Рішення

від 19.09.2024 по справі 504/4365/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4365/20

Номер провадження 2/504/1317/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024с-ще Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої суддіВінської Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцар А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним, та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів просила суд поновити строк для подання позову, визнати договори дарування недійсними, визнати незаконним та недійсним рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про зобов`язання вчинити дії, зняття з реєстрації та виселення. Позов неодноразово уточнювався, в остаточній редакції просила суд: - визнати недійсним договір дарування будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , від 21.06.2016 року дарувальника ОСОБА_1 обдарованої ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесею Миколаївною; - визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від 21.06.2016 року дарувальника ОСОБА_1 обдарованої ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесею Миколаївною; -визнати недійсною і скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, земельну ділянку і АДРЕСА_1 ; - зняти з реєстрації місця проживання в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ; -виселити без надання іншого житлового приміщення з будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ; - припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ; - зняти з реєстрації місця проживання в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - виселити без надання іншого житлового приміщення з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_8 повернути позивачу будинок і земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за захвачене ними майно згідно переліку, зазначеному у позові на суму 6165600,00грн.; - стягнути з ОСОБА_2 збитки у подвійному розмірі в сумі 12331200,00грн. та моральну шкоду в сумі 6165600,00грн.; - зобов`язати Південне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Управління нотаріату Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в особі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесю Миколаївну забезпечити внесення до Державного реєстру відповідних відомостей про скасування і припинення прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок, земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області в особі Лиманського районного підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області зняти з реєстрації місця проживання в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; - сплату судового збору, судових витрат покласти на ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог послалася на наступне.

08.04.2016 року вона набула права власності на житловий будинок і земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П.

23.05.2016 року за її згодою у будинку зареєстровано її доньку ОСОБА_4 і онука ОСОБА_9 . Чоловік дочки - ОСОБА_10 також проживав у будинку, однак без реєстрації.

У ОСОБА_4 з її чоловіком ОСОБА_10 були вкрай напружені відносини аж до розірвання шлюбу та поділу майна, і дочка просила свого чоловіка, який не завжди бував у цьому будинку, куплений будинок переписати на сина.

Знайома сім`ї ОСОБА_2 , дізнавшись про сімейну драму, скориставшись довірою, запропонувала захист прав позивачки та її доньки з онуком у спосіб оформлення на неї договором дарування будинку та земельної ділянки, що в подальшому унеможливлювало б претензії чоловіка доньки на майно. ОСОБА_2 запевнила позивачку, що після розлучення доньки з її чоловіком (шлюб було розірвано 01.08.2017 року) вона поверне вказане нерухоме майно, а для гарантії таких запевнень надасть довіреність на ім`я дочки і заповіт.

21.06.2016 року за вказаною пропозицією і за завіряннями ОСОБА_2 повернути будинок і земельну ділянку було оформлено договір дарування житлового будинку і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , від позивачки ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.

21.06.2016 року ОСОБА_2 оформила на ім`я онука позивачки ОСОБА_9 заповіт на будинок і земельну ділянку, що розташоівні за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.

21.06.2016 року ОСОБА_2 оформила ОСОБА_4 довіреність на розпорядження майном, що була посвідчена приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М.

01.08.2017 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 було розірвано.

У червні 2018 року ОСОБА_2 приїхала до Одеси та просилася тимчасово вселитися у спірному будинку. Оскільки позивача з дочкою знали ОСОБА_2 то пустили її пожити до переоформлення нерухомого майна.

25.07.2018 року ОСОБА_2 оформила ОСОБА_4 нову довіреність на представлення її інтересів на розпорядження майном, яка була посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сакал І.М.

19.03.2019 року ОСОБА_2 зареєструвала своє проживання у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а заповіт та довіреність скасувала.

Позивачка сплачувала комунальні платежі за будинок по грудень 2019 року, а з січня 2020 року до Лиманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області подала заяву про кримінальне правопорушення шахрайські дії ОСОБА_2 , про що 20.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено заву про шахрайські дії ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 190 КК України за №12020160330000070.

18.03.2020 року ОСОБА_2 зареєструвала в спірному будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , всупереч розпорядженню Лиманської районної державної адміністрації від 27.06.2019 року №223/А-2019 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на укладання договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки» термін дії якого було встановлено 3 місяці і 27.08.2019 року вказане розпорядження втратило силу.

24.03.2020 року ОСОБА_2 і в подальшому за участю ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , не було повернуто позивачці та її дочці майно, що знаходилося в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , про що ведеться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України за № 12020160330000303.

За клопотанням слідчого Лиманського відділу поліції по матеріалам досудового розслідування, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2020 року по ч. 1 ст. 190 КК України за №12020160330000070 ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В. від 02.04.2020 року накладено арешт на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначала, що всі дії ОСОБА_2 свідчать про зловживанням нею довірою позивачки та її дочки, про її наміри шляхом обману заволодіти чужим майном, тому звернулась до суду із вказаним позовом.

Відповідачка ОСОБА_3 надала відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі у зв`язку з наступним.

ОСОБА_3 вважає, що поновлення пропущеного строку для подачі позову позивачкою не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає дійсності та реальним перебігам подій.

Так, спірний будинок на підставі договору купівлі продажу від 08.04.2016 року був придбаний за кошти ОСОБА_2 та купувався за її проханням, але покупцем виступала ОСОБА_1 та переоформлювався на підставі договорів дарування від 21.06.2016 року. Тому, вважати, що позивачка дізналася про своє порушене право лише після 19.03.2019 року є неправдивим.

На період придбання спірного нерухомого майна чоловік ОСОБА_2 перебував у рейсі, у зв`язку з чим остання прийняла рішення, скористатись його тимчасовою відсутністю та придбати майно за договором дарування на своє ім`я, проте агенти Рієлторського агентства «Атланта» зауважили, що даний будинок можливо придбати тільки за договором купівлі продажу. ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_2 придбати будинок на ім`я її матері ОСОБА_1 , надалі переоформити майно на її ім`я за договором дарування, мотивуючи це тим, що її матір в зареєстрованому шлюбі не перебуває та є жінкою похилого віку.

ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_2 08.04.2016 року взяла у борг грошові кошти у розмірі 50000,00 доларів США для придбання спірного будинку у ОСОБА_11 із зобов`язанням повернути останньому грошові кошти в повному обсязі 08.04.2019 року, що підтверджується рішенням суду від 07.11.2019 року. Також, 08.04.2016 року, в день здійснення правочину договору купівлі-продажу спірного будинку, ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_11 передала кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для придбання спірного будинку у розмірі 60000,00 доларів США. Особисті кошти ОСОБА_4 у розмірі 3000,00 доларів США, які вона надала, як завдаток продавцям на придбання будинку, ОСОБА_2 повернула в день передачі основної суми коштів на купівлю будинку.

08.04.2016 року ОСОБА_2 купила на ім`я ОСОБА_1 спірний будинок та 21.06.2016 року оформила спірне майно на своє ім`я, як договір дарування.

23.04.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 оформили договір оренди житлового будинку та ОСОБА_4 сплачує орендну плату у розмірі 6000,00грн., що на думку ОСОБА_3 підтверджує право фактичного власника будинку ОСОБА_2 . Оскільки у ОСОБА_2 не було дітей, вона запропонувала після її смерті залишити спірний будинок у спадок ОСОБА_9 та на підтвердження своїх слів, в день вчинення правочину договору дарування, 21.06.2019 року склала заповіт.

12.03.2018 року ОСОБА_2 продала власну квартиру та використала їх в цілях будівництва ще одного будинку та облаштування земельної ділянки за адресою спірного нерухомого майна.

В червні 2018 року ОСОБА_2 переїхала до спірного житлового будинку з метою підготовки документів для введення в експлуатацію новоствореного житлового будинку.

В грудні 2018 року, у зв`язку із браком коштів та неможливістю повернути в повному обсязі борг ОСОБА_11 , ОСОБА_2 прийняла рішення про продажу спірного будинку та земельної ділянки.

07.02.2019 року було укладено договір завдатку, який в подальшому було скасовано, 05.07.2019 року, за спірний будинок з ОСОБА_3 передала кошти у розмірі 3000,00 доларів США ОСОБА_2 для підготовки документів та введення в експлуатацію новоствореного будинку на спірній земельній ділянці.

13.02.2019 року ОСОБА_2 припиняла дію довіреності від 21.06.2016 року видану на ім`я ОСОБА_4 та скасувала заповіт на спірний будинок укладений 21.06.2016 року на ім`я онука позивачки ОСОБА_9 .

08.11.2019 року ОСОБА_2 зробила заповіт на ім`я ОСОБА_3 .

18.03.2020 року ОСОБА_3 разом із своїми дітьми переїхала до спірного будинку, що підтверджується реєстрацією та актами про фактичне проживання.

ОСОБА_3 зазначає, що в період з моменту вчинення договору дарування, а саме з 21.06.2016 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 жодних намірів, щодо визнання договору дарування недійсним не вчиняли.

Позивачка ОСОБА_1 надала відповідь на відзив, яким вказує, що відзив і заперечення відповідачки ОСОБА_3 не спростовують та не відповідають вимогам ст. 178 ЦПК України, не містять правову оцінку обставин, надану нею, з якою відповідач погоджується, відсутне обґрунтування заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідачка не погоджується, у відзиві також відсутні належні посилання на відповідні докази та норми права.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву в якому повністю підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову в частині вимог до Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити у повному обсязі у зв`язку з тим, що Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не вступало у жодні правовідносини з позивачем, не наділено відповідними повноваженнями, що виникають в процесі прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема скасування рішення приватного нотаріуса та взагалі не є належним відповідачем по справі. Тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 року визначено головуючого суддю по справі Доброва П.В.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.12.2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.03.2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про визнання явки позивача обов`язковою відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення фоноскопичної експертизи відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про долучення електронних доказів відмовлено.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.02.2023 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про виклик свідків.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.04.2023 року прийнято до розгляду змінену позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.10.2023 року визнано заяву адвоката Дубінкіна Ю.М., діючого в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого суддю Доброва П.В. від розгляду справи №504/4365/20 визнано необґрунтованою, задоволено заяву судді Комінтернівського районного суду Одеської Області Доброва П.В. про самовідвід від розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023 року визначено головуючого суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Вінську Н.В.

Ухвалою Комінтернівського районного суду одеської області від 27.12.2023 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач та її представник адвокат Дубінкін Ю.М. в судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, якою позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судове засідання з`явились, відповідач приватний нотаріус Марченко О.М. в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, не з`явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

За таких обставин суд вважає за можливим розглянути позов без виклику сторін в порядку ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши поданий позов, заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08.04.2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №318, прийняла у власність житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що за домовленістю сторін продаж здійснено за 500000,00грн., які продавці одержали від покупця повністю до підписання цього договору.

08.04.2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н.П., зареєстрованого в реєстрі за №319, прийняла у власність земельну ділянку площею 0,0714 га, у тому числі по угіддям: 0,0274 га рілля, 0,0439 га забудовані землі, у межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що за домовленістю сторін продаж здійснено за 300000,00грн., які продавці одержали від покупця повністю до підписання цього договору.

21.06.2016 року на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №670, ОСОБА_1 передала безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122783200:01:002:1148. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 900844551227.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору, сторони оцінили цей дарунок у 174233,33 грн., що відповідає грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016 року згідно витягу х технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.06.2016 року (п. 2.1. Договору).

21.06.2016 року на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №667, ОСОБА_1 передала безоплатно у власність ОСОБА_2 житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5122783200:01:002:1148. Реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 827162451227.

Відповідно до п. 2 вказаного договору, сторони оцінили цей дарунок у 149658,00 грн.

23.04.2016 року на підставі договору оренди житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_4 (Орендатор) та ОСОБА_2 (Орендодавець), ОСОБА_4 було передано в оренду житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , строком - безстроково із встановленою орендною платою в розмірі 6000,00 грн. та зі сплатою комунальних послуг.

21.06.2016 року ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №674, уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися всім її майном. Вказана довіреність видана із правом передоручення строком на три роки із кінцевим терміном 21.06.2019 року.

21.06.2016 року ОСОБА_2 зробила заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М., зареєстрованого в реєстрі за №673, яким на випадок своєї смерті заповіла житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами і земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заочним рішенням Суворовського районного суду від 01.08.2017 року у справі №523/6704/17 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 розірвано.

25.07.2018 року ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Сакал І.М., зареєстрованого в реєстрі за №1024, уповноважила ОСОБА_4 розпоряджатися всім її майном. Вказана довіреність видана строком на три роки із кінцевим терміном 25.07.2021 року.

Розпорядженням Лиманської районної державної адміністрації Одеської області №223/А-2019 від 27.06.2019 року наданий дозвіл ОСОБА_2 на укладання договорів купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, де малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має право користування.

Відповідно до вказаного розпорядження, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Лиманської райдержадміністрації гр. ОСОБА_4 не заперечувала проти надання дозволу гр. ОСОБА_2 на укладання договору купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки та надала відповідні документи.

25.07.2019 року відповідно до протоколу №9 засідання комісії з питань захисту прав дитини Лиманської районної державної адміністрації було призупинено дію розпорядження голови районної державної адміністрації від 27.06.2019 року №223/А-2019 «Про надання гр. ОСОБА_2 на укладення договорів купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки» на підставі заяви ОСОБА_4 у зв`язку з порушенням житлових прав малолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме після продажу даного житлового будинку вказаному малолітньому немає де проживати.

08.11.2019 року ОСОБА_2 зробила заповіт, посвідчений держаним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори Ільницькою Г.П., зареєстрованого в реєстрі за №3-743, яким на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.11.2019 року у справі №504/1290/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою та стягнуто на користь позивача 493152,24 грн., що є грошовим еквівалентом 20000,00доларів США.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно копії розписки ОСОБА_2 одержала в борг від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 50000,00 доларів США для придбання будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На зворотній стороні розписки містяться відмітки про те, що ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_2 10000,00 доларів США 24.11.2016 року, 10000,00 доларів США 18.08.2017 року, 10000,00 доларів США 05.04.2018 року. Тобто на момент розгляду справи в суді борг ОСОБА_2 становив 20000,00 доларів США.

Згідно довідки про склад сімї наданої центром надання адміністративних послуг Крижанівської сільської ради 29.10.2020 року №1884 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 , дата реєстрації 23.05.2016 року; ОСОБА_9 , дата реєстрації 23.05.2016 року; ОСОБА_2 , дата реєстрації 19.03.2019 року; ОСОБА_3 , дата реєстрації 18.03.2020 року; ОСОБА_7 , дата реєстрації 18.03.2020 року.

Відповідно до довідки про склад сімї наданої центром надання адміністративних послуг Фонтанської сільської ради 02.08.2022 року №11-26/08-22/973 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , дата реєстрації 19.03.2019 року; ОСОБА_3 , дата реєстрації 18.03.2020 року; ОСОБА_7 , дата реєстрації 18.03.2020 року.

З наданих копій рахунків на оплату за електропостачання, газопостачання вбачається, що рахунки були відкриті на ім`я ОСОБА_2 , а рахунок за водопостачання, відкритий на ім`я ОСОБА_1 та змінений на ім`я ОСОБА_2 з 03.01.2019 року.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено, а судовим розглядом справи не встановлено обставин на які посилається позивачка.

При цьому суд враховує, що кримінальне провадження №12020160330000070 від 20.01.2020 року за ч. 1 ст. 190 КК України не є доказом вчинення неправомірних дій щодо позивачки з боку відповідачів без встановлення таких обставин викоком суду.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України,кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосудця, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з положеннямист. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Приписамист. 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зіст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1ст. 356 ЦК Українипередбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1ст. 202 ЦК Українипередбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до положеньст. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК Українивизначено, що зміст правочину не може суперечитиЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1ст. 717 ЦК Україниза договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (ч.1ст. 718 ЦК).

Відповідно до ч.2ст. 719 ЦК Українидоговір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч. 1ст. 722 ЦК).

Отже, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Суд розглянувши справу в межах уточнених заявлених позовних вимог зазначає, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів дарування є недоведеними, а судом не встановлено, що оспорюваними правочинами порушується право позивача, яке підлягало б захисту в судовому порядку.

При цьому, судом не встановлено, що Договір дарування житлового будинку та договір дарування земельної ділянки від 21.06.2016 року суперечатьЦивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оспорюванні договори укладені на підставі вільного волевиявлення сторін та відповідали внутрішній волі дарувальниці. Договори вчинені особою, яка володіла необхідним обсягом цивільної дієздатності, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсними договорів дарування від 21.06.2016 року недійсним.

При цьому, оскільки позовні вимоги про визнання договорів дарування від 21.06.2016 року недісними не підлягають задоволенню також суд не бере до уваги всі інші доводи позовної заяви та відмовляє у задоволенні усіх інших вимог ОСОБА_1 , оскільки ці вимоги є похідними.

Вирішуючи питання про застосування строків позовної давності у даному спорі, беручи до уваги заяву представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_5 про наслідки спливу позовної давності, суд враховує наступне.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 року №24-150/0/4-13 роз`яснене, що встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведене, що є самостійною підставою для відмови. Тобто якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову у задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши надані сторонами докази суд прийшов до переконання про необхідність відмови у задоволенні позову саме за його недоведеністю.

Скільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відносяться на рахунок позивача і відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним, та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суддя : Вінська Н. В.