Постанова

від 09.02.2023 по справі 380/3510/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3510/20 пров. № А/857/16720/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року про відмову у повороті виконання рішення, постановлену суддею Мартинюком В.Я. у м. Львові у порядку письмового провадження у справі №380/3510/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмислужби, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Первинної профспілкової організації працівників у Львівській митниці, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС №90-о від 13.04.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено на роботі в Львівській митниці ДФС на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС з 16.04.2020 ОСОБА_1 ; стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 61938, 37 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу; в іншій частині у задоволені позову відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 7789,98 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів звернуто до негайного виконання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №380/3510/20 без змін.

На виконання згаданого рішення суду відповідачем виплачено позивачу, в тому числі середній заробіток в сумі 61938,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням 662 від 29.03.2021 та розрахунковими листами за 2021 рік.

Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі №380/3510/20скасовано, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

25 жовтня 2022 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду від Галицької митниці Держмитслужби надійшла заява про поворот виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №380/3510/20, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби 61938,37 грн грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у задоволенні заяви Галицької митниці Держмитслужби про поворот виконання судового рішення відмовлено.

При ухваленні судового рішення суд виходив з того, що заявником не надано доказів того, що скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами стосовно виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про поворот виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/3510/20.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, а тому судом невірно застосовано положення ст. 381 КАС України.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 2ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Підстави та порядок повороту виконання судових рішень визначеност. 380 КАС України

Відповідно до частин 1 - 4ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Відповідно до ч. 7ст. 380 КАС Україниякщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Враховуючи наведене, суди на забезпечення такої гарантії як відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Разом з цим, ч.1ст.381 КАС Українипередбачено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Такожст. 239 Кодексу законів про працю Українипередбачено, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

На підставі системного аналізу приписів наведених вище нормативно-правових актів можна дійти висновку, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів (соціальної допомоги тощо) з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання (наприклад, грошового утримання судді у відставці) у відносинах публічної служби.

Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача). Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.

Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 2а-9320/11/0308, від 22.08.2019 у справі № 9557/10/1570, від 24.09.2020 у справі №818/678/17.

Відтак, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Тобто, самої лише обставини щодо скасування судового рішення про присудження позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу є не достатнім та не є підставою для застосування приписів ст.380,381 КАС України.

Разом з цим, як зазначив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заявником до суду не подано доказів того, що скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами стосовно виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, у спірних правовідносинах судом не встановлено факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, які призвели до безпідставного стягнення на його користь суми середнього заробітку, а тому підстави для повороту виконання судового рішення - відсутні.

Щодо покликань скаржника на те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, суд апеляційної інстанції зазначає, що стягнуті на користь позивача суми згідно рішення суду у даній справі є коштами із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому вони відносяться до іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, визначеногост. 381 КАС України.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року про відмову у повороті виконання рішення у справі №380/3510/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 20.02.2023.