Постанова

від 21.02.2023 по справі 804/14712/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року

м. Київ

справа №804/14712/15

адміністративне провадження № К/990/7592/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №804/14712/15 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 (головуючий суддя Шлай А.В., судді: Круговий О.О., Прокопчук Т.С.),

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання неправомірними дій податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 позов задоволено частково.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 рішення суду першої інстанції скасовано в частині, якою позовні вимоги задоволено та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 залишено без змін.

Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулось до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, прийняти нове рішення про скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №804/14712/15.

Ухвалою суду від 31.08.2022 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про передачу справи №804/14712/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.

Ухвалою від 20.02.2023 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 21.02.2023.

Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.

З касаційної скарги слідує, що підставою для касаційного оскарження позивач визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, - неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та справедливості. Як зазначає позивач, у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами Товариство посилалося на виправдувальний вирок від 21.12.2019 у справі №490/12513/14-к, який містить системне дослідження господарської діяльності ряду суб`єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Пром-Консалт». Висновок, зроблений судом першої інстанції у справі №490/12513/14-к та підтриманий судами апеляційної і касаційної інстанції, полягає у тому, що контрагент позивача ТОВ «Пром-Консалт» у період господарських правовідносин з позивачем було діючим господарським підприємством. Звертаючись з заявою про перегляд, Товариство посилалось на те, що обставини, встановлені у згаданому вироку, є нововиявленими та дають право стверджувати про наявність об`єктивних сумнівів стосовно правомірності притягнення позивача до фінансової відповідальності за нібито допущене порушення вимог податкового законодавства його контрагентом. Позивач звертає увагу на передчасність рішення, котре просив переглянути за нововиявленими обставинами, яка полягає у тому, що розглядаючи справу, з урахуванням виключно вироку від 12.09.2014 у кримінальній справі №522/16458/14-к, суд позбавив себе можливості повно та всебічно вивчити усі інші істотні обставини, прийняти обґрунтоване, законне та справедливе рішення. Крім того, позивач не погоджується з позицією суду щодо недоцільності дослідження первинних документів та вбачає у цьому порушення норм процесуального права, адже належними доказами у такій категорії спорів, є саме первинні документи, складені на виконання господарських операцій. Таким чином, з урахуванням викладеного, позивач вважає встановлені виправдувальним вироком обставини істотними, такими, що спростовують факти, покладені в основу судового рішення, а неврахування таких обставин в оскаржуваній ухвалі, є порушенням норм матеріального і процесуального права. Окрім того, позивач відзначає, що не погоджується з відмовою апеляційного суду зупинити провадження у цій справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду спору у справі №160/3364/19 щодо надання судами оцінки такому доказу як вирок суду, яким установлено факт фіктивності господарської діяльності підприємства.

Поряд з цим, позивач подав доповнення до касаційної скарги, де посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №160/3364/19.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган вказує, що обставини, встановлені у вироку від 12.09.2014 в кримінальній справі №522/16458/14-к не є нововиявленими, з огляду на норми процесуального права, зокрема, статті 361 КАС України, які визначають випадки, за яких певні обставини можуть вважатися нововиявленими. Встановлені у вироку обставини могли бути відомі позивачу під час розгляду справи протягом 2019-2021 років, представник позивача мав можливість звернути увагу саме на відповідні обставини. Відповідач зауважує, що як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.08.2018 у справі №552/137/15-ц, слід відрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не є підставою для перегляду справи на підставі нововиявлених обставин. Крім того, як відзначає податковий орган, судами попередніх у цій справі досліджено первинну документацію та встановлено, що документи підписано особою, яка заперечує свою участь у діяльності підприємства. Відтак, факт фіктивності господарської діяльності підприємства не може залишатись неврахованим судами під час розгляду справи. При цьому, відповідач звертає увагу, що справа №522/16458/14-к, на вирок у якій посилається позивач, стосується директора ТОВ «МетЮГ-М», а не директора ТОВ «Пром-Консалтинг», з яким співпрацював позивач. З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 - без змін.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0000344603, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3' 769' 417,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1' 884' 708,50грн. та визнання неправомірними дій податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акта перевірки від 13.05.2015 №3/28-01-46-03/00191454, з мотивів протиправності його прийняття та їх вчинення податковим органом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015, позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірне податкове повідомлення-рішення, відмовивши у задоволенні позову про визнання протиправними дій відповідача щодо його прийняття.

Постановою Верхового Суду від 09.04.2019 зазначені судові рішення скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0000344603, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5654125,50грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 рішення суду першої інстанції скасовано в частині, якою позовні вимоги задоволено та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000344603 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000344603 від 29.05.2015 в частині збільшення Акціонерному товариству «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 42350,00грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 21175,00грн. У задоволенні позову про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення №0000344603 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3727067,00грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1' 863' 533,50грн відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 касаційні скарги Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» та Офісу великих платників податків ДПС залишено без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 залишено без змін.

Акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулось до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020.

Суд апеляційної інстанції вказав, що в обґрунтування заяви наведені наступні доводи:

АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» виконано рішення суду перераховано до Державного бюджету 5654125,5 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000344603;

20.12.2021 АТ«ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» ознайомилось із виправдувальним вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2019 у справі №490/12513/14-к по відношенню до посадової особи ТОВ «МетЮг-М», а також з рішенням Миколаївського апеляційного суду від 12.01.2021 та постановою Верховного Суду від 29.09.2021;

виправдувальним вироком встановлена обставина провадження ТОВ «Пром-Консалт» в період з 07.07.2012 по 19.05.2014 чисельних господарських операцій і в 2013 році дане підприємство не було фіктивним, а реально діючим підприємством;

вирок від 12.09.2014 в кримінальній справі №522/16458/14-к Приморського районного суду міста Одеси, який було покладено в основу постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020, не наділений системним підходом до відправлення правосуддя, не ґрунтується на ретельному дослідженні господарської діяльності ТОВ «Пром-Консалт»;

вирок від 21.12.2019 у справі №490/12513/14-к є преюдиціальним для справи, що розглядається.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 відмовлено.

Апеляційний суд не погодився з позицією позивача про наявність підстав, встановлених положеннями пункту першого частини другої статті 361 КАС України, відповідно до яких підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З оскаржуваного судового рішення слідує, що у постанові Третього апеляційного адміністративного суду, якою задоволено позов частково, встановлено обставини про заниження позивачем об`єкту оподаткування у 2012 та 2013 роках по операціям за угодою № 899, укладеною з ТОВ «Пром-Консалт», зокрема, з 30.11.2012 засновником та директором ТОВ «Пром-Консалт» значився ОСОБА_1 , який, як встановлено вироком Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2014 у справі №522/16458/14-к, первинні документи не підписував, господарську діяльність не здійснював, ТОВ «Пром-Консалт» придбав з метою прикриття незаконної діяльності.

Поряд з цим, апеляційний суд вказав, що у вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.12.2019 по справі №490/12513/14-к. викладено висновок про те, що ТОВ «Пром-Консалт» в період з 07.07.2012 по 19.05.2014 було реально діючим підприємством, зроблений без урахування обставин, встановлених вироком Приморського районного суду міста Одеси від 12.09.2014 у справі № 522/16458/14-к. При цьому, ОСОБА_1 , як і будь-які інші працівники ТОВ «Пром-Консалт», в якості свідків у справі №490/12513/14-к не допитувалися.

Суд мотивував своє рішення про відмову у задоволенні заяви тим, що при розгляді справи №804/14712/15 досліджувались усі первинні документи, які були складені ТОВ «Пром-Консалт» на підтвердження виконання договору №899. При цьому, поставки металобрухту від 23, 26.10.2012 визнані судом реальними операціями, оскільки первинні документи підписані директором Гладким М.Г. , легітимність діяльності якого не спростована. Документи, які складені після 30.11.2012 (придбання ОСОБА_1 ТОВ «Пром-Консалт») підлягають правовій оцінці, враховуючи визнання ОСОБА_1 обставини їх непідписання ним та здійснення діяльності ТОВ «Про-Консалт» поза межами правового поля.

Крім того, Верховний Суд у справі, що розглядається, переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції у порядку касаційного провадження, також погодився, що з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відтак, долучені до матеріалів справи документи не є належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами в розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд вказав, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку навіть незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Надані позивачем первинні документи є неналежними, оскільки підписані від імені особи, яка значилась як директор ТОВ ТОВ «Пром-Консалт», проте фінансово-господарською діяльністю не займалась, адміністративно-розпорядчі функції керівника підприємств не виконувала, відтак, господарські операції з таким товариством не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 вказала, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, за своєю юридичною суттю нововиявленими обставинами є фактичні обставини, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації. Тобто, істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Також, необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є їх існування під час розгляду спірної ситуації в суді і ці обставини не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох умов. Тобто для визначення обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового рішення відсутня.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції не може вважати помилковою позицію апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі, згідно з якою, підстави для висновку про наявність конкуренції між обставинами, встановленими вироками у справах №522/16458/14-к та №490/12513/14-к, які мають враховуватись при розгляді справи №804/14712/15, відсутні, а відтак суд правомірно вважав за необхідне відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Наведена позивачем обставина не відповідає критеріям пункту 1 частини другої статті 361 КАС України для визнання її нововиявленою.

Поряд з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, визначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції, в рішенні від 28.11.1999 у справі "Brumarescu v. Romania" наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003).

Суд наголошує, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №804/1412/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду