Постанова

від 15.02.2023 по справі 911/2920/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2920/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Могил С.К., Краснова Є.В.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "К-Агро» з урахуванням заяви ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, Тищенко О.В., Коробенко Г.П.)

за позовом керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до 1.Тетіївської районної державної адміністрації Київської області; 2. Фермерського господарства "К-Агро"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. ОСОБА_1 , 2. Тетіївська міська рада

про визнання недійсними розпорядження та договору оренди землі

за участю:

відповідача-2: Порхун О.П. (адвокат)

прокурора: Підяш О.С. (посвідчення)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач) до Тетіївської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-1), Фермерського господарства «К-Агро» (далі - відповідач-2), в якому просив:

-визнати недійсним розпорядження відповідача-1 від 25.12.2012 № 963 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 3224610100:06:018:0001, який укладено 28.12.2012 між відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрований державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Яремко М.В.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог чинного законодавства землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства передані в оренду ОСОБА_1 , всупереч встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, тому спірні розпорядження та договір суперечать вимогам законодавства, що є підставою для їх визнання недійсними. Також прокурор просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його, оскільки про порушення інтересів держави прокурор дізнався у березні 2019 року під час розслідування СВ Тетіївського ВП ГУНП у Київській області кримінального провадження від 18.01.2019 № 42019111030000013.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2020 (суддя Колесник Р.М.), у задоволенні позову відмовлено.

2.2 Рішення суду мотивовано тим, що вимоги прокурора є обґрунтованими, але він звернувся з пропуском строку позовної давності та не довів поважність причин його пропуску.

2.3 Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

2.4 Апеляційний суд виходив з того, що оспорюваними розпорядженням та договором порушено право держави щодо незаконного розпорядження земельною ділянкою та її передачею в оренду і єдиний можливий спосіб захисту інтересів держави є поновлення пропущеного строку на звернення до суду. При цьому суд визнав клопотання прокурора про поновлення строку позовної давності обґрунтованим, а заяви відповідачів про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог прокурора такими, що не підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач-2 вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.02.2020 у справі № 530/879/18, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 27.03.2019 у справі № 376/331/16-ц, у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 178/851/14-ц. Крім того, заявник вказує на те, що спір у справі виник з фізичною особою, тому він має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

3.3. У заяві про приєднання до касаційної скарги відповідача-2, ОСОБА_1 (далі - третя особа) просить скасувати вище вказану постанову суду та передати справу до апеляційного суду.

3.4. На обґрунтування заяви про приєднання до касаційної скарги третя особа послалася на те, вона повністю погоджується з доводами відповідача-2, які викладені у касаційній скарзі.

4. Мотивувальна частина

4.1. Апеляційний суд встановив, що розпорядженням відповідача-1 № 150 від 02.03.2012 третій особі надано в користування на умовах оренди, земельну ділянку площею 13,0000га (пасовища), яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

4.2. 04.05.2012 зареєстрований відповідач-2, власником та головою якого є третя особа, що не оспорюється учасниками спору.

4.3. 18.06.2012 третя особа звернулася до відповідача-1 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки, орієнтовною площею 41,7642 га на землях Тетіївської міської ради за межами міста для ведення фермерського господарства.

4.4. Розпорядженням відповідача-1 від 27.07.2012 № 525 третій особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 41,7642 га.

4.5. 24.12.2012 третя особа звернулася до відповідача-1 із заявою про затвердження проекту землеустрою та передання в оренду земельної ділянки площею 41,7642 га строком на 49 років.

4.6. Розпорядженням відповідача-1 від 25.12.2012 № 963 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в користування, на умовах оренди, яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства та надано третій особі в користування на умовах оренди, земельну ділянку загальною площею 47,7642 га (пасовища), яка розташована на території Тетіївської міської ради за межами населеного пункту, для ведення фермерського господарства, строком на 49 років.

4.7. 28.12.2012 відповідачем-1 (орендодавець) та третьою особою (орендар) на підставі спірного розпорядження було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендар отримав земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пасовища) площею 41,7642 га кадастровий номер - 3224610100:06:018:0001, строком на 49 років, для ведення фермерського господарства. Даний договір був зареєстрований у встановленому законом порядку.

4.8. З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 01.12.2017 орендар та відповідач-2 уклали договір суборенди земельної ділянки площею 41,7642 га кадастровий номер - 3224610100:06:018:0001, про що в реєстрі вчинено відповідний запис 13.02.2018.

4.9. Додатковим договором № 1 від 09.12.2019 договір суборенди від 01.12.2017 було розірвано, що 10.12.2019 відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом проведення реєстрації зазначеного розірвання.

4.10. Листом від 14.08.2019 № 33-04/405 вих-19 прокурор звернувся до позивача із вимогою звернутися до суду із позовом про визнання недійсним спірних розпорядження відповідача-1 та договору оренди.

4.11. Листом від 30.08.2019 № 10-10-0.61-11250/2-19 позивач повідомив прокурора, що був обізнаний з приводу відведення земельної ділянки на користь третьої особи та погоджував відповідну документацію, а тому через сплив позовної давності не може звернутися з позовом.

4.12. Також встановлено, що відповідачі подали заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

4.13. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

4.15. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

4.16. Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

4.18. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

4.19. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, якщо прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

4.20. Апеляційним судом встановлено, що прокурор звернувся з цим позовом до суду 18.11.2019, що підтверджується відомостями трек-квитанції на конверті, у якому позов направлено до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку.

4.21. Абзацом другим частини п`ятої статті 53 ГПК України, у редакції чинній на момент звернення прокурора з позовом, визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

4.22. Суд першої інстанції у своєму рішення зазначив, що прокурор 14.08.2019 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області із вимогою звернутися до суду із позовом про визнання недійсним спірних розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації та договору оренди (т. 1 а.с. 43-45). У своїй відповіді на це звернення прокурора ГУ Держгеокадастру у Київській області листом від 30.08.2019 (т. 1 а.с. 46) повідомив, що був обізнаний щодо відведення земельної ділянки на користь третій особі та погоджував відповідну документацію, а тому через сплив строку позовної давності не може звернутися до суду із таким позовом. Отже, позивач, державний орган, в інтересах якого прокурор звернувся до суду із позовом, ще до звернення прокурора до суду визнав той факт, що ним пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом.

4.23. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначив, що розглянувши заявлене в позовній заяві клопотання прокуратури щодо поважності причин пропущення позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку має місце порушене право держави щодо незаконного розпорядження земельною ділянкою та незаконна передача такої земельної ділянки в оренду і єдиний можливий спосіб захисту інтересів держави є поновлення пропущеного строку на звернення до суду. При цьому, ГУ Держгеокадастру у Київській області жодних цивільно-правових заходів щодо відновлення прав держави на спірну земельну ділянку - не вживало.

4.24. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про визнання поважними причин пропущення позовної давності є обґрунтованим, у зв`язку з чим заяви відповідачів про застосування строку позовної давності до вимог прокурора - задоволенню не підлягають, а порушене право та інтереси держави підлягають судовому захисту.

4.25. Разом з тим згідно частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

4.26. Отже необхідною умовою для обчислення перебігу позовної давності є обізнаність позивача про наявність порушеного права, а не про певну подію як таку. Тому у даному випадку для обчислення перебігу позовної давності належить виходити із того, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права - виділення землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з порушенням вимог чинного законодавства.

4.27. За вказаних обставин висновки судів про відсутність чи наявність поважних причини пропущення позовної давності є передчасними.

4.28. Також не можна погодитися із висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки в даному випадку має місце порушене право держави щодо незаконного розпорядження земельною ділянкою та незаконна передача такої земельної ділянки в оренду і єдиний можливий спосіб захисту інтересів держави є поновлення пропущеного строку на звернення до суду, виходячи із наступного.

4.29. У частині 5 статті 267 ЦК України встановлено, що в разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

4.30. Згідно частини 1 статті 167 цього Кодексу держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

4.31. Отже, відсутні правові підстави надавати переваги державі порівняно з іншими учасниками цивільних відносин.

4.32. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).

4.33. З огляду на викладене, оскільки з`ясування наведених вище обставин щодо початку перебігу позовної давності пов`язане із необхідністю додаткової перевірки доказів, чого суд касаційної інстанції не має права робити згідно із положеннями частини 2 статті 300 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

4.34. Під час нового розгляду справи суду належить врахувати викладене, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

4.35. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати у справі, в тому числі й сплачені за подання апеляційних та/або касаційних скарг, оскільки за результатами розгляду касаційних скарг спір у даній справі не вирішено, має здійснюватися господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "К-Агро» з урахуванням заяви ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у справі № 911/2920/19 та рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді С.К. Могил

Є.В. Краснов