Постанова

від 15.02.2023 по справі 214/1894/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1311/23 Справа № 214/1894/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Шумило І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №214/1894/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року,

встановив:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»

(далі за текстом ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 грудня 2013 року №50010536 в сумі 1 329 241, 40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 грудня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50010536 з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки «Audi», модель «Q7», кузов № НОМЕР_1 , 2013 року випуску, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 469 668, 18 гривень, що еквівалентно 56964 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою.

Також ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 . Додатковий кредит в сумі 217 612, 75 гривень, що еквівалентно 26 393, 30 доларів США на день укладення кредитного договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для сплати страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

05 грудня 2013 року сторони уклали договір застави транспортного засобу №50010536, згідно з умовами якого ОСОБА_1 на забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та додатковим кредитом передав позивачу у заставу автомобіль марки «Audi», модель «Q7», кузов № НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_1 свої обов`язки зі своєчасного погашення кредиту та зі сплати відсотків належно не виконував, в результаті чого, станом на 10 березня 2016 року утворилася заборгованість зі сплати кредиту за Кредитним договором № 50010536 від 02 грудня 2013 року в сумі 1098495, 03 гривень, заборгованості за Додатковим кредитом в сумі 72949,74 гривень, збитків в сумі 26411, 81 гривень, штрафу в сумі 97704, 12 гривень, пені за Кредитним Договором в сумі 3592, 67 гривень, пені за Додатковим кредитом в сумі 1646, 09 гривень, 3% річних за Кредитним договором в сумі 7988, 21 гривень, 3% річних за Додатковим кредитом в сумі 493, 83 гривень, інфляційних витрат за Кредитним договором в сумі 18672, 47 гривень та інфляційних витрат за Додатковим кредитом в сумі 1287, 43 гривень, а всього 1329 241, 40 гривень, яку і просило стягнути з відповідача на його користь, а також просило стягнути судові витрати.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за Кредитним договором № 50010536 від 02 грудня 2013 року в сумі 323628, 30 гривень, проценти за користування кредитними коштами в сумі 23121, 07 гривень, збитки в сумі 26411, 81 гривень, а всього 373161, 18 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» у відшкодування понесених судових витрат 5597, 42 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Порше Мобіліті», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального закону, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив лише з висновків судово-економічної експертизи за № 21-18 від 08 липня 2019 року, при цьому не врахувавши інші письмові докази, наявні в матеріалах справи.

Також, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що повернення Кредиту та Додаткового кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на день укладення Договору у Графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною Договору. В подальшому ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених Позивачем рахунків у гривні; при цьому, розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу за безготівковими операціями банку, зазначеного у Договорі

Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків та штрафу, який визначено у п. 8.3. Кредитного договору.

Крім цього, відповідно до умов п. 8.1. Договору за порушення зобов`язань за Договором та Додатковим кредитом з відповідача підлягає стягненню пеня, яка становить 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.

Також, за невиконання грошових зобов`язань за Договором підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Цибульський В.В., який діє в інтересах позивача ТОВ «Порше Мобіліті», доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Щербань В.С., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 02 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» уклали кредитний договір № 50010536, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 469 668, 18 гривень, що еквівалентно 56 964 доларів США на дату укладення кредитного договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки «Audi», модель «Q7», кузов № НОМЕР_1 , 2013 року випуску, та зобов`язався своєчасно та повністю повернути отримані в кредит грошові кошти та сплачувати відсотки.

Також позичальник отримав додатковий кредит в сумі 217 612, 75 гривень, що еквівалентно 26 393, 30 доларів США на дату укладення кредитного договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для сплати страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

За змістом підпункту 1.10.1 додаткової угоди надання додаткового кредиту здійснюється, починаючи з дати укладення цієї додаткової угоди, додатковий кредит надається рівними частинами щомісячно.

Відповідно до умов додаткової угоди до кредитного договору сторони домовилися підписати графік погашення кредиту, що є невід`ємною частиною кредитного договору, та внести відповідні зміни в договір застави транспортного засобу протягом 10 днів з дня укладення додаткової угоди.

За умовами підпункту 1.3.1 Загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником за кредитом та додатковим кредитом, визначено в еквіваленті іноземної валюти на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. У подальшому позичальник сплачує платежі за кредитом та додатковим кредитом відповідно до виставлених компанією рахунків у гривнях; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинному на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеному у кредитному договорі.

Згідно з підпунктом 1.4.3 статті 1 Загальних умов кредитування до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі якщо позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до настання відповідного строку сплати платежу за кредитом звертається до компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів за кредитом.

Нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів), відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту (пункт 2.4 Загальних умов кредитування).

У підпункті 3.2.1 Загальних умов кредитування передбачено право товариства достроково вимагати повернення кредиту у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) відповідно до графіка повернення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.

Позичальник зобов`язаний повернути компанії повністю суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і зазначається у повідомленні) протягом 30-ти календарних днів з дати одержання позичальником повідомлення про таку вимогу. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг такого строку починається з дати відправлення цього повідомлення (підпункт 3.3 Загальних умов кредитування).

У зв`язку з систематичним невиконанням умов договору 19 листопада 2015 року за вих. № 50010536 ТОВ «Порше Мобіліті» направило боржнику ОСОБА_1 вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором з вимогою повернення кредитних коштів.

Зазначена вимога повернулася на адресу кредитора за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні.

Згідно з пунктом 8.1 Загальних умов кредитування у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний термін користування кредитом.

Пунктом 8.2 Загальних умов кредитування передбачено, що у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту, визначеного у пункті 3.3, за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, передбаченого у підпункті 3.2.1, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20 % від суми кредиту.

Згідно з пунктом 8.3 Загальних умов кредитування за кожен випадок порушення позичальником пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 8.2 позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквівалента 15, 00 євро чи 20, 00 доларів США відповідно до еквівалента суми кредиту у кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеним у кредитному договорі, на момент направлення компанією першого листа щодо сплати.

05 грудня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» уклали договір застави транспортного засобу № 50010536, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передав у заставу ТОВ «Порше Мобіліті» автомобіль марки «Audi», модель «Q7», кузов № НОМЕР_1 , 2013 року випуску, заставною вартістю 782 780, 30 гривень.

28 грудня 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Семенова Г. В. вчинила виконавчий напис про стягнення із заставодавця ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» предмета застави автомобіля марки «Audi», модель «Q7», кузов № НОМЕР_1 , 2013 року випуску, кошти, отримані від реалізації заставного майна, направити на погашення штрафних санкцій за період з 02 грудня 2013 року до 05 жовтня 2015 року у сумі 1 097 069, 14 гривень.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 08 липня 2019 року № 21-18 у обсязі наданих на дослідження документів станом на 10 березня 2016 року розмір заборгованості ОСОБА_1 , визначений ТОВ «Порше Мобіліті», не відповідає умовам кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі й погашення кредиту за цим договором.

За даними дослідження, без урахування здійсненої ОСОБА_1 переплати за поточними платежами: 1) розмір заборгованості зі сплати кредиту за кредитним договором, що позичальник станом на 10 березня 2016 року повинен сплатити ТОВ «Порше Мобіліті», складає 323 628, 30 гривень; 2) розмір заборгованості позичальника зі сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором за період з 18 грудня 2015 року до 10 березня 2016 року у сумі 23 121, 07 гривень станом на 10 березня 2016 року, визначений ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором, відповідає умовам кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором; 3) станом на 10 березня 2016 року позичальник здійснив переплату за кредитним договором за поточними платежами зі сплати кредиту та додаткового кредиту, процентів за користування кредитом та додатковим кредитом за період з 01 січня 2014 року до 31 березня 2016 року, разом у сумі 54 156, 98 гривень; 4) не стало можливим для експерта визначити, яким чином грошові кошти у розмірі 59 098, 01 гривень, що надійшли від АТ «СК «АХА Страхування», як страхове відшкодування відповідачу згідно з актами №№ VESKO23333/2015, VESKO23640/2015, розподілені та використані позивачем.

Розмір заборгованості відповідача зі сплати збитків, понесених товариством у розмірі 26 411, 81 гривень, станом на 10 березня 2016 року, визначений позивачем за кредитним договором, документально не обґрунтовано; за наданими на дослідження документами товариство понесло інші витрати, які згідно з пунктом 8.5 статті 8 Загальних умов кредитування до кредитного договору, відповідач повинен відшкодувати позивачу у повному обсязі у розмірі 14 411, 91 гривень.

Згідно з дослідженням судово-економічної експертизи від 08 липня 2019 року № 21-18 за наданими на дослідження первинними документами, відповідно до вимог кредитного договору від 02 грудня 2013 року № 50010536: ТОВ «Порше Мобіліті» надано позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 469 668, 18 гривень, ТОВ «Порше Мобіліті» нарахувало ОСОБА_1 суми з погашення кредиту за період з 01 січня 2014 року до 31 жовтня 2015 року разом у сумі 146 039, 88 гривень.

Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» зі сплати кредиту станом на 31 жовтня 2015 року складає 323 628, 30 гривень (469 668, 18 гривень 146 039, 88 гривень).

Щодо нарахування процентів за користування кредитом за даними графіка погашення кредиту за кредитним договором від 02 грудня 2013 року № 50010536 залишок кредиту станом на 31 жовтня 2015 року в еквіваленті до доларів США складає суму в 39 251, 46 доларів США.

За даними ТОВ «Порше Мобіліті» кількість днів прострочення сплати суми кредиту становить 84 дні (з 18 грудня 2015 року до 10 березня 2016 року).

За змістом листа ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 06 квітня 2016 року щодо курсу купівлі долара США та євро за гривні клієнтами ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» для здійснення розрахунків за безготівковими операціями курс долара США 10 березня 2016 року склав 25, 50 гривень за 1 долар США.

Тож розмір процентів за користування кредитом станом на 10 березня 2016 року становить 23 121, 07 гривень (39 251, 46 доларів США * 25, 50 гривень * 9, 9 % * 84 дня/360 днів).

Стосовно нарахування поточних платежів зі сплати додаткового кредиту за період січень 2014 року березень 2016 року, сума наданого додаткового кредиту у розмірі 209 811, 35 гривень не відповідає сумі додаткового кредиту, зазначеній у кредитному договорі від 02 грудня 2013 року № 50010536 у гривневому еквіваленті (відповідно до графіка погашення кредиту розмір додаткового кредиту, що надається позичальнику за період з 01 січня 2014 року до 10 червня 2016 року, складає 97 926, 11 гривень).

Різниця між сумою додаткового кредиту, наданого за період з 01 січня 2014 року до 10 червня 2016 року позичальнику ОСОБА_1 , за наданими на дослідження документами та з урахуванням вимог кредитного договору від 02 грудня 2013 року №50010536, та сумою додаткового кредиту, що відповідно до графіка погашення кредиту надається позичальнику за період з 01 січня 2014 року до 10 червня 2016 року, складає 111 885, 24 гривень.

Відповідно до наданих на дослідження рахунків-фактур ТОВ «Порше Мобіліті» за період з 01 січня 2014 року до 10 березня 2016 року ТОВ «Порше Мобіліті» нарахувало до сплати ОСОБА_1 за кредитним договором від 02 грудня 2013 року № 50010536 поточних платежів зі сплати додаткового кредиту за період з 01 січня 2014 року до 10 березня 2016 року загалом у розмірі 99 973, 72 гривень. Сума додаткового кредиту у розмірі 99 973, 72 гривень не відповідає сумі додаткового кредиту, зазначеній в кредитному договорі від 02 грудня 2013 року № 50010536 у гривневому еквіваленті, різниця складає 2 047, 62 гривень.

Стосовно нарахування поточних платежів зі сплати процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2014 року до 31 жовтня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» здійснювало нарахування процентів за користування кредитом за кредитним договором від 02 грудня 2013 року № 50010536 за період з 01 січня 2014 року до 31 жовтня 2015 року за процентною ставкою вищою ніж 9,90 % річних, завищено розмір нарахованих процентів за користування кредитом за кредитним договором від 02 грудня 2013 року №50010536 за період з 01 січня 2014 року до 31 жовтня 2015 року, загалом у розмірі 142 991, 17 гривень.

За наданими на дослідження первинними документами за період з 01 січня 2014 року до 31 жовтня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» повинно бути нараховано процентів за користування кредитом позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором від 02 грудня 2013 року № 50010536 загалом у розмірі 140 085, 33 гривень.

Стосовно нарахування поточних платежів зі сплати процентів за користування додатковим кредитом за період з 01 січня 2014 року до 31 березня 2016 року ТОВ «Порше Мобіліті» повинно бути нараховано процентів за користування додатковим кредитом позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором від 02 грудня 2013 року №50010536, загалом у розмірі 1 743, 45 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» суд першої інстанції встановив неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору та Додаткової угоди. Визначаючи належний до стягнення розмір заборгованості, суд першої інстанції врахував висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 08 липня 2019 року № 21-18. Суд першої інстанції зазначив, що сторони не заперечували проти такого експертного висновку.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зіст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно дост. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу(ч. 2ст. 1050 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначено, що за змістом статті526, частини першої статті530, статті610та частини першої статті612 ЦК Українидля належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до частини першої статті1048та частини першої статті1054 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічно, у постанові Великої палати Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18) зазначено, що Велика палата Верховного суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, направивши вимогу ОСОБА_1 , датовану 05 жовтня 2015 року, про дострокове повернення кредиту, ТОВ «Порше Мобіліті» змінило строк кредитування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, передбачені кредитним договором, тому, станом на 05 жовтня 2015 року у нього виникла заборгованість за тілом кредиту (невиплачена сума кредиту відповідно до графіку погашення кредиту), що становить еквівалент 39251, 46 доларів США, відповідно до обмінного курсу за безготівковими операціями ПАТ «Креді Агріколь Банк». Вказана сума заборгованості за тілом кредиту нарахована ТОВ «Порше Мобіліті» відповідно до вимог п. 1.3.1. розділу 1 Загальних умов кредитування на дату формування вимоги та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті».

Згідно розрахунку, наданому позивачем та не спростованому відповідачем, заборгованість по додатковому кредиту складає 72949, 74 гривень, яка також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті».

При цьому вимога про стягнення з ОСОБА_1 нарахованих процентів за користування кредитом задоволенню не підлягає, з огляду на те, що пред`явивши вимогу про дострокове стягнення кредитних коштів, відповідно дост. 1050 ЦК України, право позивача на нарахування процентів припинено.

Згідно зіст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26 жовтня 2018 року у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року у справі №918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбаченихстаттею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінністатті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 1000912, 23 гривень, заборгованості за Додатковим кредитом в сумі 72949, 74 гривень, пені за Кредитним договором в сумі 3592, 67 гривень, пені за Додатковим договором в сумі 1646, 09 гривень, 3% річних за Кредитним договором в сумі 7988, 21 гривень та за Додатковим кредитом в сумі 493, 83 гривень, а всього 1087 582, 77 гривень.

Щодо вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення інфляційних втрат за Кредитним договором та Додатковим договором в сумі 18672, 47 гривень та 1287, 43 гривень відповідно, то у задоволенні таких вимог слід відмовити з огляду на наступне.

За змістом ст. 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

У постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15 міститься правовий висновок про те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми ч. 2ст. 625 ЦК Українищодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

За таких обставин, з огляду на умови кредитування, закріплені п. 1.3.1, пунктом 8.3 Загальних умов кредитування ТОВ «Порше Мобіліті» не має права на стягнення інфляційних втрат у зв`язку зі знеціненням гривні, оскільки всі платежі за кредитним договором самостійно коригувалися кредитором під час виставляння рахунків позичальнику відповідно до офіційного курсу долара США.

Також слід відмовити в задоволенні вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 97704, 12 гривень за порушення терміну дострокового повернення суми кредиту (20% від суми кредиту), в тому числі, з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 3770, 48 гривень відповідно до п. 8.3. Загальних умов кредитування.

Так, відповідно до п. 8.2. Загальних умов кредитування, у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у ст.3.3., за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, передбаченої в ст. 3.2.1., позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.

Крім того, згідно з п. 8.3. договору, за кожен випадок порушення позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., 8.2. позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту: 15 євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або додаткового кредиту у кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеного у кредитному договорі на момент направлення компанією першої вимоги щодо сплати, та відповідно у розмірі еквіваленту 20 євро чи 25 доларів США в українських гривнях за направлення другої вимоги щодо сплати за обмінним курсом банку, зазначеного у кредитному договорі на момент направлення компанією такої вимоги, та у розмірі еквіваленту 25 євро чи 30 доларів США в українських гривнях за направлення третьої вимоги.

Відповідно до п.3 ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1статті 549 цього Кодексупередбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2ст. 549 ЦК України).

Право позивача нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. У вказаних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Вирішуючи вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення збитків у відповідності до вимог п. 8.5. Загальних умов кредитування на суму 26411, 81 гривень, апеляційний суд виходить із положень ч. 1-3ст. 22 ЦК України, якими передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи вказане, звернення ТОВ «Порше Мобіліті» до спеціалізованих організацій та оплата таких послуг не є збитками в розмінніст. 22 ЦК Українита не підлягають стягненню.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія судів апеляційного суду вважає безпідставними посилання відповідача ОСОБА_1 на висновки судово-економічної експертизи від 08 липня 2019 року №21-18 як доказ недоведеності ТОВ «Порше Мобіліті» розміру заборгованості за кредитним договором №500010536 від 02 грудня 2012 року, та, надаючи йому оцінку, не приймає до уваги висновки, оскільки вказаний висновок експертизи не узгоджується із наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не спростовано належними та допустимими доказами відсутність у нього заборгованості за кредитним зобов`язанням та не надано суду власного розрахунку заборгованості за основним кредитом та додатковою угодою, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 500010536 від 02 грудня 2012 року в сумі 1000912, 23 гривень, заборгованість за Додатковим кредитом в сумі 72949, 74 гривень, пеня за Кредитним договором в сумі 3592, 67 гривень, пеня за Додатковим договором в сумі 1646, 09 гривень, 3% річних за Кредитним договором в сумі 7988, 21 гривень та за Додатковим кредитом в сумі 493, 83 гривень, а всього 1087 582, 77 гривень.

В іншій частині позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» слід відмовити.

Щодо стягнення понесених позивачем витрат на правову допомогу апеляційний суд зазначає наступне.

З наданих позивачем ТОВ «Порше Мобіліті» письмових доказів у вигляді Заявки на надання юридичних послуг №467 від 04 березня 2016 року (т.І, а.с.121), рахунку-фактури №413 від 21 березня 2016 року (т.І, а.с. 122), Акту №411 від 21 березня 2016 року (т.І, а.с. 123) та платіжного доручення №50008176 від 07 квітня 2016 року (т.І, а.с. 124) вбачається, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно положень ч.13ст.141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справина новий розглядзмінює рішенняабо ухвалює нове, цей суд відповіднозмінює розподіл судових витрат.

Порядок сплати судового збору визначено ст.6вказаного ЗаконуУкраїни «Просудовий збір».

Відповідно до п/п 6 п. 1 ч. 2 ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовий збір» з апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно ч. 1ст.4Закону України«Про судовийзбір» (в редакції, що діяла на час подання позовної заяви)судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позовна заява у даній справі подана у березні 2016 року.

Згідност. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»з 01 січня 2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 1378 гривень.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, звертаючись до суду сплатив судовий збір за подачу позову в сумі 19938,62 гривень. (т. І, а.с.98)

Враховуючи, що позов задоволено на 81,82% ((1087 582,77 х 100) : 1329 241,40), позивач має право на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 16313,78 гривень (19 938,62 х 81,82%).

Відповідно до п/п 6 п. 1 ч. 2 ст.4ЗаконуУкраїни«Просудовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оспорюється скаржником в частині відмовлених позовних вимог у сумі 956080,22 гривень (1 329241,40 373161,18).

Отже, за подання апеляційної скарги позивач мав сплатити судовий збір в сумі 21511,80 гривень ((956080,22 х 1,5%, але не менше 1 378).

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 8396,13 гривень. (а.с. 184 т. 2)

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені на 81,82%, відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, відшкодуванню витрат за подання апеляційної скарги підлягає сума 17600, 95 гривень (21511,8 х 81,82%).

Отже, позивачу підлягають відшкодуванню витрати за фактично сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6836,97 гривень (8396,13 х 81,43%).

Таким чином, позивач має право на відшкодування витрат по сплаті судового збору у загальному розмірі 23150,75 гривень (16313,78 + 6836,97).

Оскільки за подання апеляційної скарги позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 21511,80 гривень, пропорційно задоволеним вимогам відшкодуванню підлягають витрати в сумі 17600,95 гривень, 6836,97 гривень (81,82% сплаченої суми) має бути компенсовано позивачу, недоплачена сума судового збору в сумі 10763,98 гривень (17600,95 6836,97) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2020 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за Кредитним договором № 500010536 від 02 грудня 2012 року в сумі 1000912, 23 гривень, заборгованість за Додатковим кредитом в сумі 72949, 74 гривень, пеня за Кредитним договором в сумі 3592, 67 гривень, пеня за Додатковим договором в сумі 1646, 09 гривень, 3% річних за Кредитним договором в сумі 7988, 21 гривень та за Додатковим кредитом в сумі 493, 83 гривень, а всього 1087 582, 77 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судовий збір в сумі 23150, 75 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 10763, 98 гривень.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий О.І. Корчиста