Ухвала

від 22.02.2023 по справі 471/8/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/8/23

Провадження №2-з/471/1/23

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2023 р. смт. Братське

Братський районний суд Миколаївської області, у складі головуючої Гукової І.Б., за участі секретаря Холоденко І.Ю., розглянувши заяву представника позивача у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське Агро» про розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

09 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Братське Агро» про розірвання договорів оренди землі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно свідоцтва на право на спадщину від 28.05.2022 року вона є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 4821483400:03:000:0061, площею 6,5186 га, яка розташована в межах Новокостянтинівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Згідно договору дарування від 10.02.2022 року вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4821483400:03:000:0061, площею 6,7567 га, яка розташована в межах Новокостянтинівської сільської ради Вознесенського району миколаївської області. Вказані земельні ділянки на підставі договорів оренди перебувають у користуванні відповідач, який в супереч вимог договору та Закону України «Про оренду землі» не виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати. На момент звернення до суду розмір заборгованості з орендної плати становить 74241,00 грн. Відповідно до ст.. 141 ЗК України підставою ля припинення користування орендарем земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Тому позивач звернулася до суду із відповідним позовом та просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року було відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в спрощеному порядку.

21 лютого 2023 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі посвідчувати правочини, реєструвати право власності, перехід права власності, права користування, обтяження, інші речові права та вносити відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме відповідних земельних ділянок, а також заборонити здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на вказаних земельних ділянках.

Дослідивши матеріали подані на обґрунтування вказаної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд при розгляді заяви про забезпечення позову має пересвідчитись, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем у даній справі заявлено вимогу про розірвання договорів оренди укладених попередніми власниками 20 липня 2019 року та 22 квітня 2019 року з підстав несплати орендної плати за чотири роки. При цьому сама позивач набула права власності на земельні ділянки лише у 2022 році.

Будь-яких інших вимог позивачем не заявлено, а наявність самого по собі позову не є підставою для задоволення заяви про забезпечення .

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

За такого, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає вимогам співмірності, ним не доведено, що не вжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або зробити неможливим виконання у подальшому рішення суду у разі задоволення позову, а також ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст. ст. 150, 151 суд,-

У Х В А Л И В

У задоволенні заяви про забезпечення позову-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

СуддяІ.Б. Гукова