Ухвала

від 02.02.2023 по справі 504/4365/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4365/20

Провадження № 2/504/396/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Добров П.В.,

при секретарі Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення.

04.10.2022 року до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребування з архіву Комінтернівського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи №504/786/18 (номер провадження 2/504/1444/18) про стягнення аліментів на утримання дитини яка розглядалася за позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_5 для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання з`явився представник позивача адвокат Дубінкін Ю.М., який надав заяву про розгляд клопотань за його відсутністю, заперечував проти їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні надали заяви про розгляд клопотань за їх відсутністю, просили їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні надала заяву про розгляд клопотань за її відсутністю, заперечувала проти їх задоволення.

Розглянувши клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частинами першої та другої статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83ЦПК України, сторони подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ визнавав за необхідне відхилитися від стандарту "поза розумним сумнівом" та про можливість та ухвалити рішення стосовно певних обставин із застосуванням значно нижчого стандарту переваги доказів (п.п. 480, 481 рішення від 31.05.2018 у справі «Абу Зубайда проти Литви», п. 26(1) рішення від 08.07.2004 у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», п.107 рішення від 10.12.2010 у справі «Трепашкін проти Росії (№ 2)». Суд підкреслював, що відповідно до його усталеної практики, доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростованих презумпцій (п.481 рішення від 31.05.2018 у справі «Абу Зубайда проти Литви»). Окрім того, рівень переконаності, необхідний для досягнення відповідного висновку, та, у зв`язку з цим, питання про покладення тягаря доведення, з необхідністю пов`язані зі специфікою фактів, природою тверджень та передбаченим Конвенцією правом, про яке йдеться. ЄСПЛ у своїй практиці розмежовує окремі стандарти доказування, згадує і застосовує стандарт переваги доказів, а також відзначає, що стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться.

Згідно правової позиції Верховного Суду, неодноразово висловленої у справах «№ 922/1163/18, 909/105/15, 910/23428/17, 910/8763/17, якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень (справи №№ 910/18036/17, 917/1307/18, 902/761/18, 917/2101/17) неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважити доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.

За обставин даної справи суд вважає, що стандарт доведення того факту, про який просить відповідачка не є явно недосяжним і в даному випадку підтвердження недійсності договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки перевіряється відомостями, внесеними до офіційних документів, які надані до матеріалів справи.

На підставі аналізу письмових доказів, як кожного окремо так і в їх сукупності, в поєднанні з письмовими доказами по справі, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено необхідності долучення доказів, а саме: цивільну справу про стягнення аліментів, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування, а саме визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення,суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 85, 223, 247, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо відрішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду,включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя П.В. Добров