Рішення
від 20.02.2023 по справі 360/2115/22
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/2115/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Возного Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Возного Миколи Вікторовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі відповідач), в якому представник позивача просить (т. 1 арк. спр. 1-13):

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області;

- зобов`язати начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій ОСОБА_1 як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою;

- стягнути з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього місячного заробітку починаючи з 21 квітня 2022 року по день постановлення рішення;

- стягнути з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач з 01 березня 2021 року проходив службу в органі місцевого самоврядування на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області. 20 квітня 2022 року відповідно до розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області № 01-02/26 «Про звільнення працівників» позивача звільнено з посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України). При звільненні місцем роботи зазначено «Орган державної влади Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області», посада «начальник управління внутрішнього контролю та аудиту», на яку позивача не було переведено.

Підставою звільнення зазначено: реорганізація Кремінської міської ради відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», Указу Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», розпоряджень начальника Кремінської міської військової адміністрації від 03 квітня 2022 року № 01-01/01 «Про набуття повноважень», від 04 квітня 2022 року № 01-01/02 «Про організацію роботи та діловодства у Кремінській військовій адміністрації», від 20 квітня 2022 року № 01-01/07 «Про введення в дію штатного розпису Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області». Але в жодному із зазначених документів про реорганізацію Кремінської міської ради не йдеться, як і не існує законодавчих актів про реорганізацію інших міських рад.

Копію оскаржуваного розпорядження позивачу не вручено та не ознайомлено з ним. Розрахунок сум, що належать до виплати, не надано, остаточний розрахунок з позивачем не проведено, трудову книжку не видано.

З посиланням на положення пункту 1 частини 40 КЗпП України та статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», представник позивача вважає, що ліквідації, перепрофілювання або реорганізації у Кремінській міській раді не відбулося.

На момент введення воєнного стану позивач знаходився на лікарняному, а пізніше у відпустці до 08 квітня 2022 року. 08 квітня 2022 року позивач знаходився на робочому місці та подав заяву про переведення на простій. Про вирішення цього питання позивача не повідомили. Написати заяву на переведення до Кремінської міської військової адміністрації позивачу не пропонували. З розпорядженням про переведення не ознайомили.

Позивач неодноразово звертався засобами телефонного зв`язку до відповідача, зокрема до начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та його заступника, з питаннями щодо подальшого продовження служби. Від посадових осіб позивачу стало відомо, що 18 квітня 2022 року Кремінська міська військова адміністрація евакуйована на підконтрольну українській державі територію, але відомостей про її фактичне перебування та про подальше виконання позивачем посадових обов`язків останньому надано не було.

Разом з тим, позивач не перебував на окупованій території, а постійно знаходився на підконтрольній українській державі території, співробітникам військової адміністрації завжди була відома адреса фактичного перебування позивача, відома електронна адреса та засоби зв`язку.

08 серпня 2022 року позивач звернувся з письмовим запитом до відповідача щодо надання інформації з приводу його перебування на посаді та оплати праці з квітня по серпень 2022 року, на що 31 серпня 2022 року отримав відповідь, якою конкретно не визначено його подальше перебування на службі, та до якої додано копію розпорядження від 26 квітня 2022 року № 01-01/11 «Про оголошення простою» і довідку про доходи. Позивачу з наданого розпорядження невідомо, чи віднесено його до кола осіб, відносно яких оголошено простій, оскільки список до розпорядження не додано. Виплати у зв`язку з простоєм не перераховані.

02 вересня 2022 року позивач звернувся з новим запитом щодо роз`яснення наданої відповіді стосовно його подальших дій та продовження служби в органах місцевого самоврядування, на що отримав формальну відповідь від 07 вересня 2022 року № 01-03/264. Також з цієї відповіді позивач дізнався про фактичне місцезнаходження відповідача м. Рівне.

Також позивачем було направлено звернення щодо невиплати допомоги по тимчасовій непрацездатності із проханням направити необхідні документи та інші звернення. В жодному з отриманих позивачем листів не визначено його статусу як співробітника органу місцевого самоврядування. Про звільнення жодного разу відповідачем не згадано.

Окрім того позивач був змушений звертатися з запитами та листами до Луганської обласної військової адміністрації, Військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Ради національної безпеки і оборони України, Фонду соціального страхування України, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Прокуратури Луганської області. Позитивного вирішення питання позивача не відбулося.

В листі від 29 жовтня 2022 року за № 01-03/466 відповідач зазначив, що всі посадові особи виконавчого комітету Кремінської міської ради переведені до Кремінської міської військової адміністрації на відповідні посади, займані у виконавчому комітеті Кремінської міської ради. Позивач вважає таке твердження відповідача неправдивим.

Вищезазначеним листом позивачу запропоновано отримати довідку про трудовий та страховий стаж через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

16 листопада 2022 року позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України дізнався про своє звільнення, яке відбулося 20 квітня 2022 року, за пунктом 1 частини 40 КЗпП України.

Позивач запросив оскаржуване розпорядження, але ані відповіді, ані документів до цього часу не отримав.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, просить скасувати оскаржуване розпорядження про звільнення, поновити його на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов`язати відповідача оголосити йому простій як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою.

Також представник позивача зазначив, що незаконним звільненням позивачу завдана моральна шкода, яку останній оцінює у 100000,00 грн та яка полягає у стражданнях, заподіяних незаконним звільненням, що призвело до погіршення стану здоров`я та позбавлення можливостей реалізації своїх звичок, бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Невизначеність та зневага були психо-емоційним стресом, у позивача загострились хронічні хвороби. Загострення проходило дуже тяжко, у позивача підвищилась температура, набрякли суглоби, зникла рухливість, з`явились значні больові відчуття. Звернутися до сімейного лікаря можливо було лише за телефоном, який надавав консультації щодо лікування, про що свідчать довідки сімейного лікаря.

Позивач не отримує заробітну плату 8 місяців, у зв`язку з чим не має можливості лікуватися та сплатити операцію по заміні стегнового суглоба. Позивач постійно відчуває моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, був змушений економити на харчах, одязі, позбавлений можливості придбати дороговартісні медичні препарати, що призвело до значних душевних страждань. Завдана позивачу моральна шкода обумовлюється моральними та фізичними стражданнями внаслідок порушення його законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням його прав, втратою у зв`язку з цим престижу і ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області позов не визнала, про що 13 січня 2023 року за вхідним реєстраційним № 303/2023 подала заперечення на позовну заяву від 04 січня 2023 року № 01-03/40 (суд кваліфікує зазначені заперечення як відзив на позовну заяву (відзив)), в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 1 арк. спр. 77-79).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області після евакуації відновила свою діяльність на підконтрольній Українській владі території, але данні про співробітників, які працювали у Кремінській міській раді до дати утворення Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, є частковими та вимагали відновлення. Після проведення заходів щодо відновлення бухгалтерських даних про співробітників, які працювали у Кремінській міській раді до утворення Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, з копій розпорядчих актів встановлено, що з 03 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року (лист непрацездатності № 327179-2006093495-1) та з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року (лист непрацездатності № 327179-2007526747-1) ОСОБА_1 , начальник управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради, перебував на лікарняному. Відповідно до розпорядження міського голови від 24 лютого 2022 року № 07-01/25 та розпорядження міського голови від 21 березня 2022 року № 07-03/51 позивач перебував у відпустці з 01 березня 2022 року по 21 березня 2022 року та з 22 березня 2022 року по 08 квітня 2022 року. До теперішнього часу позивач трудові відносини не поновлює, трудова книжка та особиста справа відсутні.

Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» утворено Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка здійснювала свої повноваження у приміщенні Виконавчого комітету Кремінської міської ради.

В умовах проведення постійної евакуації населення із м. Кремінна, відсутності світла та мережі інтернет, після загибелі Кремінського міського голови, у зв`язку з невиконанням своїх повноважень Кремінською міською радою, з метою недопущення повного колапсу влади у громаді та для захисту працівників виконавчого комітету Кремінської міської ради було запропоновано строковий трудовий договір з Кремінською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області до затвердження постійної структури. Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» всіх працівників виконавчого комітету Кремінської міської ради 04 квітня 2022 року переведено до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на займані ними посади до затвердження штатного розпису та структури Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Згідно з розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» з працівниками, штатні одиниці яких не передбачено штатним розписом Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, з 20 квітня 2022 року розірвано строкові трудові відносини, у тому числі і з позивачем. Позивача про розірвання строкових трудових відносин повідомлено через систему швидких повідомлень Viber, про що складено акт від 20 квітня 2022 року.

Також відповідач вказує, що позивач підтримував відносини зі співробітниками Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області через систему швидких повідомлень Viber, темою для переписки було його звільнення та виплати з тимчасової непрацездатності. З цього слідує, що позивач знав про своє звільнення, але не мав бажання працевлаштовуватись та пропустив строки на звернення до суду для поновлення на посаду. З цих саме підстав відповіді відповідача на звернення позивача носили роз`яснювальний характер.

У Кремінській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області позивач не працював жодного дня, нарахування заробітної плати йому не проводилось. У червні 2022 року позивачу нарахована та виплачена компенсація за невикористану відпустку при звільненні в сумі 9367,12 грн за 7 календарних днів за роботу у Кремінській міській раді.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, представником позивача подана відповідь на відзив від 13 січня 2023 року б/н, яка надійшла до суду 20 січня 2023 року за вхідним реєстраційним № 544/2023 (т. 1 арк. спр. 154-162).

У відповіді на відзив від 13 січня 2023 року б/н представник позивача зазначив, що 04 квітня 2022 року позивач в телефонному режимі звернувся до керівників міської ради та почав цікавитись як працює міська рада та куди йому прибути після відпустки. Під час кількох розмов, починаючи з 08 квітня 2022 року, жодної конкретної відповіді на поставлені відповіді надано не було, як і не було повідомлено про переведення всіх співробітників до військової адміністрації, не пропонувалося укласти строковий трудовий договір, не пропонувалось ознайомитися з розпорядженням відповідача від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради». 08 квітня 2022 року позивач був на робочому місці і подав заяву на ім`я начальника військової адміністрації про переведення його на простій, яку передав відповідальному працівнику міської ради. Подання такої заяви обумовлено станом здоров`я позивача. Після загибелі міського голови позивач також переймався й особистою безпекою, відчував загрозу життю від невідомих осіб. Яким чином вирішено питання по поданій заяві про переведення на простій позивача не повідомили, як і не повідомили про переведення до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. В телефонному режимі на поставлені питання щодо подальшого продовження трудових відносин ніхто не відповідав, посилаючись на те, що нічого не відомо. З 08 квітня 2022 року позивач продовжив роботу дистанційно, як і інші.

В розпорядженні Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» зазначено, що переведення працівників викликано реорганізацією Кремінської міської ради. Але жодної реорганізації саме в міській раді не проводилося. Відповідно до статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження Кремінської міської ради достроково припинені у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, що передбачено Законом України «Про правовий режим воєнного стану». В розпорядженні про це не йдеться. Ліквідації, перепрофілювання або реорганізації у Кремінській міській раді не відбулося, а лише тимчасово припинено повноваження.

Під час видання розпорядження Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в наявності були і особова справа позивача, і його трудова книжка, а після звільнення такі документи втрачені. Трудові відносини з відповідачем виникли у позивача з моменту переведення до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, хоча і без його згоди.

Позивач наполягає, що його звільнили незаконно та ще й підступно не ознайомили з розпорядженням про звільнення, як того вимагає закон. На другій сторінці розпорядження Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» після підпису начальника військової адміністрації міститься такий допис «З розпорядженням ознайомлений: У зв`язку з відсутністю можливості особистого ознайомлення працівника з розпорядженням у встановленому законом порядку, ознайомити по закінченню воєнного стану в передбачені законом строки» і знову підпис начальника військової адміністрації. Це, за твердженням представника позивача, є підтвердженням того, що з розпорядженням про звільнення зазначених в ньому осіб не ознайомлено. За таких обставин твердження відповідача про пропуск строку звернення до суду для поновлення на роботі безпідставне, так як з розпорядження випливає, що строк звернення про поновлення на роботі буде протягом місяця після ознайомлення по закінченню воєнного стану. Нормами закону не передбачено повідомлення працівника про звільнення через систему швидких повідомлень Viber. Тим більше жодних повідомлень та розпоряджень 20 квітня 2022 року позивач не отримував. Доданий акт про направлення позивачу розпорядження та повідомлення про звільнення від 20 квітня 2022 року не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, тому що законом не передбачена така форма повідомлення про звільнення.

Також представник позивача вказує, що станом на 20 квітня 2022 року у начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області не було повноважень звільнити позивача з займаної посади в Кремінській міській раді зі своєї ініціативи, оскільки повноваження, зазначені частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», надані начальнику Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області постановою Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»» лише з 01 липня 2022 року. Саме з цієї дати апарат Кремінської міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи, установи та організації міської територіальної громади підпорядковані військовій адміністрації.

Відповідач правом подати заперечення не скористався.

Ухвалою від 21 грудня 2022 року про відкриття провадження у справі суд визначив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (т. 1 арк. спр. 68-71).

Ухвалами від 20 січня 2023 року:

- відмовлено Кремінській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у задоволенні клопотання про розгляд справи № 360/2115/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у витребуванні від Державної прикордонної служби України інформації про перетин кордону позивачем з 24 лютого 2022 року (т. 1 арк. спр. 173-175);

- зобов`язано сторін надати суду письмові пояснення та додаткові докази (т. 1 арк. спр. 176-177).

На виконання вимог ухвали суду від 20 січня 2023 року представником позивача надані письмові пояснення від 23 січня 2023 року б/н (т. 1 арк. спр. 187-189), в яких зазначено, що позивач дійсно перебував на лікарняному з 03 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року та з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року та у відпустці з 01 березня 2022 року по 21 березня 2022 року та з 22 березня 2022 року по 08 квітня 2022 року. Відпустка була пов`язана із загостренням хронічних захворювань поперекового відділу хребта та суглобів після стаціонарного лікування. 08 квітня 2022 року після закінчення відпустки позивач написав заяву про переведення на простій, яку передав тимчасово виконуючому обов`язки керуючого справами виконавчого комітету Кремінської міської ради Літвін О.Ю., так як інших керівників на той час в міській раді не було. Ситуація була напруженою. Заяву пообіцяли зареєструвати, передати керівнику, після чого направити копію з відміткою в електронному вигляді позивачу. Письмових доказів подання заяви від 08 квітня 2022 року про переведення на простій позивач надати не може. Розрахункові листи по заробітній платі за лютий 2022 року та інші місяці з розшифровкою за видами виплат позивачу не надавались.

На виконання вимог ухвали суду від 20 січня 2023 року відповідач надав письмові пояснення від 30 січня 2023 року № 01-03/199 (т. 2 арк. спр. 1-7), в яких зазначено, що Кремінська міська рада та виконавчий комітет Кремінської міської ради станом на 26 січня 2023 року не перебувають в процесі припинення. Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області не приймала рішення про їх припинення, злиття, поділ та перетворення. Про рішення інших органів не відомо. Відповідач не отримував заяви від позивача про переведення на простій, у зв`язку з чим відсутні рішення за наслідками розгляду такої заяви. Кремінською міською радою з 24 лютого 2022 року всі трудові книжки на вимогу працівників за особистою заявою та особисті справи були видані на руки під підпис. Документи, які працівники не забрали, залишились в м. Кремінна і подальша їх доля не відома. До відповідача такі документи не передавались. В поясненнях відповідач не зазначив, чи подавалась позивачем заява про переведення з 04 квітня 2022 року в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та яким чином оформлювався з позивачем строковий трудовий договір.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 18 лютого 2021 року працював на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради, що підтверджується витягом з розпорядження міського голови від 18 лютого 2021 року № 07-01/50 «Про призначення ОСОБА_1 » та відомостями з електронної трудової книжки, яка розміщена в особистому кабінеті позивача на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/), станом на 23 листопада 2022 року (т. 1 арк. спр. 23-24, 82).

Отже, ОСОБА_1 був посадовою особою місцевого самоврядування та проходив публічну службу в органах місцевого самоврядування.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 23 січня 2023 року Кремінська міська рада (ідентифікаційний код 21757011, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває (т. 1 арк. спр. 181-183).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 15 лютого 2023 року Виконавчий комітет Кремінської міської ради (ідентифікаційний код 04051750, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом місцевого самоврядування та у процесі припинення юридичної особи не перебуває (т. 2 арк. спр. 19-21).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який згідно з пунктом 3 набирає чинності з дня його оприлюднення, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено: Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192/2022#Text).

Зазначений указ опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» за 01 квітня 2022 року № 75.

Отже, Указ Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» набрав чинності 01 квітня 2022 року.

Розпорядженням Президента України від 31 березня 2022 року № 47/2022-рп «Про призначення О. Дунця начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області» призначено Дунця Олександра Євгенієвича начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2022-%D1%80%D0%BF#Text).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 24 січня 2023 року Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44789075, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) є органом державної влади, державна реєстрація створення юридичної особи проведена 07 квітня 2022 року, номер запису: 1010611020000000002 (т. 1 арк. спр. 184-186).

Таким чином, Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області набула правосуб`єктності, прав та обов`язків 07 квітня 2022 року - з дня внесення запису про її державну реєстрацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням від 03 квітня 2022 року № 01-01/01 «Про набуття повноважень», оформленим на бланку Кремінської міської ради як розпорядження міського голови, начальник Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Олександр Дунець серед іншого визначив, що він приступає до повноважень начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (т. 1 арк. спр. 83).

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-01/02 «Про організацію роботи та діловодства у Кремінській військовій адміністрації» серед іншого встановлено, що до затвердження структури і штатного розпису Кремінської міської військової адміністрації тимчасово використовувати структуру та штатний розпис Кремінської міської ради та її структурних підрозділів (т. 1 арк. спр. 84).

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради», керуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради переведено працівників Кремінської міської ради з залишенням на займаних посадах відповідно до штатного розпису Кремінської міської ради з 04 квітня 2022 року в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області до затвердження штатного розпису та структури Кремінської міської військової адміністрації Головнокомандувачем Збройних Сил України серед інших ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту (т. 1 арк. спр. 85-89).

З заяв по суті справи та матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 заяву про прийняття на роботу в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка є державним органом, не подавав, трудовий договір, укладений у письмовій формі, між ОСОБА_1 та відповідачем також відсутній.

Докази ознайомлення ОСОБА_1 з розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» суду не надані.

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-01/07 «Про введення в дію штатного розпису Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області», керуючись статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у зв`язку з затвердженням Головнокомандувачем Збройних Сил України штатного розпису, введено в дію штатний розпис та структуру Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з 20 квітня 2022 року (т. 1 арк. спр. 93; т. 2 арк. спр. 9-10, 11).

Розпорядженням начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, керуючись статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради звільнено з 20 квітня 2022 року працівників, зокрема ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту (т. 1 арк. спр. 94).

Розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» містить таку примітку: «У зв`язку з відсутністю можливості особистого ознайомлення працівника з розпорядженням у встановленому законом порядку, ознайомити по закінченню воєнного стану в передбачені законом строки» (т. 1 арк. спр. 94 зв.).

20 квітня 2022 року посадовими особами Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області складено акт про направлення через систему обміну швидкими повідомленнями (Viber) розпорядження від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» та повідомлення про його звільнення (т. 1 арк. спр. 95).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 4 Закону № 389-VIII визначено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 389-VIII:

рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування;

військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом;

військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації;

структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів, а також районні, обласні військові адміністрації, утворені у зв`язку з нескликанням сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» строки, здійснюють свої повноваження до дня першого засідання першої сесії відповідної ради, обраної після скасування воєнного стану. У разі створення районних, обласних військових адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку такі адміністрації здійснюють свої повноваження до скасування воєнного стану (частина восьма статті 4 Закону № 389-VIII).

Частиною першою статті 15 Закону № 389-VIII визначено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Повноваження військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території регламентовані частиною другою статті 15 Закону № 389-VIII.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону № 389-VIII начальник військової адміністрації:

1) забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень;

3) призначає на посади та звільняє з посад посадових і службових осіб, інших працівників відповідної військової адміністрації;

4) є розпорядником бюджетних коштів;

5) представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами;

6) звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади;

7) укладає від імені територіальної громади, відповідної військової адміністрації договори згідно із законодавством;

8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

9) веде особистий прийом громадян та забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та громадських об`єднань.

Отже, начальник Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 15 Закону № 389-VIII має повноваження призначати на посади та звільняти з посад посадових і службових осіб, інших працівників Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, яка є тимчасовим державним органом.

Частиною першою статті 21 КЗпП України (тут і надалі посилання на норми КЗпП України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 24 КЗпП України).

У межах спірних правовідносин підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення ОСОБА_1 на посаду в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка є органом державної влади, міг бути або трудовий договір, укладений у письмовій формі, або власноруч написана позивачем заява про прийняття на роботу.

Як встановлено судом, ані трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем у письмовій формі, ані власноруч написаної заяви про прийняття позивача на роботу в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області не має.

Також судом встановлено, що розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» винесено до дня внесення запису про державну реєстрацію Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, розпорядження винесено начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до набуття Кремінською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області правосуб`єктності, яке відбулось 07 квітня 2022 року.

Щодо зазначення в розпорядженні начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» посилання на Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» суд зазначає таке.

Частиною першою статті 2 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136-IX у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2136-IX при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що між Кремінською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області та ОСОБА_1 як з новим працівником тимчасового державного органу строковий трудовий договір у період дії воєнного стану не укладався.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Частиною першою статті 1 Закону України від 22 червня 2012 року № 5026-VI»Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності» визначено, що роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Статтею 1 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що:

роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю;

працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У межах спірних правовідносин Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області по відношенню до ОСОБА_1 як начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради не є роботодавцем.

Отже, положення частини першої статті 3 Закону № 2136-IX, відповідно до яких у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, є незастосовними до спірних правовідносин.

З викладеного слідує, що розпорядження від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» у відношенні ОСОБА_1 , як начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради, винесено начальником Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з перевищенням наданих законом повноважень та протиправно.

Щодо розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників», яким відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, керуючись статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради звільнено з 20 квітня 2022 року працівників, зокрема ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус в відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 280/97-ВР визначено, що

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (абзац одинадцятий);

посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (абзац тринадцятий).

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України від 07 червня 2001 року № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-ІІІ в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з абзацом третім статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (абзац п`ятий частини першої статті 10 Закону № 2493-III).

Статтею 20 Закону № 2493-III визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). […] Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом. […].

Статтею 11 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 78 Закону № 280/97-ВР повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Частиною п`ятою статті 78 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».

Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених в абзаці другому частини другої цієї статті, - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) (пункт 3-1 частини одинадцятої статті 79 Закону № 280/97-ВР).

Пунктом 2-1 статті 28 Закону № 389-VIII закріплено, що у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:

1) у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: […] сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів); […]

3) військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження до дня першого засідання першої сесії відповідної ради, обраної після скасування воєнного стану; […].

З вищевказаних положень законодавства слідує, що у разі введення воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації населеного пункту у Донецькій та Луганській областях автоматично припиняються повноваження відповідної ради, її виконавчих органів, міського голови, а також інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування.

Указ Президента України від 31 березня 2022 року № 192/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», яким утворено Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, набрав чинності 01 квітня 2022 року.

Відповідно, з 01 квітня 2022 року припинені повноваження Кремінської міської ради, її виконавчих органів, міського голови, а також інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування.

Суд також зауважує, що Закон № 389-VIII не містить механізму реалізації «припинення повноважень» органу місцевого самоврядування, його виконавчих органів та посадових осіб.

Однак, повноваження посадових осіб органу місцевого самоврядування припиняються достроково в силу прямої норми Закону № 280/97-ВР пункту 3 частини першої статті 78 та пункту 3-1 частини одинадцятої статті 79 цього Закону, тому не потребують та не залежать від видання будь-яких додаткових рішень (локальних актів) про їх припинення.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 805/4702/18 та постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 812/676/17.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що з 01 квітня 2022 року повноваження начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради ОСОБА_1 як посадової особи місцевого самоврядування припинені достроково з підстав, зазначених в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2-1 статті 28 Закону № 389-VIII, що має наслідком звільнення позивача з посади без видання будь-яких додаткових рішень (локальних актів) про припинення повноважень начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради.

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України регламентовано, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною першою статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи (стаття 108 Цивільного кодексу України).

У межах спірних правовідносин відсутня реорганізація Кремінської міської ради. З 01 квітня 2022 року достроково з підстав, зазначених в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2-1 статті 28 Закону № 389-VIII, припинені повноваження Кремінської міської ради, її виконавчих органів, міського голови та всіх посадових осіб.

Отже, розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення з 20 квітня 2022 року у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року по справі № П/9901/101/18 (провадження № 11-217заі18), постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 826/12916/15, від 06 березня 2019 року по справі № 824/424/16-а, від 13 березня 2019 року по справі № 826/751/16, від 27 червня 2019 року по справі № 826/5732/16, від 26 липня 2019 року по справі № 826/8797/15, від 09 жовтня 2019 року по справі № П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року по справі № 821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року по справі № 816/584/17, від 15 квітня 2020 року по справі № 826/5596/17, від 19 травня 2020 року по справі № 9901/226/19, від 11 вересня 2020 року по справі № 823/604/16.

Оскільки оскаржуваним розпорядженням ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (з посади тимчасового державного органу), правові підстави для поновлення позивача на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради (на посаді в органі місцевого самоврядування) відсутні, у зв`язку з чим ця позовна вимога задоволенню не піддягає.

Частиною другою статті 9 КАС України закріплено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками розгляду цієї справи суд дійшов висновку, про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в частині переведення з 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що таке розпорядження винесено до набуття Кремінською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області правосуб`єктності та за відсутності законодавчо визначених підстав для виникнення трудових відносин (відсутність трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем у письмовій формі, або власноруч написаної позивачем заяви про прийняття на роботу в Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області).

Визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в частині переведення з 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту унеможливлює поновлення позивача на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього місячного заробітку починаючи з 21 квітня 2022 року по день постановлення рішення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій ОСОБА_1 як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою, суд зазначає таке.

Статтею 34 КЗпП України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 10 Закону № 389-VIII у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Постановою Верховної Ради України від 1 липня 2022 року № 2333-IX «Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»», яка набрала чинності 05 липня 2022 року, прийнято рішення, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної міської ради (для працівників, посади яких не включено до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Норму про затвердження тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради закріплено законодавцем не як обов`язок, а як дискреційне повноваження начальника військової адміністрації, на що вказує слово «може» затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Оскільки повноваження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області є дискреційними та останнім не затверджувались тимчасова структура та тимчасовий штатний розпис виконавчих органів Кремінської міської ради, а повноваження позивача як посадової особи місцевого самоврядування припинені 01 квітня 2022 року, правові підстави для зобов`язання начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій ОСОБА_1 як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою, відсутні.

Щодо позовних вимог про стягнення з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн суд зазначає таке.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України:

особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша);

моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга);

якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя);

моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта);

моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина п`ята).

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України

моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша);

моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом (частина друга).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд має надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тобто, аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням обставин справи, то насамперед треба звернути увагу на те, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача.

Крім того, статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Представник позивача зазначив, що незаконним звільненням позивачу завдана моральна шкода, яку останній оцінює у 100000,00 грн та яка полягає у стражданнях, заподіяних незаконним звільненням, що призвело до погіршення стану здоров`я та позбавлення можливостей реалізації своїх звичок, бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Суд зазначає, що в позовній заяві представник позивача зазначив, що про існування розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників», яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту, останній випадково дізнався 16 листопада 2022 року на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Довідки про звернення за медичною допомогою телефоном до сімейного лікаря датовані 25 квітня 2022 року, 03 травня 2022 року, 11 червня 2022 року та 27 червня 2022 року, тобто задовго до тієї дати, з якої позивач дізнався про своє звільнення, а отже погіршення стану здоров`я не можна вважати таким, що викликано незаконним звільненням.

З довідок сімейного лікаря від 25 квітня 2022 року № рн 56/24, від 03 травня 2022 року № рн 56/32, від 11 червня 2022 року № рн 56/36 та від 27 червня 2022 року № 56/44 слідує, що ОСОБА_1 звертався до сімейного лікаря телефоном з приводу сильного болю в області гомілкового суглобу з діагнозом «Артроз гомілкового суглобу», з приводу болю та абсцесу після неоднократних ін`єкцій, з приводу високого тиску, з приводу високого тиску та серцебиття, якими страждає довгий час (з зазначенням діагнозу) та з приводу високого тиску, яким страждає довгий час (т. 1 арк. спр. 58, 59, 60, 61).

В письмових поясненнях від 23 січня 2023 року б/н представник позивача зазначив, що позивач дійсно перебував на лікарняному з 03 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року та з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року та у відпустці з 01 березня 2022 року по 21 березня 2022 року та з 22 березня 2022 року по 08 квітня 2022 року. Відпустка була пов`язана із загостренням хронічних захворювань поперекового відділу хребта та суглобів після стаціонарного лікування (т. 1 арк. спр. 187-189).

Зазначене свідчить про те, що позивач має давні хронічні хвороби, які виникли задовго до виникнення спірних правовідносин з відповідачем.

Отже, погіршення стану здоров`я внаслідок незаконного звільнення позивачем не доведено.

Щодо тверджень представника позивача про втрату позивачем нормальних життєвих зв`язків та не отримання заробітної плати 8 місяців, у зв`язку з чим позивач не має можливості лікуватися та сплатити операцію по заміні стегнового суглоба, змушений економити на харчах, одязі, позбавлений можливості придбати дороговартісні медичні препарати, що призвело до значних душевних страждань, суд зазначає, що така ситуація виникла внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, а не з вини відповідача.

Твердження представника позивача про завдання позивачу моральної шкоди моральними стражданнями внаслідок приниження честі, гідності, ігнорування його прав, втратою у зв`язку з цим престижу і ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів, є досить абстрактними та такими, що наведені без зазначення об`єктивних підстав з посиланням на належні докази на їх підтвердження.

Виходячи з доводів представника позивача про завдання позивачу моральної шкоди, суд вважає їх недостатніми, що свідчить про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Щодо строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Акт, складений 20 квітня 2022 року посадовими особами Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про направлення ОСОБА_1 через систему обміну швидкими повідомленнями (Viber) розпорядження від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» та повідомлення про його звільнення (т. 1 арк. спр. 95), не є належним та допустимим доказом вручення позивачу копії розпорядження про звільнення, оскільки в зазначеному акті не зазначений номер телефону, на який за допомогою месенджеру «Viber» направлено розпорядження та повідомлення про звільнення. Також відповідачем не надані роздруківки електронного листування з позивачем за допомогою месенджеру «Viber».

Представник позивача у відповіді на відзив від 13 січня 2023 року б/н зазначив, що позивач жодних повідомлень та розпоряджень за допомогою месенджеру «Viber» не отримував. Відповідач зазначене твердження належними та допустимими доказами не спростував.

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів вручення позивачу копії розпорядження про звільнення, суд дійшов висновку, що місячний строк звернення до суду в цій справі не пропущений.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору судом не вирішується, оскільки у спірних правовідносинах позивач звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а за позовними вимогами про зобов`язання оголосити простій та стягнення моральної шкоди відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю II групи.

Клопотання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката до ухвалення рішення суду позивачем не заявлено.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов адвоката Возного Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44789075, місцезнаходження: пр. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, 92900) про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 04 квітня 2022 року № 01-02/02 «Про переведення працівників Кремінської міської ради» в частині переведення з 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на посаду начальника управління внутрішнього контролю та аудиту.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення з 20 квітня 2022 року у зв`язку з реорганізацією Кремінської міської ради відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 з посади начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська


Дата ухвалення рішення	20.02.2023
Оприлюднено	22.02.2023
Номер документу	109082160
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби

Судовий реєстр по справі —360/2115/22

Постанова від 30.11.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 31.10.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 16.10.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 08.09.2023

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

Т.І. Чернявська

Ухвала від 31.08.2023

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

Т.І. Чернявська

Ухвала від 25.07.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Жук А.В.

Постанова від 07.06.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 31.03.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 31.03.2023

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Окрема ухвала від 20.02.2023

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

Т.І. Чернявська

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.02.2023 по справі 360/2115/22ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —360/2115/22

Рішення
від 20.02.2023 по справі 360/2115/22
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД