Ухвала

від 09.10.2023 по справі 504/4365/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4365/20

Провадження №2/504/396/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Доброва П.В.

секретаря Данько Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав заяву про самовідвід від розгляду справи №504/4365/20, заяву адвоката Дубінкіна Юрія Миколайовича, діючого в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід судді Доброва П.В. від розгляду справи №504/4365/20,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №504/4365/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 року по справі №504/4365/20 визначено головуючого суддю (суддя доповідач) Доброва П.В.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.12.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого судового засідання.

Головуючим суддею по справі №504/4365/20 заявлений самовідвід.

06.10.2023 року до канцелярії суду надійшла заява від адвоката Дубінкіна Ю.М. про відвід судді.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що заява про самовідвід від розгляду справи № 504/4365/20 підлягає задоволенню, а заява про відвід судді адвоката Дубінкіна Ю.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37,38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У відповідності з ч.8ст.40 ЦПК Українисуд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Згідно з ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначеніст. 36 ЦПК України.

Обставини, на які посилається адвокат Дубінкін Ю.М., діючий в інтересах позивача ОСОБА_1 , не відносяться до підстав для відводу судді відповідно дост.36 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає заявлений представником позивача адвокатом Дубінкіним Ю.М. відвід судді Доброва П.В. необґрунтованим.

06.10.2023 року Головуючий у справі суддя заявив самовідвід, вказуючи, що є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а саме, що 30.07.2019 року слідчим суддею Добровим П.В. по справі № 504/2438/19 (провадження №1-кс/504/832/19) задоволено скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Лиманського ВП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. До кола осіб у вказаній скарзі входять сторони по справі №504/4365/20, тобто існують обставини, які можуть викликати сумнів в об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України».

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».

Такі самі вимоги до поведінки Судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому РЕЗОЛЮЦІЄЮ 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).

Вони викладені у формі Цінностей і мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основа для регламентації поведінки суддів.

Вони також покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність безсторонності відповідно до n.l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).

Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

Підставою заявлення суддею самовідводу, згідно із заявою судді є намір уникнення подальших сумнівів у сторін у неупередженості судді Доброва П.В.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. свідчать про неможливість розгляду справи в такому складі суду, мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

З метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя що передбачено Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 року, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про самовідвід судді.

Керуючись ст. ст.12,40,81,84 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Дубінкіна Юрія Миколайовича, діючого в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Доброва П.В. від розгляду справи №504/4365/20 - визнати необґрунтованою.

Заяву судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення - задовольнити.

Цивільну справу № 504/4365/20 (провадження № 2/504/396/23) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Марченко Олесі Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 , Лиманський районний підрозділ державної міграційної служби України в Одеській області, про поновлення строку для подання позову, про визнання договорів дарування недійсними, визнання незаконним, недійсним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про зобов`язання вчинити дії, про зняття з реєстрації та виселення - передати до канцелярії Комінтернівського районного суду Одеської області на повторний автоматичний розподіл, згідно вимог ч. 1ст. 33 ЦПК України, для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Комінтернівського районного суду Одеської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Добров