Постанова

від 20.02.2023 по справі 495/1241/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4319/23

Справа № 495/1241/22

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.02.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мокана В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 ,

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 листопада 2022 року,

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, посилаючись на те, що позивач проживала однією сім`єю як чоловік та дружина з ОСОБА_5 , до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач з померлим ОСОБА_5 мали спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом вели спільне господарство, виховували дитину та постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет. Позивач також вважає, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 разом з іншим майном є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Позивач просила суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу: ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 з 07 березня 2007 року до 10 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будинку АДРЕСА_1 . Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 наступне майно: автомобіль «Рено -Трафік», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль «Рено-Кенго», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , електричний мотоцкл, два мопеда. Визнати право власності за ОСОБА_1 на частину: автомобіль «Рено -Трафік», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль «Рено-Кенго», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , електричний мотоцкл, два мопеда.

19.09.2022 року представником відповідачів подана заява про визнання поданої ОСОБА_1 позовної заяви зловживанням процесуальними правами, в якій відповідач просив визнати подання ОСОБА_1 позовної заяви зловживанням процесуальними правами, позовну заяву повернути, посилаючись на те, що дії позивачки спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та маніпуляцію з автоматизованим розподілом справ між суддями.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 листопада 2022 року, клопотання адвоката Сиротенка В`ячеслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 листопада 2022 року та справу направити до суду першої інстанції для проводженнярозгляду у іншому складі суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, тому є незаконною та необгрунтованою. Позивач зазначила, що дійсно неодноразово подавала аналогічні позовні заяви, а саме у грудні 2019 року та у травні 2021 року, однак повіривши відповідачам, які запевняли про необхідність позасудового врегульювання спору, позивач подавала заяви про залишення завлених позовів без розгляду. Однак, після залишення позовів без розгляду відповідачі відмовлялись виконувати домовленості, тому позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Позивач, з огляду на положення ст. ст. 13, 206 ЦПК України вважає, що подання нею заяв про залишення позовів без розгляду та надання нового аналогічного позову не є підставою для повернення нового позову. В цій частині посилалась на висновки Верховного Суду викладені у судових рішеннях у справах № 741/16881/17, № 5431/408/17.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, посилаючись на те, що позивач зверталась до суду першої інстанції з аналогічними позовними заяви тричі: у грудні 2019 року, у травні 2021 року та у лютому 2022 року. Доводи позивача з приводу того, що ОСОБА_1 заяви про повернення позовів подавались внаслідок вмовлянь з боку відповідачів, останні вважають необґрунтованими, та зазначають, що жодних домовленостей між ними не було. Відповідачі вважають подану втретє ОСОБА_1 позовну заяву зловживанням правами, спрямованим на затягування розгляду правами та маніпуляціями з автоматизованим розподілом справи.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги з додатками, надсилалсь на поштову адресу відповідачів, конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення повернулись з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідачів, копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття провадження отримав 13.01.2023 року, що підтверджується розпискою останнього.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року Білгород-Дністровській районній державній нотаріальній конторі Одеської області, Службі у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області роз`яснювалося право подання до апеляційного суду пояснень у письмовій формі, які за формою та змістом мають відповідати вимогам ст. 360 ЦПК України, проте пояснень не надходило.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримала 03.01.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач та відповідачі в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, і в установленому законом порядку, у відповідності до ч. 8 ст. 128 ЦПК України шляхом надсилання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» до «Електронного кабінету», та її отримання, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Від Служби у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до апеляційного суду надійшла заява, в якій остання повідомила, що судову повістку у цій справі отримала, та просила справу розглянути без участі представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що дії ОСОБА_1 щодо неодноразової подачі до суду аналогічних позовних заяв протягом більш ніж трьох років направлені не на захист своїх законних прав та інтересів її неповнолітньої дитини, а містять ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та виключення можливості оформити відповідачам спадщину у нотаріальному порядку, що є неприпустимим з огляду на завдання цивільного судочинства, а тому суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні підлягає поверненню позивачці на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 березня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні. Підготовче судове засідання призначено на 10 травня 2022 року.

Розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладався на 22 червня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 12 жовтня 2022 року та 16 листопада 2022 року (постановлено оскаржувану ухвалу).

19 вересня 2022 року ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Сиротенко Вячеслав Сергійович, подана заява про визнання подання позивачем позовної заяви зловживання процесуальними правами та її повернення.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно відконкретних обставинсуд можевизнати зловживаннямпроцесуальними правамидії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,зокрема: 1)подання скаргина судоверішення,яке непідлягає оскарженню,не єчинним абодія якогозакінчилася (вичерпана),подання клопотання(заяви)для вирішенняпитання,яке вжевирішено судом,за відсутностіінших підставабо новихобставин,заявлення завідомобезпідставного відводуабо вчиненняінших аналогічнихдій,що спрямованіна безпідставнезатягування чиперешкоджання розглядусправи чивиконання судовогорішення; 2)подання декількохпозовів доодного йтого самоговідповідача (відповідачів)з тимсамим предметомта зтих самихпідстав,або поданнядекількох позовівз аналогічнимпредметом із аналогічнихпідстав,або вчиненняінших дій,метою якихє маніпуляціяавтоматизованим розподіломсправ міжсуддями; 3)подання завідомобезпідставного позову,позову завідсутності предметаспору абоу спорі,який маєочевидно штучнийхарактер; 4)необґрунтоване абоштучне об`єднанняпозовних вимогз метоюзміни підсудностісправи абозавідомо безпідставнезалучення особияк відповідача(співвідповідача)з тієюсамою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Судом встановлено, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 495/10652/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2021 року зазначену позовну заяву, за заявою позивачки ОСОБА_1 , залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 495/3319/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.02.2022 року зазначену позовну заяву, за заявою позивачки ОСОБА_1 , залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

23 лютого 2022 року позивачка ОСОБА_1 втретє звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою в свої інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, у тому числі, диспозитивність і неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У частині першійстатті 4 ЦПК Українизакріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Тобто цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Повертаючи позовну заяву на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з неодноразової подачі ОСОБА_1 до суду позовних заяв протягом більш ніж трьох років, які направлені не на захист своїх законних прав та інтересів та інтересів неповнолітньої дитини, а містять ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та виключення можливості оформити відповідачам спадщину у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд у постанові від 11вересня 2019року усправі №757/64933/17-ц зробив висновок, що положеннями частини третьоїстатті 44 ЦПК Українивизначено такі можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживання процесуальними правами, - це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову.

Слід зазначити, що цивільним процесуальним законом чітко визначено як випадки повернення позовної заяви, так і перелік підстав залишення позову без розгляду, які визначені ст. 257 ЦПК України.

Перелік підстав для повернення позовної заяви визначено у статті 185 ЦПК України.

Згідно ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що суддя повертає позовну заяву з підстав, визначених статтею 185 ЦПК України до відкриття провадження у справі.

Судом першої інстанції не враховано положення частини 2 ст. 200 ЦПК України якою передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про : залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Проте, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував зазначені вище норми права, повернув позовну заяву після відкриття провадження у справі, не застосував норму права, яка б передбачала повернення позовної заяви на стадії підготовчого провадження, і, відповідно, жодної обставини, як підстави для повернення позовної заяви, не встановив.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами більше, ніж через дев`ять місяців після прийняття справи до провадження, при цьому 01 березня 2022 року відкриваючи провадження у справі та призначаючи підготовче судове засідання суд не висловлював жодних висновків що подання позовної заяви позивачем є зловживанням процесуальними правами.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа без достатніх та розумних причин не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це становитиме порушення права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України ґрунтується на неправильному тлумаченні положень законодавства та неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до постановлення ухвали, яке не може вважатися законною та обґрунтованою.

Ухвалою суду,яка занесенадо протоколусудового засідання,відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільної справи № 495/10652/19 та цивільної справи № 495/3319/21, у зв`язку з тим, що у даній справі оскаржується ухвала суду першої інстанції, якою позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, повернуто позивачу, тобто судом першої інстанції спір по суті позовних вимог не вирішувався.

Вимога скаржника про направлення справи для продовження розгляд справи в іншому складі суду є необґрунтованою, оскільки відповідно до ч. 1ст. 33 ЦПК Українивизначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених участині другійстатті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Отже, вирішення питання щодо розгляду даної справи в іншому складі суду не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції, а визначення судді для розгляду справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що заява про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами та повернення позовної заяви вирішена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК Україниухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України,апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 листопада 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2023 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький