Постанова

від 17.02.2023 по справі 911/2560/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2560/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022

у справі № 911/2560/21

за позовом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до Колективного сільськогосподарського підприємства "Літківське"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калитянської селищної ради Бакунець Марини Віталіївни,

про визнання протиправними та скасування реєстрацій права власності та зобов`язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Зазимська сільська рада Броварського району Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Літківське" про визнання протиправними та скасування реєстрації права власності, зобов`язання вчинення певних дій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення порядку здійснення державної реєстрації нерухомого майна, що призвело, на його думку, до протиправної реєстрації права власності відповідачем.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд:

1) скасувати рішення місцевого господарського суду в частині п. 2.7.позовних вимог - визнати протиправним та скасувати запис за номером 32372171(з відкриттям розділу) від 07.09.2019 індексний номер - 47748708 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 за Колективним сільськогосподарським підприємством "Літківське", внесеного державним реєстратором Бакунець Мариною Віталієвною, виконавчий комітет Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1871331832212;

2) прийняти нове рішення, яким задовольнити п. 2.7 позовних вимог та визнати протиправним та скасувати запис за номером 32372171 (з відкриттям розділу) від 07.09.2019, індексний номер - 47748708;

3) зобов`язати Колективне сількогосподарське підприємство "Літківське" передати на безоплатній основі в комунальну власність Зазимської об`єднаної територіальної громади в особі Зазимської селищної ради Броварського району Київської області приміщення № 6 гуртожитку за адресою: будинок АДРЕСА_2 .

В обґрунтування права на апеляційне оскарження наголошувала на тому, що проживає у кімнаті №6 по теперішній час, іншого житла не має та має право на приватизацію вказаної кімнати у вказаному гуртожитку. При цьому оскаржуване нею рішення порушує її права та охоронювані законом інтереси щодо житла.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий, Алданова С.О., Гаврилюк О.М.) апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2560/21 в оскаржуваній частині закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Апеляційний господарським судом встановлено, що при постановленні рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/2560/21 в оскаржуваній частині питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 судом першої інстанції не вирішувались, і ОСОБА_1 до матеріалів апеляційної скарги не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України на підтвердження наявності та/або існування будь-яких майнових прав щодо кімнати № 6, будинок 9, АДРЕСА_2 , зокрема щодо проживання. Також суд зазначив, що скаржник не позбавлений права звернутися з окремими вимогами в окремому провадженні у встановленому процесуальним законом порядку щодо захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів стосовно прав на житло у гуртожитку, якщо вважає, що відповідні права та інтереси було порушено визначеними ним особами. При цьому, необхідним є надання належних та допустимих доказів в підтвердження наявності та/або існування будь-яких майнових прав щодо кімнати № 6 гуртожитку, зокрема щодо проживання.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, зазначивши про право ОСОБА_1 звернутися до суду з окремими вимогами в окремому провадженні, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 591/1240/18, відповідно до якого громадяни, які проживають у гуртожитках, не наділені правом звернення до суду з позовами про передачу гуртожитків у власність територіальних громад, оскільки їх право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках має похідний характер й виникає лише після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 08.02.2023.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 23.01.2023 строк.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у такому рішенні мають міститися судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Наведене дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 наголошувала, що рішенням місцевого господарського суду в оскаржуваній частині вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки, не залучено її до участі у даній справі, а відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині, що стосуються прав скаржника на вказану вище кімнату, оскільки по теперішній час іншого житла вона не має та має право на приватизацію вказаної кімнати у гуртожитку.

Водночас у вищевказаному рішенні Господарського суду Київської області від 12.01.2022 немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів скаржника, а спір у справі вирішено виключно в межах правовідносин між позивачем і відповідачем. Оскаржуване рішення (мотивувальна чи резолютивна його частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки скаржника, рішення з цього приводу судом також не приймалося.

До того ж скаржником до матеріалів апеляційної скарги не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження наявності та/або існування будь-яких майнових прав щодо відповідної кімнати, зокрема щодо і проживання.

Верховний Суд звертає увагу, що скаржник взагалі не наводить доводів, за якими вважає вказані висновки апеляційного господарського суду помилковими, та не вказує, що суд не дослідив або не звернув увагу на якісь докази, при цьому у касаційній скарзі ОСОБА_1 лише зазначає, що вона є мешканцем гуртожитку, права на житло якої порушено.

У касаційні скарзі ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України зазначивши про право ОСОБА_1 звернутися до суду з окремими вимогами в окремому провадженні, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 591/1240/18, відповідно до якого громадяни, які проживають у гуртожитках, не наділені правом звернення до суду з позовами про передачу гуртожитків у власність територіальних громад, оскільки їх право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках має похідний характер й виникає лише після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади.

В свою чергу у справі № 591/1240/18 позовними вимогами були зобов`язання вчинити дії щодо передачі кімнат № 206-207 гуртожитку до комунальної власності з метою подальшої їх приватизації і з урахуванням саме цього предмету позову Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 інстанції вказав, що громадяни, які проживають у гуртожитках, не наділені правом на звернення до суду з позовами про передачу гуртожитків у власність територіальних громад, оскільки їх право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках носить похідний характер й виникає лише після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади.

Проте у справі № 911/2560/21 апеляційний суд не зазначав з яким самим предметом позову має право звернутися ОСОБА_1 до суду в окремому провадженні, а тому вказаний висновок не суперечить висновку, викладеному Верховним Судом у справі № 591/1240/18. До того ж у ній взагалі не розглядалось питання застосування ст. 264 ГПК України.

Відтак, колегія суддів не вбачає жодних порушень апеляційним господарським судом при закритті провадження п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, беручи до уваги, що скаржником взагалі не оскаржуються висновки суду апеляційної інстанції щодо того, що оскаржуване рішення (мотивувальна чи резолютивна його частини) не містить будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки скаржника, рішення з цього приводу судом також не приймалося, а скаржником до матеріалів апеляційної скарги не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України на підтвердження наявності та/або існування будь-яких майнових прав щодо відповідної кімнати, зокрема щодо і проживання.

Враховуючи викладене, межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення ухвали апеляційного господарського суду без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 911/2560/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.