Ухвала

від 18.09.2023 по справі 608/216/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/216/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/231/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду

в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

володільця майна ОСОБА_7 ,

представника володільця майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року в кримінальному провадженні №42022212020000005, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання керівника Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_9 - задоволено, та накладено арешт на речі, які були вилучені під час обшуку 21 січня 2023 року та які визнані речовими доказами, а саме: статут ПП «Авттехбуд», затверджений 19.02.2018; дві виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ПП «Авттехбуд»; рішення №01/2021 власника ПП «Авттехбуд»; опис документів для проведення державної реєстрації в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу»; копію паспорта громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_10 ; статут ПП «Авттехбуд», затверджений 13.12.2021; схематичне зображення структури власності ПП «Авттехбуд»; довідку, видану ПП «Авттехбуд» нотаріусом ОСОБА_11 ; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ПП «Авттехбуд»; копію паспорта громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань на особу підприємця ОСОБА_12 ; витяг №2119034500002 з реєстру платників податків на додану вартість; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; картку універсальну «Приватбанк» № НОМЕР_2 ; картку для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_3 ; картку для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_4 ; картку для виплат «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; паперовий конверт з рукописним текстом 01.2023 в якому знаходяться гроші в сумі 50500 (п`ятдесят тисяч п`ятсот) гривень та 600 (шістсот) доларів США; 700 (сімсот) англійських фунтів стерлінгів; один фотоапарат марки «SONY»; чотири мобільних телефони з яких: два марки «NOKIA», один «SAMSUNG» та один «SAGEM»; один мобільний телефон марки «РОСО»; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; картку пам`яті «SAMSUNG 6 micro SD» ОАТЕ12.10-03; флешку чорного кольору з надписом «323346»; державний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_6 ; державний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_7 ; п`ять кліше: одне з відбитком дати, одне з відбитком підпису, одне з відбитком « PE KHAKHULA DMUTRO Buchach Ternopil region Ukraine tel +38(098)8221155 code 2564716938, ще два кліше без паперової упаковки; вісім свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , СТТ №306825, НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , СТТ№480926, СТТ№245990, СТХ№414173; пластикову картку з надписом «EUROPAISCHE GEMEINS CHAFT REPUBLIK OSTERREICH ZULASS UNGSBESCHE IMGUNG TEIL1»; мобільний телефон марки «SAMSUNG»; паспорт громадянина України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_12 ; ідентифікаційний номер платника податків ОСОБА_15 , № НОМЕР_13 ; диплом НОМЕР_14 , виданий ОСОБА_16 ; свідоцтво про народження ОСОБА_17 ; свідоцтво № НОМЕР_15 , видане ОСОБА_15 ; медичну довідку на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; медичну довідку на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; медичну довідку на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; медичну довідку на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ідентифікаційний номер платника податків ОСОБА_15 , № НОМЕР_13 ; медичну довідка на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; довідку, видану центром ДАІ №438 від 25.03.2014; повідомлення від 24.03.2021 №31/19-1124; копію довідки серії ІІА№1961311; довідку серії ІІА№1961311; копію паспорта ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; копію довідки про реєстрацію місця проживання від 07.09.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 ; два DVD-R диски; печатку ПП «Авттехбуд»; печатку ТзОВ «КРАФТ ТРЕЙД ДІНГ»; ноутбук марки «HP» із зарядним пристроєм до нього; один блокнот білого кольору, одну записну книга зеленого кольору та дуже велику кількість різного роду документів; флешку чорного кольору з надписом білого кольору «СЄ0682»; картку банку «Універсальна» № НОМЕР_17 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_18 ; картку пам`яті «Turbo SD» ємністю 2 та картку пам`яті «KINGSTON» в упаковках; печатку ФОП « ОСОБА_12 »; три кліше: одне «ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ» та два з відбитком підпису в упаковках; мобільний телефон марки «IPHONE». виданий ОСОБА_12 ; мобільний телефон марки «IPHONE», виданий ОСОБА_10 ; відео реєстратор марки «HI KVISION»; три жорстких диски, вилучених з системного блоку.

Вказане рішення слідчий суддя мотивував тим, що в даному випадку є підстави для накладення арешту, оскільки згідно вимог ст.ст. 167, 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою тимчасового позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, а також у зв`язку з тим, що дане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2023 року про арешт майна в частині, що стосується арешту належного йому майна (мобільний телефон марки РОСО F4, 4 банківські картки ПриватБанку, три жорстких диски з системного блоку комп`ютера, блокнот білого кольору, записну книгу зеленого кольору, грошові кошти у сумі 50 500 гривень, 600 доларів США та 700 англійських фунтів стерлінгів) скасувати, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання керівника Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна в частині, що стосується арешту належного ОСОБА_7 вищевказаного майна відмовити. Також просить зобов`язати сторону обвинувачення надати для огляду в суді відеозапис обшуку від 20-21 січня 2023 року, проведеного за адресою: вул. Тернопільська, 33Б та АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що: ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчої судді не вказано, які конкретні відомості та сліди містять його речі, а також яким чином вказане майно могло бути використаним як знаряддя вчинення злочину; дозволу на проведення обшуку з метою відшукання документів чи іншого майна ТОВ «Крафт Трейдінг» або його працівників органу досудового розслідування не надавалося; слідчим суддею в порушення вимог ст.ст. 23, 172 КПК України було накладено арешт на майно, що було вилучено в ході обшуку без дослідження ухвали про такий обшук та без перевірки того, чи вказаною ухвалою був наданий дозвіл стороні обвинувачення на вилучення саме того переліку майна, з клопотанням про арешт якого сторона обвинувачення звернулася. Недолучення до клопотання про арешт майна ухвали про обшук, в ході якого таке майно вилучено є грубим порушенням ст. 171 КПК України та зумовлює невідповідність поданого прокурором клопотання імперативним вимогам кримінального процесуального закону; слідча суддя в оскаржуваній ухвалі не надала жодної оцінки факту порушення органом досудового розслідування Інструкції про речові докази щодо належного опису речей, що вилучаються незазначення ідентифікуючих ознак речей та документів, натомість наклала арешт на абстрактне, невизначене коло майна, що є неприпустимим, зокрема: у протоколі обшуку, як і в постанові про визнання речовими доказами не відображено ідентифікаційних ознак грошових купюр, тобто не вказано серійні номери та номінали цих купюр; відсутня ідентифікація вилучених мобільних телефонів та жорстких дисків з системного блоку серійні номери телефонів та жорстких дисків не вказано; накладення слідчою суддею арешту на «дуже велику кількість різного роду документів», що є кричущим порушенням кримінального процесуального законодавства та має наслідком визнання протоколу обшуку недопустимим доказом і визнання недопустимими доказами всіх вилучених речей за доктриною «плодів отруйного дерева». Накладення слідчою суддею арешту на «дуже велику кількість різного роду документів» без конкретизації їх переліку суперечить ряду основних засад кримінального провадження, зокрема, верховенству права, законності, недоторканності права власності; слідча суддя не надала жодної оцінки факту порушення органом досудового розслідування ч.10 ст.236 КПК України, що визначає обов`язок сторони обвинувачення фіксувати обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді за допомогою аудіо- та відеозапису; ні ОСОБА_7 , ні ТОВ «Крафт-Трейдінг», у якому він працює, до даного кримінального провадження згідно його кримінально-правової кваліфікації за ч.3 ст.332 КК України відношення не має, підозрюваним у даному кримінальному провадженні не є, жодному працівнику вказаного підприємства про підозру не повідомлено, кримінальних проваджень щодо цієї юридичної особи не існує.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що 22 серпня 2023 року він звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області із заявою про видачу копії судового рішення, яким було накладено арешт, в тому числі й на належне йому майно. Копію оскаржуваної ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року було отримано лише 29 серпня 2023 року, про що наявна відмітка безпосередньо в ухвалі суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора, який вважає оскаржену ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно матеріалів провадження, 23 січня 2023 року клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без участі власника та користувача майна і ОСОБА_7 не був присутній при оголошенні ухвали. З доданих до апеляційної скарги відомостей видно, що копію ухвали ОСОБА_7 отримав 29 серпня 2023 року. Інших даних про час отримання копії оскарженої ухвали в матеріалах провадження немає. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що строк оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Разом з тим, обмеження у реалізації права власності громадян можуть бути встановлені законом.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції").

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження, групою слідчих СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022212020000005 від 27 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, перебуваючи в змові з невстановленими працівниками однієї з ОТГ Чортківського району та Тернопільської обласної адміністрації, діючи з корисливих мотивів, організували канал незаконного перетину державного кордону України в Республіку Польща та інших країн ЄС громадян України, які, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягають призову та мобілізації для проходження військової служби у воєнний час.

Окрім цього, під час досудового слідства, було встановлено, що незаконну діяльність щодо незаконного перетину державного кордону здійснюють ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , за допомогою мобільних терміналів, комп`ютерної техніки, транспортних засобів.

Згідно протоколу обшуку місця події, впродовж 17:31-03:03 год. 20-21 січня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 січня 2023 року було проведено обшук житлових та нежитлових приміщень, а також прилеглих до них господарських будівель, які перебувають за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено, окрім іншого, мобільний телефон марки РОСО F4, 4 банківські картки ПриватБанку, три жорстких диски з системного блоку комп`ютера, блокнот білого кольору, записну книгу зеленого кольору, грошові кошти у сумі 50 500 гривень, 600 доларів США та 700 англійських фунтів стерлінгів.

Усі перелічені речі, які вилучені під час проведеного обшуку, постановою слідчого від 21 січня 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022212020000005 від 27.07.2022.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на майно вказане у клопотанні, слідчий суддя виходив з того, що в даному кримінальному провадженні вище вказані речі, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 та які згідно постанови слідчої СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 21 січня 2023 року визнано речовими доказами, необхідно зберегти в такому стані, в якому вони були під час вилучення, а тому необхідно накласти на них арешт з метою запобігання зникненню, втрати, знищенню, перетворенню, відчуженню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При постановлені ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення перетворення, відчуження.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч. 2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, а тому доводи апеляційної скарги про те, що ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчої судді не вказано, які конкретні відомості та сліди містять речі ОСОБА_7 , а також яким чином вказане майно могло бути використаним як знаряддя вчинення злочину, колегія суддів оцінює критично.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що ні ОСОБА_7 , ні ТОВ «Крафт-Трейдінг», у якому він працює, до даного кримінального провадження згідно його кримінально-правової кваліфікації за ч.3 ст.332 КК України відношення не має, підозрюваним у даному кримінальному провадженні не є, жодному працівнику вказаного підприємства про підозру не повідомлено, кримінальних проваджень щодо цієї юридичної особи не існує, не могли бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна на час його розгляду слідчим суддею 23 січня 2023 року, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Твердження ОСОБА_7 про те, що слідча суддя в оскаржуваній ухвалі не надала жодної оцінки факту порушення органом досудового розслідування Інструкції про речові докази щодо належного опису речей, що вилучаються незазначення ідентифікуючих ознак речей та документів, натомість наклала арешт на абстрактне, невизначене коло майна, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування були підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені на місці санкціонованого обшуку грошові кошти, мобільні телефони та жорсткі диски з системного блоку, а також велика кількість різного роду документів, могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст.98 КПК України, що згідно ст.173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Не зазначення ідентифікаційних ознак грошових купюр, вилучених мобільних телефонів та жорстких дисків з системного блоку, а також відсутність конкретизації переліку документів, не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту та не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді з наведених підстав.

На переконання колегії суддів, накладення арешту на вилучене майно станом на 23 січня 2023 року виправдовувало втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинно бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні вилучене майно виходячи з правової кваліфікації кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості передачі та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що воно було предметом кримінального правопорушення, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідною постановою, а також з метою запобігання пошкодженню, зіпсуванню, втраті, знищенню та відчуженню речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, слідчий суддя діяв у спосіб і в межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Крім того, в ході апеляційного розгляду прокурор пояснив, що на даний час в даному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчено і обвинувальний акт направлено до суду, здійснюється судовий розгляд і речі, щодо яких ОСОБА_7 просить скасувати арешт, заявлені стороною обвинувачення як докази. Апелянт і його представник такої обставини не заперечили.

Враховуючи наведене та положення ч.1 ст.309 КПК України, згідно якої ухвали слідчого судді про арешт майна можуть бути оскаржені лише під час досудового розслідування, апеляційний суд приходить до висновку, що на даний час питання скасування арешту майна може бути вирішене лише відповідно до положень ст.174 КПК України, якою визначено, що під час судового провадження арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2023 року без змін.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді