Рішення

від 21.02.2023 по справі 202/781/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/7834/22

Справа № 202/781/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» /далі - ТОВ «Вердикт Капітал»/ (ЄДРПОУ: 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович /далі - приватний нотаріус Остапенко Є.М./ (адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

07.02.2022 вказана позовна заява, датована 07.02.2022, за підписом представника позивача - адвоката Шипіленко Р.О. (діє на підставі ордеру) надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

В позові ставиться питання про:

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 28.05.2021 вчиненого приватним нотаріусом Остапенко Є.М. зареєстрованого в реєстрі за № 69160, за яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 204 150,17 грн;

- покладення судових витрат на відповідача.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 19.04.2022 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

07.06.2022 вказана справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23.05.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично справу передано судді по реєстру 09.06.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.06.2022 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Обґрунтування позову

В позові вказується, що оскаржений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинено з порушенням законодавства.

Зокрема, звертається увага на те, що згідно з п.п. 3.1-3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої з відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Наголошується, що діюче законодавство України не містило чинного на момент вчинення виконавчого напису переліку документів, за яким можливо було би вчинити виконавчий напис на кредитному договорі, що не посвідчений нотаріально.

Зауважується, що за вимогами про сплату кредитних платежів сплив строк позовної давності та подальше нарахування будь-яких платежів згідно умов договору є незаконним, скільки наявне рішення Індустріального районного суд міста Дніпропетровська від 24.12.2013 у справі № 202/36188/13-ц про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Так, зазначається, що рішенням Індустріального районного суд міста Дніпропетровська від 24.12.2013 у справі № 202/36188/13-ц, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 11 146,54 грн. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № 040-Z/008807 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску VISA Electron Instant Issue від 27.11.2012, згідно якого позивач надав відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 та надав платіжну картку VISA Electron Instant Issue.

Також, в позові вказується, що на підставі цього рішення був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 11 146,54 грн, який був повернутий без виконання Індустріальним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра 13.12.2017.

З огляду на суму, зазначену у рішенні суду та виконавчому листі, позивач стверджує про штучну та надуману суму заборгованості, яка вказана у виконавчому написі та не зрозумілий механізм її формування, а відтак вважає, що сума заборгованості жодним чином не підтверджена належними документами.

Щодо правової позиції відповідача

06.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на положення ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

При цьому, відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

До відзиву додано клопотання ТОВ «Вердикт Капітал» про зменшення витрат на правову допомогу в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з визначеним позивачем у позові орієнтовним розміром витрат на правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що:

- середня заробітна плата за січень (за лютий, березень, квітень, травень відсутні відомості) 2022 року в Київській області складала 17 409,00 грн. В січні 2022 року 19 робочих дні. З наведеного вбачається, що 1 робочий день в середньому коштує 791,32 грн., половина дня - 395,66 грн. В даному випадку, із врахуванням середньої заробітної плати в регіоні, в якому працює адвокат позивача, витрати по часу наприклад на половину робочого дня повинні були складати 395,66 грн., а не 7 500 грн, за справу незначної складності;

- до позовної зави не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату в сумі 7 500,00 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04.12.2013 у справі № 202/36188/13-ц (а.с. 19-21) яким з позивача на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 040-Z/008807 від 27.11.2012 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки та договором № 000-035461/12-00938-вкл-к, у розмірі 11 146,54 грн., що складається з: заборгованості за кредитним договором 3 903,91 грн.; заборгованості простроченої (несанкціонована) 1 651,41 грн.; заборгованості по нарахованим відсоткам 4 156,45 грн.; пеня за прострочену заборгованість (за період з 25.12.2012 по 05.11.2013) 1 434,76 грн.; судовий збір у розмірі 229,40 грн., а всього 11 375,94 грн.

За змістом такого рішенням «27.11.2012 року між Банком та позивачем був укладений договір № 040-Z/008807 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску VISA Electron Instant Issue.

Згідно п. 1.1. Позивач відкрив Відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 і надав відповідну платіжну каргу VISA Electron Instant Issue, що підтверджується копією розписки Відповідача. Відповідно до п. 2.5 Договору 1 Відповідач проводить розрахунки з використанням платіжної карти тільки в межах суми видаткового ліміту.

Пунктом 2.6 Договору-1 передбачено, що Відповідач доручає Позивачу самостійно списували з вказаної картки: суми комісійної винагороди згідно з тарифами, які додані до цього договору; суми збитків, що виникли в результаті порушення Відповідачем умов Договору -1: суми нарахованих процентів за користування коштами, що може статися внаслідок виникнення заборгованості по картковому рахунку у зв'язку із перевищенням суми операції, здійсненої за допомогою платіжної карти VISA Electron Instant Issue або у іншій спосіб, суми наявного наданому картковому рахунку Видаткового ліміту (надалі несанкціонований овердрафт), а також всю суму несанкціонованого овердрафту.

Згідно до п. 4.1.7 Договору - 1 відповідач зобов`язується контролювати свій видатковий ліміт, не допускати виникнення несанкціонованого овердрафту. Погашати всі заборгованості по платіжній картці. В п. 4.1.10 договору-1 зазначено, що при виникненні несанкціонованого овердрафту Відповідач зобов'язаний сплатити нараховані на суму заборгованості відсотки в розмірі встановленому тарифами Банку (п. 3.13 тарифів комісійної винагороди зазначено, що плата за користування несанкціонованим овердрафтом в національній валюті складає 60% ).

27.11.2012 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №000-035461/12-00938-вкл-к про відкриття відновлюваної лінії у формі овердрафту, згідно якого Позивач відкриває на картковий рахунок Відповідача, на якому обліковуються операції, здійснені з використанням картки VISA Electron Instant Issue № НОМЕР_3 на умовах забезпеченості, повороткості, строковості, платності кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 5 555,56 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними ресурсами в розмірі процентної ставки 60,0 % річних.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору 2 протягом періоду кредитування починаючи з 27.11.2012 року і до 28.11.2015 року, кредитний ліміт зазначений в п. 2.1 Договору-2, щомісяця зменшується рівними частинами відповідно до графіка зниження розміру ліміту

Відповідач зобов`язався повністю повернути отримані кошти в строк до 28.11.2015 року.»

28.05.2021 приватним нотаріусом Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 69160 (а.с. 9), за змістом якого:

- Запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Старий Надим Надимського району Тюменської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, ЄДРПОУ 36799749, якому ТОФ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № ВФ/01 від 08.04.2021, якому Публічним Акціонерним Товариством «Банк «Фінанси та Кредит», ЄДРПОУ 09807856, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 000065-b від 08.02.2018, за Кредитним договором № 040-Z/008807 від 27.11.2012, укладеного між Публічним Акціонерним Товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 ;

- Строк платежу за Кредитним договором № 040-Z/008807 від 27.11.2012 настав. Боржником допущено прострочення платежів;

- Запропоновано задовольнити вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", стягнути з ОСОБА_1 , за період з 08.04.2021 по 25.05.2021 включно, суму у розмірі:

121 891,32 грн - заборгованість за тілом кредиту ;

81 758,85 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією ;

- за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача;

- Загальна заборгованість ОСОБА_1 , що підлягає стягненню - 204 150, 17 грн.

Постановою від 16.12.2021 приватного виконавця Русецької О.О. відкрито виконавче провадження ВП № 67920439 щодо примусового виконання вказаного виконавчого напису № 69160 від 28.05.2021 (а.с. 10-11).

Також, в матеріалах справи містяться копії постанов винесених в межах виконавчого провадження ВП № 67920439 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису № 69160 від 28.05.2021, зокрема: від 19.01.2022 про арешт коштів боржника (а.с. 12-13), від 19.01.2022 про арешт майна боржника (а.с. 14-15), від 19.01.2022 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 16-18).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі ОСОБА_1 посилається на те, що при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис вчинений за відсутності доказів про безспірність заборгованості, а також нотаріально посвідченого кредитного договору.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційних/консультаційних роз`яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28.05.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять нотаріально посвідченого договору на підставі якого вчинено оскаржений виконавчий напис. Доказів та обґрунтувань протилежного учасниками судового провадження не надано.

Таким чином, матеріалами справи не спростовано, що подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки, судом не встановлено, що укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Пізніше таку правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в п.п. 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказала, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі договору, який не був нотаріально посвідчений, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.

Крім того, судом береться до уваги, що у постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку, викладеного вищевказаній постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

При цьому, у справі, яка переглядається, відповідачем не доведено, що сума заборгованості була такою, як зазначено у оскарженому виконавчому написі нотаріуса.

Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається, що при винесенні оскарженого виконавчого напису приватний нотаріус вчинив дії щодо перевірки безспірності заборгованості.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 488,60 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (992,40 грн) та заяви про забезпечення позову у справі (496,20 454,00 грн) /а.с. 1/.

Щодо витрат на правову допомогу

В позовній заяві вказано, що орієнтовний розмір витрат за надання правової допомоги у справі складає 7 500,00 грн. При цьому, зазначено, що у встановлені ст. 141 ЦПК України строк позивачем будуть подані докази на підтвердження понесених витрат та уточнено їх розмір.

Суд зазначає, що ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 (провадження №61-18451св20) вказано, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18). Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц.

Оскільки наразі матеріали справи не містять документів на підтвердження витрат на правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, то суд вважає передчасним вирішення питання щодо відшкодування позивачу таких судових витрат (на правничу допомогу).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 28.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за номером 69160, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б) 204 150,17 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749; 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) 1 488,60 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич