Ухвала

від 16.02.2023 по справі 640/331/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 лютого 2023 року

м. Харків

справа № 640/331/17

провадження № 22-ц/818/427/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Тітченко О.В.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

відповідачі - Харківська міська рада, фізична особа-підприємць ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради:

треті особи - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Харківській області, комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків клопотання ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової будівельно-технічної експертизи за апеляційною скаргою ОСОБА_21 , поданої в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2019 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 24 червня 2019 року у складі судді Зуб Г.А.,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 звернулися до суду із позовом, після остаточного уточнення якого у грудні 2018 року (т.6 а.с. 77-85) просили визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.05.2007, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради (надалі ХМР), на нежитлові приміщення: підвальну частину № І, ІІ площею 72,6 кв.м., 1-го поверху №1-10 площею 124,5 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4» загальною площею 197,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис в реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за територіальною громадою м. Харкова в особі ХМР права власності на спірне нерухоме майно, витребувати його із незаконного володіння ОСОБА_19 .

Позов мотивований тим, що позивачі є власниками квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . В указаному будинку знаходяться нежитлові приміщення на першому поверсі та в підвалі. Протягом всього періоду існування будинку в нежитлових приміщеннях першого поверху знаходилась аптека, яка також використовувала й приміщення підвалу. В приміщеннях підвалу знаходяться внутрішньобудинкові мережі (опалення, водопостачання, водовідведення), необхідні для обслуговування всього житлового будинку АДРЕСА_1 . Мешканці будинку завжди мали доступ до вказаних приміщень з метою доступу до внутрішньобудинкових мереж. Восени 2016 року в указаних приміщеннях розпочалися будівельні роботи без дозволу на їх проведення. В подальшому позивачам стало відомо, що ХМР без згоди мешканців будинку незаконно заволоділа та зареєструвала за територіальною громадою м. Харкова право власності на спірні нежитлові приміщення, а в подальшому провела їх відчуження ФОП ОСОБА_18 , який в свою чергу відчужив їх на користь ОСОБА_19 . Свідоцтво про право власності ХМР на вказані нежитлові приміщення було видане на підставі рішення ХМР від 28.09.1992, згідно з яким нежитлові приміщення та підвал будинку АДРЕСА_1 до об`єктів комунальної власності не ввійшли. Тому у ХМР не було підстав реєструвати за собою право власності на вказані приміщення.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Судове рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що нежитлові приміщення підвалу №І, ІІ площею 72,6 кв.м., 1-го поверху №1-10 площею 124,5 кв.м в будинку АДРЕСА_1 є допоміжними. Виходячи зі способу й порядку їх використання, місця їх розташування та загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, не доведено, що вони призначені для забезпечення експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, оскільки вони були об`єктом комунальної власності Територіальної громади м. Харкова на підставі рішення ХІІ сесії ХМР народних депутатів І скликання від 28.09.1992 та були на балансі КВЖРЕП №1 Київського району. При цьому зазначені приміщення ніколи не були у користуванні мешканців житлового будинку, оскільки використовувались суб`єктами господарювання. Згідно з відповідями комунальних підприємств у спірних приміщеннях відсутнє інженерне обладнання, запірна арматура центрального опалення, холодне водопостачання, водовідведення. Висновком експертизи встановлено, що спірні нежитлові приміщення не відносяться до допоміжних приміщень. Тобто у мешканців будинку не було спільної сумісної власності на спірні нежитлові приміщення. Позов не містить підстав для витребування майна у ОСОБА_19 . Право власності територіальної громади м. Харкова на нежитлові приміщення: підвальну частину № І, ІІ площею 72,6 кв.м., 1-го поверху №1-10 площею 124,5 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4» загальною площею 197,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виникло на підставі розпорядження Харківського міського голови від 16.05.2007 № 1301 «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно». Розпорядження на час розгляду справи чинне, підстави вважати оскаржуване свідоцтво про право власності територіальної громади міста Харкова на спірні приміщення виданим із порушенням законодавства відсутні. Оскільки в позові відмовлено через його безпідставність, строки позовної давності судом не застосовані.

В апеляційній скарзі ОСОБА_21 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у приміщеннях підвалу № І, ІІ житлового будинку АДРЕСА_1 знаходяться запірні крани, а отже, приміщення є допоміжним і перебуває у спільній сумісній власності власників квартир будинку. Зазначене не було встановлено судом. Суду не було надано доказів того, що спірні приміщення відносяться до комунальної власності і на підставі яких правовстановлюючих документів Фонд державного майна України розпоряджався та передав ці приміщення на баланс КВЖРЕП № 1. Судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотань про витребування доказів та призначенні повторної будівельно-технічної експертизи, тому суд помилково встановив, що спірні приміщення не відносяться до допоміжних приміщень будинку.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 на користь ОСОБА_19 судові витрати - по 4233 грн з кожного.

Додаткове рішення мотивоване тим, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Докази сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у розмірі 100 207 грн 40 коп. надані, але зазначена сума визнана судом завищеною. Обґрунтованою визнана сума 61 193 грн за професійну правничу допомогу ОСОБА_19 . Також з позивачів на користь ОСОБА_19 стягнуто 6 000 грн, сплачених за проведення експертизи, та 529 грн витрат на поштове листування, а всього, - 67 728 грн (з кожного з позивачів стягнуто по 4 233 грн). В задоволенні вимоги відповідача про стягнення витрат за подання апеляційних скарг на ухвали суду відмовлено, оскільки зазначені кошти підлягають розподілу Харківським апеляційним судом.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення суду ОСОБА_21 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , посилається на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права і просить додаткове рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_19 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не надано доказів вартості наданих послуг та виконаних робіт згідно договорів про надання правової допомоги ОСОБА_19 . Не доведено розмір витрат на поштові пересилання. Не вказано в чому полягало забезпечення адвокатом проведення судово-будівельної експертизи і чому за це стягнуто 10000 грн. Позивачі не винні у тривалому розгляді справи в суді. При цьому сплачені відповідачем кошти фізичній особі-підприємцю ОСОБА_22 не можуть уважатися винагородою адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_22 , яка діє в інтересах ОСОБА_19 , просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду - залишити без змін. Посилається на те, що судом в повному обсязі з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, всім доказам надано обґрунтовану та об`єктивну оцінку, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Спірні приміщення є нежитловими приміщеннями багатоквартирного житлового будинку, але не були приміщеннями загального користування, а отже, не можуть бути допоміжними приміщеннями будинку. У відзиві міститься посилання на орієнтований розмір витрат ОСОБА_19 на правову допомогу, який оцінений у 12000 грн. Повний розмір буде наданий протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.

В судовому засіданні 5 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_21 заявила клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи. Клопотання обґрунтоване тим, що суд першої інстанції відмовив у призначенні експертизи через те, що у матеріалах справи наявний висновок фахівця № 10701 від 23.01.2007 з приводу обставин справи. Разом з тим, зазначений висновок не узгоджується з іншими доказами, наявними у справі, що викликає сумнів у його правильності. Тому вважала, що експертизу слід доручити товариству з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» за участю позивачів. На вирішення експертизи поставити питання «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м., розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку». Під час проведення експертного дослідження представник ОСОБА_1 просить допустити до спірних приміщень позивачів.

В судовому засіданні 6 лютого 2020 року ОСОБА_20 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , підтримав заявлене клопотання про призначення у справі експертизи та просив його задовольнити.

Присутні в судовому засіданні представники відповідачів проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що в матеріалах справи вже є висновок експерта, належний та достатній для встановлення дійсних обставин по справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.02.2020 клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової експертизи було задоволене частково: у справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження якої доручене експертам товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» (вул. Перемоги, 123, м. Київ, 03179). На вирішення експертам поставлене питання: «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м., розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку».

18 червня 2020 року цивільна справа повернулася до Харківського апеляційного суду з повідомленням про неможливість привести експертизу. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 липня 2020 року було відкрито поновлено провадження у справі та справу було призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_20 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , повторно заявив клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити те ж питання: «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м, розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку». В обґрунтування необхідності провести зазначену експертизу представник позивача послався на ті ж обставини, що й у клопотанні від 05.12.2019. Також зазначив, що експертиза, призначена ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.02.2020 не була проведена внаслідок високої вартості та недостатності коштів позивача для її проведення. ОСОБА_23 не працездатна, не працює. Разом з тим, вартість експертизи в іншій експертній установі є меншою, тому просив проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.01.2021 клопотання ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначено по справі № 640/331/17 судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручено експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 26238495, адреса 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, будинок 17, офіс 361. На вирішення експертам поставлено питання: «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м., розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку».

30 листопада 2022 року цивільна справа повернулася до Харківського апеляційного суду з повідомленням про неможливість привести експертизу, у зв`язку з незадоволенням клопотання експерта про забезпечення прибуття експерта, безперешкодному доступу до об`єктів дослідження та належні умови для його роботи та забезпечення присутності при дослідженні сторін по справі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року було поновлено провадження у справі та справу було призначено до судового розгляду.

19 січня 2023 року до Харківського апеляційного суду надійшло повторне клопотання ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити те ж питання: «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м, розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку». В обґрунтування необхідності провести зазначену експертизу представник позивача послався на ті ж обставини, що й у клопотанні від 05.12.2019. Також зазначив, що огляд експертом об`єкту дослідження був призначений на 25 лютого 2022 року, проте загальновідомо, що 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації , що унеможливило прибуття до приміщень та їх огляд. Повторних клопотань експерта про забезпечення його прибуття для огляду приміщення ні від суду ні від експерта позивачі не отримували Тому відмова експерта у проведенні експертизи жодним чином не пов`язана з поведінкою позивачів та є підставою для повторного призначення експертизи у дійсній справі.

Судова колегія, заслухавши головуючого суддю, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи заявленого клопотання, вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як убачається із матеріалів справи, позов ОСОБА_1 та інших стосується оспорювання права власності на нежитлові приміщення: підвальної частини № І, ІІ площею 72,6 кв.м., 1-го поверху №1-10 площею 124,5 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4» загальною площею 197,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що в указаних нежитлових приміщеннях знаходяться внутрішньобудинкові мережі (опалення, водопостачання, водовідведення), необхідні для обслуговування всього житлового будинку. Після набуття права власності на вказані нежитлові приміщення ХМР, а потім і ОСОБА_19 позивачі були позбавлені доступу до нежитлових приміщень, тобто доступу до допоміжних приміщень, необхідних для обслуговування будинку.

Рішенням суду від 23.05.2019 в задоволенні позову було відмовлено у зв`язку із недоведеністю належності нежитлових приміщень до допоміжних приміщень житлового будинку. При цьому суд посилався на висновок будівельно-технічної експертизи №10243 від 11.06.2018, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (том 7 а.с. 96-108), та висновок фахівця №10701 від 23.01.2007 (том 4 а.с. 28-34), відповідно до яких з технічної точки зору нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв. м., згідно з технічним паспортом КП «Харківське міське БТІ» інв. №34355 від 07.02.2014, розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 , не відносяться до допоміжних приміщень, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2019 року ОСОБА_21 було відмовлено в призначенні судової будівельно-технічної експертизи з огляду на відсутність підстав уважати вказані вище висновки експертів необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи (том 10 а.с. 204).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.ч. 1,3 ст.102 ЦПК України).

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч.1 ст.103 ЦПК України).

В матеріалах справи дійсно наявний висновок фахівця № 10701 від 23.01.2007 (том 4 а.с. 28-34) та висновок будівельно-технічної експертизи №10243 від 11.06.2018 (том 7 а.с. 96-108), відповідно до яких спірні нежитлові приміщення не належать до допоміжних житлового будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, указані висновки були складені на замовлення сторін ХМР та ОСОБА_19 поза межами розгляду дійсної цивільної справи. Представники позивача наполягають, що вказані висновки суперечать наявним в матеріалах цивільної справи № 640/331/17 документам.

Колегія суддів відзначає, що для складення висновку фахівця № 10701 від 23.01.2007 та висновку будівельно-технічної експертизи №10243 від 11.06.2018 експертам не направлялись матеріали дійсної цивільної справи. У призначенні судової експертизи в суді першої інстанції представнику позивача було відмовлено. Однією з обставин у справі, що підлягає встановленню, є належність нежитлових приміщень № І, ІІ загальною площею 72,6 кв. м., розташованих у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 , до допоміжних приміщень будинку. Необхідністю встановлення саме цієї обставини обґрунтована апеляційна скарга, тому клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_20 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи підлягає задоволенню.

Матеріали справи містять докази того, що ухвала Харківського апеляційного суду від 14.01.2021 про призначення у дійсній справі судової будівельно-технічної експертизи не була виконана не з вини позивачів, а саме містяться зворотні повідомлення, з відміткою про повернення клопотання експерта, яке було направлено на адресу позивачів, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Представники відповідачів заперечень щодо доручення проведення експертизи експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністрества Юстиції України не висловили, тому проведення експертизи належить доручити саме цій експертній установі.

При цьому колегія суддів уважає за можливе дозволити представнику позивача ОСОБА_1 за їх бажанням доступ до спірних нежитлових приміщень під час їх огляду експертом.

Згідно з п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

За таких обставин, колегія суддів вважає доцільним зупинити провадження у справі з метою недопущення порушення строків розгляду справи на час проведення у цивільній справі № 640/331/17 експертизи.

Керуючись ст.ст. 76,102, 103, 104, 252, 260, 261, 367 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_20 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити.

Призначити по справі № 640/331/17 судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручити експертам Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 26238495, адреса 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, будинок 17, офіс 361.

На вирішення експертам поставити питання: «Чи належать нежитлові приміщення № І, ІІ загальною площею 72,6 кв.м., розташовані у підвальній частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 до допоміжних приміщень зазначеного будинку».

Попередити сторони про наслідки усунення від проведення експертизи.

Експертизу провести за участю представника позивача ( за його бажанням).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384-385 КК України.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 .

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 640/331/17.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 21 лютого 2023 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук