Рішення

від 17.01.2023 по справі 911/898/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/898/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23143188

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23"

08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, код ЄДРПОУ 42115702,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23"

09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 214, приміщення 25, код ЄДРПОУ 40303348

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Тронь І.В., посвідчення №6797/10 від 27.06.2018, довіреність №141 від 02.06.2022;

відповідача: Верчик І.Є., посвідчення №00587 від 25.10.2019, ордер серії АА №1220913 від 13.07.2022,

Поплавська В.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 17.12.2015, виписка з ЄДРПОУ;

третьої особи - 1: Безштанько В.В., посвідчення №8138/10 від 18.07.2019, довіреність №95/2022 від 23.03.2022;

третьої особи - 2: Радецька Т.П., посвідчення №000595 від 25.01.2019, ордер серії СВ №1033118 від 28.07.2022,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №828/22 від 20.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №б/н від 01.01.2019, що укладений між ним та позивачем.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/898/22, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені строки подання учасниками справи заяв по суті справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8822/22 від 18.07.2022).

Разом з відзивом надійшло клопотання (вх. №8822/22 від 22.07.2022) про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надійшли пояснення третьої особи (вх. №9136/22 від 22.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" надійшли пояснення третьої особи (вх. №9471/22 від 29.07.2022).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №9784/22 від 04.08.2022).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2022 призначено справу №911/898/22 до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2022.

У судове засідання 13.12.2022 з`явились представники усіх учасників справи.

Перед судовим засіданням на території міста Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошені повітряної тривоги", у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду необхідно негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2022 повідомлено учасників справи №911/898/22, що судове засідання відбудеться 17.01.2023.

У судовому засіданні 17.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням позицій усіх учасників справи та вимог чинного законодавства, суд -

встановив:

1. Правовідносини сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №429, являється електропостачальником та в силу пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» виконує функції постачальника універсальної послуги.

На виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (на даний час, назва - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі»), (далі - оператор системи розподілу або третя особа на стороні позивача) були передані позивачу дані про чинних споживачів, у форматі «.xls». Згідно з переданою інформацією, Товариство з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» (далі - третя особа на стороні відповідача) до 01.01.2019, тобто, до дня запровадження нового ринку електричної енергії, було споживачем вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - Приватного акціонерного товариства «Київобленерго». Постачання електричної енергії відбувалось за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23. Згідно з довідкою оператора системи розподілу №03/100/250/924 від 30.01.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» продовжувало споживання електричної енергії і після 01.01.2019. Таким чином, враховуючи фактичне споживання електричної енергії третьою особою на стороні відповідача, були наявні підстави вважати, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» та позивачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420074881 від 01.01.2019.

У зв`язку із зазначеним та наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію, позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» (третя особа на стороні відповідача в даній справі) про стягнення боргу. Однак, рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2020 у справі №911/529/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23» про стягнення 170056,68 гривень - відмовлено повністю.

Під час розгляду вищезазначеної справи встановлено, що будинок за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, у період виникнення спірної заборгованості був на обслуговуванні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23».

Таким чином, позивач дійшов висновку, що заборгованість виникла внаслідок споживання електричної енергії у період з 01.01.2019 по 01.01.2020 саме Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23».

2. Аргументи позивача

Позивач у своїх заявах по суті посилається на таке.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Позивач зазначає, що під час розгляду спору у справі №911/529/20 досліджено та встановлено, що: "...наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт припинення повноважень відповідача, як балансоутримувача об`єкту будинку №23 по вулиці Боголюбова села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, у зв`язку з передачею відповідних прав та майна новоутвореному ОСББ «Боголюбова 23» відповідно до реалізованого права співвласників багатоквартирного будинку №23 по вулиці Боголюбова села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, гарантованого їм спеціальним законодавством, Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Окрім цього, на підтвердження вищеозначеного, позивач посилається на акт приймання-передачі частини технічної документації будинку за адресою: Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 23, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23».

Позивач стверджує, що факти, які встановлені судом у вищезазначеній справі, підтверджують, що саме відповідачем здійснювалось споживання електричної енергії у спірний період за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924).

Позивач зазначає, що споживаючи електричну енергію за вказаними точками комерційного обліку, відповідачем взято на себе публічні договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії. Відповідно до пункту 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно з пунктом 3.1.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. Пунктом 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). Таким чином, споживаючи електричну енергію відповідач акцептував публічний договір про постачання електричної енергії споживачу.

Умови публічного договору про постачання електричної енергії споживачу розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів. Договір про постачання електричної енергії розміщено на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18id=19. Відповідно до підпункту 3.1.7. пункту 3.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. Однак, договір на інших умовах не укладався, пропозицій від відповідача про укладення договору на інших умовах не надходило.

Згідно з пунктом 2.3. публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу. Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) шляхом електронного обміну даними надана інформація про обсяг спожитої електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823. На підставі отриманих даних позивачем сформовані рахунки за електроенергію.

3. Аргументи відповідача

Відповідач не погоджується з доводами позивача та заявляє таке.

Позивач обґрунтовує свої вимоги преюдиційними фактами, що встановлені при розгляді справи №911/529/20, однак, відповідач не погоджується з цим та зазначає, що факти, на які позивач посилається як на преюдиційні, не встановлювались господарським судом при розгляді справи №911/529/20 і відомості про них відсутні як в описовій, так і в мотивувальній частині рішення суду, яке набрало законної сили. Саме тому, на думку відповідача, посилання позивачем на встановлення споживання електричної енергії відповідачем за конкретними EIC-точкам комерційного обліку є безпідставними та надуманими. Між відповідачем та позивачем укладений та діє договір про постачання електричної енергії №420084396 від 01.01.2019, однак, правовідносини, що виникли за вказаним договором не пов`язані з даним спором. Також, на виконання вимог чинного законодавства, між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (раніше - Приватним акціонерним товариством «Київобленерго») 27.09.2019 укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220084396 (копії договору та паспорту точки розподілу долучені до матеріалів справи). Відповідно до пункту 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ), складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача. Саме тому договір про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем укладений на підставі наявного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №220084396.

Відповідач зазначає, що він не споживає та ніколи не споживав електричну енергію за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924). У той же час, відповідач, відповідно до згаданого вище договору №420084396, споживав у спірний період електричну енергію лише за точкою комерційного обліку 62Z3284282340344.

Відповідач зазначає, що об`єктами, на які здійснюється розподіл та постачання електричної енергії є багатоквартирний житловий будинок у селі Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23. Відповідач звертає увагу суду на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23» є неприбутковою організацією, предметом діяльності якої є комплексне обслуговування об`єктів, а саме: утримання спільного майна населення, що проживає у багатоквартирному будинку у селі Софіївська Борщагівка, по вул. Боголюбова, буд. 23. Споживання електричної енергії відбувається для задоволення побутових потреб жителів цього будинку, зокрема, місць загального користування, освітлення, постачання води, каналізації, ліфти, опалення (дахова котельня) тощо. Всі ці об`єкти зазначені в договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії. Отже, відповідач констатує, що він не є власником приміщень і не має у своїй власності жодних житлових чи нежитлових приміщень, а лише здійснює функцію з утримання спільного майна його членів (співласників). Тому позивачем у справі не доведений факт про те, що електричну енергію споживали чи могли споживати електроустановки, що належать ОСББ. Також відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.10 статуту, ОСББ не несе відповідальності за зобов`язання співвласників, як і співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями об`єднання.

Відповідач також відзначає, що не зважаючи на фактичне укладення договору про постачання електричної енергії №420084396 від 27.09.2019, він сплачував кошти за спожиту електричну енергію за показами приладів обліку, що були зафіксовані станом на 01.01.2019. Дані обставини щодо оплати коштів за електричну енергію, за період з січня по жовтень 2019 року, на користь позивача підтверджується банківською випискою (копія банківської виписки долучена до матеріалів справи). Відповідно до даної виписки, відповідач оплатив спожиту електричну енергію згідно з вищезазначеним договором за період з січня по жовтень 2019 року 130000,00 гривень. Факт повної відсутності заборгованості за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу №420084396 відповідач підтверджує актами звіряння розрахунків від 21.02.2022 та від 11.07.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що жодних інших договорів про постачання електричної енергії споживачу між позивачем та відповідачем не укладалось, докази, які б підтверджували факт звернення відповідача до позивача із заявою про приєднання до умов публічного договору, в матеріалах справи відсутні. З огляду на це, відповідач стверджує, що заявлена позивачем теза про споживання електричної енергії відповідачем за точками комерційного обліку EIC-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 627851817530960U, 62Z7110717440823 (EIC-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924) не відповідає дійсності та не підтверджена жодним доказом.

Відповідач зазначає, що єдиним доказом, яким позивач намагається довести перед судом свою правоту, є довідка третьої особи на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», щодо обсягу спожитої електричної енергії, і зауважує, що при розгляді справи №911/529/20 судом стосовно цього доказу встановлено таке: "…позивач та ПрАТ «Київобленерго» є зацікавленими особами в даній справі тому надання в якості доказу на підтвердження позовних вимог лише їх односторонніх внутрішніх документів (листів, заяв, пояснень, тощо) як позивачем так і третьою особою на стороні позивача, ставить під сумнів достовірність відповідних доказів щодо факту та обсягів електроспоживання відповідача у спірний період...".

4. Аргументи третіх осіб

4.1. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виступає у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та повністю підтримує його позицію.

Третя особа на стороні позивача у своїх поясненнях також зазначає, що під час розгляду спору у справі №911/529/20 досліджено та встановлено, що: "...наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт припинення повноважень відповідача, як балансоутримувача об`єкту будинку №23 по вулиці Боголюбова села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, у зв`язку з передачею відповідних прав та майна новоутвореному ОСББ «Боголюбова 23» відповідно до реалізованого права співвласників багатоквартирного будинку №23 по вулиці Боголюбова села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, гарантованого їм спеціальним законодавством, Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Також у поясненнях є посилання на акт приймання-передачі частини технічної документації будинку за адресою: Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 23, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Боголюбова 23».

Третя особа на стороні позивача стверджує, що факти, які встановлені судом у вищезазначеній справі, підтверджують, що саме відповідачем здійснювалось споживання електричної енергії у спірний період за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» дійшло висновків, що факт споживання електричної енергії у спірний період з 01.01.2019 по 01.01.2020 саме відповідачем встановлений рішенням у справі №911/529/20 та не підлягає окремому доказуванню.

Слід зауважити, що третя особа на стороні позивача вважає, що до 01.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» було споживачем електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924) вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання - Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» .

4.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» виступає у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та повністю підтримує його позицію.

Третя особа на стороні відповідача зазначає, що позивач спотворює та не коректно висвітлює обставини справи №911/529/20, на які посилається як на преюдиційні. Окрім того, у своїх доводах третя особа на стороні відповідача зазначає, що в рішенні у справі №911/529/20 наведено таке: "...за наслідками розгляду спору судом встановлено, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження факту укладення договору №420074881 від 01.01.2019 з відповідачем. Твердження позивача ґрунтуються виключно на відомостях Київобленерго, які не можуть вважатись достовірними і правомірними, оскільки останнє було обізнане з необхідністю укладення договору з новим балансоутримувачем і з тим фактом, що відповідач з травня 2018 року не був фактичним споживачем і не мав відношення до об`єкту».

Також третя особа на стороні відповідача посилається на укладений 27.09.2019 договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №220084396 між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Київобленерго». Зокрема, відзначає, що точки комерційного обліку, за якими обліковується заборгованість, відсутні у паспорті точки розподілу, що є невід`ємним додатком до вищезазначеного договору. Зважаючи на це, третя особа на стороні відповідача вважає покладення позивачем споживання електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924) на відповідача та нарахування відповідної заборгованості юридично та технічно необгрунтованими.

5. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частинии 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Згідно з частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України - публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 2.3.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункт 2.3.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії). Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311. Відповідно до підпункту 6.1. пункту 6. Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Кодексу комерційного обліку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

У частині 18 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку - це фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

6.1. Стосовно доводів позивача та третьої особи на стороні позивача про приймання прав та майна відповідачем від третьої особи на стороні відповідача, що є підставою для твердження, що саме відповідачем здійснювалось споживання електричної енергії у спірний період за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924).

Слід зазначити, що на основі цих тверджень, позивач вважає публічний договір про постачання електричної енергії споживачу за спірними точками комерційного обліку акцептованим відповідачем.

У своїх доводах позивач посилається на витяг з рішення у справі №911/529/21: "...матеріалами справи підтверджується факт припинення повноважень відповідача, як балансоутримувача об`єкту будинку №23 по вулиці Боголюбова села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, у зв`язку з передачею відповідних прав та майна новоутвореному ОСББ "Боголюбова 23...".

Щодо цих аргументів судом встановлене таке: з травня 2018 року відповідач дійсно виконує функції з управління будинком за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, при цьому, право управління даним будинком виникло внаслідок надання такого права з боку співвласників даного будинку відповідно до норм Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а не шляхом передачі від третьої особи на стороні відповідача. Реалізуючи своє право на управління будинком, згідно з частиною 18 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідач отримав від третьої особи на стороні відповідача технічну документацію на будинок. При цьому, слід зазначити, що акти чи інші документи, які підтверджували б факт передачі відповідачу від третьої особи на стороні відповідача лічильників чи інших облікових засобів - відсутні. Таким чином, відповідач не є правонаступником третьої особи на стороні відповідача, а являється новоутвореною юридичною особою, що створена співвласниками багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна будинку за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23.

Також слід наголосити, що в постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі 911/529/21 зазначено: "Оператор системи передачі (державному підприємству, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Об`єднаною енергетичною системою України і виконує до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов`язки оператора системи передачі) (далі - ОСП), зобов`язаний до початку роботи нового ринку електричної енергії забезпечити укладення договорів із споживачами, електроустановки яких приєднані до мереж ОСП, відповідно до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП №309 від 14 березня 2018 року, та Правил.". Оскільки з травня 2018 року договір про постачання електричної енергії №220074881 від 28.04.2017 між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» та третьою особою на стороні відповідача був припинений, що чітко визначено в постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі 911/529/21, то оператор системи передачі (Приватне акціонерне товариство «Київобленерго») до моменту початку роботи нового ринку електричної енергії мав здійснити заходи щодо укладання договорів за спірними точками комерційного обліку. Вказані дії оператором системи передачі не здійснені.

Виходячи з вищенаведеного, суд не вважає факт споживання електричної енергії у спірний період за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924), саме відповідачем, безспірним та доведеним.

Як вбачається з вищенаведених висновків, наданий позивачем публічний договір №420074881 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 не може вважатись акцептованим відповідачем саме щодо споживання електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924). Відповідно, він не є належним та допустимим доказом, в розумінні статей 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, наявності договірних відносин з відповідачем відповідно до вимог законодавства, у редакції з 01.01.2019, без надання інших доказів, які, у своїй сукупності, будуть достатніми для встановлення факту наявності правовідносин між сторонами, факту споживання, в тому числі, з урахуванням факту відсутності правовідносин за вказаними точками комерційного обліку між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» з травня 2018 року. Також слід врахувати відсутність до наданого позивачем договору №420074881 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 невід`ємних додатків, визначених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», в яких містяться істотні умови, що покладені позивачем в основу розрахунку загальної суми заборгованості, що не відповідає вищезазначеним нормам Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, відтак, такі вимоги є неправомірними.

Враховуючи обов`язковість наявності у такому додатку до договору істотних умов договору, які є невід`ємною складовою договору №420074881 від 01.01.2019, наявність підпису споживача в паспорті точки розподілу є доказом погодження саме цих умов, а не будь-яких інших.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, останні не містять погодженого з відповідачем невід`ємного додатку до договору від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - паспорту точок розподілу.

Так, оскільки у позивача, крім даних оператора системи розподілу, відсутні будь-які достовірні відомості про споживача електроенергії, як-то: оплати рахунків, отримання рахунків чи інші відомості, які безпосередньо позивачу вказують на споживання електричної енергії за спірними точками комерційного обліку відповідачем, у позивача не було достатніх правових підстав вважати договір укладеним. Відповідний договір не містить жодних ознак, які вказують на волевиявлення відповідача та, відповідно, його обізнаність з існуванням договору про постачання електричної енергії споживачу за спірними точками комерційного обліку.

6.2. Стосовно наявності правовідносин між відповідачем та позивачем щодо постачання і між відповідачем та третьою особою на стороні позивача щодо розподілу електричної енергії за адресою: Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 23.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що факт наявності правовідносин за іншими точками комерційного обліку за адресою: Київська область, село Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 23, не має відношення до справи, однак, суд не може оминути увагою факт їх наявності.

Відповідно до приписів пункту 2.1.2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (в редакції від 28.12.2018) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок. Також у подальшому, постановою №1525 від 18.07.2019, якою затверджено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджені зміни до постанови №312, за якими зобов`язано операторів систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР.

На виконання умов законодавства, між відповідачем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (раніше - Приватне акціонерне товариство «Київобленерго») 27.09.2019 укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №220084396.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається виникнення заборгованості у спірний період за споживання електричної енергії саме за двома точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z8716563908924). Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії та Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії споживача, що є невід`ємними додатками вищезазначеного договору, не містять даних щодо спірних точок комерційного обліку.

6.3. Окрім вищезазначеного, для всебічного та повного розгляду справи, судом також взято до уваги таке.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі 911/529/21 зазначено: "Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги твердження відповідача, що позивач та ПрАТ "Київобленерго" є зацікавленими особами в даній справі тому надання в якості доказу на підтвердження позовних вимог лише їх односторонніх внутрішніх документів (листів, заяв, пояснень, тощо) як позивачем так і третьою особою на стороні позивача, ставить під сумнів достовірність відповідних доказів щодо факту та обсягів електроспоживання відповідача у спірний період.". Докази позивача про наявність та розмір заборгованості за спірними точками комерційного обліку є тотожними до доказів, що долучались позивачем у вищезазначеній справі. При оцінці доказів у даній справі, суд погоджується з вищеозначеним висновком колегії суддів Північного апеляційного господарського суду.

Також, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі 911/529/21 визначено: "Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за вих. № 4645/20.2/7- 20 від 27.04.2020 року (наявний в матеріалах справи), саме на ПрАТ "Київобленерго" покладається обов`язок невідкладного вжиття заходів щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.". З даного твердження суд дійшов висновку, що третя особа на стороні позивача мала укласти відповідний договір щодо розподілу електричної енергії за точками комерційного обліку: ЕІС-коди 62Z095667932842M, 62Z421036585040R, 62Z851817530960U, 62Z7110717440823 (ЕІС-коди лічильників 62Z3703061762409, 62Z5272711564022, 62Z9669552316791, 62Z8716563908924). Відомості щодо наявності такого договору, зокрема з відповідачем, суду в процесі розгляду справи не надавались.

7. Результати розгляду справи

7.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте, не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

7.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

8. Розподіл судових витрат

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у повному розмірі.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №828/22 від 20.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, код ЄДРПОУ 42115702) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20.02.2023.

Суддя С.О. Саванчук