Ухвала

від 09.02.2023 по справі 608/216/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/216/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/38/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючої - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання керівника Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_9 ..

Накладено арешт на речі, які були вилучені, а саме: ноутбук марки «ЕRAZER» та зарядний пристрій до нього; ноутбук марки «LENOVO» ; флешку чорного кольору; гроші в сумі 8400 (вісім тисяч чотириста) доларів США.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Вказані вимоги мотивує тим, що вилучені речі не належать підозрюваному, оскільки ОСОБА_8 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а лише там зареєстрований і вилучені грошові кошти в сумі 8 400 доларів США є власністю його батьків. Зазначає, що вилучений ноутбук «ЕRAZER» належить сестрі ОСОБА_8 -Мар`яні, а ноутбук марки «LENOVO» та флешка чорного кольору є несправними.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу і, з мотивів викладених у ній, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт на зазначене у скарзі майно, прокурора, який вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, групою слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022212020000005 від 27.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, перебуваючи в змові з невстановленими працівниками однієї з ОТГ Чортківського району та Тернопільської обласної адміністрації, діючи з корисливих мотивів, організували канал незаконного перетину державного кордону України в Республіку Польща та інших країн ЄС громадян України, які, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягають призову та мобілізації для проходження військової служби у воєнний час.

Окрім цього, під час досудового слідства, було встановлено, що незаконну діяльність щодо незаконного перетину державного кордону здійснюють ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , за допомогою мобільних терміналів, комп`ютерної техніки, транспортних засобів.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на майно вказане у клопотанні, слідчий суддя виходив з того, що дане майно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, в подальшому, може бути використане як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення його збереження та запобігання можливих ризиків щодо його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, для забезпечення повноти та всебічності розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно клопотання, метою даного арешту слідчим вказано, що такий необхідний для збереження речових доказів, тобто що встановлено п.1 ч.2 ст.170 КПК України, оскільки іншим чином неможливо отримати доступ до вказаного майна для проведення усіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, а також з метою недопущення спотворення речового доказу або його відчуження.

Вирішуючи вказане клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя виходив з того, що воно необхідне для збереження речового доказу, майна, щодо якого є достатні підстави вважати, що є ризик його відчуження або спотворення.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1.збереження речових доказів; 2. спеціальної конфіскації; 3.конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4.відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до змісту ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з постанови слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 21.01.2023 року вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді від 20.01.2023 року визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Попри твердження апелянта, що вказані ноутбук «Asus» із зарядним пристроєм належить сестрі ОСОБА_8 , а грошові кошти його батькам, тому воно не підлягає арешту, апеляційний суд визнає безпідставним, оскільки у випадку, передбаченому ч.3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, що має місце у даному випадку.

Також ч.10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слід зауважити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування по суті вірної ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слідчим суддею в даному випадку не було допущено порушень вимог кримінального процесуального закону щодо порядку розгляду клопотання про арешт майна, про які стверджує апелянт.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170-172, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді