Ухвала

від 21.02.2023 по справі 693/1293/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 693/1293/21

провадження № 61-1881ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Євичем Сергієм Петровичем, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання права на спадщину та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, про визнання недійсним відмови від частини спадкового майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько В. П., про визнання права на спадщину.

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного державного нотаріально округу Черкаської області Шелудько В. П., про визнання недійсним відмови від частини спадкового майна та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсною заяву ОСОБА_3 від 20 грудня 2019 року про відмову від частки земельного паю на користь ОСОБА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане у спадковій справі № 412/2019, зареєстроване в реєстрі за № 99, посвідчене державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І. П. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,8297 га, кадастровий номер 7120987000:02:001:0483.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 13 січня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року - без змін.

У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Євичем С. П., на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Євичем С. П., не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 818 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом первісним та зустрічним позовами) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд визнати за ним право на всю частину спадщини ОСОБА_4 , яка могла б належати ОСОБА_3 .

При поданні первісного позову за вимогу немайнового характеру судовий збір повинен був сплачений у розмірі 908 грн (2 270 грн * 0,4 = 908 грн).

У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до відповідача та просила суд: визнати недійсною заяву ОСОБА_3 від 20 грудня 2019 року про відмову від частки земельного паю на користь ОСОБА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, що видане у спадковій справі № 412/2019, зареєстроване в реєстрі за № 99, посвідчене державним нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори Євич І. П. на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,8297 га, кадастровий номер 7120987000:02:001:0483.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду із зустрічним позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду із зустрічним позовом за дві вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 984,80 грн ((2 481 грн * 0,4) * 2 = 1 984,80 грн)).

Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

У разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то у випадку незгоди заявника з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів (пункт 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 5 785,60 грн (908 грн + 1 984,80 грн) * 200% = 5 785,60 грн).

Оскільки ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 818 грн, то йому необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 967,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Євичем Сергієм Петровичем, на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець