Ухвала

від 05.06.2023 по справі 752/18740/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2023 року

м. Київ

справа № 752/18740/22

провадження № 61-7213ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Національна академія наук України про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В с т а н о в и в:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт, що Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук не є державним підприємством з моменту її створення.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що він працює на посаді директора Державної організації (установи, закладу) Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук НАН України з моменту його створення.

Зазначав, що під час здійснення Московською районною державною адміністрацією м. Києва державної реєстрації Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук НАН України було помилково зазначено організаційно-правову форму Центру як державне підприємство.

16 вересня 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, за результатом надання адміністративної послуги виправлено помилку (а не внесено зміни) у визначенні організаційно-правової форми Центру менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук НАН України та визначено її як «Державну організацію (установу, заклад)».

Зауважував, що встановлення факту того, що вищевказане підприємство не є державним підприємством з моменту його створення необхідне для спростування інформації, як недостовірної щодо внесення його до переліку публічних діячів.

Без встановлення факту помилкового внесення реєстраційних даних виключення заявника з Реєстру публічних діячів неможливе, оскільки на момент внесення відомостей у Єдиному державному реєстрі була зазначена інформація про організаційно-правову форму юридичної особи, як державне підприємство.

Тобто наявність відомостей у ЄДРПОУ щодо нього, як керівника державного підприємства, (до внесення змін), які не відповідають реальним обставинам, порушує його права, як споживача фінансових послуг, що проявляється в непрямій дискримінації та порушенні права на банківську таємницю.

На підставі викладеного, подану заяву просив задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року у відкритті провадження відмовлено.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, ОСОБА_1 направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року - без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що в даному випадку вбачається спір про право щодо правомірності реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30967359 за організаційно-правовою формою, як «державне підприємство».

10 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Суди попередніх інстанцій упереджено поставилися до правової позиції заявника та не дослідили обставини даної справи, які є суттєвими, порушили норми процесуального права, що є підставами для скасування оскаржуваних рішень та направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Крім того, вказує, що в порушення вимог частини 6 статті 297 ЦПК України оскаржувані рішення не містять ніяких роз`яснень для заінтересованих осіб, в чому саме на думку судів полягає спір про право, який за їх твердженням має бути вирішений в порядку позовного провадження.

Розглянувши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 червня 2000 року зареєстровано Державне підприємство Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук України (ідентифікаційний код 30967359), керівником якого є заявник ОСОБА_1 .

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 вересня 2021 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи 30967359 значиться Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук України.

Отже, Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук України зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як «державне підприємство», з чим не погоджується заявник.

На підставі чого, вносились зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2021 році матеріали справи не містять.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог, ОСОБА_1 просить суд встановити факт того, що Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук не є державним підприємством з моменту її створення.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку факт реєстрації юридичної особи у 2000 році з визначенням організаційно-правової форми «державне підприємство» є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог під час розгляду спору про право та не може самостійно розглядатися в порядку окремого провадження.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права. Для спору характерними є суперечність, конфлікт, протиборство сторін. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду заявлених ОСОБА_1 вимог в порядку окремого провадження, оскільки із заяви вбачається спір щодо правомірності реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30967359 за організаційно-правовою формою як «державне підприємство». Такий спір має розглядатися в позовному провадженні.

Встановлення факту того, що Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук не є державним підприємством з моменту її створення, заявник пов`язує із необхідністю спростування інформації, як недостовірної щодо внесення його до переліку публічних діячів.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що відмова у відкритті провадження у справі за заявою про встановлення юридичного факту не позбавляє ОСОБА_1 звернутися до суду з позовною заявою у порядку загального позовного провадження. На цьому також наголошено у судових рішенням у справі 752/18740/22.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень. Правильність застосування судами вказаних вище норм не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частинами четвертою-шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державна організація (установа, заклад) Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про землю інституту геологічних наук національної академії наук, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, Національна академія наук України про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук