Постанова

від 21.02.2023 по справі 577/3273/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м.Суми

Справа №577/3273/22

Номер провадження 22-ц/816/188/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 12грудня 2022року у складі судді Потій Н.В., ухваленого в м. Конотоп Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМПУС ПРЕТІУМ», ОСОБА_3 , третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Сумській області, про визнання недійсним договору комісії та договору купівлі-продажу транспортного засобу та витребування автомобіля з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що вона є єдиним власником автомобіля ЗАЗ FORZA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 17 листопада 2021 року вона видала ОСОБА_2 довіреність на право керування, користування та розпорядження цим автомобілем, посвідчену приватним нотаріусом Антоненко А.Л. в реєстрі за № 686. У подальшому у неї виникла потреба у власному користуванні цим автомобілем, однак ОСОБА_2 на її вимогу транспортний засіб не повернув. 12 січня 2022 року вона подала приватному нотаріусу Антоненко А.Л. заяву про скасування довіреності № 686 від 17 листопада 2021 року, про що повідомила відповідача.

У подальшому їй стало відомо, що 08 червня 2022 року ОСОБА_2 , не маючи повноважень, на підставі скасованої довіреності, уклав оскаржуваний договір комісії з ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ», а останнє 09 червня 2022 року уклало з ОСОБА_3 оскаржуваний договір купівлі транспортного засобу, на підстав якого було відчужено автомобіль ЗАЗ FORZA, номерний знак НОМЕР_1 .

Просила суд ухвалити рішення, яким: визнати недійсним договір комісії № 7746/22/1/003449 від 08 червня 2022 року на продаж автомобіля ЗАЗ FORZA, 2011 року виготовлення, чорного кольору номер кузову НОМЕР_2 , сторонами якого є ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ», в особі ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі цього транспортного засобу № 7746/22/1/000307 від 09 червня 2022 року, укладений між ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ» в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вказаний автомобіль; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2977 грн 20 коп.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що в установленому законом порядку вона 12 січня 2022 року звернулася до приватного нотаріуса із заявою про скасування довіреності, про що одразу повідомила відповідача ОСОБА_2 , зазначивши про безпідставне користування належним їй на праві власності автомобілем та вимагала про його повернення. Вказує на те, що з приводу не повернення відповідачем автомобіля, вона зверталася із заявою до поліції, у ОСОБА_2 16 лютого 2022 року були відібрані пояснення в яких він повідомив, що буде вирішувати це питання в порядку цивільного судочинства.

Крім того, стверджує, що про скасування довіреності вона повідомила ОСОБА_2 в телефонному режимі, надіславши через мобільний додаток Viber, що підтверджується скриншотом з мобільного телефону.

У встановлений апеляційним судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу 5942/2021/2376493 від 06 січня 2021 року ОСОБА_1 придбала автомобіль марки ЗАЗ, модель FORZA, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 9).

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 видала довіреність ОСОБА_2 , якою уповноважила останнього керувати, користуватися та розпоряджатися (продати (в разі сплати всіх податків та зборів, передбачених чинним законодавством України), здавати в оренду фізичним чи юридичним особам, тощо) належний їй транспортний засіб марки ЗАЗ, модель FORZA, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказана довіреність 17 листопада 2021 року посвідчена приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Антоненко А.Л. та зареєстрована в реєстрі за № 686 (а.с.10).

12 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Антоненко А.Л. із заявою про скасування довіреності на ім`я ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Антоненко А.Л від 17 листопада 2021 року за реєстровим № 686 (а.с.11). Того ж дня, в Єдиному реєстрі довіреностей здійснено реєстрацію припинення дії довіреності від 17 листопада 2021 року (а.с. 11 на звороті).

08 червня 2022 року між ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ» в особі Цимбалюк С.Є. (комісіонер) та ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності від 17 листопада 2021 року укладено договір комісії № 7746/22/1/003449 за яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо купівлі-продажу автомобіля марки ЗАЗ, модель FORZA, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип легковий седан (а.с. 13).

08 червня 2022 року, сторонами договору комісії проведено огляд технічного стану, комплектності та оцінку вказаного транспортного засобу, про що складено акт технічного стану транспортного засобу (а.с. 14).

09 червня 2022 року між ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ» в особі Цимбалюк С.Є. (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7746/22/1/000307 марки ЗАЗ, модель FORZA, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип легковий седан (а.с.15). Того ж дня, сторонами договору складено акт огляду реалізованого транспортного засобу (а.с.16).

За інформацією ТСЦ МВС № 5942, автомобіль марки ЗАЗ, модель FORZA, рік випуску 2011, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 станом на 20.08.2022 зареєстрований за ОСОБА_3 09 липня 2022 був перереєстрований в ТСЦ № 5942 (на правах відділу м. Конотоп) (а.с. 12).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено виконання нею обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 249 ЦК України щодо повідомлення відповідача ОСОБА_2 про скасування нею 12 січня 2022 року виданої 17 листопада 2021 року довіреності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Згідно із ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Тобто, односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Статтею 249ЦК України встановлено,що особа,яка видаладовіреність,за виняткомбезвідкличної довіреності,може вбудь-якийчас скасуватидовіреність абопередоручення.Відмова відцього праває нікчемною.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Як обґрунтовано вказував суд першої інстанції, позивачем не було надано доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_2 про скасування нею 12 січня 2022 року, виданої 17 листопада 2021 року на розпорядження, в тому числі продажу, від її імені належного їй на право власності автомобілем.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зі замісту ст. 249 ЦК України слідує, що підставою для визнання договору, укладеного з представником за скасованою довіреністю, є встановлення того, що третя особа, контрагент представника за договором, знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про скасування довіреності, виданої представнику, який укладає договір від довірителя.

Проте, позивач, звертаючись до суду із позовом, не вказувала на недобросовісність дій ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ» чи ОСОБА_3 при укладенні оспорюваних нею договорів, а саме те, що вони знали або могли знати про відсутність у представника ОСОБА_2 права на реалізацію належного ОСОБА_1 транспортного засобу.

Таким чином, з огляду на не доведеність факту обізнаності ОСОБА_2 з скасуванням виданої позивачем довіреності, а також не встановлення недобросовісності дій ТОВ «ТЕМПУС ПРЕТІУМ» чи покупця ОСОБА_3 при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Щодо долучених ОСОБА_1 до апеляційної скарги доказів, то колегія суддів не вбачає правових підстав для їх прийняття, з огляду на таке.

У пункті 6 частини 2 статті 356 ЦПК України передбачено, щов апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лишеу виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини 2 статті 356, частин 1-3 статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17(провадження № 61-13405св18).

Проте, подаючи апеляційному суду нові докази, позивачем взагалі не було наведено причин, які перешкоджали їх подання до суду першої інстанції, у визначені ст. 83 ЦПК України строки, а тому підстав для їх дослідження колегія суддів не вбачає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті374, частини 1 статті375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонногосуду Сумськоїобласті від 12грудня 2022року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттяі можебути оскарженау касаційномупорядку безпосередньодо ВерховногоСуду протягомтридцяти днівз дняскладення повногосудового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О. Ю. Кононенко

Ю. О. Філонова