Постанова

від 15.02.2023 по справі 912/824/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2023 року м.Дніпро Справа № 912/824/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Кіріченко Тетяна Анатоліївна (в режимі відеоконференції)

Представник відповідача Антонова С.Ю. (ЦАГС)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Русаченко"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22

за позовом Фермерського господарства "Русаченко"

до відповідача-1: Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

відповідача-2: Фермерського господарства "Ідеал-агро"

про скасування незаконних дій державного реєстратора, скасування права постійного користування землею і визнання права постійного користування землею

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство "Русаченко" звернувся до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та ФГ "Ідеал-агро" із позовом про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 площею 41,28 га (рішення індексний номер 46999328 від 23.05.2019 державного реєстратора Щербини Катерини Вікторівни Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області) за фермерським господарством "Ідеал-агро"; визнання за фермерським господарством "Русаченко" право постійного користування земельною ділянкою площею 41,28 га, що має кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 та була надана рішенням вісімнадцятої сесії Кіровоградської районної ради двадцять третього скликання №379 від 27 квітня 2001 року ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Фермерське господарство "Русаченко" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі № 912/824/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповне встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, та порушено норми матеріального та процесуального права, за відсутності належного мотивування відмови, не відповідає принципу справедливості, закріпленому у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що в свою чергу не сприяє формуванню довіри до судової гілки влади.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції жодним словом не обмовився в рішенні про мотиви відмови в задоволенні іншої позовної вимоги - щодо скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522585000:02:000:2329 за ФГ "ІДЕАЛ-АГРО", пославшись на те, «що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення».

Апелянт посилається на те, що суд не прийняв до уваги докази використання земельної ділянки Позивачем лише з підстав їх неподання разом з позовом; в той час як документи Відповідача-2 прийняв безпосередньо в день винесення рішення 07.11.2022 року, без доказів ознайомлення з ними Позивача, і тільки їх поклав в основу рішення.

При цьому, суд не надав оцінку тому, що копія Розпорядження № 411-р, яке надав відповідач, містить очевидне виправлення останньої цифри номеру Державного акту на право постійного користування землею. При цьому жоден інший документ, який пов`язував би спірну земельну ділянку площею 41,28 га з СФГ «АРУС», який нібито створений ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутній. Не містить відомостей про право постійного користування спірною земельною ділянкою і долучений статут СФГ «АРУС». Таким чином, правовий зв`язок земельної ділянки саме з СФГ «АРУС» не є доведеним.

Апелянт не погоджується з висновками суду про те, що право постійного користування спірною земельною ділянкою належало СФГ «АРУС» і припинилось разом з ліквідацією цієї юридичної особи 28.09.2009 року, оскільки норми ст. 141 ЗК України, яка діяла на момент ліквідації СФГ «АРУС», не передбачала такої підстави припинення права користування земельною ділянкою як припинення діяльності селянського (фермерського) господарства.

За твердженням позивача, користувачем зазначеної земельної ділянки є ФГ "Русаченко", тому що ОСОБА_1 разом з іншими членами свої родини є засновником цієї юридичної особи. 21.12.2021 позивач дізнався про порушення його прав, отримавши інформацію від державного реєстратора Первозванівської сільської ради Щербини Катерини Вікторівни з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №291373678, що земельна ділянка кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 числиться не за ФГ "Русаченко", а на тих же умовах за ФГ "Ідеал-агро". (т. 1 а.с. 4-6)

Апелянт посилається на те, що постійним користувачем цієї земельної ділянки є ФГ «РУСАЧЕНКО», оскільки:

- державний акт видано фізичній особі - засновнику та голові ФГ «РУСАЧЕНКО»;

- земельна ділянка пов`язана із ФГ «РУСАЧЕНКО», оскільки саме воно використовувало ділянку з відповідною метою для ведення фермерського господарства;

- уповноважені органи в межах компетенції кожного (це орган місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Управління Держземагенства в Кіровоградській області. Управління Держкомзему у Кіровоградському районі Кіровоградської області, державний податковий орган тощо) обліковували цю земельну ділянку саме за ФГ «РУСАЧЕНКО» з моменту його реєстрації, приймали від господарства звітність та сплату земельного податку, що вбачається з довідок та інформації про використання земель, витягів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, податкової декларації та розрахунку розміру земельного податку до неї, що долучені позивачем до матеріалів справи;

- уповноважений орган власника земельної ділянки - держави в період з 2007 року НЕ приймав розпорядчого акту (наказу, розпорядження) про припинення права постійного користування земельною ділянкою ФГ «РУСАЧЕНКО». Державний акт на право постійного користування землею НЕ визнавався недійсним, НЕ скасовувався. Тобто, держава як власник землі, визнавала право постійного користування земельною ділянкою за ФГ «РУСАЧЕНКО».

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07 листопада 2022 року у справі № 912/824/22 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог Фермерського господарства «РУСАЧЕНКО»

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2022 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2022 року витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/824/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Русаченко" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Кіровоградської області.

29.12.2022 року матеріали справи №912/824/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022 року проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 (для відкриття апеляційного провадження, тощо) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2022 року поновлено строк Фермерському господарству "Русаченко" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Русаченко" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22. Розгляд справи №912/824/22 призначено в судовому засіданні на 15.02.2023 року об 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

08.02.2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника позивача (адвоката Кіріченко Т.А) про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів; зазначив, що представник зареєстрован в системі "EasyCon" за адресою: al-services@ukr.net.

В Центральному апеляційному господарському суді є технічна можливість для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EasyCon". Таким чином, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача (адвоката Кіріченко Т.А) та призначити судове засідання за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18 р. зі змінами, у зв`язку з виходом з відпустки судді Іванова О.Г. та відпусткою судді Дарміна М.О. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №912/824/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.02.2023 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Березкіна О.В., судді Іванов О.Г., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.002.2023 року прийнято апеляційну скаргу Фермерського господарства "Русаченко" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22 - до свого провадження. Розгляд справи №912/824/22 призначено в судовому засіданні на 15.02.2023 року об 09:30 год.

Відповідачем -2 - Фермерським господарством «Ідеал-агро» надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Відповідач-1- Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області просить розглянути справу без участі представника, проти позовних вимог заперечує.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник відповідача заперечував проти доводів апеляціної скарги.

15.02.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2019р. громадянином України ОСОБА_1 прийнято рішення про створення фермерського господарства «Ідеал-Агро», формування статутного капіталу, затвердження та підписання статуту на обрання головою ФГ «Ідеал-агро» ОСОБА_2 . У змісті зазначеного рішення, що підписане ним особисто, зазначено, що вказана особа відповідно до положень Конституції України, Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України та Закону України «Про фермерське господарство» має у своєму користуванні земельну ділянку для ведення фермерського господарства згідно державного акту на право постійного користування землею серії КР№ 100153.

21.05.2019р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - Фермерське господарство «Ідеал-агро», код ЄДРПОУ 43012135, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань.

22.05.2019р. нотарільно засвідчено заяву фізичної особи ОСОБА_1 про волевиявлення останнього на внесення до статутного капіталу право постійного користування земельною ділянкою, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:2329. площею 41.223 га. у тому числі ріллі - 41.2823 га. цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР № 100153.

22.05.2019р. громадянином України ОСОБА_1 у статусі засновника ФГ «Ідеал-Агро» прийнято рішення засновника, згідно якого вирішено у відповідності до Статуту Господарства задовольнити заяву ОСОБА_1 та прийняти до складу складеного капіталу фермерського господарства «Ідеал-Агро» (ідентифікаційний код 43012135) право постійного користування земельною ділянкою, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:2329. площею 41.223 га, у тому числі ріллі - 41,2823 га. цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР № 100153; приймання передачу права користування землею здійснити шляхом підписання відповідного акгу приймання передачі земельної ділянки; затвердити Статут фермерського господарства «Ідеал-Агро» в новій редакції відповідно до прийнятих змін; здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством «Ідеал-Агро». Підпис засновника ФГ «Ідеал-агро» Русаченко А.11, на рішенні засвідчений нотаріально, нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 643 від 22.05.2019 р.

22.05.2019р. складено Акт приймання-передачі, згідно якого громадянин України ОСОБА_1 передав, а голова ФГ «Ідеал-агро» Русаченко А.П., прийняв до складу складеного капіталу господарства право постійного користування земельною ділянкою, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:2329. площею 41,223 га, утому числі ріллі -41.2823 га. цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, відповідно до державного акту па право постійного користування землею серії КР № 100153.

22.05.2019р. проведено державну реєстрацію статуту ФГ «Ідеал-агро» у новій редакції, згідно п. 3.3 якого До складу складеного капіталу господарства внесено право постійного користування земельною ділянкою, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522585000:02:000:2329, площею 41.223 га. у гому числі ріллі - 41,2823 га, цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства. Підпис засновника ФГ «Ідеал-агро» Русаченко А.П. на статуті нотаріально засвідчений, нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 644 від 22.05.2019р.

Рішенням державного реєстратора Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, індексний номер 46999328 від 23.05.2019р., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване інше речове право за номером 31673524 - право постійного користування земельною ділянкою. Згідно відомостей про суб`єкта іншого речового права правокористувачем є Фермерське господарство «Ідеал-агро». код ЄДРПОУ 43012135. Підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: КР № 100153. виданий 17.05.2001 р. видавник: Кіровоградська районна рада; рішення засновника, серія та номер: б/н. виданий 22.05.2019 р.. видавник: ФГ «Ідеал-агро»; акт приймання-передачі. серія та номер: б/н. виданий 22.05.2019 р.. видавник ОСОБА_3 /ФГ «Ідеал-агро».

Звертаючись до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та ФГ "Ідеал-агро" із позовом про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 площею 41,28 га (рішення індексний номер 46999328 від 23.05.2019 державного реєстратора Щербини Катерини Вікторівни Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області) за фермерським господарством "Ідеал-агро", код ЄДРПОУ 43012135; визнання за фермерським господарством "Русаченко" (код 4780500) право постійного користування земельною ділянкою площею 41,28 га, що має кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 та була надана рішенням вісімнадцятої сесії Кіровоградської районної ради двадцять третього скликання №379 від 27 квітня 2001 року ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, позивач - Фермерське господарство "Русаченко" посилався на те, що він є належним користувачем земельної ділянки, яка була надана для створення фермерського господарства ОСОБА_1 , а тому відповідачем неправомірно використовується спірна земельна ділянка.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що право постійного користування земельною ділянкою 3522585000:02:000:2329, яка надана рішенням вісімнадцятої сесії Кіровоградської районної ради двадцять третього скликання № 379 від 27 квітня 2001 року ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства, припинилося з моменту припинення (ліквідації) СФГ "АРУС", тобто з 28.09.2009. Отже, у гр. ОСОБА_1 відсутнє право постійного користування земельною ділянкою 3522585000:02:000:2329 на момент створення СФГ "РУСАЧЕНКО", що в свою чергу спростовує позицію позивача про наявність правових підстав для постійного користування земельною ділянкою 3522585000:02:000:2329 останнім.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції на час вининення спірних правовідносин) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у згаданій редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23 липня 1993 року N 3312-XII, на момент створення відповідача; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням вісімнадцятої сесії 23 скликання Кіровоградської районної Ради народних депутатів Кіровоградського району Кіровоградської області від 27 квітня 2001 року №379 ОСОБА_1 надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 41,28 гектарів, яка розташовувалась на території Миколаївської сільської ради.

17.05.2001 на ім`я ОСОБА_1 , виданий Державний акт на право постійного користування землею КР №100153. (т. 1 а.с. 7, 8)

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

25.05.2001 відповідно розпорядження голови Кіровоградської РДА №411-р від 25.05.2001 "Про реєстрацію селянського (фермерського) господарства "Арус" на підставі, зокрема, на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія КР 1000153, виданого 17.05.2001 відбулась державна реєстрація юридичної особи - Селянське (фермерське) господарство "АРУС", код ЄДР 31541051.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2022 засновником цієї юридичної особи є ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1.1. Статуту СФГ "Арус" його засновником є ОСОБА_1 , який був його головою.

Отже, спірна земельна ділянка стала підставою для створення СФГ "Арус" і, відповідно перебувала в користуванні вказаного господарства. Вказаний факт також підтверджується п.п. а) п. 7.1. Статуту господарства, яким визначено, що до земель господарства належать землі, передані господарству у приватну власність, у користування, що посвідчено відповідно Державними актами на право приватної власності на землю та постійного користування землею, виданими на ім`я голови господарства.

Оскільки, позивачем не надано доказів створення будь-якого іншого фермерського господарства на момент створення СФГ "Арус", а саме: 25.05.2001, крім зазначеного господарства, то спірна земельна ділянка відносилася до земель СФГ "Арус".

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001 р.). який діяв з 01.01.2002 р. (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005 р.. було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс 18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.03.2007 у справі №10/72 порушено провадження про банкрутство СФГ "Арус", а ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2009 у справі №10/72, яка набрала законної сили 22.09.2009, ліквідовано юридичну особу - банкрута фермерське господарство "Арус", ідент. код ЄДРПОУ - 31541051, провадження у справі припинено.

Факт припинення СФГ "Арус" в результаті ліквідації на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2009 у справі №10/72, без правонаступництва, також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 41-43).

Звертаючись до суду із зазначеними вимогами, позивач - фермерське господарство "Русаченко" вважав порушеним належне саме йому право постійного користування земельною ділянкою площею 41,28 га, що має кадастровий номер 3522585000:02:000:2329 та була надана рішенням вісімнадцятої сесії Кіровоградської районної ради двадцять третього скликання №379 від 27 квітня 2001 року ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, державна реєстрація юридичної особи ФГ «Русаченко», код 34780500 відбулась 16.05.2007 р., і відповідно, в цей період часу право постійного користування земельною ділянкою було зареєстровано за створеним ОСОБА_1 селянським фермерським господарством "Арус", яке припинило свою діяльність лише з 28.09.2009, і тому таке право не могло належати ФГ « Русаченко» на дату його утворення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 Закону, обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

в) право постійного користування земельною ділянкою;

Таким чином вбачається, що право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на підставі документів, які підтверджують набуття права користування земельною ділянкою.

Оскільки державна реєстрація прав користування земельною ділянкою за ФГ «Русаченко» не здійснювалась, отже у СФГ "Русаченко" було відсутнє право постійного користування земельною ділянкою 3522585000:02:000:2329, що свідчить про відсутність його порушеного права, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм ст. 141 ЗК Україн, яка не передбачала можливість припинення права користування земельною ділянкою внаслідок припинення фермерського господарства, яке не відноситься до переліку, передбаченому пунктом «в» зазначеної статті - релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, є безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 141 ЗК України встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою. Зокрема, згідно з пунктом «в» частини 1 зазначеної статті підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійної організацій, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій.

Разом з цим, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського

господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового оборогу, який може бути застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У даному випадку підлягає застосуванню аналогія закону, адже: 1) ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами та погребують цивільно-правового врегулювання; 2) вирішення спору, що виник, не може бути здійснено виходячи із засад і змісту законодавства: 3) існують правові норми, які регулюють схожі відносини і можуть бути застосовані до цих відносин.

Відтак, за аналогією закону, припинення діяльності фермерського господарства унеможливлює володіння та використання земельної ділянки останніми, адже такі правомочності щодо земельної ділянки діють лише на період наявності у особи цивільно-правової правоздатності та припиняються у зв`язку з припиненням особи.

Доводи апелянта про те, що в такому випадку припинене в 2009 році право постійного користування спірною земельною ділянкою у ФГ «Арус» не могло бути передано в 2019 році ФГ «Ідеал-агро» є безпідставними, оскільки перехід права користування земельною ділянкою до ФГ «Ідеал-агро» відбувся не від припиненої юридичної особи, а від засновника ФГ «Ідеал-агро», фізичної особи ОСОБА_1 , якому спірна земельна ділянка була надана на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія КР 1000153, виданого 17.05.2001.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції поклав в основу рішення докази, надані відповідачем лише 07.11.2022 року, тобто безпосередньо в день винесення судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 4. ст. 73, ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів державної реєстрації юридичної особи Селянське (фермерське) господарство "АРУС" (далі - СФГ "Арус"), код ЄДР 31541051, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2022, щодо засновника юридичної особи, яким був ОСОБА_1 , копій ухвал Господарського суду Кіровоградської області від 07.03.2007 у справі №10/72 про порушення провадження про банкрутство фермерського господарства "Арус"', від 22.09.2009 у справі № 10/72 про ліквідацію юридичної особи - банкрута фермерське господарство "Арус", ідент. код ЄДРПОУ - 31541051, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень на офіційному веб-сайті Судової влади, відповідач посилався на те, що позивач приховав дані відомості при зверненні із позовом, оскільки про факт створення, існування та припинення діяльності СФГ "АРУС", введення мораторію та заборони судом йому достовірно було відомо на момент звернення до суду з позовом у цій справі.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК Ураїни). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Частиною 2 ст. 42 ГПК України передбачено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Як вбачається з матеріалів справи, про вказані документи, що подавалися суду відповідачем, було достовірно відомо ОСОБА_1 (керівнику ФГ «Русаченко»), оскільки за його заявою виносилось розпорядження про створення СФГ «АРУС» та ним же затверджувався статут вказаної юридичної особи, він брав участь у розгляді справи про банкрутство СФГ « АРУС».

Оскільки докази, які були надані відповідачем, мають значення для правильного вирішення справи судом, їх врахування чи неврахування тягне виникнення та припинення правовідносин щодо права користування спірною земельною ділянкою, а позивач умовчав існування цих доказів, господарський суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права обгрунтовано прийняв дані докази, долучив їх до матеріалів справи та надав їм оцінку під час прийняття рішення.

При цьому, доводи апелянта про те, що суд порушив рівновагу сторін, відмовивши у прийнятті доказів, наданих позивачем, які підтверджують факт користування сам СФГ « Русаченко» спірною земельною ділянкою з 2007 року, сплату податків, є безпідставними з огляду на те, що позивачем при наданні доказів не зазначено обґрунтувань неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не навів мотиви відмови в задоволенні іншої позовної вимоги - щодо скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522585000:02:000:2329 за ФГ "ІДЕАЛ-АГРО", є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено, які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріальпо-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом доказування відповідно до заявлених позовних вимог ФГ «Русаченко» є наявність порушеного права позивача на користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17. від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 р. у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 р. у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 р.у справі № 145/2047/ 16-ц).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. При цьому, вказана норма визігачає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Як встановлено судом, ФГ « Русаченко» не доведено право користування земельною ділянкою у момент створення ФГ «Русаченко», оскільки це право належало СФГ «Арус», що свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 36 постанови від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 дійшла висновку про те, що спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

У даному випадку судом першої інстанції не встановлено порушення прав позивача (встановлено відсутність відповідного права), відповідно, судова оцінка реєстраційних дій суб`єкта державної реєстрації прав на предмет дотримання законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, не є доцільною, так як у даному випадку підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування цього запису як похідної вимоги від спору про право немає.

Окрім того, виходячи із характеру правовідносини між учасниками справи та предмету судового розгляду позивач в апеляційній скарзі не обгрунтовує, яким чином судове рішення про задоволення позовної вимоги щодо скасування державної реєстрації має відновити його порушене право, оскільки, як встановлено судом, у ФГ «Русаченко» відсутнє зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою.

В той же час, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування (Постанова КГС ВС від 23.06.2020 № 922/2589/19 ).

Посилання апелянта на те, що Розпорядження № 411-р, яке надав відповідач, містить очевидне виправлення останньої цифри номеру Державного акту на право постійного користування землею, не є доказом неналежності даного доказу, оскільки є помилкою технічного (неюридичного) характеру, і зазначені у розпорядженні відомості узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, копією Державного акт на земельну ділянку, яка є предметом судового розгляду, що знаходиться у матеріалах реєстраційної справи юридичної особи СФГ «Арус» разом з рішенням від 27.04.20021 р. № 379 про її надання ОСОБА_1 та даним Розпорядженням.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Русаченко" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року у справі №912/824/22 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.02.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік