продукції за кожний день прострочення. Сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від необхідності виконання зобов`язань за договором.

Дослідивши та перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу, господарський суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 149,95 грн штрафу та 111 104,85 грн неустойки підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому статтею 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гурвекс"</a> (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 25, кв. 392, ідентифікаційний код 39938394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіовимірювач"</a> (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 24/26, ідентифікаційний код 14308109) 205 749 (двісті п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 72 коп. основної заборгованості, 41 149 (сорок одна тисяча сто сорок дев`ять) грн 95 коп. штрафу, 111 104 (сто одинадцять тисяч сто чотири) грн 85 коп. неустойки та судовий збір у розмірі 5 385 (п`ять тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.02.2023.

Суддя О.В. Мандриченко