Ухвала

від 20.02.2023 по справі 369/858/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/858/23

Провадження №2/369/2847/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коханої О.О. про забезпечення позову в цивільній справі № 369/858/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФЮМ ГАРАНТ» про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/858/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФЮМ ГАРАНТ» про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

заборони ОСОБА_2 та будь-якиміншим особам,укладати тавиконувати будь-якіправочини щодокористування,володіння тарозпорядження убудь-якийспосіб,у томучислі,але невиключно:відчужувати,обтяжувати,передавати взаставу,оренду,вносити достатутного капіталубудь-якихсуб`єктів господарювання,об`єкти нерухомогомайна,а саме:нежитлова будівляА загальноюплощею 563.3кв.м.;нежитлова будівляБ загальноюплощею 853.3кв.м.;нежитлова будівляВ загальноюплощею 563.3кв.м.;нежитлова будівляВ1загальною площею 438.9кв.м.;нежитлова будівляЗ загальноюплощею 128.2кв.м. реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна2602419132080;номер записупро правовласності 47141105; дата тачас державноїреєстрації 21.06.2022 року;

накладення арешту шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно об`єктів нерухомого майна а саме: нежитлова будівля А загальною площею 563.3 кв.м.; нежитлова будівля Б загальною площею 853.3 кв.м.; нежитлова будівля В загальною площею 563.3 кв.м.; нежитлова будівля В1 загальною площею 438.9 кв.м.; нежитлова будівля З загальною площею 128.2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602419132080; номер запису про право власності 47141105; дата та час державної реєстрації 21.06.2022.

накладення арештута заборонувідчуження нанерухомого майнаа саме:нежитлова будівляА загальноюплощею 563.3кв.м.;нежитлова будівляБ загальноюплощею 853.3кв.м.;нежитлова будівляВ загальноюплощею 563.3кв.м.;нежитлова будівляВ1загальною площею 438.9кв.м.;нежитлова будівляЗ загальноюплощею 128.2кв.м., реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна2602419132080;номер записупро правовласності 47141105;дата тачас державноїреєстрації 21.06.2022, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомого майна.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/858/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФЮМ ГАРАНТ» про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заявник також вказував, що за ОСОБА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 3/9 від 31.07.2007 року визнано право власності на майно в АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , яке належить йому згідно майнових сертифікатів (свідоцтв на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства): по АДРЕСА_2 : А вагова №1 загальною площею 49,8 кв.м.; Б консервний цех загальною площею 853,3 кв.м.; В склад склотари загальною площею 563,2 кв.м.; В1 склад готової продукції/підвал/ загальною площею 438,3 кв.м.; Г3 зварювальна дільниця 48,9 кв.м.; Д соковий цех загальною площею 315,2 кв.м.; Є спиртосховище загальною площею 84,6 кв.м.; Ж лабораторний корпус 191,8 кв.м.; З котельня загальною площею 128,2 кв.м.; М вагова № 2 частина від загальною площі, загальною площею 16,05 кв.м.; Н склад загальною площею 817,4 кв.м.; Р- контора частина від загальної площі, загальною площею 180,5 кв.м.; С архів загальною частина від загальної площі, загальною площею 10,9 кв.м.; О магазин загальною площею 65,4 кв.м.; У зерносховище загальною площею 878,4 кв.м.; по АДРЕСА_3 : П зерносховище загальною площею 613,2 кв.м.; по АДРЕСА_4 : Е склад, кузня та підсобні приміщення загальною площею 277,9 кв.м.; З склад ПМН частина від загальної площі, загальною площею 23,55 кв.м.; Л газоелектрозварювальний цех загальною площею 640,8 кв.м.; М прохідна загальною площею 10,0 кв.м.

Зазначений комплекс об`єктів нерухомого майна, попередньо був у власності КСП ім. Шевченка Києво-Святошинського району.

Згідно з відомостями Державного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на певний перелік вищезазначених житлових будівель, а саме: консервний цех загальною площею 853,3 кв.м.; склад склотари загальною площею 563,2 кв.м; літера А загальна площа 563,3 кв.м., склад готової продукції/підвал/ загальною площею 438,3 кв.м., котельня загальною площею 128,2 кв.м.; зареєстровані в реєстрі за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 1582222432224 від 19.06.2018 року та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, в межах здійснення господарської діяльності на території вищевказаних об`єктів, стало відомо про те, що останні можуть бути передані в оренду, з огляду на те, що їх власником є ОСОБА_2 .

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що викладені у інформаційній довідці № 320871010 від 23.01.2022 року, встановлено, що за відповідачем зареєстроване право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є тотожними відповідно до літер-позначень таких будівель та відповідно їх загальних площ, що відображені у ДРРП реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602419132080; номер запису про право власності 47141105; дата та час державної реєстрації 21.06.2022 року.

Як вбачається,з наведеноїінформаційної довідкипідставою длядержавної реєстраціїправа власностіза ОСОБА_2 є:довідка пропоказники об`єктанерухомого майна,серія таномер:2002/22-103від 22.02.2022року,видавник:ТОВ «ІНЖБУД-КОНСАЛТИНГ»;технічний паспорт,серія таномер:ТІ01:1310-2450-1827-3136від 15.06.2022року,видавник:ЄДЕССБ; договір купівлі-продажу, серія та номер:185 від 29.01.2009, видавник Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйова Т.А..

Позивач також вказував, що за результатами розгляду даних адвокатських запитів представником позивача отримані наступні матеріали:

І.Відповідь наадвокатський запитГосподарського судуКиївської областівід 10.01.2023року №01-22/10/2023,у відповідностідо якоїСудом наданокопію рішенняГосподарського судуКиївської областівід 18.08.2003року усправі №255/17-03.Згідно звідомостями даногосудового рішеннявстановлено,а самерезолютивної частиниостаннього встановлено,що заТОВ «ПАРФЮМ-ГАРАНТ»визнано правовласності намайно винногоцеху (виробничіприміщенні ітехнологічне обладнання), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 і придбане на підставі Договору продажу майна № 40 від 21.11.2000 року.

З наведеного вбачається, що ТОВ «ПАРФЮМ-ГАРАНТ» не могло набути право власності на спірне майно майнового комплексу, що належить Позивачу, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2003 року у справі № 255/17-03.

Відтак,з оглядуна п.1.2.оскаржуваного Договору,наявні всіпідстави стверджуватипро те,що спірнемайно (майновийкомплекс) не міг бути відсуджене в рамках останнього, зважаючи на відомості відображенні в ньому.

ІІ. Відповідь на адвокатський запит Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 11.01.2023 року № 10, у відповідності до якої надано копію договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року № 185 та копію рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2003 року.

З наданого у відповіді на адвокатський запит договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року зареєстрованого в реєстрі за № 185 вбачається, що згідно з п. 1.1. Договору «Продавець» передав у власність, а «Покупець» прийняла у власність нежилі приміщення: цех розливу під літ. «Г» площею 834, 5 кв.м., соковий цех під лід «Д» площею 100,7 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені відомості надають підстави стверджувати про те, що Відповідач не міг здійснити реєстрацію права на вищенаведені об`єкти нерухомого майна на підставі спірного договору.

Відповідно доп.1.1.зазначеного Договору Продавець(ТОВ«ПАРФЮМ ГАРАНТ»)передав увласність,а Покупець( ОСОБА_2 ) прийняла у власність нежилі приміщення: це розливу під літ. «Г» площею 834,5 кв.м.; соковий цех під літ «Д» площею 100,7 кв.м.

Згідно звідомостями зазначеногоправочину,вбачається,що останнімреалізовується частинамайна,що належнаПозивачу напідставі рішеннявиконавчого комітетуГореницької сільськоїради Києво-Святошинськогорайону Київськоїобласті №3/9від 31.07.2007року, а саме 100,7 кв.м. нежитлового приміщення Сокового цеху. Зазначений спір був врегульований між Сторонами, і останні не мають жодних претензій одна до одної щодо зазначеного об`єкту нерухомості.

З огляду на отримані матеріали, представник позивача стверджував про те, що відповідачем надано державному реєстратору вищенаведений договір, в який невідомим позивачу способом, були внесені завідомо неправдиві відомості.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_2 , а відтак наявні прямі ризики можливого відчуження спірного майнового комплексу та/або передачу останнього в користування третім особам, внесення такого майна в статутний капітал юридичних осіб тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 3 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз`яснень Верховного Суду України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 Цивільного процесуальногокодексу України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, позивач належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову в частині того, що існує ризик реалізації вказаного майна під час розгляду справи.

При цьому, із вказаної заяви, та доданих до неї документів не вбачається ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження вказаного майна.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 149-153, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коханої О.О. про забезпечення позову в цивільній справі № 369/858/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРФЮМ ГАРАНТ» про визнання недійсним правочину, скасування реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко