Рішення

від 21.02.2023 по справі 369/8135/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8135/20

Провадження № 2/369/235/23

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Житар А.А., Шило М.І.,

Варваровій М.П.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва №6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a>, треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про заборону вчинення дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивачка звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач є власником нежитлових приміщень №164,165, що знаходяться на цокольному поверсі у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі- Об`єкт ).

Зазначила, що в січні 2020 року відповідач почав проводити будівельні роботи на Об`єкті. На початку лютого 2020 року мешканці будинку помітили, що на стінах та на стелі будинку з`явилися тріщини. Після отримання мешканцями доступу до цокольних приміщень, ними були виявлені два прорізи в несучих стінах, які відділяють приміщення, що перебувають у власності відповідача, від приміщень загального користування.

На замовлення позивачки Державним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" було проведено обстеження частини житлового будинку та надано звіт про науково-технічну роботу, яким встановлено, що станом на 04.03.2020 р. у приміщеннях цокольного поверху було демонтовано цегляні перегородки, демонтовано дві ділянки несучих внутрішніх стін (влаштовані додаткові прорізі, які визначально не були передбачені див.плани нежитлових №164 та №165 технічних паспортів складених ТОВ "Техсервісбуд" від 15.05.2017р., інвентаризаційна справа №01360), викладено додаткові отвори у монолітному залізобетонному розподільчому поясі під перекриттям та виконано монтаж трубопроводів та вентиляційних коробів.

Зазначає, що відповідач здійснював будівельні роботи без дозвільних документів.

Вважає, що відповідач порушив порядок володіння та користування спільним сумісним майном, завдав матеріальну шкоду майну кожному із співвласників, порушив норми законодавства щодо належного утримання спільного сумісного майна, вимоги містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів.

Просить суд:

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a> без згоди співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1 , втручатися в несуче-огороджувальні конструкції будинку, в монолітний залізобетонний розподільчий пояс, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, що обслуговує будинок.

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a> за власний рахунок привести у первинний стан пошкоджений монолітний залізобетонний пояс та здійснити демонтаж встановлених трубопроводів, вентиляційних коробів відповідно до первісного технічного паспорту будинку;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a> на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 431 355,96 грн. ;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a> на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a> на користь ОСОБА_1 судові витати, що складаються судового збору у рзмірі 8 097,16 грн., витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення експертного обстеження частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого було надано звіт про науково-технічну роботу у розмірі 5 035,20 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2020 року було відкрито провадження у справі.

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалою від 20.08.2020 року відмовила у задоволенні заяви про забезпечення позову.

25.08.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовом, зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2» було прийнято рішення про проведення капітального ремонту нежитлових приміщень, належних йому на праві власності, шляхом поділу їх на частини. Перед початком будівельних робіт з капітального ремонту, відповідно до діючого законодавства, відповідач отримав проект капітального ремонту. Вказаний проект передбачає здійснення будівельних робіт, які не призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту. Таким чином, відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відповідачем не було порушено право співвласників багатоквартирного будинку вільно користуватися спільним майном. Також зазначає, що відповідач перед початком будівельних робіт з капітального ремонту належних йому на праві власності нежитлових приміщень набув право на виконання будівельних робіт шляхом подання у встановленому законодавством порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю за № КС 061200362166.

Зазначає, що відповідно до звіту позивача експертом при визначені технічного стану конструкцій не було встановлено точної причини появи та характеру розвитку тріщин.

Крім того, відповідачем станом на дату надання відзиву на позовну заяву, несуча стіна цокольного поверху з влаштованими отворами була приведена до попереднього стану з дотриманням будівельних норм і правил.

Просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення технічного обстеження частини будівельних конструкцій цокольного поверху та встановлення причин виникнення дефектів у розмірі 55 000,00 грн.

08.09.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. З підстав тотожних викладеним у позовній заяву, просила відхилити доводи відповідача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

21.09.2020 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Посипання Позивача на фотографії та твердження, що дані фотографії являються підтвердженням зміни функціонального призначення чи зміни геометричних розмірів даних приміщень, являється тільки припущенням, та жодним чином не можуть свідчити про зміну функціонального призначення чи зміну геометричних розмірів цих приміщень, оскільки діючим законодавством не заборонено облаштовувати нежитлові приміщення меблями та/або сантехнікою. Підтвердити чи спростувати правдивість фотографій Відповідач не має змоги, оскільки не надавав офіційного дозволу проводити фото зйомку у Нежитлових приміщеннях Відповідача. З боку позивача чи інших співвласників будинку не було жодного разу скарг, що вони не можуть потрапити до місць загального користування та всіх мереж життєзабезпечення будівлі, у зв`язку з проведенням капітального ремонту в Нежитлових приміщеннях, оскільки Відповідачем не було перенесено чи загороджено якимось перегородками та/або конструкціями місця загального користування та/або вхідні двері до всіх мереж життєзабезпечення будівлі.

Враховуючи, що Відповідач, виконує капітальний ремонт власних Нежитлових приміщень, що належить йому на праві власності, прийняття рішення щодо такого ремонту не відноситься до повноважень зборів співвласників і погодження такого капітального ремонту з іншими співвласниками законом не вимагаються, тому Позивач не має право втручатися та перешкоджати Відповідачу проводити капітальний ремонту власних Нежитлових приміщеннях.

Відповідач у відповідності до діючого законодавства перед початком будівельних робіт з капітального ремонту звернувся до інженера-проектувальника ОСОБА_26 (кваліфікаційний сертифікат серія АР № 007465) для розроблення проекту капітального ремонту. «Капітальний ремонт нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 », копія Проекту капітального ремонту 15/01-2020. Відповідно до статті 9 Законом України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначено:.'. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Інженером-проектувальником ОСОБА_26 при розробленні Проекту було зазначено, що клас наслідків відповідальності) для будівлі - СС2, а будівельні роботи капітального ремонту визначених Проектом відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС1, оскільки будівельні роботи з капітального ремонту будуть виконуватися в частині об`єкту (будинку), а саме в Нежитлових приміщеннях.

Монтажні роботи по відновленню несучої стіни шляхом заповнення цегляною кладкою дверних прорізів пули виконані відповідно до наданого рішення інженера проектувальника ОСОБА_26 (№ 15/01-2020 У12 додаток до Проекту капітального ремонту 15/01-2020 (додається), що також підтверджується технічним звітом № 07/20К щодо проведення технічного обстеження частини будівельних конструкцій цокольного поверху (монолітний залізобетонний пояс, фундаментні блоки), внутрішні стіни та плити перекриття в місцях загального користування житлового будинку з 1-го по 11-й поверхи, та встановлення причин виникнення дефектів за адресою: АДРЕСА_1 , виконаним експертом ОСОБА_27 кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 002366) (надалі - Технічний звіт) (арк. 35, 36 Технічного звіту). Додатково експерт Єфремов В.А. у Технічному звіті зазначає, що після результатів вимірів і зазначення міцності бетону в фундаментних блоках цокольного поверху, не виявлено дефектів та пошкоджень які б свідчили про зниження несучої здатності та надійності. Внаслідок аналізу фундаменту, експерт прийшов до висновку, що несуча здатність фундаментів при роботі на прийняття корисного навантаження від власної ваги будівельних конструкцій та тимчасово тривалого навантаження забезпечується.

Посилаючись на не доведеність позивачем позовних вимог, просив відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.10.2020 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю наступні докази:належним чином завірена копію договору на підставі якого ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт Сервіс 3» здійснює управління будинком АДРЕСА_1 , ;- належним чином завірену копію технічного плану (технічного паспорту) будинку АДРЕСА_1 ; - належним чином завірена копію актів обстеження будинку АДРЕСА_1 за 2018 р., 2019 р., 2020 р.;- належним чином завірену копію плану розташування магістральних, інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність будинку АДРЕСА_1 та належним чином завірену копію плану розташування інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання) на цокольному поверсі в будинку АДРЕСА_1 , враховуючи проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2» ремонтні роботи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.10.2020 року було задоволено клопотання представника позивача про залучення третіх осіб.

Залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.08.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2021 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 02.02.2023 позивач та представник позивача з`явилися. Позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити.

Допитана в якості свідка ОСОБА_29 підтвердила наявність тріщини в будинку АДРЕСА_1 , однак факту наявності вини за відповідачем не встановлено, а свідок надаючи свої пояснення формує їх на припущеннях.

В судовому засіданні 02.02.2023 було оголошено перерву до 17 год. 30 хв.. В подальшому учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які сторона позивача послалася як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень проти позову сторони відповідача, викладених в тому числі у відзиві, з урахування позицій третіх осіб, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При цьому використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Так, у статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться й у статті 319 ЦК України.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що позивачка є власником нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується Інфрмаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідач є власником нежитлових приміщень №164,165, що знаходяться на цокольному поверсі у будинку, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (надалі- Об`єкт ).

В січні 2020 року відповідач почав проводити будівельні роботи на Об`єкті. На початку лютого 2020 року мешканці будинку помітили, що на стінах та на стелі будинку з`явилися тріщини. Позивач посилається на відсутність згоди співвласників будинку щодо проведення будівельних робіт та на відсутність дозвільної документації у відповідача на проведення будівельних робіт.

Відповідно до п.5 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку -власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п. 6 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до п.6 ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Відповідно до п.3.2.7 ДБН А.2.2.-362014 " Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених Наказм Мінстерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163 капітальний ремонт - cукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням,поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території

Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст.28 Закону України "Про архітектурну діяльність" власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.34 Закону України "Про архітектурну діяльність" Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1);

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до п. 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно з ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, квартира, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Ознаками самочинного будівництва є: відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, аналіз матеріалів справ та наведених правових норм дає підстави стверджувати, що відповідачем було проведено капітальний ремонт належних йому на праві власності нежитлових приміщень. Суду не надано доказів, того, що відповідач повинен був отримати згоду інших співвласників будинку на проведення ремонту, що були змінені геометричні розміри попереднього фундаменту чи, що проведена реконструкція вплинула на руйнацію частини будинку позивача.Вчинені дії по ремонту нежитлових приміщень відповідача не можна розцінювати, як самочинне будівництво, оскільки відповідач здійснював будівельні роботи у приміщеннях, які належать йому на праві власності після отримання у межах та у спосіб, визначений законодавчими актами у сфері регулювання містобудівної діяльності документу, який надає право на виконання будівельних робіт - повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Також суду не надано доказів того, що тріщини по стінах і стелі будинку з`явилися внаслідок проведення будівельних робіт. Не надано суду доказів вжиття, чи пропозицій інших можливих заходів щодо врегулювання спору з відповідачем в інший спосіб, аніж демонтаж встановлених конструкцій.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальної і моральної шкоди з огляду на наступне.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як випливає з ст.1166 ЦК України, відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то винний має довести відсутність своєї вини.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодуванню моральної шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять, а позивачем не доведено належними, допустимими, достатніми доказами тих обставин, що шкода, як зазначає позивач, у вигляді тріщин в квартирі, завдана діями відповідача по справі.Враховуючи пояснення позивача щодо моральної шкоди, суд приходить до висновку про відмову і в задоволенні позовних вимог, щодо моральної шкоди, оскільки матеріали справи не містять будь-яких належних доказів того, що позивач отримав моральну шкоду в розмірі заявлених позовних вимог.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданого позову.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.1, 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.ст.12, 80, 81, 141, 200, 206, 258, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 321, 376, 382, 383, 386, 391, 1167, 1167, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Рент 2»</a>, треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про заборону вчинення дій, зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Тетяна ДУБАС