Ухвала

від 20.02.2023 по справі 904/6163/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 904/6163/19

адміністративне провадження № К/990/3753/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №904/6163/19 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №52» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №52» звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Ванжи Олександра Володимировича;

- зобов`язати Приватного виконавця Ванжу Олександра Володимировича повернути на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №52» стягнут суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 18457,83 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича щодо не повернення на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №52» стягнутої суми основної винагороди приватного виконавця у розмірі 18457,83 грн. Зобов`язано приватного виконавця Ванжу Олександра Володимировича повернути на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №52» стягнуту суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 18457,83 грн. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 52» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 24 січня 2023 року засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 та вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування частини сьомої статті 27, частини третьої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження»; частин 2, 3, 4 та 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Проте в порушення зазначених вимог, скаржник належним чином не обґрунтував у чому саме полягала помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Вказані скаржником положення є загальними, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо необхідності висновку Верховного Суду щодо цих норм у цій справі.

З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Стрєльнікова Євгенія Анатолійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №904/6163/19 повернути скаржнику.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська