Ухвала

від 23.03.2023 по справі 495/1241/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 березня 2023 року

м. Київ

справа № 495/1241/22

провадження № 61-3987ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сиротенка В`ячеслава Сергійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом до

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області (далі - Білгород-Дністровська РДНК Одеської області), Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 проживала однією сім`єю як чоловік та дружина з ОСОБА_5 , до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона з померлим ОСОБА_5 мали спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом вели спільне господарство, виховували дитину та постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет. Вважає, що будинок за адресою:

АДРЕСА_1 разом з іншим майном є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу: ОСОБА_5 , померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 з 07 березня 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою:

АДРЕСА_1 ; визнати будинок

АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку

АДРЕСА_1 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 наступне майно: автомобіль «Рено-Трафік», автомобіль «Рено-Кенго», електричний мотоцикл, два мопеда; визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину: автомобіля «Рено-Трафік», автомобіля «Рено-Кенго», електричного мотоцикла, двох мопедів.

19 вересня 2022 року представником відповідачів подана заява про визнання поданої ОСОБА_2 позовної заяви зловживанням процесуальними правами, в якій представник просив визнати подання ОСОБА_2 позовної заяви зловживанням процесуальними правами, позовну заяву повернути, посилаючись на те, що дії позивачки спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та маніпуляцію з автоматизованим розподілом справ між суддями.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 16 листопада 2022 року клопотання адвоката Сиротенка В. В., який діє

в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська РДНК Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська РДНК Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні повернуто.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що дії ОСОБА_2 щодо неодноразової подачі до суду аналогічних позовних заяв протягом більш ніж трьох років направлені не на захист своїх законних прав та інтересів її неповнолітньої дитини, а містять ознаки зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи та виключення можливості відповідачам оформити спадщину у нотаріальному порядку, що є неприпустимим з огляду на завдання цивільного судочинства,

а тому суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 , підлягає поверненню позивачці на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , задоволено частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 16 листопада 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив

з того, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував норми права, повернув позовну заяву після відкриття провадження у справі, не застосував норму права, яка б передбачала повернення позовної заяви на стадії підготовчого провадження, і, відповідно, жодної обставини, як підстави для повернення позовної заяви, не встановив.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами більше, ніж через дев`ять місяців після прийняття справи до провадження, при цьому 01 березня 2022 року, відкриваючи провадження у справі та призначаючи підготовче судове засідання, суд не висловлював жодних висновків про те, що подання позовної заяви позивачем є зловживанням процесуальними правами.

20 березня 2023 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката

Сиротенка В. С. напостанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого

2023 року, в якій представник заявника просить скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною третьою статті 44 ЦПК України визначено, що у випадку подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається

у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України; позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження

у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору

у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 495/10652/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа: Білгород-Дністровська РДНК, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 20 квітня 2021 року зазначену позовну заяву, за заявою позивачки ОСОБА_2 , залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувала цивільна справа № 495/3319/21 за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська РДНК Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 07 лютого 2022 року зазначену позовну заяву, за заявою позивачки ОСОБА_2 , залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

23 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою в свої інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська РДНК Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні.

Суд першої інстанції ухвалою від 01 березня 2022 року відкрив загальне позовне провадження у вищевказаній справі та призначив справу до підготовчого судового засідання.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання подання позовної заяви зловживанням процесуальними правами більше, ніж через дев`ять місяців після прийняття справи до провадження, при цьому 01 березня 2022 року, відкриваючи провадження у справі та призначаючи підготовче судове засідання, суд не висловлював жодних висновків про те, що подання позовної заяви позивачем

є зловживанням процесуальними правами.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України ґрунтується на неправильному тлумаченні положень законодавства та неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до постановлення ухвали, яка не може вважатися законною та обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права

і свободи від порушень і протиправних посягань. Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сиротенка В. С. на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року

є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сиротенка В`ячеслава Сергійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: Білгород-Дністровська районна державна нотаріальна контора Одеської області, Служба у справах дітей Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, про визнання майна спільною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник