Постанова

від 08.02.2023 по справі 826/15649/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15649/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Потопальська Т.В.

пр-к позивача Славінський М.О.

пр-к відповідача Норець В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося з позовом до Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0000624110 та №0000634110.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019, у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 31.08.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При повторному розгляді справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0000624110 та №0000634110, складені Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Стягнуто на користь Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2294,00 грн (дві тисячі двісті дев`яносто чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, у якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено взаємовідносини позивача з підприємством, яке має ознаки фіктивності, а тому позивач не має права на податкові вигоди у формі податкового кредиту і витрат з податку на прибуток за наслідками таких взаємовідносин.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 січня 2023 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року заяву суддів Ключковича В.Ю. про самовідвід задоволено та відведено суддю від участі у розгляді цієї справи.

Розпорядженням Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року №329 здійснено заміну судді-члена колегії Ключковича В.Ю. в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року визначено склад колегії суддів: Грибан І.О., Беспалов О.О., Парінов А.Б.

Повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року призначено судове засідання на 08 лютого 2023 року.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній доказами, колегія суддів звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що в період з 15.05.2013 по 01.06.2013 Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів України - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено виїзну позапланову документальну перевірку Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Енергоінжинірінг» за 2012 рік за результатами якої складено акт від 07.06.2013 № 659/41-10/24584661.

В акті перевірки відображено порушення пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 6 923 612,00 грн. та порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 593 916,00 грн.

20.06.2013 на підставі акту від 07.06.2013 № 659/41-10/24584661 прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000624110, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 9 890 874,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями на 3296958,00 грн. та №0000634110 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 10385418,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 3461806,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Міністерства доходів та зборів України від 01.09.2013 № 10/90/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 20.06.2013 №0000624110 та №0000634110 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 вказав на необхідність надання оцінки відомостям, отриманим в рамках кримінального провадження щодо непричетності директорів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до господарської діяльності ТОВ «Енергоінжинірінг» , в тому числі шляхом допиту вказаних осіб в якості свідків. З`ясування обставин наявності / відсутності вироку в кримінальному провадженні; надання оцінки висновку експерта від 23.09.2013 №886, складеного експертом сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Білоцерківського міського відділу Губань Л.І.; надання оцінки доводам позивача про те, що ним у спірний період (період, що підлягав перевірці) до складу витрат витрати на придбання товару у ТОВ «Енергоінжинірінг» (комплектна електролізна установка для виробництва водню) не включались, оскільки таке обладнання є основним засобом, а відтак сплачені кошти (витрати) за вказаний товар не приймали участі у формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження позивачем права на податковий кредит, оскільки фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними в акті документальної перевірки контрагентом, рух активів та їх зв`язок з господарською діяльністю товариства підтверджено належними первинними документами.

При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про фіктивність діяльності ТОВ «Енергоінжинірінг» з посиланням на покази свідків, надані в ході досудового розслідування, позаяк в такій справі відсутній вирок з вказівкою на встановленням факту фіктивності та нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як вже зазначалось, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей/отримання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 серпня 2021 року у справі №640/13657/20 та від 14 січня 2020 року у справі №П/811/210/16.

З матеріалів справи встановлено, що з метою закупівлі електроустаткування позивачем проведені відкриті торги.

Відповідно до протоколу від 08.06.2012 № 647 оцінки пропозиції конкурсних торгів, ТОВ «Енергоінжиніринг» визнане переможцем по критерію запропонованої ціни.

Серед документів пропозиції ТОВ «Енергоінженіринг» надано, зокрема: довіреність ТОВ «ПК «Уральські заводи» на представництво останнього як заводу-виробника електролізних установок та їх поставку на ВП «ЮУ АЕС»; технічні умови «Установки електролізні»; сертифікат відповідності УкрСЕПРО на установки електролізні, сертифікат управління якістю УкрСЕПРО, дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Енергоінженіринг» від 28.04.2012 №200044347, довідка ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 29.05.2012 №142710/10/24-120 про відсутність у ТОВ «Енергоінженіринг» заборгованості з податків і зборів. Інформація про результати проведення торгів відображена у звіті від 06.08.2012 №2606.

02.07.2012 між позивачем особі ВП «Южно-Українська АЕС» та ТОВ «Енергоінженіринг» укладено договір № ПУ-30860-ДЗ на постачання товару (том 1 а.с 85).

Договором передбачено, що ТОВ «Енергоінженіринг» (Постачальник) передає позивачу електроустаткування н.в.і.у. (комплектна електролізна установка для виробництва водню) у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1).

Загальна вартість товару складає: 40 085 700,00 грн, у тому числі ПДВ: 6 680 950,00 грн (п. 2.1 договору).

Згідно з умовами п. 3.2 договору постачальник надає позивачу товарну накладну, податкову накладну, документи, що підтверджують якість товару.

Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача (ЮУВ ВП «Складське господарство») з відміткою в накладній на відвантаження товару.

08.08.2012 між позивачем та постачальником укладена додаткова угода № 1 (том 1 а.с.91) до договору постачання № ПУ-30860-ДЗ, згідно якої Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до договору) прийнято в новій редакції.

Поставка товару відбулася 13.08.2012 на суму 16 880 580,00 грн; 20.08.2012 на суму 14 266 320,00 грн; 26.12.2012 на суму 8 416 595,78 грн та 11.03.2013 на суму 522 204,22 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001, № РН-0000002, № РН-0000003 (том 1 а.с.94-96) та № РН-0000001 (том 2 а.с.143).

Видаткові накладні містять відмітку ВП «ЮУ АЕС» та відмітку диспетчера ВП «Складське господарство» про отримання ТМЦ.

Факт поставки підтверджується також витягом з журналу реєстрації вивантаження міжміського вантажу (том 2 а.с.226-229), який містить інформацію про: 1) дати поставки ТМЦ; 2) державні номер автомобілів та ПІБ їх водії, які доставляли вантаж; 3) ПІБ комірника, який отримував товар; 4) назву постачальника; 5) ПІБ відповідального інженера; 6) найменування вантажу та реквізити накладних.

Факт поставки підтверджують пояснення інженера групи зовнішньоекономічних поставок управління виробничо-технічної комплектації «Южно-Українська АЕС» ДП «HAEK «Енергоатом» Рижкова О.Б. (том 2 а.с.224) та керівника групи зовнішньоекономічних поставок управління виробничо-технічної комплектації ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» Якубця В.О. (том 2 а.с.225), які безпосередньо здійснювали приймання ТМЦ та передавали їх на склад.

Оприбуткування поставленого товару здійснено позивачем 14.08.2012, 20.08.2012, 27.12.2012, 11.03.2013 про що складено прибуткові ордери № 12-6217, № 12-6399, № 12- 9467 (том 1 а.с.97-99), № 13-1544 (том 2 а.с.144).

На час винесення спірних податкових повідомлень-рішень товар знаходився на складі Южно-Українського відділення ВП «Складське господарство», що підтверджується картками складського обліку (том 2 а.с.121-123, а.с.127-134, а.с.137-142, а.с.145).

Довіреності на представників позивача, які відповідно до видаткових накладних отримували товар від ТОВ «Енергоінженіринг» (Рижкова О.Б. від 07.03.2013 № 289, від 26.12.2012 № 1698 та Якубця В.О. від 14.08.2012 № 950, від 20.08.2012 № 982, зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ВП «ЮУ АЕС».

13.08.2012, 20.08.2012, 26.12.2012, 11.03.2013 ТОВ «Енергоінженіринг» виписано податкові накладні (том 1 а.с.101-103), які позивачем внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (том 1 а.с.104-220).

Оплата товару підтверджується виписками з банківського рахунку ВП «Южно- Українська АЕС» у ПАТ «Альфа-банк» (том 1 а.с.221 - том 2 а.с.102 ), бухгалтерською довідкою № 64 за підписом головного бухгалтера ВП «Южно-Українська АЕС» (том 2 а.с.106), довідкою ПАТ «Альфа-банк» від 21.10.2013 № 84331-28.1-161374 (том 2 а.с.209).

Дані операції відображені в бухгалтерському обліку в журналі-ордері по рахунку 63132 (том 2 а.с.107-110).

Проходження вхідного контролю та якість обладнання підтверджуються актами вхідного контролю та ярликами на готову продукцію від 15.08.2012 № 3-429, від 15.10.2012 № 3-516, від 28.01.2013 № 2-802, від 28.03.2013 № 2-914.

Технічна документація, паспорти на вироби, схеми монтажу, інструкції з експлуатації, технічні умови, методики перевірки, креслення та дозволи на використання, постачання товару без яких неможливе, також наявні у матеріалах справи.

Необхідність проведення закупівлі обладнання за договором від 02.07.2012 № ПУ- 30860-ДЗ підтверджується Технічними вимогами на закупівлю товарів за темою «Замена оборудования станционарной злектролизной установки знергоблоков ЮУАЗС» ТТ.0.0009Ц.1980 (том 2 а.с.212), Технічним рішенням «О замене оборудования злектролизной установки знергоблоков № 1, 2, 3» від 11.01.2011 № ТР.0.0009.2310 (том 2 а.с.218), пояснювальною запискою ОСОБА_4 - начальника електроцеху ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (том 2 а.с.220).

Відповідно до вказаних документів метою проведення закупівлі за договором є заміна обладнання станційної електролізної установки, типу СЕУ-20, 1980 року випуску, що відпрацювало свій термін, для безперебійного забезпечення воднем системи охолодження турбогенераторів енергоблоків № 1, 2, 3.

Протягом 2014-2015 років позивачем було проведено реконструкцію електролізної установки шляхом укладення договору від 29.09.2014 № 04/09-2014 із ПАТ «Юженергобуд» на виконання відповідних робіт.

Використання у цих роботах обладнання, поставленого за договором від 02.07.2013 №ПУ-30860-ДЗ підтверджується такими документами (том 4 а.с.45-188): договором від 29.09.2014 № 04/09-2014 із ПАТ «Юженергобуд» та додатковими угодами до нього; актами ф. КБ2в № 1, № 7 та підсумковою відомістю ресурсів; накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 31.10.2014 № 341 та № 342; типовими формами №М-15 передачі обладнання і матеріалів у монтаж від 31.10.2014 № 14-37170 та № 14-37150; актом про списання використаних давальницьких матеріалів за листопад 2015 року № 115-38413; актами про списання змонтованого обладнання за листопад 2015 року № 15-38353 та за грудень 2015 року № 15-44079; відомістю № КС-12 обліку обладнання змонтованого щодо реконструкції електролізної установки; актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 09.02.2016; актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 17.02.2016.

Стосовно доводів відповідача викладених в акті перевірки про те, що позивачем завищено витрати на 32 969 580,00 грн за 2012 рік за придбані у ТОВ «Енергоінжиніринг» товари, судом встановлено наступне.

Наразі, позивачем до матеріалів справи надано довідку від 09.09.2022 щодо відображення у складі витрат ДП «НАЕК «Енергоатом» (відокремленого підрозділу «Південноукраїнська АЕС» та Южно-Українського відділення відокремленого підрозділу «Складське господарство») з метою визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток з операцій придбання товарів у ТОВ «Енергоінженіринг» у період з 02.07.2012 (дата укладання до договору) по 07.06.2013 (дата акту перевірки ДПС № 659/41-10/24584661 від 07.06.2013, перевіряємий період - 2012 рік).

Подана довідка підписана особисто головним бухгалтером ДП НАЕК «Енергоатом» Наталією Вашетіною.

Як зазначено в Довідці, протягом 2012 - 2013 років на склади ЮУВ ВП «Складське господарство» оприбутковано товару придбаного у ТОВ «Енергоінженіринг» по договору від 02.07.2012 №ПУ-30860-ДЗ на загальну суму - 33 404 750.00 грн (без ПДВ), яка включає в себе:

- за 2012 рік: 32 969 579,82 грн (без ПДВ) - сума, яка оскаржується ДП «НАЕК» «Енергоатом»;

- за 2013 рік: 435 170,18 грн (без ПДВ) - сума, яка не приймає участі у спорі.

Отже, станом на 07.06.2013 (на дату складання акта перевірки за пєревіряємий період - 2012 рік) та на звітну дату - 30.06.2013 (дата проміжної фінансової звітності), придбана у 2012 році у ТОВ «Енергоінженіринг» комплектна електролізна установка для виробництва водню типу СЕУ-20 з системою автоматизації на загальну суму 32 969 579,82 грн (без ПДВ) продовжувала зберігатись на складах ЮУВ ВП «Складське господарство» і обліковувалась у незавершеному балансі у дебетовому сальдо субрахунку 2052 «Обладнання, що потребує монтажу», що підтверджується даними карток складського обліку.

Крім того, передача зі складів ЮУВ ВП «Складське господарство» комплектної електролізної установки для виробництва водню типу СЕУ-20 підрядній організації ПАТ «Юженергострой» для її монтажу на об`єктах ВП «ПАЕС» відбулася лише у жовтні 2014 року, що підтверджується Актами передачі обладнання до монтажу №№ 14-37150 та 14-37170 типової форми М-15, даними карток складського обліку та Авізо ЮУВ ВП «Складське господарство» №79 від 31.10.2014 про передачу товару зі складів на ВП «ПАЕС» (бухпроведення: Дт683004 Кт 2052), у т.ч. на суму 32 969 579,82 грн (без ПДВ)).

Таким чином, оскільки з 02.07.2012 по 07.06.2013 у бухгалтерському обліку ДП «НАЕК «Енергоатом» операції з придбання у ТОВ «Енергоінженіринг» обладнання на суму 32 969 579,82 грн (без ПДВ), не призвели до виникнення ні Доходів ні витрат, відповідно дана операція ніяким чином не вплинула на розмір податку на прибуток ДП «НАЕК «Енергоатом» звітний пєревіряємий період.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарська операція із ТОВ «Енергоінженіринг» оформлена необхідними документами, що підтверджують її реальність та дійсні зміни в майновому стані позивача.

Також, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що за інформацією з протоколу допиту у межах кримінального провадження посадова особа контрагента позивача заперечувала свою участь у фінансово-господарській діяльності цього підприємства.

Відповідач вважає, що контрагент позивача ТОВ «Енергоінженіринг» здійснював виконання робіт без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про безтоварність проведеної фінансово-господарської операції та про її лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фіктивне підприємництво це створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Стаття 205 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними. При цьому, ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб`єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг. Зазначені особи мають на меті інше - прикриваючись юридичною особою, вони прагнуть приховати свою незаконну діяльність.

Частиною 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом ч.6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) або постановою про адміністративний проступок.

З матеріалів справи вбчається, що акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили та якими б посадових осіб контрагента позивача або безпосередньо посадових осіб позивача було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 212 КК України. Не надано таких доказів апелянтом і під час апеляційного розгляду справи. Крім того, апелянтом не надано будь-яких доказів правомірності отримання та належності наданих ним письмових доказів у вигляді копій протоколів допиту свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з кримінального провадження №32012110100000074.

Також, контролюючим органом не надано доказів проведення документальних перевірок контрагента позивача в рамках яких було б встановлено неправомірне формування вказаним суб`єктом господарювання показників податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок від 23.09.2013 №886 почеркознавчої експертизи, здійснений в кримінальному провадженні, був складений лише через 3 місяці після винесення оскаржуваних ППР, а позивач як суб`єкт господарювання не зобов`язаний здійснювати перевірки підписів посадових осіб контрагентів, презумуючи правомірність поведінки свого контрагента.

Наразі, позивачем було вжито усіх заходів обачності при здійсненні спірної операції: отримано документи, які підтверджують наявність повноважень ТОВ «Енергоінжиніринг» на представництво виробника, довідки від податкового органу про перебування цієї юридичної особи на обліку та відсутність заборгованості зі сплати податків; перевірено повноваження керівника через офіційні дані державного реєстру; отримано підтвердження податкового органу про реєстрацію податкових накладних, перевірено реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійсненої господарської операції первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотримання закону і не були визнані судами нікчемними, документально підтверджують фактичне здійснення господарської операції між Позивачем та його контрагентом, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків.

Відтак висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є обґрунтованим.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 20.02.2023р.)