Ухвала

від 17.02.2023 по справі 752/18740/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18740/22

Провадження № 2-о/752/161/23

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2023 року місто Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Національна академія наук України про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просив: встановити факт, що Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук не є державним підприємством з моменту її створення.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що він працює на посаді директора Державної організації (установи, закладу) Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю інституту геологічних наук НАН України з моменту його створення. Під час здійснення Московською районною державною адміністрацією м. Києва державної реєстрації Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю інституту геологічних наук НАН України було допущено помилку представником заявника та помилково зазначено організаційно-правову форму Центру як державне підприємство. 16.09.2021р. державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, за результатом надання адміністративної послуги виправлено помилку (а не внесено зміни) у визначенні організаційно-правової форми Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю інституту геологічних наук НАН України та визначено її як «Державну організацію (установу, заклад)». Встановлення факту, що підприємство, директором якого є заявник, не є державним підприємством з моменту його створення необхідне для спростування інформації як недостовірної щодо внесення його до переліку публічних діячів. Без встановлення факту помилкового внесення реєстраційних даних виключення заявника з Реєстру публічних діячів неможливе, оскільки на момент внесення відомостей у Єдиному державному реєстрі була зазначена інформація про організаційно-правову форму юридичної особи, як державне підприємство. Тобто наявність відомостей у ЄДРПОУ щодо нього, як керівника державного підприємства, (до внесення змін), які не відповідають реальним обставинам, порушує його права як споживача фінансових послуг, що проявляється в непрямій дискримінації та порушення права на банківську таємницю.

Перевіривши матеріали заяви, суд вважає, що у відкритті провадження слід відмовити за наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8)смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон в певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Судом встановлено, що 06.06.2000 року було зареєстровано Державне підприємство Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук України (ідентифікаційний код 30967359), керівником якого є заявник.

Згідно з виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.09.2021 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи 30967359 значиться вже Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук України.

На підставі чого, вносились зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2021 році, матеріали справи не містять

Суд вважає, що заявник фактично не погоджується з тим, що під час державної реєстрації юридичної особи у 2000 році було неправильно визначено організаційно-правову форму «державне підприємство».

А тому в даному випадку суд вбачає спір про право щодо правомірності реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30967359 за організаційно-правовою формою як «державне підприємство».

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві, суд вважає, що у відкритті провадження слід відмовити у відповідності до правил ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 258-260, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Національна академія наук України, про встановлення фактів, що має юридичне значення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.О. Ольшевська