Постанова

від 22.02.2023 по справі 908/3798/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/3798/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 (повне рішення складено 03.06.2022, суддя Смірнов О.Г.) у справі №908/3798/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія 84", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя", м. Запоріжжя

про стягнення 13 425,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 84» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерко-Запоріжжя» на свою користь боргу в сумі 13 425,30 грн, 2 270,00 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником приміщення №74 в будинку №84 по вул. Незалежності України в м. Запоріжжі загальною площею 89,10 кв.м., співвласником багатоквартирного будинку і зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку та до ремонтного фонду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерко-Запоріжжя» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 84» заборгованість по внескам з управління багатоквартирним будинком та внескам до ремонтного фонду за період з 01.10.2017 по 01.12.2021 у сумі 13 425,30 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог та витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову; стягнути з позивача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 3 405,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- позивачем не надано доказів, що відповідач є власником приміщення №74 в будинку №84 по вул. Незалежності України в м. Запоріжжі;

- згідно копії інформаційної довідки №309061424 у власності ТОВ «Ерко - Запоріжжя» відсутнє приміщення №74 в будинку №84 по вул. Незалежності України в м. Запоріжжі; ця довідка не надавалась до суду першої інстанції з огляду на те, що відповідач не знав про розгляд справи №908/3798/21 судом;

- жодним із рішень загальних зборів позивача не визначено строки внесення платежів на утримання будинку та до ремонтного фонду;

- в матеріалах справи відсутнє звернення до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за період з 01.10.2017 по 01.12.2021.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М., якою ухвалою від 19.09.2022 витребувано справу №908/3798/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження справи до суду.

20.09.2022 справа №908/3798/21 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21; зупинено дію рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 30.10.2022.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі №908/3798/21 надіслана позивачу на електронну адресу, зазначену ним в інформації для здійснення зв`язку у позовній заяві: cooptrap@gmail.com, відповідачу - на електронну адресу адвоката Кузнєцова Д.О., що зазначена в апеляційній скарзі - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія 84" правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1.1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 84», затвердженого рішенням загальних зборів учасників (протокол № 1 від 22.06.2016), позивач створений власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласниками) багатоквартирного будинку № 84 по вулиці Незалежної України у м. Запоріжжі відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Метою створення позивача є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (пункт 1 розділу ІІ статуту позивача). Відповідно до пункту 2 розділу V статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно п.3 розділу IІІ статуту загальними зборами позивача були прийняті рішення, оформлені протоколами № 2 від 08.09.2016, № 6 від 29.09.2018, №9 від 11.10.2018, №8/1 від 26.01.2020, №11 від 30.01.2021, відповідно до яких затверджувався розмір внесків на витрати, пов`язані з управлінням багатоквартирного будинку та термін дії прийнятих розмірів.

Крім того, рішенням загальних зборів позивача, оформленим протоколом №8 від 26.01.2020 затверджено проведення капітального ремонту на умовах співфінансування в 2020 році у напрямку «Капітальний ремонт покрівлі» та затверджено розмір відповідних внесків.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя" є власником квартири/приміщення №74 загальною площею 89,10 м2, яке розташоване у Запоріжжі по вул. Незалежної України, 84, тобто є співвласником багатоквартирного будинку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.10.2017 по 01.12.2021 вбачається, що відповідач періодично сплачував внески на витрати, пов`язані з управлінням багатоквартирного будинку, останній платіж був здійснений ним за березень 2021 року в сумі 534,60 грн.

24.06.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №135 про сплату заборгованості, яка утворилася станом на 01.07.2020 в сумі 3 474,90 грн (за витрати на управління будинком в сумі 3 474,90 грн та внеску до ремонтного фонду на виконання робіт за напрямком «Капітальний ремонт покрівлі будинку» на умовах співфінансування в сумі 4 544,10 грн).

Відповідачем зазначена вимога залишена без відповідного реагування, заборгованість не сплачена, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення з нього заборгованості по внескам, пов`язаних з витратами на утримання будинку та ремонтного фонду за період з 01.10.2017 по 01.12.2021 в загальній сумі 13 425,30 грн.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, положення статуту позивача, а також надавши оцінку протоколам № 2 від 08.09.2016, № 6 від 29.09.2018, №9 від 11.10.2018, №№8, 8/1 від 26.01.2020, №11 від 30.01.2021, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про обов`язковість сплати внесків на утримання будинку та ремонтного фонду.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому, судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами, проте встановлено відсутність доказів оплати відповідачем суми основного боргу за період з 01.10.2017 по 01.12.2021 в загальній сумі 13 425,30 грн, а тому обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу зі сплати внесків на утримання будинку та ремонтного фонду.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не досліджено, чи були встановлені будь-які строки сплати внесків і платежів за редакцією статуту позивача та зазначених протоколів, колегія суддів зазначає, що законодавством в будь-якому випадку покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними, тому зазначені посилання не можуть бути підставою для скасування законного рішення суду.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували, що відповідач є власником приміщення №74 в будинку №84 по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі. До апеляційної скарги відповідачем надано копію інформаційно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №309061424, яка, за його доводами свідчить, що зазначене приміщення у його власності відсутнє. Також відповідач зазначає, що не мав можливості подати цей доказ до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що не знав про розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи №908/3798/21 в суді першої інстанції відповідач був належним чином повідомлений шляхом надіслання ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.12.2021 на адресу місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 86), яка повернулася до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

Положення Господарського процесуального кодексу України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ані про відмову сторони від одержання відправлення, ані про її відсутність за адресою, повідомленою суду.

Подібний правовий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що відповідач довів неможливість подання доказу (інформаційно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №309061424) до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у зв`язку з чим приймає його до розгляду.

Разом з тим, надаючи оцінку цьому доказу, апеляційний господарський суд зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено судом 14.03.2022, а інформаційна довідка сформована 06.09.2022, тому вона не може бути врахована під час перегляду рішення у справі №908/3798/21 з огляду на те, що апеляційний господарський суд надає оцінку доказам, які існували на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції.

Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами, що він не був власником приміщення/ квартири №74 загальною площею 89,10 м2, яке розташоване у Запоріжжі по вул. Незалежної України, 84, в спірний період з з 01.10.2017 по 01.12.2021.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не спростував висновків суду першої інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21 відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2022 у справі №908/3798/21.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерко-Запоріжжя".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус