ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 918/130/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Розізнаної І. В., Філіпової Т. Л., Грязнова В. В.
від 15.11.2022
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача - Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради
про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: ОСОБА_2 ,
від третьої особи: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», в якому просив визнати недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» від 19.09.2021 року, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та листків опитування до нього, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати його державну реєстрацію.
Позов обґрунтовано тим, що рішення у формі протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 19.09.2021 року є таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушення процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них, а результати голосування не відповідають дійсному волевиявленню співвласників будинку.
Зазначає, що до протоколу загальних зборів додано листки письмового опитування співвласників, яке проводилося з 20 вересня 2021 року по 03 жовтня 2021 року, в кількості 238 шт. і у них в графі «документ що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення» та у відповідній графі самого протоколу зазначено: «Договір про сплату пайових внесків». Позивач вважає, що такий документ не може свідчити про набуття права власності на нерухоме майно, а відтак особа, яка підписала його не є співвласником багатоквартирного будинку.
Також позивач зазначає, що вказана у листках опитування площа квартир не може бути визначена договором про сплату пайових внесків.
Окрім того, вказує, що в протоколі установчих зборів під номерами 13 та 14 порядкового списку голосування по першому питанню зазначено два співвласника квартири АДРЕСА_2 загальною площею 77,0 кв.м, яка використана для підрахунку голосів, коли ж правильним буде зазначити 1/2 вказаної площі за кожним співвласником і, що аналогічне порушення допущене в даному протоколі (а.с.5, площа 64,5 кв.м) і по відношенню до квартири АДРЕСА_3 , по всіх інших питаннях порядку денного допущені такі ж самі порушення стосовно власників вказаних квартир.
Позивач зазначає, що відповідно до вказаних ним недоліків, листки опитування не можуть бути взяті до уваги, оскільки містять в собі суперечливі і не підтверджені дані. Вважає, що такий підрахунок голосів при вищевказаних порушеннях, не є достовірним та законним, оскільки, не маючи інформації про власників квартир та документів, що підтверджують право власності на квартиру або нежитлове приміщення, загальну площу квартири або нежитлового приміщення, не можна дійти висновку, що в опитуванні брали участь саме власники та співвласники квартир, а підрахунок голосів проводився пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Беручи до уваги недійсність вказаних листків опитування та залишаючи поза увагою голоси співвласників відповідно до площ житлових і нежитлових приміщень, позивач вважає, що необхідної кількості голосів (більше половини від загальної кількості) для реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку установчі збори не набрали.
З огляду на вищенаведене позивач зазначає, що проведення установчих зборів з порушенням норм законодавства безумовно порушує права позивача, як співвласника будинку, так і всіх співвласників у їх сукупності.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
19 вересня 2021 року протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 (далі по тексту - протокол) прийнято рішення про: обрання голови та секретаря зборів, створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» та затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», вибори правління та ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» та надано повноваження представнику зборів щодо підписання статуту та державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад».
За даними протоколу зборів загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 468 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 28834 кв.м.
У зборах взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 40 (сорок) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1999,6 кв.м.
У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 204 (двісті чотири) особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 12938,32 кв.м.
31 грудня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 100 608 102 0000 016617.
Позивач - ОСОБА_1 , є співвласником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №63163558 від 11.07. 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Рівненської області рішенням від 12.07.2022 позов задовольнив частково. Визнав недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» від 19.09.2021 року, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та листків опитування до нього, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовив. Стягнув з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» на користь ОСОБА_1 2 481,00 грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що рішення установчих зборів про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», прийнято з грубим порушенням процедури проведення загальних зборів та на підставі недостовірних даних.
Проведення установчих зборів з порушенням норм законодавства безумовно порушує права позивача, як співвласника будинку, та всіх співвласників у їх сукупності, так як створене вказаними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не може вважатися легітимним. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з порушенням закону не призведе до забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків), забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 15.11.2022 рішення Господарського суду Рівненської області від 12.07.2022 у справі № 918/130/22 скасував. Прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» 3 721, 50 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду, та зазначив, що його висновки спростовуються долученою відповідачем до матеріалів справи Інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 26979665 від 06.08.2021 (щодо багатоквартирного будинку), яка отримана до проведення установчих зборів з метою встановлення всіх співвласників багатоквартирного будинку, належності їм квартир та врахування площі квартири при підрахунку голосів після проведення установчих зборів.
У вказаній інформаційній довідці міститься інформація про власників квартир, зокрема тих що заперечуються позивачем:
- кв. 420 власник ОСОБА_3 , загальна площа квартири 45,6 кв.м. (аркуш довідки 36);
- кв. 321 власник ОСОБА_4 , загальна площа квартири 56.5 кв.м. (аркуш довідки 63);
- кв. 102 власник ОСОБА_5 , загальна площа квартири 78,9 кв.м. (аркуш довідки 138);
- кв 271 власник ОСОБА_6 , загальна площа квартири 44,3 кв.м. (аркуш довідки 82);
- кв. 257 власник ОСОБА_7 , загальна площа квартири 58,5 кв.м. (аркуш довідки 70-71);
- кв. 92 власник ОСОБА_8 , загальна площа квартири 48,2 кв.м. (аркуш довідки 152);
- кв. 70 власник ОСОБА_9 , загальна площа квартири 117 кв.м, (аркуш довідки 135-136);
- кв. 52 власник ОСОБА_10 , загальна площа квартири 51,4 кв.м. (аркуш довідки 152).
Таким чином доводи позивача про участь в установчих зборах осіб, які не є співвласниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 повністю спростовані.
Судом апеляційної інстанції проведено перевірку підрахунку кількості голосів осіб та належних їм площ в будинку, та було з`ясовано, що дійсно по квартирах та нежитлових приміщеннях, загальна площа яких 291,4 кв.м. (зокрема №5, №52, №59, №85, №123, №170, №263, №289, №278, №377, №381, нежитлові приміщення №2, №5 та №15) необхідно враховувати по 1/2 площі таких приміщень у кожного з співвласників, оскільки з даних Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 26979665 від 06.08.2021 вбачається, що кожен співвласник володіє 1/2 частки вищевказаних приміщень.
Загальна площа житлових та нежитлових приміщень по будинку: 28 834,32 кв.м Для прийняття рішення по створенню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку необхідно 14 417,16 кв.м (28 834,32 кв.м: 2).
Згідно з протоколом установчих зборів, за створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 14 937,92 кв.м, тобто, більше 50% від загальної кількості площі.
При підрахунку апеляційним судом голосів, за мінусом тих квартир та житлових приміщень, де необхідно враховувати по 1/2 площі за голосом (14 937,92 кв.м. - 291,4 кв.м.), загальна проголосована площа становить 14 646,52 кв.м., що в даному випадку також становить більше 50% необхідних голосів для прийняття рішення.
Доводи позивача щодо недійсності листків опитування спростовуються тим, що навіть беручи до уваги недійсність окремих листків опитування, загальна кількість голосів відповідно до площ житлових та нежитлових приміщень є достатньою для прийняття рішень.
Судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги доводи позивача щодо неповідомлення останнього про проведення установчих зборів, оскільки в матеріалах справи наявний список власників квартир АДРЕСА_5 секції будинку АДРЕСА_1 сповіщених про проведення 19.09.2022 о 16:00 год. у дворі будинку установчих зборів об`єднання співвласників вказаного багатоквартирного будинку, а саме про ініціаторів його проведення, дату, місце та час проведення, порядок денний.
З вищевказаного списку вбачається, що позивач - ОСОБА_1 повідомлений 29.08.2021, де у графі № 63 наявний його підпис. Доказів про підробку даного підпису суду не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 918/130/22, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга відповідача подана на підставі пункту 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме статей 119, 165, 269 Господарського процесуального кодексу України, та неправильно застосовано положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку». Не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 753/133/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, де підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. А також неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 щодо оцінки доказів, поданих в порушення процесуального порядку.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив у її задоволенні відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, з наведених у ній мотивів. Заявив про стягнення витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн.
Третя особа відзиву на касаційну скаргу не надала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами і нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III (в редакції, чинній на момент проведення зборів).
За змістом статті 1 цього Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ врегульовано статею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до частин 1-3 якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частини 4, 5 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (частини 6- 9 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно з частиною 10 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається не прийнятим.
Отже, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів - або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
Частиною 4 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» встановлено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи наявний список власників квартир АДРЕСА_6 , сповіщених про проведення 19.09.2022 о 16:00 год. у дворі будинку установчих зборів об`єднання співвласників вказаного багатоквартирного будинку, а саме про ініціаторів його проведення, дату, місце та час проведення, порядок денний.
З вищевказаного списку вбачається, що позивач - ОСОБА_1 , який є співвласником квартири АДРЕСА_4 , повідомлений 29.08.2021 про проведення установчих зборів, що позивачем не спростовано.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна площа житлових та нежитлових приміщень по будинку становить 28 834,32 м.кв. Для прийняття рішення по створенню об`єднання співвласників багатоквартирного будинку необхідно 14 417,16 м.кв.
Згідно з протоколом установчих зборів, за створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 14 937,92 м.кв. При підрахунку апеляційним судом голосів, за мінусом тих квартир та житлових приміщень, де необхідно враховувати по 1/2 площі за голосом (14 937,92 кв.м. - 291,4 кв.м.), загальна проголосована площа становить 14 646,52 кв.м., що в даному випадку також становить більше 50% необхідних голосів для прийняття рішення.
Отже, у цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що позивач повідомлявся про проведення установчих зборів у спосіб і строк, визначений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». На установчих зборах ОСББ 19.09.2021 була присутня більшість співвласників будинку. За рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку проголосувала більшість присутніх співвласників багатоквартирного будинку, а вказані результати належно відображені в протоколі установчих зборів об`єднання. Таким чином, рішення установчих зборів про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» затвердження його статуту та інші рішення, зазначені протоколі від 19.09.2021, прийнято в межах повноважень установчих зборів та з дотриманням положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанцій не було враховано висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 753/133/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 щодо того, що підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
У постанові від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 (пункт 79, 80) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «суди правильно встановили порушення вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в та частини восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» під час створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська зірка», чим також порушені права та законні інтереси як Кооперативу так і його членів, представництво інтересів та захист яких є одним зі статутних завдань та видів діяльності Кооперативу.
Зважаючи на викладене та на мету, види і характер діяльності Кооперативу, правовий режим його майна, визначений чинним законодавством, а також здійснення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 на замовлення Кооперативу та його обслуговування останнім, суди нижчих інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у Кооперативу права на пред`явлення цього позову, обґрунтованість позовних вимог».
У той же час, у цій справі з усіх співвласників багатоквартирного будинку в кількості 468 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень 28834 м.кв., з позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів звернулася лише ОСОБА_1 . Доказів того, що позивач уповноважений на подання позову щодо захисту прав всіх співвласників у їх сукупності, скаржником не надано.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 753/133/17, висновки, які наводиться скаржником у касаційній скарзі, відсутні.
Щодо доводів касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 щодо оцінки доказів, поданих в порушення процесуального порядку, то вони свого підтвердження не знаходять.
Відповідач у відзиві на позовну заяву на спростування доводів позивача, що листки письмового опитування є недійсними оскільки власники, які голосували на загальних зборах не є співвласниками багатоквартирного будинку, зазначив, що ініціативна група до початку зборів звернулася до Центру надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та отримала інформацію про співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної частини щодо об`єкта нерухомого майна від 06.08.2021 № 269479665. Всі особи, які брали участь у голосуванні за створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», встановлені та є власниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1.
Відзив на позовну заяву надісланий на адресу суду першої інстанції 19.04.2022 за допомогою засобів електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Заявою про долучення письмових доказів від 19.04.2022 (отримана судом 22.04.2022) відповідач просив долучити до матеріалів справи Інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 269479665 від 06.08.2021, яка викладена на 195 сторінках.
Висновків, що судом першої інстанції не приймаються надані відповідачем докази, матеріали справи не містять.
Отже, підстави вважати, що судом апеляційної інстанції було порушено вимоги частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України та прийнято докази, які не були подані до суду першої інстанції, відсутні.
Фактично доводи касаційної скарги скаржника щодо скасування рішення суду апеляційної інстанції зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом апеляційної інстанції при вирішенні спору, до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, які покладені в основу постанови суду про відмову у задоволенні позову, тобто наведені у касаційній скарзі доводи спрямовані на переоцінку доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що згідно з висновками, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, у п. 5.29 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20, посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.
У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20 також зазначено, що встановлені Верховним Судом порушення при підготовці та проведенні установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовними підставами для скасування рішень установчих зборів, отже суд у кожному конкретному випадку має оцінити характер порушення, його наслідки для голосування, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників у ОСББ.
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників.
Верховний Суд наголошує, що створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку жодним чином не позбавляє скаржника можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком. Натомість визнання недійсним рішень установчих зборів, оформлених протоколом, призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано саме на створення об`єднання, затвердження його статуту, обрання його органів тощо.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, необхідно враховувати саме останній висновок Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів в частині обрання голови та секретаря зборів, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердження Статуту, вибори правління та ревізійної комісії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, надання повноважень представнику зборів щодо підписання статуту та здійснення державної реєстрації об`єднання безпосередньо стосуються відносин створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» як юридичної особи, а вимоги позивача про визнання недійсними рішення установчих зборів спрямовані на припинення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», а не на захист його прав та охоронюваних законом інтересів (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, у п. 5.28 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20).
Оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» не порушує прав або правомірних інтересів позивача, а останній, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні об`єднання, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними рішень установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад», оформлених протоколом від 19.09.2021, з огляду на неповідомлення позивача належним чином про їх проведення.
Також позовна вимога щодо визнання недійсними рішень установчих зборів юридичної особи (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність (з грудня 2021 року), за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у цій справі. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, порушення інтересів інших його співвласників, волевиявлення яких було спрямовано саме на створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердження його статуту, обрання його органів тощо, порушуватиме принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників і інтересами позивача, що є недопустимим (подібний висновок міститься у п. 5.32 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 910/2396/20, у п. 100 постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20).
У той же час, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та приймаючи нове рішення про відмову в позові, не врахував, що однією з вимог позивача є скасування запису щодо державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» м. Рівне, здійсненої 31.12.2021, номер запису: 1006081020000016617.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.
Адже скасування державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 5 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
Зважаючи на викладені в цій постанові висновки, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації, провадження в цій частині - закриттю, в решті позовних вимог оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Щодо судових витрат
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги в частині основних позовних вимог та залишає без змін оскаржену постанову суду апеляційної інстанції в цій частині, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, що складаються із судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, виходячи із ставки судового збору за одну немайнову вимогу (основну, похідна позовна вимога судовим збором не оплачувалась), покладаються на скаржника.
Щодо заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, то вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на касаційну скаргу заявив клопотання про стягнення з скаржника на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 4 000,00 грн. Одночасно з відзивом на касаційну скаргу відповідач подав клопотання про долучення доказів надання правничої допомоги, а саме: копію договору № 1/01 від 30.01.2023 про надання правової допомоги, рахунок У 1/01 від 30.01.2023 на суму 4 000,00 грн, платіжну інструкцію № 5 від 30.01.2023 на суму 4 000,00 грн, акт здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 01.02.2023.
Здійснивши перевірку наданих відповідачем документів, Верховний Суд встановив, що вони не підтверджують понесення ним витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
З наданої відповідачем копії договору № 1/01 від 30.01.2023 про надання правової допомоги не вбачається що вона підписана керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад». Крім того, з договору слідує, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» уклало з Адвокатським бюро «Шендера та партнери» в особі адвоката Шендери О.М. договір на представництво інтересів клієнта, надання правової допомоги, здійснення захисту інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» у справі № 918/130/22 про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації у Верховному Суді.
Разом з тим, далі по тексту цього договору слідує, що клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар вказаний в рахунку, сплатити фактичні видатки (транспортні витрати, добові, оплата друкарських, копіювальних та інші технічні роботи, телефонні розмови) в розмірі підтвердженому чеками. Отримання гонорару не залежить від результату виконання доручення. Гонорар за підготовку документів та участь у суді першої інстанції становить 8 000,00 грн та сплачується авансом.
Тобто у договорі про надання правничої допомоги між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» та Адвокатським бюро «Шендера та партнери» в особі адвоката Шендери О.М не погоджено умов щодо розміру гонорару адвоката за участь у розгляді справи № 918/130/22 у суді касаційної інстанції взагалі. Та зокрема у розмірі 4 000,00 грн як це визначено у рахунку № 1/01 від 30 01.2023, складеному на виконання договору про надання правової допомоги № 1/01 від 30 01.2023.
Надана відповідачем копія акту здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 01.02.2023 також не містить доказів підписання його керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад». Крім того у наданому акті міститься опис робіт наданих за договором про надання правової допомоги № 1/01 від 30.01.2023, а саме: підготовлення процесуальних документів та представництво у Господарському суду Рівненської області у справі № 918/130/22.
Тобто відповідачем не надано детального опису робіт (послуг), який би підтверджував надання адвокатом, передбаченого договором, обсягу послуг з захисту та представництва інтересів відповідача у Верховному Суді.
З огляду на те, що відповідачем не надано доказів, що ним досягнуто згоди щодо розміру гонорару адвоката за участь у розгляді справи № 918/130/22 у суді касаційної інстанції і, що понесені ним витрати у розмірі 4 000,00 грн пов`язані саме з оплатою послуг адвоката за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції, Верховний Суд відмовляє відповідачу у задоволенні його заяви про відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції повністю.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 918/130/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад». Провадження у справі в цій частині закрити.
3. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 у справі № 918/130/22 залишити без змін.
4. У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шоколад» про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції відмовити.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2023 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 109072167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні