Рішення

від 02.02.2023 по справі 911/898/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/898/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23143188

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23"

08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, код ЄДРПОУ 42115702,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23"

09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 214, приміщення 25, код ЄДРПОУ 40303348

про стягнення заборгованості

за участі представників сторін:

позивача: Тронь І.В., посвідчення №6797/10 від 27.06.2018, довіреність №141 від 02.06.2022;

відповідача: Верчик І.Є., посвідчення №00587 від 25.10.2019, ордер серії АА №1220913 від 13.07.2022,

Поплавська В.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 17.12.2015, виписка з ЄДРПОУ;

третьої особи 1: не з`явився;

третьої особи 2: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №828/22 від 20.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №б/н від 01.01.2019, що укладений між ним та позивачем.

У судовому засіданні 17.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, яким у задоволенні позову (вх. №828/22 від 20.06.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" про стягнення заборгованості відмовлено повністю.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява (вх. №1305/23 від 23.01.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/898/22 щодо судових витрат.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи - 2 надійшла заява (вх. №1369/23 від 23.01.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/898/22 щодо судових витрат.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №2045/23 від 01.02.2023) про зменшення розміру (відмову у задоволенні) витрат на професійну правничу допомогу адвоката Радецької Тетяни Петрівни.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №2037/23 від 01.02.2023) про зменшення розміру (відмову у задоволенні) витрат на професійну правничу допомогу адвоката Верчика Ігоря Євгенійовича.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2023 призначене судове засідання з розгляду заяв відповідача (вх. №1305/23 від 23.01.2023) та третьої особи - 2 (вх. №1369/23 від 23.01.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі щодо судових витрат на 02.02.2023.

До Господарського суду Київської області від третьої особи - 2 надійшла заява про розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення без участі представника третьої особи - 2 (вх. № 2060/23 від 02.02.2023).

У судове засідання 02.02.2023 з`явились представники обох сторін, представники третіх осіб не з`явились, про судове засідання повідомлені.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням позицій учасників справи та вимог чинного законодавства, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.01.2023 у справі №911/898/22 судом у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" про стягнення заборгованості відмовлено повністю.

Відповідач 23.01.2023 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 23.01.2023 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивача судових витрат третьої особи на професійну правничу допомогу.

01.02.2023 позивач подав до суду клопотання про зменшення розміру (відмову у задоволенні) витрат на професійну правничу допомогу відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

2. Аргументи відповідача

Відповідачем заявлено про покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень. На підтвердження понесення даних судових витрат відповідачем долучені:

- копія додатку від 12.07.2022 №1 до договору від 12.07.2022 №б/н про надання правової (правничої) допомоги між відповідачем та адвокатом Верчиком Ігорем Євгенійовичем;

- копії актів виконаних робіт до договору від 12.07.2022 №б/н про надання правової (правничої) допомоги від 13.07.2022, від 14.12.2022 та від 18.01.2023;

- копії платіжних інструкцій на оплату за правничу допомогу від 13.07.2022, від 14.12.2022 та від 19.01.2023.

Відповідач зазначає, що у відзиві на позовну заяву та у додатковій угоді від 12.07.2022 №1 до договору від 12.07.2022 №б/н про надання правової (правничої) допомоги міститься орієнтовний (попередній) розмір витрат, а саме: за підготовку та подання відзиву 7000,00 гривень, за представлення інтересів відповідача у суді (за кожне судове засідання) 3000,00 гривень. Враховуючи представлення інтересів відповідача у двох засіданнях, загальна сума витрат становить 13000,00 гривень.

3. Аргументи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" заявляє про покладення на позивача витрат цієї третьої особи на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн., що включає в себе 15000,00 грн. за ознайомлення з матеріалами справи, підготовку та надання письмових пояснень та 5000,00 грн. за участь у двох судових засіданнях. На підтвердження понесення даних судових витрат третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача долучені:

- копія договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» та адвокатським бюро Радецької Тетяни Петрівни;

- копія додатку №1 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 13.07.2022, що містить розрахунок №1 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22;

- копія додатку №2 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 12.12.2022, що містить розрахунок №2 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22;

- копія додатку №3 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 16.01.2023, що містить розрахунок №3 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22;

- копія додатку №4 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 16.01.2023, що містить акт №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22;

- копія додатку №5 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 20.01.2023, що містить акт №2 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22.

4. Аргументи позивача

01.02.2022 до суду надійшли клопотання позивача про зменшення розміру (відмову у задоволенні) витрат на професійну правничу допомогу.

4.1. Щодо заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив таке.

Позивач вважає ціну 15000,00 грн. за підготовку та надання письмових пояснень у справі такою, що є явно завищеною та такою, що не відповідає складності справи, часу, що витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, оскільки адвокат Радецька Тетяна Петрівна була представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок.Боголюбова 23» у справі 911/529/20, а, отже, їй вже були відомі обставини спірних правовідносин по стягненню заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова 23.

На думку позивача, факт участі у справі 911/529/20 значно полегшує представнику третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача підготовку до поточної справи та зменшує час на подачу процесуальних документів.

Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, в якій зазначено таке: «За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.».

Враховуючи вищезазначене, позивач відзначає, що відповідно до пункту 6.1. договору №1307/22/Г про надання правової допомоги «Замовник здійснює оплату визначену в Розрахунку витрат на правову допомогу на рахунок виконавця в повному обсязі протягом 30 днів з дня підписання відповідного Розрахунку». Розрахунок 1 на 15000,00 грн. був підписаний ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок.Боголюбова 23» 13.07.2022. Таким чином, остаточний розрахунок мав відбутись не пізніше 12.08.2022. Розрахунок 2 на 2500,00 грн. був підписаний ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» 12.12.2022. Таким чином, остаточний розрахунок мав відбутись не пізніше 11.01.2023. Не зважаючи на це, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не надає доказів виконання договору про надання правової допомоги і фактичної оплати послуг, хоча така вже мала б бути проведена. Отже, за твердженнями позивача, сума 17500,00 грн. за розрахунком 1 та розрахунком 2, не являється ані сплаченою вартістю наданих послуг, ані такою, що буде сплачена, оскільки строки оплати, що визначені договором між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок.Боголюбова 23», вже минули.

4.2. Щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив таке.

Позивач вважає ціну 7000,00 грн. за підготовку та надання відзиву у справі такою, що є явно завищеною і такою, що не відповідає складності справи та часу, що витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, оскільки адвокат Верчик Ігор Євгенійович був представником ОСББ «Боголюбова 23» у справі 911/529/20, а, отже, йому вже були відомі обставини спірних правовідносин по стягненню заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення додано платіжну інструкцію №1384 від 14.12.2022 на суму 3000,00 грн. та платіжну інструкцію №1413 від 19.01.2023 на суму 3000,00 грн. Стосовно платіжної інструкції №1384, то у призначенні платежу вказано в т.ч.: «...з-но дог.Б/Н від 12.07.2022 та акту від 13.07.2022р». Позивач відзначає, що представник відповідача не надає суду копії договору на який той посилається. Щодо акту від 13.07.2022, то цим актом адвокатом та клієнтом погоджена оплата 7000,00 грн. за підготовку та відправку відзиву. Даний акт вже був оплачений відповідачем 13.07.2022. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає копію платіжної інструкції №1384 неналежним доказом, оскільки вона не доводить оплату відповідачем послуг з представництва у даній справі. Стосовно платіжної інструкції №1413, то у призначенні платежу вказано в т.ч.: «...участь у судовому засіданні 18.01.2023 з-но дог.Б/Н від 12.07.2022 та акту від 13.07.2022р». Позивач звертає увагу, що 18.01.2023 засідань у справі не проводилось. Також позивач повторно відзначає, що представник відповідача не надає суду копії договору, а акт від 13.07.2022, яким між адвокатом та клієнтом погоджено оплату 7000,00 грн. за підготовку та відправку відзиву, вже був оплачений відповідачем 13.07.2022. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає копію платіжної інструкції №1413 неналежним доказом, оскільки вона також не доводить оплату відповідачем послуг з представництва у даній справі.

Позивач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивач вважає, що адвокатом Верчиком Ігорем Євгенійовичем не надано детального опису робіт (наданих послуг), а, отже, неможливо встановити реальний обсяг часу, що витрачений представником відповідача на підготовку відзиву в даній справі. Крім того, позивач відзначає, що в першій заяві по суті справи представником відповідача заявлено орієнтовний розмір витрат, які очікує понести відповідач, у розмірі 10000,00 грн., що є меншим, ніж заявлено остаточно у заяві на ухвалення додаткового рішення.

5. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного учасниками справи та висновки суду за результатами розгляду заяв

6.1. Стосовно заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" про ухвалення додаткового рішення та аргументів позивача щодо неї.

Перш за все, судом враховано, що дана третя особа протягом всього часу розгляду справи недвозначно та послідовно підтримувала позицію відповідача та заперечувала заявлені позовні вимоги, як у письмовій заяві по суті справи, так і в усних поясненнях представника у судових засіданнях, відтак, розгляд питання щодо покладення її витрат на позивача відповідає частині 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом визначаються достатніми та належними докази, що надані на підтвердження наявності правовідносин з надання послуг правничої допомоги третій особі адвокатом у даній справі: копія договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Городок. Боголюбова 23» та адвокатським бюро Радецької Тетяни Петрівни; копія додатку №1 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 13.07.2022, що містить розрахунок №1 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22; копія додатку №2 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 12.12.2022, що містить розрахунок №2 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22; копія додатку №3 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 16.01.2023, що містить розрахунок №3 щодо витрат з надання правової допомоги по справі 911/898/22; копія додатку №4 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 16.01.2023, що містить акт №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22; копія додатку №5 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 20.01.2023, що містить акт №2 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22.

Крім того, при розгляді питання про реальність вартості послуг адвоката, що надані третій особі в даній справі необхідним є врахування наявності справи № 911/529/20, яка є аналогічною до даної справи, в якій розглядались ті самі правовідносини, з відмінністю у тому, що у попередньо розглянутій справі № 911/529/20 третя особа була визначена позивачем як відповідач та боржник за спірною в обох справах заборгованістю, і третю особу в обох справах представляла адвокат Радецька Тетяна Петрівна, що має значення для врахування часу, що був необхіден адвокату для підготовки до даної справи, а також для визначення вартості послуг адвоката, з урахуванням того, на скільки такі послуги необхідні, щоб запобігти порушенню, оскільки рішення щодо відстутності підстав для стягнення спірних в обох справах коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" вже набрало законної сили.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначається таке: « 129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. 130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати. 131. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.».

У пункті 5.2. договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги визначено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн. У пункті 5.3. договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги визначено, що участь в одному судовому засіданні становить 2500,00 грн., незалежно від його тривалості та/або перенесення (відкладення).

В акті №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22, що міститься в додатку №4 до договору від 13.07.2022 №1307/22/Г про надання правової допомоги від 16.01.2023, визначено конкретні послуги, що надані, час, що витрачений на них та, відповідно, загальна вартість по кожній послузі. Згідно з даним актом, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було сумарно витрачено п`ять годин на аналіз позовної заяви, консультування клієнта, аналіз доказів у справі, аналіз відповідного законодавства та правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункти 1-3 акту). Дані дії передували підготовці та написанню письмових пояснень по суті справи (згідно з вищезазначеним актом було витрачено п`ять годин тридцять хвилин).

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №922/3858/20, зокрема, зазначається: «Судом апеляційної інстанції досліджено акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 24.06.2021 та встановлено, що послуги загальним обсягом витраченого часу 5 години та загальною вартістю 2450,00 грн є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та не є співмірними зі складністю справи, оскільки: послуги у вигляді зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи № 922/3858/20 не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя; здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються бездіяльності державного виконавця в обсязі 1 години поглинаються підготовкою скарги, з урахуванням того, що для підготовки скарги знадобилося 4 години; надання адвокатських послуг щодо ознайомлення із змістом та сутністю ухвали Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі № 922/3858/20, здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 922/3858/20 в обсязі 2 годин повністю поглинаються підготовкою апеляційної скарги, для підготовки якої знадобилося 3 години; не надано доказів на підтвердження фактичного виконання послуги на виготовлення необхідної кількості примірників заяви про часткове закриття провадження у справі № 922/3858/20 та направлення поштою з обсягом витраченого часу 1 година.».

За результатами аналізу даної правової позиції Верховного Суду суд дійшов висновку, що послуги з аналізу позовної заяви, аналізу доказів у справі, аналізу відповідного законодавства та правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах є фактично підготовкою до написання письмових пояснень та, відповідно, поглинаються пунктом 4 акту, а саме: «підготовка та написання письмових пояснень по суті справи», на який було витрачено п`ять годин тридцять хвилин. Даний висновок також підкріплюється тим фактом, що представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача була представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Городок.Боголюбова 23» у справі 911/529/20, їй вже були відомі обставини спірних правовідносин по стягненню заборгованості за спожиту електроенергію за адресою: с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова 23, а також вона була обізнана щодо законодавства у даній категорії справ. Також, серед послуг, що передували написанню письмових пояснень по справі було консультування клієнта, а, як вбачається з вищенаведеної постанови Верховного Суду: «...спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя;», а тому дана послуга не може бути врахована судом.

У пункті 5 акту №1 приймання-передачі послуг з надання правової допомоги по справі 911/898/22 визначено, що представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача здійснено аналіз відповіді на відзив та матеріалів у справі 911/529/20 та витрачено на це дві години, а вартість становить 2000,00 грн. Суд дійшов висновку, що дані послуги не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, в розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тому що представник вже знав всі деталі справи №911/529/20, а факт аналізу відповіді на відзив не призвів до відповідних заяв третьої особи по суті справи.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: «Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.».

Також у даній постанові зазначено: «Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.».

Суд врахував вищезазначену позицію Верховного Суду та Європейського суду з прав людини і дійшов висновку, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надала достатні докази на підтвердження наявності зобов`язання з оплати послуг за правничу допомогу, при цьому, факт відсутності чи прострочення оплати не має значення для розгляду питання про відшкодування правничої допомоги у межах даної справи, а є правовідносинами між адвокатом та клієнтом, оскільки порушення такого зобов`язання клієнтом саме зобов`язання не припиняє.

Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що за заявою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про ухвалення додаткового рішення, дійсною та розумною буде сума до відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

6.2. Щодо заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та аргументів позивача щодо неї.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначається таке: « 139. Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 140. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду враховує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. 141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). 142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. 143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. 144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.».

У вищевказаній постанові також зазначається: « 168. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. 169. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.».

Суд врахував вищезазначені позиції Великої Палати Верховного Суду та дійшов висновку, що твердження позивача про ненадання адвокатом Верчиком Ігорем Євгенійовичем детального опису робіт (наданих послуг) та, відповідно, неможливості встановити реальний обсяг часу, що витрачений представником відповідача на підготовку відзиву у даній справі, є безпідставним, а надані відповідачем докази (додаток до договору, акти виконаних робіт) достатніми для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Слід відзначити, що відповідачем дійсно не долучено до матеріалів справи копії договору від 12.07.2022 №б/н про надання правової (правничої) допомоги. У той же час, копія додатку від 12.07.2022 №1, що долучена, містить домовленість двох сторін, що спрямована на представлення адвокатом Верчиком Ігорем Євгенійовичем інтересів відповідача у справі №911/898/22. Також даний додаток містить перелік послуг, що можуть бути надані та їх вартість.

Суд дійшов висновку, що даного додатку та актів виконаних робіт достатньо для підтвердження наявності правовідносин щодо надання правової допомоги між відповідачем та адвокатом Верчиком Ігорем Євгенійовичем.

Щодо помилок у графі «призначення платежу» у платіжних інструкціях №1384 від 14.12.2022 та №1413 від 19.01.2023, суд зазначає, що відповідач надав достатні докази на підтвердження зобов`язання з оплати послуг за правничу допомогу та їх фактичної сплати, оскільки питання про зарахування сум за даними платіжними інструкціями є правовідносинами саме між адвокатом та клієнтом.

Слід зауважити, що відповідно до частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Суд зазначає, що відповідачем у відзиві надано саме орієнтовний розрахунок витрат у розмірі 10000,00 грн., згідно з яким планувалась участь в одному судовому засіданні. У зв`язку з тим, що у даній справі призначено два судових засідання, то й заявлена відповідачем остаточна сума враховує участь представника у двох засіданнях та збільшилась на 3000,00 грн. (вартість участі у судовому засіданні згідно з додатком від 12.07.2022 №1), а те, що одне із судових засідань зірване повітряною тривогою, не спростовує витрату адвокатом часу на нього та умов домовленості сторін щодо оплати таких послуг, оскільки в процесуальних документах зафіксовано, що представник відповідача з`явився у спірне судове засідання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За результатами дослідження наданих відповідачем доказів та аргументів позивача, суд дійшов висновку, що заявлені витрати є обґрунтованими, реальними та мають розумний розмір.

7. Результати розгляду заяви

7.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

7.2. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та повне задоволення вимог відповідача.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву (вх. №1305/23 від 23.01.2023) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/898/22 щодо судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 23" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 23, код ЄДРПОУ 42115702) 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень) судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

3. Заяву (вх. №1369/23 від 23.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" про винесення додаткового рішення по справі №911/898/22 задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ 42094646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 214, приміщення 25, код ЄДРПОУ 40303348) 13000,00 грн. (тринадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

5. В іншій частині заяви (вх. №1369/23 від 23.01.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок. Боголюбова 23" про винесення додаткового рішення по справі №911/898/22 відмовити.

6. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 24.02.2023.

Суддя С.О. Саванчук