Постанова

від 14.02.2023 по справі 640/4022/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/4022/17 Номер провадження 22-ц/814/276/23Головуючий у 1-й інстанції Зуб Г.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.

Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ракович Д.Г.,

представника позивача - адвоката Крайз О.І.

представника відповідача адвоката Омельницької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2018 року

у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD», про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

УСТАНОВИВ:

короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У березні 2017 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав суд, згідно збільшених позовних вимог (а.с. 195 т. 1) стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за договором поруки від 15 вересня 2015 року з урахуванням інфляційних витрати та трьох відсотків річних у загальному розмірі 19 573157,71 грн; стягнути судовий збір у сумі 8 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15вересня 2015року між ОСОБА_2 (Продавець) та Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» корпоративні права, а саме належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОВОТОМ «Харківтеплоенерго» у розмірі 100 %, що у грошовому еквіваленті становить 170 000 грн, а Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» зобов`язалась сплатити за неї грошову суму у розмірі 15 000 000 грн шляхом перерахування на банківський рахунок продавця у строк до 30 вересня 2016 року.

У рахунок забезпечення належного виконання зобов`язання 15вересня 2015року між ОСОБА_2 (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання у повному обсязі зобов`язань Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» за казаним договором купівлі-продажу.

Позивач вказував, що Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» не було здійснено оплату за договором в обумовлений строк.

Надіслані 04.11.2016 як на адресу Покупця, так і Поручителя претензії були залишені без виконання. Станом на14.03.2017 грошові кошти за договором не сплачені.

Позивач вказував, що боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов`язання, тому, згідно зі ст. 543 ЦК України, він має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від обох, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, прохав стягнути з поручителя ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15000000 грн, а також у порядку ст. 625 ЦПК України індекс інфляції у сумі 3790 281,00 грн за період з 01.10.2016 по 29.12.2017, та 3% річних 782876,71 грн за період з 01.10.2016 по 28.06.2018 (а.с. 195-198 т. 1), що у сумі становить 19573157,71 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю:

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором поруки від 15 вересня 2015 року з урахуванням суми, на яку збільшується заборгованість у зв`язку із інфляцією та трьох відсотків річних у загальному розмірі 19 573 157 гривень 71 коп;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 8 000 грн.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник відповідача, ОСОБА_1 , адвокат Міхутдінов Р.Д., прохав рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі (а.с. 41-44 т. 2) посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин та невідповідність висновків фактичним обставинам справи.

Вказував, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи 19.07.2018, 08.08.2018 та 24.09.2018, чим порушено його право на доступ до правосуддя; в матеріалах справи відсутні докази вручення судових повісток рекомендованим листом з повідомленням; оголошення в газеті не є належним повідомленням, оскільки ЦПК України не передбачає такого способу повідомлення відповідача у справі, місце реєстрації якого відомо.

Суд першої інстанції постановив рішення, яким вирішено питання про права, свободи, інтереси та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі - Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD», який є боржником за договором купівлі-продажу корпоративних прав.

Щодо неповного зв`язування обставин прави, що мають значення для правильного вирішення справи зазначено, що судом першої інстанції не отримано пояснень як від поручителя, так і боржника; не з`ясовано факт виконання боржником - Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» - обов`язку щодо сплати коштів за договором купівлі-продажу корпоративних прав, оскільки позивачем не доведено жодними доказами у справі неналежного виконання зобов`язання.

Також, в апеляційній скарзі зазначено, що після того як стало відомо про розгляд вказаної справи ОСОБА_1 було надіслано запит до Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD», яка у листі від 01.11.2018 повідомила про те, що всі питання за договором купівлі-продажу корпоративних прав врегульовано з ОСОБА_2 (запит та відповідь з її офіційним перекладом, долучені до апеляційної скарги (а.с. 45-48 т. 2).

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, допустивши до участі у справі представника позивача, ОСОБА_3 , строк повноважень якої за довіреністю від 12.05.2017 сплив, хоча остання приймала участь у судовому засіданні 24.09.2018 та надавала свої пояснення, які суд прийняв до уваги.

узагальнених доводів і заперечень інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 72 т. 2) представник позивача, ОСОБА_4 , проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Посилався на те, що суд першої інстанції вжив всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, оскільки неодноразово оскаржував в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі. Не з`являючись до суду ОСОБА_1 діяв недобросовісно, нехтував своїми обов`язками, передбаченими ст. 43 ЦПК України, не повідомляв суд про зміну свого місця проживання.

Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення до участі у справі в якості третьої особи Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» зазначено, що відповідно до ст. 55 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі, однак відповідач знехтував своїми правами та обов`язками у даній справі, будучи обізнаним про розгляд справи; а по-друге, Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» також була обізнана про розгляд справи, оскільки оскаржила договір купівлі-продажу корпоративних прав до Господарського суду Харківської області і в межах розгляду цієї справи вказували про наявність позову ОСОБА_2 до поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу корпоративних прав.

Щодо руху справи

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенніпозову ОСОБА_2 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12000 грн. судового збору, сплаченого скаржником за подачу апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову колегія суддів Харківського апеляційногосуду виходила з того, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду справи 06.02.2017, 09.07.2018, 19.07.2018 (рекомендовані повідомлення в матеріалах справи відсутні). У судове засідання 08.08.2018 відповідач викликався через офіційне оголошення в газеті, а про судове засідання 24.09.2018 взагалі повідомлений не був, що позбавило останнього права заявити клопотання про залучення до участі у справі Компанію «BORETISANOHOLDINGSLTD»,на правата інтересиякої,на думкуапеляційного суду,може вплинутирішення усправі. Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог по суті апеляційний суд вказав на відсутність доказів у справі, які б свідчили про наявність заборгованості; позивач звернувся до суду, однак відповіді Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» на претензію попередньо не отримав. Під час розгляду справи апеляційним судом представником позивача у судовому засіданні була надана відповідь Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» від 21.12.2017 на претензію ОСОБА_2 , відповідно до якої Компанією повідомлено про неможливість задовольнити вимоги ОСОБА_2 про сплату 15000000 грн через відсутність грошових коштів, крім того зазначено, що господарська діяльність Компанією не здійснюється, а корпоративні права - частка у статутному капіталі ТОВ «ХОВОТОМ «Харківтеплоенерго» - відчужені третій особі і наразі Компанії не належать. Крім того, апеляційним судом з відповіді Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» від 01.11.2018, наданої на запит представника ОСОБА_1 , було встановлено, що Компанія повідомила ОСОБА_1 , що всі фінансові та господарські питання між ОСОБА_2 та Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» за Договором купівлі-продажу від 15 вересня 2015 року врегульовано; Компанії невідомо та її не повідомляли про наявність спору в суді щодо стягнення заборгованості за вказаним договором з ОСОБА_1 . Колегія суддів за результатом апеляційного перегляду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду позбавлений можливості вирішити питання про долучення до участі у справі відповідача або третьої особи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у задоволені позову ОСОБА_2 належить відмовити. Зазначене не позбавляє ОСОБА_2 права звернутися з позовом про стягнення боргу за Договором купівлі продажу, долучивши до участі у справі Компанію.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Харківського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційним судом зазначено, що в силу частини 2статті 54 ЦПК Українив редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний судміг розглядатисправу ібез обов`язковоїучастіКомпанії «BORETISANOHOLDINGSLTD», оскільки обставини, встановлені при вирішенні цієї справи, не є преюдиційними при розгляді інших справ, стороною у яких може бути Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD». Верховний суд також зазначив, що суд апеляційної інстанції, вказуючи на порушення судом першої інстанції принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін через неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи, що позбавило останнього подати заяву про залучення третьою особою у справі Компанію «BORETISANO HOLDINGS LTD», не звернув увагу, що представник відповідача двічі 05 лютого 2018 року та 02 серпня 2018 року подавав апеляційні скарги на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 22 грудня 2017 року, якою відкрито провадження у справі, тобто відповідач та його представник були обізнані про розгляд справи в суді першої інстанції, у зв`язку з чим мали можливість подати клопотання про залучення до участі у справі боржника - Компанію «BORETISANO HOLDINGS LTD».

Ухвалою Харківськогоапеляційного судувід 11.05.2021 справу прийнято в провадження колегією суддів, призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.12.2021 клопотання представника відповідача, ОСОБА_1 , адвоката Омельницької Т.В. задоволено; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - компанію «BORETISANO HOLDINGS LTD».

23.01.2019на вимогусуду апеляційноїінстанції представникомпозивача булиподані новідокази усправі, разом із підтвердженням надіслання іншим учасникам справи, а саме відповідь Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» від 21.12.2017, надану на претензію ОСОБА_2 (а.с. 86-87 т. 2)

24.01.2019 до апеляційної інстанції представником позивача були подані нові докази у справі, а саме виписки з особового рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 з дати укладення Договору купівлі-продажу корпоративних прав по 15.03.2016 по 24.01.2019 (а.с. 92-107 т. 2) Підтвердження надіслання вказаних доказів стороні відповідача не надано, однак згідно з протоколом судового засідання Харківського апеляційного суду (а.с. 111 т. 2), стороні відповідача надано було можливість ознайомитись із наданими документами, судом оголошено перерву для ознайомлення. Представник відповідача заперечував проти долучення виписок по рахунку до матеріалів справи. Колегією суддів долучено вказані докази до матеріалів справи.

14.12.2021,тобто вжепісля переглядусправи вкасаційному порядку, до Харківського апеляційного суду представником відповідача були подані додаткові пояснення до апеляційної скарги разом із додатковими доказами та клопотанням про поновлення процесуального строку для подання таких доказів, а також доказом надіслання їх стороні позивача, а саме: Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 58864873010 та № 135389857623, оскільки ОСОБА_1 не брав участі у справі під розгляду справи судом першої інстанції. (а.с. 96 -103 т. 3). Відповідно до додаткових пояснень вказано, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки умовам договору поруки (п.п. 4.2.1 та 4.2.2 пункту 4.2), якими передбачено особливості відповідальності поручителя. Вважає, що згідно цих умов, відповідальність поручителя у сумі 15000000 грн не є абсолютною, а залежить від умов, передбачених п.п. 4.2.1 та 4.2.2, які не настали, оскільки відповідно до наданих Витягів, та витягу, що долучений позивачем до позову, ОСОБА_2 був та залишається кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХОБОТОМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО», а тому вважає, що підстави для відповідальності поручителя не настали та позивач не довід їх настання.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 2.06.2022 справу прийнято в провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Місцевим судом установлено, що 15 вересня 2015 року між ОСОБА_2 (Продавець) та Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» (Покупець) (надалі - Компанія) було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі TOB «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго») № 9915 статутного капіталу ТОВ «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго» (далі - Договір купівлі-продажу корпоративних прав)

(т. 1 а.с. 7).

Вказаний договір оскаржувався Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» (далі Компанія) в судовому порядку в межах розгляду господарської справи № 922/2931/17 та рішенням Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

(т. 2 а.с. 116)

За умовами зазначеного договору ОСОБА_2 передав у власність Компанії 100% частки ТОВ «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго», що складає 170 000 грн, а Компанія зобов`язалася сплатити 15000000грншляхом перерахування на банківський рахунок продавця в строк до 30 вересня 2016 року (пункт 4.2 Договору).

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки (надалі - Договір поруки), за яким останній зобов`язався солідарно з Компанією відповідати за належне виконання останньою всіх зобов`язань за Договором купівлі-продажу корпоративних прав. Але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання у розмірі 15 000 000 грн. (пункти 1.1, 3.1, 3.2, 4.1 Договору поруки).

(т. 1 а.с. 8)

Місцевим судом також установлено, що Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» взятих на себе за договором купівлі-продажу корпоративних права зобов`язань не виконала, вартість частки у статутному капіталі у встановлений договором строк не сплатила. Позивач звертався до Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» та відповідача з письмовими претензіями, які були залишені без задоволення.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір нарахованих на суму заборгованості 3% річних складає 782 876,71 грн, а втрати від інфляції - 3790 281,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 у повному обсязі, суд першої інстанції керувався ст. ст. 526, 553, 554, 530, 612, 625 ЦК України, та виходив з того, що зобов`язання за Договором купівлі-продажу корпоративних прав № 9915 від 15.09.2015 щодо сплати коштів у розмірі 15000 000,00 грн в добровільному порядку не виконані ані Боржником (Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD»), ані поручителем ОСОБА_1 , що є порушенням ст. ст. 526-530 ЦК України, а відтак позивач не позбавлений права стягнення даної суми окремо з поручителя в судовому порядку, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Щодо юрисдикції спору

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Статтею 20ГПК України визначено коло справ,які підлягаютьрозгляду вгосподарському суді, зокрема, й справи у спорах,що виникаютьз корпоративнихвідносин, у томучислі успорах міжучасниками (засновниками,акціонерами,членами)юридичної особиабо міжюридичною особоюта їїучасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої статті 167 ГК України корпоративні права- це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включаютьправомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 925/1321/16 зазначено, що з огляду на положення статей 167, 55 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Отже, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

При віднесенні конкретної справи до юрисдикції господарських судів визначальним є саме встановлення між сторонами характеру спірних правовідносин, що виключає вирішення такого спору у порядку цивільного судочинства, незалежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 203/2501/15-ц, провадження № 14-411цс18, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 456/4824/19.

У справі №456/4824/19 предметом позову була вимога правонаступника кредитора (продавця) на підставі відступлення права вимоги до боржника про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу майнових прав. Суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами спорі не пов`язанііз корпоративними,а виниклиз приводусуто виконаннягрошового зобов`язання.

Позивач у даній справі, що переглядається, звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 у березні 2017.

Ухвалою Київського районногосуду містаХаркова від28.04.2017 було відмовлено у відкритті провадження, оскільки встановлено, що спір має корпоративний характер.

Ухвалою Апеляційногосуду Харківськоїобласті від05.09.2017 ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 28.04.2017 скасовано, справу повернуто на новий розгляд та зазначено, що предметом спору є виконання грошового зобов`язання та не стосується захисту прав, пов`язаних з процедурою реалізації корпоративного права.

Ухвалою Київськогорайонного судуміста Харковавід 18.09.2017 повторновідмовлено увідкритті провадженняу справіз підстави,що спірпідлягає розглядув порядкугосподарського судочинства. Місцевий суд зазначив на умови договору особливості відповідальності поручителя перед кредитором (п. 4), які безпосередньо пов`язані зі змістом корпоративних правомочностей повивача, а взаємовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також мають характер корпоративних, а договір поруки є похідним від договору купівлі-продажу корпоративних прав. Також, судом зазначено на справу № 636/1548/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, як з поручителів, за договором купівлі-продажу корпоративних прав № 9915 від 15.09.2015 (а.с. 71-74 т. 2), у якій позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області у травні 2017 року та ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.07.2017 було відмовлено у відкритті провадження оскільки спір має корпоративний характер.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22.11.2017 ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2017 року скасовано та повернуто справу до місцевого суду для продовження розгляду. (т. 1 а.с. 121-123)

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22.12.2017 було відкрито провадження у даній справі.

Враховуючи, що питання юрисдикції неодноразово було предметом розгляду в цій справі, враховуючи принцип юридичної визначеності, вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача судом першої інстанції про судові засідання та інші порушення норм процесуального права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи. ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Статтею 128 ЦПК України, в редакції станом на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачено: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою ;суд повідомляєучасників справипро дату,час імісце судовогозасідання чивчинення відповідноїпроцесуальної дії,якщо їхявка єне обов`язковою; судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик; судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями; судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно; судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно зч.7вказаної статтіу разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається: 1)юридичним особамта фізичнимособам -підприємцям -за адресоюмісцезнаходження (місцяпроживання),що зазначенав Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно зч.7вказаної статтіднем врученнясудової повісткиє: 1)день врученнясудової повісткипід розписку; 2)день отриманнясудом повідомленняпро доставленнясудової повісткина офіційнуелектронну адресуособи; 3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 4)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,що зареєстрованіу встановленомузаконом порядку,якщо цяособа неповідомила судуіншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначав, що не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про судові засідання 19.07.2018, 08.08.2018 та 24.09.2018.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2017 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.02.2018 (т. 1. а. с. 148).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовом та доданими документами надіслано на адресу відповідача ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 154-155 т. 1).

Вказана адреса відповідача зазначена у позові та підтверджена на запит суду як адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_6 станом на 24.03.2017. (а.с. 23 т. 1)

Про обізнаність відповідача ОСОБА_6 про відкриття провадження у даній справі свідчить неодноразове оскарження ним ухвали про відкриття провадження в апеляційному порядку (апеляційна скарга ОСОБА_6 від 05.02.2018 - т. 1 а.с. 158 159; апеляційна скарга ОСОБА_6 від 20.08.2018 - т. 1 а.с. 224-226; за результатом апеляційного перегляду було відмовлено у відкритті апеляційного провадження - т. 1. а.с. 185 - 187, т. 1 а.с. 253).

Колегія апеляційного суду зазначає, що обізнаність сторони відповідача про відкриття провадження у справі судом першої інстанції не звільняє суд від обов`язку належним чином повідомляти сторону про призначені судові засідання у справі та надсилати судові повістки у передбаченому законом порядку.

Висновок касаційного суду у даній справі щодо обізнаності відповідача ОСОБА_6 про відкриття провадження у справі здійснений щодо наявності у нього можливості подати до суду першої інстанції клопотання про залучення третьої особи до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.07.2018 поновлено провадження у справі після повернення справи за результатом апеляційного перегляду (а.с. 192 т. 1) та призначенл підготовче засідання на 09.07.2018.

Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу ОСОБА_6 за адресою реєстрації АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням, однак поштове відправлення повернулось до суду без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 5 т. 2), що не є належним повідомленням ОСОБА_6 про судове засідання 09.07.2018 в силу вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Доказів належного повідомлення ОСОБА_6 про судове засідання 09.07.2018 відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України матеріали справи не містять.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.07.202018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.07.2018.

Судова повістка у судове засідання 19.07.2018 надіслана відповідачу ОСОБА_6 за адресою реєстрації АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням, однак повернулась до суду без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 222 т. 1), що не є належним повідомленням в силу вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Докази належного повідомлення судом першої інстанції відповідача ОСОБА_6 про судове засідання 19.07.2018, відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, матеріали справи не містять; судове засідання було відкладено на 08.08.2018.

У судове засідання 08.08.2018 ОСОБА_6 викликався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» (тираж 26.07.2018), разом із тим, положення ч. 11 ст. 128 ЦПК України в редакції від 10.06.2018, що діяла станом на час розміщення оголошення, передбачала, що виклик відповідача через розміщення оголошення на офіційному веб-сайтісудової владиУкраїни допускається у разі якщо зареєстроване місце проживання відповідача чи його місце роботи невідоме.

У даній справі, суду була відома адреса зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , відомості про що були перевірені судом на відповідний запит. (а.с. 23 т. 1)

Докази надіслання на адресу відповідача судової повістки у судове засідання 08.08.2018 рекомендованим листом з повідомленням матеріали справи не містять.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2018 відновлено провадження у справі після повернення справи із суду апеляційної інстанції (а.с. 3 т. 2), призначено судове засідання у справі на 24.09.2018.

Докази належного повідомлення судом відповідача ОСОБА_6 про судове засідання 24.09.2018 відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України матеріали справи не містять.

За таких обставин, доводи скаржника щодо розгляду справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час, місце розгляду справи, знайшли своє підтвердження та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про допуск судом першої інстанції до участі у справі представника позивача, ОСОБА_3 , строк повноважень якої за довіреністю від 12.05.2017 сплив 19.09.2018.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_2 12.05.2017надав довіреність, посвідчену нотаріально, на представництво своїх інтересів гр. ОСОБА_7 (Антипіна - після зміни прізвища) строком дії до 12.05.2018 (т. 2 а.с. 8)

Разом із тим, ОСОБА_3 приймала участь у судовому засіданні 24.09.2018 без належно посвідчених повноважень на здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у суді.

Апеляційний суд зазначає, що вказане порушення процесуального права не є підставою для скасування судового рішення.

Щодо розгляду справи по суті позовних вимог.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець маєправо засвоїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

У відповідності із вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідностіз вимогамист.559ЦК Українив редакції,яка діялана моментвиникнення спірнихправовідносин (2015-2017р.р.) порукаприпиняється зприпиненням забезпеченогонею зобов`язання,а такожу разізміни зобов`язаннябез згодипоручителя,внаслідок чогозбільшується обсягйого відповідальності. Порукаприпиняється,якщо післянастання строкувиконання зобов`язаннякредитор відмовивсяприйняти належневиконання,запропоноване боржникомабо поручителем. Порукаприпиняється уразі переведенняборгу наіншу особу,якщо поручительне поручивсяза новогоборжника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

15 вересня 2015 року між ОСОБА_2 (Продавець) та Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_2 передав у власність Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD» корпоративні права, а саме належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОВОТОМ «Харківтеплоенерго» у розмірі 100 %, що у грошовому еквіваленті становить 170 000 грн, а Компанія «BORETISANO HOLDINGS LTD» зобов`язувалась сплатити за неї грошову суму у розмірі 15 000 000 грн шляхом перерахування її на банківський рахунок продавця у строк до 30 вересня 2016 року.

Недійсність даного договору була предметом розгляду у суді (справа № 922/2931/17) та рішенням Господарського суду Харківської області від 28.08.2018 в задоволенні позову про визнання цього договору недійсним було відмовлено (реєстровий номер рішення 76325227).

У рахунок забезпечення належного виконання зобов`язання 15 вересня 2015 року між ОСОБА_2 (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання у повномуобсязі зобов`язань Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» за вказаним договором купівлі-продажу.

Аналізуючи зміст даного договору, апеляційний суд зазначає, що в договорі сторони передбачили як загальні умови відповідальності поручителя, так і особливості відповідальності поручителя за настанням певних умов.

Як вбачається з договору поруки від 15.09.2015 (а.с. 8 т.1 ), а саме з п. 3 договору, сторони визначили обсяг відповідальності поручителя. Пунктом 4 договору передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання Боржником у сумі, що дорівнює 15000000 грн.

Пунктом 4.2 договору поруки сторони визначили особливості відповідальності поручителя за цим Договором та домовились про особливість відповідальності Поручителя з настанням або ненастанням фактів, визначених підпунктами 4.2.1-4.2.3 договору поруки.

Пунктом 4.2.1 передбачено, що Поручитель гарантує, що Кредитор, незважаючи відчуження у власність компанії BORETISANO HOLDING LTD корпоративних прав - частки у статутному капіталі ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 36555191 (надалі за текстом-«ТОВ») у розмірі 100 (сто) %, залишить за собою право здійснювати повне управління ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО», призначати та звільняти його посадових осіб, керувати господарською діяльністю, отримувати від неї прибуток та вільно розпоряджатись ним, розпоряджатися активами, що наявні на балансі ТОВ та банківськими рахунками і коштами на них, а також здійснювати інші права, що належать власнику ТОВ.

Пунктом 4.2.2 передбачено, що у разі втрати Кредитором контролю над ТОВ не з його волі, або втрати буд-якої з правомочностей, вказаних у п. 4.2.1. цього Договору, Поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору суму, що дорівнює 15000 000,00 грн. (П`ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок) не залежно від того, чи сталась така втрата з вини Поручителя чи інших осіб. Така сплата має відбутись протягом 15 днів з моменту втрати контролю над ТОВ не з його волі, або втрати будь-якої з правомочностей, вказаних у п. 4.2.1. цього Договору. Після сплати у повному обсязі, Поручитель вважається таким, що виконав обов`язки за цим Договором, а кредитор не може претендувати на відновлення правомочностей щодо ТОВ у подальшому.

Пунктом 4.2.3 передбачено, що у разі безоплатного повернення Боржником Кредитору права власності на корпоративні права - частки у статутному капіталі ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО» (ідентифікаційний код юридичної особи 36555191) у розмірі 100 (сто) %, і при цьому не буде втрати (зменшення) складу майна (майновий прав) ТОВ, в строк не пізніше 29.09.15 року, якщо до цього моменту не відбулось подій, що закріплена в п. 4.2.2. цього Договору, Поручитель вважається таким, що виконав свої зобов`язання за цим договором, якщо він або Боржник сплатили на користь Кредитора суму, що дорівнює 2 328 000,00 грн. (Два мільйона триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Таким чином, тлумачення змісту умов договору поруки свідчить про те, що за особливими умовами обов`язок поручителя сплатити визначену договором суму боргу у розмірі 15000 000 грн виникає виключно у разі втрати ОСОБА_2 контролю над ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО».

Як вбачається з договору купівлі-продажу корпоративних прав від 15 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD», виникнення права власності на частку у покупця, Компанії «BORETISANO HOLDINGS LTD», згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу корпоративних прав № 9915 від 15.09.2015, пов`язане не з моментом оплати договору, а з моментом державної реєстрації змін до Статуту товариства.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 58864873010 та № 135389857623 з розділу«дані прореєстраційні дії», вбачається, що 17.09.2015 до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо складу та інформації про засновників та в розділі бенефіціарних власників TOB «ХОВОТМ «Харківтеплоенерго» зазначено також Компанію «BORETISANO HOLDINGS LTD».

Таким чином, договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Компанією «BORETISANOHOLDINGSLTD»,був виконаний продавцем( ОСОБА_2 ) та з даного моменту він втратив корпоративні права, в тому числі, право здійснювати повне управління ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО», право призначати та звільняти його посадових осіб, керувати господарською діяльністю товариства, отримувати від неї прибуток та вільно розпоряджатись прибутком; право розпоряджатися активами, що наявні на балансі ТОВ, та банківськими рахунками і коштами на них, а також здійснювати інші права, що належать власнику товариства. (т. 3 а.с. 104-121)

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 на даний час є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХОВОТМ«ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО» є безпідставними.

Жодних доказів про те, що ОСОБА_2 , як бенефіціарій, фактично впливаєна роботуТОВ «ХОВОТМ«ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО» і отримує від неї прибуток, матеріали справи не містять.

Беззаперечно, що ОСОБА_2 значився в реєстрі як бенефіціарний власник ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО»,оскільки вінбув власником100%частки в товаристві.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є доказом, що на даний час ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХОВОТМ «ХАРКІВТЕПЛОЕНЕРГО», оскільки, як зазначено вище, після договору купівлі-продажу в реєстр було внесено зміни щодо засновників.

Пунктом 5 Договору поруки сторони визначили, що при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, виконати за боржника зобов`язання у 3 денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Вимога Кредитора отримана ОСОБА_1 у листопаді 2016 року.

Пунктом 7.1 Договору поруки сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків, визначених в ст. 559 ЦК України.

Цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Сторони таінші особи,які берутьучасть усправі,мають рівніправа щодоподання доказів,їх дослідженнята доведенняперед судомїх переконливості.Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)

В даному провадженні саме відповідач у справі (поручитель) повинен довести факт відсутності свого обов`язку по сплаті спірних грошових сум.

Як зазначено вище, до участі у справі в якості третьої особи було залучено Компанію«BORETISANO HOLDINGS LTD» (покупець за основним договором).

У листі від 21 грудня 2017 року Компанія«BORETISANO HOLDINGS LTD», отримавши претензію ОСОБА_2 (продавця) від 04.11.2016, повідомила про неможливість задовольнити його вимогу про сплату 15 000 000 грн за договором купівлі-продажу корпоративних прав № 9915 від 15.09.2015, як добровільно, так і в примусовому порядку через відсутність грошових коштів. Крім того вказала, що господарська діяльність Компанією не здійснюється, а корпоративніправа -частка устатутному капіталіТОВ «ХОВОТОМ«Харківтеплоенерго», відчужені третійособі і Компанії не належать. (з реєстру судових рішень, справа № 922/1235/16, вбачається, що 22.09.20115 Компанія«BORETISANO HOLDINGS LTD» продало частку у статутному капіталі ТОВ «ХОВОТОМ «Харківтеплоенерго» ТОВ агропромисловій асоціації «Агросвіт»; рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 вказаний договір купівлі-продажу був визнаний недійсним; реєстровий номер рішення 7892887) (а.с. 87 т. 2)

У листі 01 листопада 2018 року Компанія«BORETISANO HOLDINGS LTD» надала відповідь на запит адвоката Мухітдінова Р. Д., який діяв від імені ОСОБА_1 , в якій зазначила, що всіфінансові тагосподарські питанняміж ОСОБА_2 та Компанією«BORETISANOHOLDINGSLTD» за договором купівлі-продажу від 15 вересня 2015 року врегульовано. (а.с. 45-49 т. 2)

Однак, жодних доказів щодо сплати ОСОБА_2 грошових коштів Компанією «BORETISANO HOLDINGS LTD» в строкдо 30вересня 2016року, як обумовлено договором купівлі-продажу, матеріали справи не містять.

До суду з вимогами до поручителя ОСОБА_2 звернувся протягом шести місяців з дня настання кінцевого терміну виконання основного зобов`язання.

Таким чином, згідно з умовами договору поруки від 15.09.2015 у поручителя ОСОБА_1 виник обов`язок здійснити оплату 15000 0000 грн за договором купівлі-продажу корпоративних прав № 9915 від 15.09.2015.

У відповідності із вимогами ст. 625 ЦК України у позивача виникло право на отримання компенсації за невиконання боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних у сумі 782 876,71 грн та індексу інфляції - 3790 281,00 грн за весь період несвоєчасного здійснення оплати.

Розмір грошових сум по ст. 625 ЦК України не оспорений.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги в частині відсутності правових підстав для стягнення з поручителя заборгованості свого підтвердження не знайшли, а висновки місцевого суду про задоволення позовних вимог є вірними.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

У відповідності з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення нормпроцесуального праває обов`язковоюпідставою дляскасування судовогорішення судупершої інстанціїта ухваленнянового судовогорішення,якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладені висновки, неналежне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи місцевим судом, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подачу позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 8000 грн. (т. 1 а.с. 2, 133)

За апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 про відмову у відкритті провадження у справі позивачем було сплачено судовий збір у сумі 320 грн. (а.с. 25, 31, 82 т.1)

За апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкова від 18.09.2017 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 320 грн. (т.1 а.с. 91, 96, 120)

За касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 05.09.2019 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 8 0000 грн. (т. 3 а.с. 7, 22-28)

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, понесені ним судові витрати в загальному розмірі 16 640 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381,382,383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2018 року - скасувати.

Ухвалити усправі новерішення,яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором поруки від 15 вересня 2015 року з урахуванням суми, на яку збільшується заборгованість у зв`язку із інфляцією та трьох відсотків річних у загальному розмірі 19 573157,71 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору в розмірі 16 640 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль